Зеленський пропонує випускникам складати ЗНО «за власним бажанням»

Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує через ситуацію з поширенням COVID-19 звільнити від проходження державної підсумкової атестації усіх, хто завершує здобуття повної загальної середньої освіти цього навчального року.

«Здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році, мають право пройти державну підсумкову атестацію, зокрема зовнішнього незалежного оцінювання, за власним бажанням», – йдеться в тексті законопроекту №3669, внесеного президентом до парламенту.

Як йдеться у пояснювальній записці до законопрокєту, його метою є мінімізація ризиків захворювання на COVID-19.

Законопроєкт визначений президентом як невідкладний.

Напередодні прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що плановий процес ЗНО-2020 стартує 25 червня, якщо не будуть перевищені критерії МОЗ – 60 хворих на COVID-19 на 100 тисяч населення. Раніше пробне ЗНО в Україні скасували, замінивши його оцінюванням у режимі онлайн.

12 червня освітній омбудсмен Сергій Горбачов повідомляв про можливість скасування зовнішнього незалежного оцінювання, посилаючись на дані з незалежних джерел про те, що «у високих владних структурах готуються документи про скасування ЗНО взагалі.

Після цього в Міністерстві освіти і науки заявили, що там «навіть теоретично не розглядають» можливість скасування ЗНО, і назвали таку можливість неприпустимою і такою, що може створити корупційні ризики під час вступу.

Проти можливості скасування ЗНО також активно виступила громадськість.

 

У Росії намагаються тиснути на фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» – адвокат

На фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Теймура Абдуллаєва та Айдера Саледінова тиснуть в російській виправній колонії, намагаючись «зламати і підкорити», заявив адвокат Еміль Курбедінов у фейсбуці.

«За повного потурання прокуратури Республіки Башкортостан і ФСВП Республіки Башкортостан тривають незаконні дії адміністрації та оперативних співробітників виправної колонії щодо політв’язнів – Теймура Абдуллаєва і Айдера Саледінова. Проводиться так звана «обробка» цих політв’язнів з метою «зламати» і підкорити. Використовується інструмент – накладення надуманих стягнень на засуджених і постійне їх тримання не в таборі, а в нелюдських умовах штрафних ізоляторів та інших камер», – повідомив адвокат.

Він зазначив, що спочатку ФСВП Башкирії відмовилася надати йому інформацію і копії документів, що стосуються стягнень, накладених на Абдуллаєва і Саледінова.

«Моя мета – оскаржити ці надумані стягнення. Не там спав; звертався на «ти» до співробітника; не робив зарядку – ось «страшні злочини», за які просто «ламають» людей і гублять їхнє здоров’я в Башкирській ІК-2», – повідомив Курбедінов.

За його словами, він відправляв також заяву прокурору Башкостана з вимогою притягнути до адміністративної відповідальності начальника місцевого УФСІН і начальника ІК-2, який ніяк не реагував на адвокатський запит, але російська прокуратура «за надуманими підставами спустила заяву начальнику ФСВП РБ, щоб він сам себе покарав і притягнув до дисциплінарної відповідальності».

Адвокат підкреслив, що в УФСІН російського Башкостана перебувають близько десяти кримчан.

Раніше мати Теймура Абдуллаєва Діляра повідомила, що йому продовжили тримання в російському ШІЗО до 20 червня.

Адвокат Еміль Курбедінов повідомляв, що разом із колегою Едемом Семедляєвим оскаржив дії керівництва колонії №16 і колонії №2, де тримають їхніх підзахисних.

Раніше дружини п’ятьох фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» звернулися до уповноваженої з прав людини в Росії Тетяни Москалькової через тиск на чоловіків у російському ув’язненні й тривале тримання в ШІЗО.

Верховний суд Росії 24 грудня 2019 року змінив вирок фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). Терміни ув’язнення для кримчан зменшили на 6 місяців.

Таким чином, Узеїр Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адміністративний нагляд строком на 1 рік і 4 місяці.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону виніс вирок фігурантам цієї справи в червні 2019 року.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з цими вироками і закликало посилити санкційний тиск на Росію.

В Україні рекордна кількість нових випадків COVID-19 за добу – 758

В Україні на COVID-19 захворіли 33 тисячі 234 людини, за минулу добу встановлено рекорд приросту хворих – 758 осіб, повідомило Міністерство охорони здоров’я.

«За минулу добу захворіли 758 осіб, з них 43 дитини, а також 50 медпрацівників. Було госпіталізовано 175 осіб. Зафіксовано 31 летальний випадок. При цьому одужали 415 пацієнтів», – повідомив очільник МОЗ Максим Степанов.

Він зазначив, що минулої доби найбільшу кількість випадків COVID-19 зафіксовано у Львівській, Закарпатській та Чернівецькій областях.

У Центрі громадського здоров’я додали, що кількість проведених досліджень в Україні методом ПЛР становить 517 995, методом ІФА – 97 935.

«Усього захворювання підтверджено у 2445 дітей та 5650 медиків. Госпіталізації потребували 9390 осіб, підключення до апарату ШВЛ – 327 пацієнтів. 23 844 хворий перебував на амбулаторному лікуванні. Серед одужавших 3370 медпрацівників», – вказали у ЦГЗ.

Станом на ранок 17 червня серед 33 тисяч 234 лабораторно підтверджених випадків COVID-19 – 943 є летальними, 14 тисяч 943 пацієнти одужали. 

 

«Справа Гандзюк»: суд у Києві продовжить розгляд клопотання прокуратури про арешт Мангера

Печерський райсуд Києва оголосив перерву до 17 червня у розгляді клопотання прокуратури про взяття під варту голови Херсонської облради Владислава Мангера, який фігурує у справі про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк, повідомив у фецсбуці адвокат Дмитро Ільченко.

«В клопотанні виявили критичні зауваження, критичні проблеми, через які суддя відклала засідання і дала прокурорам можливість до 10:00 наступного дня виправити всі проблеми, які вона виявила», – сказав адвокат.

Водночас спільнота «Хто замовив вбивство Каті Гандзюк» повідомила, що суддя дала час на розгляд матеріалів адвокатам Мангера.

Активісти зауважили, що 17 червня – День народження Катерини Гандзюк, їй виповнилось би 35 років.

Спецпідрозділ СБУ зранку 16 червня затримав у лікарні в Херсоні голову обласної ради Владислава Мангера, його привезти до Києва для участі в засіданні Печерського районного суду.

Печерський районний суд Києва ухвалив 15 червня рішення про надання дозволу на затримання Мангера з метою приводу його на засідання.

За версією слідства, Мангер підозрюється у тому, що за попередньою змовою з іншим фігурантом справи Олексієм Левіним організував нанесення тяжких тілесних ушкоджень Катерині Гандзюк, які призвели до її смерті. Мангер заперечує звинувачення.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

За даними СБУ, «у справі Гандзюк» наразі винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою в Херсоні.

Clashes at Health Worker Protest in Paris; Police Blame Anarchists

Paris police blamed violent fringe groups for hijacking a peaceful protest by health workers in central Paris on Tuesday, where at least one car was overturned and projectiles were hurled at police lines. 
 
The unrest broke out as thousands of doctors, paramedics and nursing home carers, many dressed in their scrubs and white blouses, had been protesting near the health ministry for better wages and working conditions. 
 
Paris police said anarchist protesters known as “black bloc” were attacking its officers. Several were seen in video footage pushing an overturned car into the middle of a cobbled avenue as others threw missiles at the police. 
 
“Violent individuals do not belong in a peaceful demonstration,” the Paris police prefecture said in a Tweet. 
 
Tear gas swirled over the Invalides esplanade. Some protesters threw glass bottles and stones at the riot police who formed up along one side of the park. Firefighters extinguished one rubbish bin that had been set alight. 
 
At least 16 arrests were made, police said. 
 
The head of the Paris emergency room workers association told BFM TV the protest had been stolen from them: “It’s disgusting,” Patrick Pelloux said. 
 
Health care workers say the coronavirus crisis has laid bare strains that threaten to break public healthcare in France. 
 
Even before the pandemic, health workers participated in nationwide labor unrest late last year. President Emmanuel Macron’s government unveiled emergency plans in November for the sector, including a promise to take on some debt of hospitals, raise health spending and provide bonuses for nurses. 
 
“Our hospitals run like machines, it’s as if we’re workers. We’re no longer there to care,” said one protester who said she earned 1,450 euros a month after 10 years in the job. 

British Announce ‘Major Breakthrough’ in COVID-19 Treatment

British scientists announced Tuesday a major coronavirus breakthrough, saying a cheap, readily-available steroid can prevent deaths from COVID-19. Scientists from Britain’s University of Oxford say in a trial the drug dexamethasone reduced death rates by 35% for patients on ventilators, and by 20% for less immediately critical patients needing oxygen.   
   
Peter Horby, the academic leading the trial, told a Downing Street press conference, “what we saw was really quite remarkable.”  
   
Standing by his side, Prime Minister Boris Johnson lauded the trial, hailing it as the “biggest breakthrough yet” in treating COVID-19.  
   
“I am proud of these British scientists, backed by UK government funding, who have led the first, robust clinical trial anywhere in the world to find a coronavirus treatment proven to reduce the risk of death,” Horby said. Johnson added, “we have taken steps to ensure we have enough supplies, even in the event of a second peak.”  Britain’s Chief Medical Officer for England Chris Whitty attends a remote press conference to update the nation on the COVID-19 pandemic, inside 10 Downing Street in central London on June 10, 2020.The country’s chief medical officer, Chris Whitty, said it is “the most important trial result for COVID-19 so far.” Scientists across the globe have been racing to find treatments for COVID-19, the disease caused by the new coronavirus, which has sickened more than 8 million people and killed more than 430,000.  
   
Dexamethasone is a generic steroid that’s been used for 60 years to reduce inflammation from a range of other conditions, including arthritis and asthma. It is low-cost — in many parts of the world costing just a dollar for a dosage course. Oxford University scientists tested it as part of a collective effort across the world by commercial labs, pharmaceutical companies and universities to existing drugs to see if any can work for the coronavirus.  
   
It is “the only drug that’s so far shown to reduce mortality — and it reduces it significantly,” said Horby.Martin Landray, a colleague, said: “It will save lives, and it will do so at a remarkably low cost.”In the Oxford’s study 2,104 patients were given the drug and 4,321 weren’t with the outcomes being compared. The university enrolled over 11,500 patients overall to test existing drugs, making it by far the biggest clinical trial in the world.  
   
The scientists said for patients on mechanical ventilation, it can reduce the risk of death from 40% to 28%. And for those being given supplemental needing oxygen, it can reduce fatalities from 25 to 20%. The Oxford scientists say if dexamethasone had been used sooner in Britain, it could have saved about 5,000 of the more than 40,000 Britons who so far have died of COVID-19.  
   
They say hospital patients should be given it without delay but cautioned it doesn’t seem to help people with milder coronavirus symptoms and who are not having breathing problems.  
   
“The survival benefit is clear and large in those patients who are sick enough to require oxygen treatment, so dexamethasone should now become standard of care in these patients,” said Horby, professor of emerging infectious diseases and global health.  
   
The only other drug proven so far to show some benefits with severely ill patients is remdesivir, an anti-viral drug created to fight Ebola, which can reduce the duration of bad coronavirus symptoms from 15 to 11 days.Oxford’s findings have not yet been peer-reviewed and the researchers are “now working to publish the full details as soon as possible.”     

Прем’єр повідомив про перспективи ЗНО

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив про перспективи зовнішнього незалежного оцінювання за умов коронавірусної пандемії і після появи інформації про плани скасувати його.

Як сказав він на позачерговому засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, наразі немає підстав для скасування чи перенесення ЗНО.

«Ніхто не збирається скасовувати ЗНО, і причин для перенесення оцінювання на серпень наразі немає. Якщо такі причини будуть, то Міністерство охорони здоров’я і головний санітарний лікар повідомлять про це», – заявив прем’єр-міністр.

За його словами, показники, за яких може переноситися ЗНО, зрозумілі: це більш ніж 60 активних хворих на 100 тисяч населення в середньому по Україні і більш ніж 50% областей, де будуть перевищуватися три загальнонаціональні показники – кількість хворих перевищить 12 на 100 тисяч населення, буде більш ніж 50% завантажених хворими ліжок в опорних лікарнях і охоплення тестуванням складе менш ніж 12 осіб на 100 тисяч населення.

«Це ті параметри, які можуть спричинити перенесення ЗНО на інший термін. В іншому випадку з 25 червня ми починаємо плановий процес ЗНО», – сказав Шмигаль.

Попередніми днями уряд скасував цьогорічне проведення пробного очного ЗНО, замінивши його оцінюванням у режимі онлайн.

12 червня освітній омбудсмен Сергій Горбачов повідомляв про можливість скасування зовнішнього незалежного оцінювання. За його словами, таку інформацію, ще не підтверджену офіційно, йому підтвердили його три незалежні джерела – що «у високих владних структурах готуються документи про скасування ЗНО взагалі.

Після цього в Міністерстві освіти і науки заявили, що там «навіть теоретично не розглядають» можливість скасування ЗНО, і назвали таку можливість неприпустимою і такою, що може створити корупційні ризики під час вступу.

Проти можливості скасування ЗНО також активно виступила громадськість.

А у владній партії президента Володимира Зеленського «Слуга народу» спершу теж виступили проти скасування ЗНО, але потім змінили думку. Народний депутат, заступниця голови фракції «Слуга народу» в Верховній Раді Євгенія Кравчук оприлюднила було від імені фракції заклик утриматися від можливого рішення про скасування зовнішнього незалежного оцінювання, бо «скасування основної сесії ЗНО є неприпустимим, інакше є ризик повернутися до корупції і хабарництва в університетах», але невдовзі змінила свій допис у фейсбуці, заявивши, що фракція ще обговорить свою позицію щодо цього на нинішньому тижні.

Проходження зовнішнього незалежного оцінювання в Україні є обов’язковою умовою для вступу до закладів вищої освіти з 2008 року. Цей механізм значно зменшив рівень корупції, пов’язаної зі вступом до вишів.

Шостий день без їжі: закарпатець продовжує голодування в Чехії

У Чехії, в місті Добржіші, під стінами заводу Bobcat оголосив голодування закарпатець Ярослав Чепа.

Поблизу автобусної зупинки чоловік встановив плакат і два прапори – Чехії та України. Вже майже тиждень, за його словами, він сидить на стільці і споживає лише воду на знак протесту проти шахраїв, які не виплачують обіцяні за роботу гроші українським заробітчанам.

«Цією акцією протесту я хочу привернути увагу до того, що це дуже велика проблема – не тільки тут, у Чехії, але й загалом у Європі, де працюють наші громадяни і їх обманюють. Вони їдуть за майбутнім, заробити коштів для своєї сім’ї, а врешті – вони не отримують коштів за свою роботу», – розповів Радіо Свобода Ярослав Чепа, який став засновником громадської організації «Сizinec není otrok» («Іноземець не раб»).

Кілька місяців тому до громадської організації, яку очолює Ярослав, звернулись кілька українців, які, повернувшись із заробітків до України, недоотримали частину зарплатні. За словами Чепи, протягом цього часу організація кілька разів зверталась і до підприємства, де працювали ці люди, і до так званої «агентурної компанії-посередника», яка займається працевлаштуванням і розрахунком із заробітчанами. Але, не отримавши задовільної відповіді, Ярослав вирішив оголосити голодування.

«Я не хочу нічого нікому тут доказувати. Я буду голодувати до тих пір, поки людям не виплатять їхні чесно зароблені гроші», – заявив Ярослав Чепа.

Після того, як чоловік виклав на своїй сторінці у фейсбуці відео із оголошенням про протест, до нього почали звертатися ще більше людей, які опинилися у схожій ситуації. Нині, за словами Ярослава, лише за його обліком борг перед українськими заробітчанами сягає близько 400 тисяч чеських крон (нині це понад 450 тисяч гривень).

Радіо Свобода зв’язалося із компанією-посередником, яка начебто винна гроші українським заробітчанам. Телефоном її представник Міхал Гаєк розповів, що затримка у виплатах сталася через те, що завод Bobcat вчасно не надіслав гроші.

«Це сталося через те, що Bobcat не заплатив вчасно. А коли вони надіслали мені рахунок у жовтні – у мене заблокувався мій банківський рахунок. Потім настав коронавірус і два місяці неможливо було нічого зробити. Я не міг заробляти і, відповідно, не міг виконувати свої обов’язки перед працівниками. 10 травня, коли вже все знову повернулося до нормального стану, я надіслав до візових центрів повідомлення, коли люди мають отримати свої зарплати. Але ситуацію все одно повернули проти мене», – розповів телефоном Міхал Гаєк.

У компанії-посередника пообіцяли, що частину грошей люди отримають вже 29 червня. Решту – до кінця липня.

Тим часом Ярослав Чепа планує продовжувати голодування доти, доки людям не повернуть всі кошти.

Eiffel Tower to Reopen After Longest Closure Since World War Two

Workers are preparing the Eiffel Tower for reopening next week, after the coronavirus pandemic led to the iconic Paris landmark’s longest closure since World War Two. France’s tourism industry is opening back up, but the 324-meter tall wrought-iron tower won’t immediately welcome visitors the way it did before the country went into lockdown in March. Only limited numbers of people will be allowed in when the Eiffel Tower opens again on June 25. Elevators to the top will be out of service, at least at first, and only the first and second floors will be accessible to the public. “At first, only visits by the stairs will be available,” Victoria Klahr, the spokeswoman for the tower’s management, said Tuesday.  Everyone over 11 years old will be required to wear face masks, and crowd control measures will be in place. “We are optimistic that visitor numbers will pick up, even if it will likely be local tourists who visit the monument in the first weeks,” Klahr said. The tower’s director told The Associated Press on Tuesday that he hopes access will be back to normal by August. A stringent cleaning operation is in place and will continue daily from next week. “There is a new protocol,” said Eiffel Tower hygiene consultant Alain Miralles. “The day cleaning teams will be able to clean all the points of contact every two hours, from the opening of the site to its closing.”Visitor stairs are demarcated with social distancing stickers during a presentation of the security measures at the Eiffel Tower in Paris, June 16, 2020. The Eiffel Tower will partially reopen on June 25.Tourists planning trips to the City of Light are advised to book tickets to visit the Eiffel Tower online once the ticket office reopens Thursday. Paris tourism officials have expressed muted optimism about the city’s reemergence as a travel destination. Since confinement measures were imposed in March, tourism levels have dropped by about 80% compared with the same month in previous years, they said. “To visit Paris now is quite exceptional, as we of course don’t have many visitors and we don’t expect this summer to be at the same level as previous ones,” Corinne Menegaux, the director of Paris’s businesses and tourism office, told The AP. Hotel owners are also keen to welcome visitors again, if realistic about the challenges ahead – and the competition among European countries to draw tourists back in the coronavirus era.  “Everyone is Europe is looking to draw the European clientele. The Italians want to bring in the French, the Germans want to attract the Danes,” said Serge Cachan, president of France’s Astotel Group. He pointed out the plexiglass protections in the reception area of one of his hotels and arrows to ensure social distancing. He welcomed the French president’s Sunday decision to let Paris restaurants reopen earlier than planned. “Without restaurants, there is no conviviality, there is no tourism, there are no clients in hotels,” he said in an interview.  

Верховний суд пояснив рішення щодо спецконфіскації «коштів Януковича»

Верховний суд України пояснив рішення Касаційного кримінального суду у своєму складі з приводу спецконфіскації коштів компаній, пов’язаних із оточенням колишнього президента Віктора Януковича.

Як наголошено в повідомленні, саме це рішення щодо спецконфіскації взагалі не було предметом розгляду в Касаційному кримінальному суді.

Цей суд раніше 16 червня розглянув касаційні скарги представників юридичних осіб Aldoza Investments Limited, Wonderbliss Ltd, Opalcore Ltd, Erosaria Ltd, Akemi Management Limited, Loricom Holding Group Ltd, Foxtron Networks Limited, які оскаржували ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року. Згідно з тією ухвалою представникам цих компаній було відмовлено у відкритті провадження за їхніми апеляційними скаргами на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2017 року щодо Аркадія Кашкіна. Тим вироком було затверджено угоду між прокурором і підозрюваним про визнання винуватості і визнано Кашкіна винним за ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28 (злочин, вчинений злочинною організацією), ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.

Своїм рішенням ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

При цьому ще раз наголошено, що вирок Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2017 року щодо Аркадія Кашкіна не був предметом розгляду у Верховному суді.

Повний текст постанови ККС ВС буде проголошено 22 червня 2020 року о 12:00 (справа № 234/4135/17к, провадження № 51-6292км18), повідомили в ВСУ.

Ідеться про одну з найгучніших справ про спецконфіскацію коштів компаній, пов’язаних із оточенням Януковича на загальну суму приблизно в 1,5 мільярда доларів, вирок у якій виніс Краматорський міський суд у березні 2017 року. При цьому в повідомленнях на цю тему нерідко навіть офіційно говорили про «кошти Януковича», що давало приводи адвокатам колишнього президента наголошувати, що кошти, які потрапили під спецконфіскацію, формально не належали самому Януковичеві.

Матеріали справи були тоді засекречені, зокрема, для того, щоб зберегти анонімність її головного фігуранта, який пішов на співпрацю зі слідством, через можливу загрозу його життю. Але невдовзі стало відомо, що йдеться про згаданого вище Аркадія Кашкіна – колишнього директора компанії «Газ України-2020», яку пов’язують із олігархом часів президентства Януковича Сергієм Курченком. Тоді також повідомляли, що Кашкін був насправді фіктивним директором компанії, який за гроші «продав» свої паспортні дані.

In France, Street Names Carry a Colonial Burden

Throughout France, long-dead slave traders live on in French port cities like Nantes, Bordeaux and La Rochelle, where streets bear their names. Statues and schools still bear the monikers of Joseph Gallieni, a military commander who quelled rebellions in former colonies, and Jules Ferry, who is lauded for founding the secular school system, but who also believed in superior races.  Here, as in Europe’s other former colonial powers, police violence, #BlackLivesMatter protests and toppled Confederate monuments in the United States are sparking attacks on colonial-era relics and soul searching in France –including how the country should move forward.  Some, including former socialist Prime Minister Jean-Marc Ayrault, want the names of at least some controversial historical figures to be scrubbed from streets and monuments, or to at least add contextual plaques. Others believe doing so offers a dishonest take on history — and still others claim today’s French should not have to apologize for their forebears.  “With the slavery debate again out in the open in the U.S., it seems to me that militant groups are taking the opportunity to open it in France,” said historian Nicole Bacharan.  “Despite very different pasts, both countries are confronted with the key question of ‘do we have the right or not to revisit history?’” Bacharan added. “And I think we do.”  National conversation If questions about France’s colonial and slave trading legacy are not new, they have catapulted into the national conversation in recent days, amid swelling protests against police violence and accusations of discrimination against minorities.FILE – A demonstrator clenches her fist as she stands on a statue on the Place de la Republique during a rally against racism in Paris, June 9, 2020.Last week, activists tried to steal a 19th century African pole from Paris’ Quai Branly Museum, with the apparent intent of returning it to Africa.  And even before George Floyd’s killing in Minneapolis, protesters in the French overseas territory of Martinique attacked a pair of statues of 19th century abolitionist Victor Schoelcher – who was also a staunch supporter of colonialism.  More recently, ex-prime minister Ayrault waded into the debate, calling buildings named after 17th century French statesman Jean-Baptiste Colbert to be rebaptized.  “Maybe we should say he wasn’t just a great economy minister, but also the minister of colonialism and the minister of the Black Code,” Ayrault said in an interview with French radio, referring to the code that regulated conditions for slavery in former French colonies.  But Sunday, French President Emmanuel Macron flatly rejected editing or obscuring the colonial-era monikers.  “The Republic will not wipe away any trace or any name from its history,” Macron said in a televised address. “It will not forget any of its works. It will not take down any of its statues but lucidly look at our history and our memory together.”  The debates and protests are mirrored in other European countries with colonial pasts.  In Belgium, protesters burned and daubed in blood red a statue of King Leopold II, who oversaw the brutal rule of the then-Belgian Congo, which he treated as his personal property.  Leopold’s grand-niece, Princess Esmeralda, has called for an official Belgian apology on colonization.  In Britain, where protesters toppled a slave trader statue in Bristol, Prime Minister Boris Johnson has said the country cannot “edit or censor history.” Yet Johnson has also sparked anger, including in Africa, for downplaying Britain’s past and role in the slave trade, as a member of parliament in 2002.   Yet both countries, along with the Netherlands and soon, Germany, have national museums dedicated to their colonial histories. France does not. FILE – The statue of French statesman Jean-Baptiste Colbert, who served as Finance minister from 1661 until his death in 1683 under the rule of King Louis XIV, sits in front of the French National Assembly in Paris, June 10, 2020.Addressing France’s past  Still, perhaps more than many of his French predecessors, President Macron has taken steps to address France’s colonial past. As presidential candidate in 2017, he sparked controversy for calling France’s colonization of Algeria a “crime against humanity.” More recently, he announced France would return looted artifacts to former African colonies that request them. “I belong to a generation which was not that of colonization,” Macron said in a visit to Abidjan last December, following an announcement that another colonial symbol — the West African CFA franc currency — would be transformed into the Eco. But now, Macron’s thumbs down to removing colonial-era names from edifices and streets has sparked sharp divisions.  “He’s shutting the discussion,” said Karfa Diallo, the Senegalese head of Bordeaux-based association of Memoires et Partages (Memories and Sharing), which has fought for greater awareness of the city’s darker legacy as a former slave trading port. “The government is absent from the debate. It doesn’t realize the … anger that’s mounting worldwide.”  On the other side of the debate, former far-right lawmaker Marion Marechal rejected any links to the colonial past in the recent deaths of African American Floyd and Frenchman Adama Traore, who was killed in police custody in 2016. “I don’t have to apologize as a white French woman,” she tweeted recently.  For others, remembering the past, with all its blemishes, is essential.  “Removing names from roads for the symbolism in some cases is important,” said prominent historian Pascale Blanchard in an interview with France Info radio. But others should be left alone, Blanchard said, with explanatory plaques added instead.  “We can’t make history without a trace, without patrimony, without an archive,” he said.   

COVID-19 Reshapes UN Security Council Election

The U.N. General Assembly will hold its first major vote Wednesday since the coronavirus pandemic forced United Nations headquarters to essentially shut down in mid-March. Member states will hold an election for five seats on the powerful 15-member Security Council.  The annual event normally draws hundreds of diplomats to the assembly hall in a collegial atmosphere, where candidate countries hand out small treat bags with national goodies to promote their candidacy, capping off months of campaigning and parties to raise their profiles. FILE – Flags fly outside the United Nations headquarters in New York.U.N. headquarters is in the heart of New York City, which has been one of the hardest-hit places globally by COVID-19, the disease caused by the coronavirus. The complex closed in mid-March to all but a few hundred essential personnel who could not perform their duties from home. Since then, the secretary-general has held virtual news conferences, the Security Council has taken its public meetings online, and the United Nations, like many individuals and businesses, has had to navigate an evolving reality, which included the cancellation of events promoting candidacies. “The pandemic initially upset the candidates’ campaign plans in March and April, but they have got back to lobbying via phone and Zoom as the vote approaches,” said Richard Gowan, U.N. director for the International Crisis Group and a longtime U.N. watcher. ”Justin Trudeau and other leaders have been popping up in webinars and placing calls to wavering leaders.” FILE – Justin Trudeau, Prime Minister of Canada, speaks at the Munich Security Conference in Munich, Germany, Feb. 14, 2020.Trudeau is Canada’s prime minister, and his government is running in a tight race with Ireland and Norway for two available seats in the regional group dedicated to Western Europe “and others.” Canada lost its last bid for a seat in 2010 and has a lot on the line. Both Ireland and Norway are popular contenders. The European Union’s 27-strong bloc will be behind Ireland, especially as it seeks to maintain its influence on the council. With permanent council member Britain now no longer part of the bloc, it has lost one influential seat and could see its current hold on four seats cut in half as Belgium and Germany complete their two-year terms and exit the council at the end of the year, leaving France and Estonia. Norway is not an EU member but has a solid reputation in multilateral diplomacy and conflict resolution. “Norway is a strong candidate, and has emphasized diplomatic experience mediating in Colombia, Venezuela and the Middle East,” Gowan noted. In the other contested race, Djibouti and Kenya are competing for a single seat in the African Group. Typically, the African bloc rotates seats among its sub-regions and presents one agreed-upon candidate. This year it is East Africa’s turn, but there was initially a lack of consensus on who should run. Kenya subsequently received the endorsement of the African Union’s Permanent Representatives Council, but Djibouti has challenged the PRC’s authority to make the endorsement and has continued with its bid. Mexico is the candidate from the Latin America and the Caribbean bloc, and India for Asia-Pacific. Both are running uncontested. Member states cast secret ballots and candidate countries must win a two-thirds majority of votes to succeed, even if running unopposed. The current General Assembly president will oversee the proceedings. Diplomats will also vote simultaneously for members of the social and economic council and to approve the uncontested bid for the next president of the General Assembly. On Wednesday, diplomats will vote in person during designated time slots in the assembly hall to respect social distancing and guidelines prohibiting large gatherings. Several rounds of voting are often needed to settle contested races. “The new voting process will be quite onerous, and diplomats will not be happy if they have to troop in and out of headquarters for repeated rounds of ballots,” Gowan predicted. The countries running for the Security Council are looking to replace exiting members Belgium, Dominican Republic, Germany, Indonesia and South Africa. The winners will take up their two-year terms on Jan. 1, 2021.  
 

Добкін не виключає можливість участі у виборах мера Києва

Колишній народний депутат та колишній губернатор Харківської області Михайло Добкін розглядає можливість участі у виборах мера Києва. Про це він заявив в ефірі телеканалу «Наш».

«Я останнім часом серйозно розглядаю для себе можливість балотуватися і поборотися з нинішнім міським головою Києва за цей високий пост. Тому що, те, що відбувається з Києвом, мені, чесно кажучи, як жителю України, не подобається. Моя столиця повинна бути іншою: більш доглянутою, чистою, комфортною», – заявив Добкін.

 

25 жовтня цього року в Україні заплановані чергові місцеві вибори, зокрема і в Києві.

 

У Кремлі прокоментували наданий Україні минулого тижня новий статус у відносинах із НАТО

У Кремлі вперше офіційно прокоментували новий статус України у відносинах із Північноатлантичним союзом, що його НАТО надав Україні ще 12 червня.

Як заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков, «безумовно, ми на це звернули увагу».

«Наша позиція стосовно НАТО біля наших кордонів послідовна і добре відома. Ми завжди дуже уважно ставимося до наближення військової інфраструктури НАТО до наших кордонів, ми змушені вживати належних необхідних заходів для забезпечення власної безпеки в зв’язку з цим. І, звичайно, враховуючи характер НАТО і, власне, первісні цілі, для яких створювався НАТО як механізм конфронтації, звичайно, ми завжди з великою увагою спостерігаємо за процесами, коли НАТО, скажімо так, абсорбує в собі все нові й нові країни в різних форматах», – заявив він.

«Ми не вважаємо, що це сприяє зміцненню безпеки і стабільності в Європі», – додав речник Кремля про підвищення рівня відносин НАТО і України.

12 червня Північноатлантичний союз оголосив, що Україна стала учасницею програми НАТО «Партнерство розширених можливостей».

Рішення Північноатлантичної ради, головного політичного керівного органу НАТО, визнати Україну партнером із розширеними можливостями «визнає значні внески України в місії НАТО і засвідчує тривалу відданість альянсу своїм відносинам партнерства», заявила з цього приводу речниця НАТО Оана Лунджеску.

«Цей день настав. Я глибоко вдячний партнерам в альянсі за цю можливість. Україна нарешті отримує давно заслужений статус партнера НАТО з розширеними можливостями. Ми робимо одне одного сильнішими разом!» – прокоментував подію міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Як заявив із цього приводу генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, Україна довела, що є дуже цінним партнером Північноатлантичного союзу.

Рішення НАТО про новий статус відносин із Києвом дає Україні можливість забезпечити оперативне планування на ранніх стадіях кризи і розширити діалог в обміні розвідувальними даними. Також програма передбачає участь у спільних навчаннях і можливість для українських військових обіймати посади в Міжнародному військовому штабі НАТО й інших командних структурах Північноатлантичного союзу.

При цьому саме по собі це не передбачає перспективи членства України в НАТО і так само не виключає її. Як наголошувала новий віцепрем’єр-міністр із європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, «ні Україна, ні НАТО не розглядають «Партнерство розширених можливостей» як відвернення уваги України від руху в напрямку Плану дій для членства і від членства в альянсі». Вона висловила переконання, що Україна стане членом Північноатлантичного союзу обов’язково.

Україна, яка раніше відновила свій курс на вступ до НАТО, вже співпрацює з Північноатлантичним союзом у межах Комплексного пакету допомоги, а також виконує Річну національну програму, яка містить набір реформ, що наближають країну до стандартів НАТО.

У союзі НАТО дотримуються позиції, визначеної ще на його Бухарестському саміті 2008 року, що Україна, а також Грузія, стануть членами Північноатлантичного союзу, коли будуть до цього готові і якщо забажають.

До будь-яких розширень НАТО чи до поліпшень відносин союзу з країнами Східної Європи й післярадянського простору натомість різко негативно ставиться Росія. Її президент Володимир Путін, зокрема, вже оголошував можливий вступ до НАТО України і Грузії «загрозою» для його країни.

European Markets Pick Up Baton from Asia as Big Rally Spreads 

Tuesday’s big rally in Asia carried over into Europe as investors cheered new moves by central banks in the United States and Japan to help the global economy recover from the coronavirus pandemic. The FTSE in London is up 2.5% at the midday trading mark, Paris’ CAC-40 index has risen 2.6%, and Frankfurt’s DAX index is soaring above 3%.   Tokyo’s Nikkei index led Asia’s big rebound earlier in the day, earning 1,051 points to finish the trading session 4.8% higher.  The S&P/ASX index in Sydney was close behind, earning 3.9% at its closing bell.    Elsewhere in the region, Hong Kong’s Hang Seng index was 2.3% higher, and Shanghai’s Composite index had gained 1.4%.  The Sensex in Mumbai was up 1.1%, while Taiwan’s TSEC was 1.8% higher.     The rebound was sparked by Monday’s announcement by the U.S. Federal Reserve that it would begin buying individual corporate bonds as part of its efforts to help the overall U.S. economy recover from the COVID-19 lockdowns that ground all economic activity to a halt.  The announcement sparked a late rally on Wall Street, which had lost ground over fears of a second wave of coronavirus infections.  A man walks past an electronic stock board showing Japan’s Nikkei 225 index at a securities firm in Tokyo, June 16, 2020.Markets were also bolstered by the Bank of Japan’s decision to expand its corporate lending program and purchases of corporate bonds from about $700 billion to $1 trillion.   The Dow Jones, S&P 500 and NASDAQ continue to trend upward in futures trading Tuesday, indicating a positive opening for Wall Street. Oil markets are rising, with U.S. crude trading at $37.72 per barrel, up 1.6%, while Brent crude oil is trading at $40.42 per barrel, up 1.7%   

У Києві 28 нових випадків COVID-19, Кличко пов’язує таку кількість з перебоями в системі реєстрації

За минулу добу у 28 жителів Києва підтвердили захворювання на COVID-19, двоє людей померли, повідомив мер Києва Віталій Кличко.

За його словами, серед тих, що захворіли: 17 жінок віком від 20 до 92 років і дівчинка, якій 9 років. А також 9 чоловіків від 18 до 75 років і семирічний хлопчик.

Найбільше випадків захворювання минулої доби виявили в Дарницькому районі – 7, Деснянському – 5 та у Дніпровському – 4 випадки.

«Така кількість хворих за добу, на жаль, не свідчить про те, що вірус різко відступив. Учора в МОЗ, куди надсилають всі результати лабораторних досліджень, у зв’язку із встановленням нової програми з реєстрації випадків захворювання та перебоями в роботі інтернету, деякі дані оброблялись iз запізненням. «Київський лабораторний центр МОЗ України» робив дослідження в звичайному режимі, але зміг внести дані в загальну систему вже після звітного часу. Тому розслаблятися зарано», – сказав Кличко.

На сьогодні в столиці України 3985 підтверджених випадків захворювання на COVID-19, 92 людини померли, 3985 – одужали.

 

Spain Grants Few Asylum Requests, Yet Many Arrive Illegally Anyway

During Europe’s migrant crisis of 2015, European Union member states promised to accept 160,000 asylum seekers in two years, of which the Spanish government pledged to receive nearly 18,000.  Five years later, Spain has given asylum to only two thousand people — held back in part by opposition from some Spaniards who say the kingdom already has too many migrants — many of them from Africa. Alfonso Beato filed this report from Barcelona, narrated by Jonathan Spier.Camera: Alfonso BeatoProduced by: Jon Spier 

У штабі ООС повідомили про поранення цивільної через обстріли бойовиками околиць Авдіївки

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що в результаті влаштованих ввечері 15 червня проросійськими бойовиками обстрілів житлових кварталів на околицях Авдіївки поранень зазнала цивільна жінка.

«15 червня ввечері збройні формування Російської Федерації з напрямку селища Яковлівка здійснили обстріл житлових кварталів на околицях міста Авдіївка, внаслідок якого було поранено цивільну жінку. Мінно-вибухову травму та сліпе осколкове поранення поперекового відділу спини місцева мешканка отримала на подвір’ї власного домогосподарства близько 21:00. Громадянку було доставлено до реанімаційного відділення Авдіївської центральної міської лікарні та надано медичну допомогу. Стан її здоров’я задовільний», – йдеться в повідомленні.

Як зазначили у штабі ООС, також через обстріли є пошкодження на подвір’ї постраждалої жінки.

«Загарбники в черговий раз відкрито продемонстрували ігнорування Мінських домовленостей та вкотре підтвердили своє цинічне та байдуже ставлення до життя і здоров’я мирних мешканців Донбасу», – вказали у штабі ООС.

Бойовики на своїх сайтах нічого про обстріли в районі Авдіївки не пишуть.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 

Розгляд «справи генерала Назарова» у Дніпрі відклали до серпня

Розгляд апеляційної скарги захисту генерал-майора Віктора Назарова на вирок Павлоградського міськрайонного суду, який засудив його до 7 років ув’язнення через катастрофу Іл-76, відклали на 4 серпня. Судове засідання, яке заплановане на вівторок, 16 червня, перенесли.

Як пояснили Радіо Свобода в пресслужбі суду, суддя, яка входить до складу колегії суддів, які мали розглядати справу, захворіла. Уже визначили суддю, який її замінить, тепер він має ознайомитись з матеріалами провадження.

Як розповів адвокат родин загиблих Віталій Погосян, комісійна військова експертиза, на яку чекали два роки, готова. Двоє експертів дійшли згоди та склали спільний висновок, але щодо думки третього експерта ніяких письмових висновків немає, каже він. Відтак судді вирішили викликати третього експерта на допит як свідка.

17 грудня 2015 року в Павлоградському міськрайонному суді на Дніпропетровщині розпочався судовий процес у справі про загибель 49 українських військовослужбовців у літаку Іл-76, збитому озброєними сепаратистами в аеропорту Луганська. На лаві підсудних була одна особа, генерал-майор Віктор Назаров, який на момент трагедії був начальником Штабу антитерористичної операції. Його обвинувачували в вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України (недбалому ставленні до служби, вчиненому в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків).

27 березня 2017 року суд присудив йому 7 років ув’язнення, однак генерал подав апеляцію. З того часу триває її розгляд.

Через пункт пропуску «Шегині» на кордоні з Польщею відновили автомобільний рух – ДПСУ

Прикордонна варта Республіки Польща минулої ночі повідомила про рішення щодо відновлення руху автотранспорту через пункт пропуску «Медика», повідомила 16 червня пресслужба української Держприкордонслужби.

«Цієї ж ночі Держприкордонслужба України забезпечила можливість пропуску легкового та вантажного транспорту у пункті пропуску «Шегині», навпроти польського – «Медика»…Зараз на кордоні з Польщею функціонують 4 пункти пропуску для автомобільного сполучення: «Краківець – Корчова», «Рава-Руська – Гребенне» та «Ягодин – Дорохуськ», а також пункт пропуску «Шегині – Медика». Піше сполучення здійснюється лише у пункті пропуску «Шегині – Медика», де з початку червня зростає пасажиропотік та відмічається скупчення осіб перед польським пунктом пропуску через тривалі контрольні та санітарні (пов’язані з карантином) заходи», – повідомили у ДПСУ.

Від опівночі через пункт пропуску «Шегині – Медика» проїхали близько 60 машин, а у нейтральній зоні перед польським контролем стоять у черзі понад 70 громадян України, повідомила Радіо свобода речниця Західного регіонального управління Держприкордонслужби Маргарита Вершиніна. Також вже почали під’їжджати водії вантажних автомобілів із інших пунктів пропуску.

Уряд України ухвалив рішення щодо відновлення пропуску в «Шегинях» ще 20 травня. Загалом, цим рішенням було поновлено роботу 6 пунктів пропуску на кордоні з Польщею, 2 – зі Словаччиною, 4 – з Угорщиною, 7 – з Румунією, 46 – з Молдовою та 1 – для морського сполучення.

«Держприкордонслужба України готова розпочати здійснення пропускних операцій в автомобільних пунктах пропуску «Смільниця – Кросценко», «Угринів – Долгобичів», «Грушів – Будомеж» та «Устилуг – Зосин» одразу, як тільки суміжна сторона відновить пропуск», – додали українські прикордонники.

На пункті пропуску «Шегині – Медика» з 16 травня діє піший перехід. Два тижні поспіль тут значні черги людей, які їдуть у сусідню роботу на роботу чи навчання. Українська сторона апелювала до польської з проханням відновити автомобільний рух, сподіваючись, що це сприятиме зменшенню черг і українці зможуть підсідати в автомобілі.

У Петра Порошенка помер батько

16 червня помер Герой України, батько п’ятого президента України Олексій Порошенко. Про це повідомила партія «Європейська солідарність».

«Все своє життя він присвятив служінню Україні, розвитку її економіки, дбав про людей. Висловлюємо щирі співчуття Петру Олексійовичу та Марині Анатоліївні, усім рідним і близьким з приводу тяжкої втрати – смерті батька та друга, наставника та порадника», – ідеться в повідомленні партійного сайту.

Олексій Порошенко народився в 1936 році в селі Саф’яни (нині Ізмаїльський район Одеської області, тоді – Королівство Румунія). Закінчив Львівський сільськогосподарський інститут у 1959 році, здобув фах інженера-механіка механізації трудомістких процесів у сільському господарстві. Далі працював на Одещині та в Молдові, 1992 року, після початку війни в Придністров’ї, переїхав до Києва, де тоді в аспірантурі КНУ імені Тараса Шевченка навчався майбутній президент Петро Порошенко. Олексій Порошенко був успішним бізнесменом, у 2012 році журнал «Фокус» включив його до числа 20 провідних аграріїв України.

В Офісі генпрокурора підтвердили затримання Мангера

В Офісі генерального прокурора зранку 16 червня підтвердили затримала підозрюваного у вбивстві Катерини Гандзюк голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера.

«На даний час правоохоронці доставляють його у м. Київ до Печерського районного суду, де слідчий суддя розглядатиме клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою без можливості внесення застави», – йдеться в повідомленні.

У Офісі генпрокурора вказують, що змінити запобіжний захід вирішили після погроз Мангера свідкам та членам їхніх сімей.

«Наразі діючий запобіжний захід у виді застави щодо голови Херсонської обласної ради не виконує завдань кримінального провадження та не дозволяє запобігти можливому скоєнню нових кримінальних правопорушень», – повідомляє Офіс генпрокурора.

Радіо Свобода на годину раніше повідомило, що Мангер був затриманий у лікарні співробітниками СБУ.

 

Печерський районний суд Києва ухвалив 15 червня рішення про надання дозволу на затримання голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера з метою приводу його на засідання. Про це Радіо Свобода повідомив прокурор у справі Андрій Синюк, який додав, що рішення підлягає негайному виконанню.

Раніше 15 червня адвокат Мангера Дмитро Ільченко повідомив «Інтерфакс-Україна», що співробітники поліції і прокуратури приїжджали до лікарні, де лікується підзахисний, «але отримали довідку, що його неможливо доставити до суду через стан здоровʼя».

Лікарі запевнили правоохоронців, що голова Херсонської обласної ради зможе прибути в суд орієнтовно за тиждень.

За версією слідства, Мангер підозрюється у тому, що за попередньою змовою з Левіним організував нанесення тяжких тілесних ушкоджень Катерині Гандзюк, які призвели до її смерті. 

Слідчі СБУ повідомили підозрюваним, їхнім захисникам, потерпілим і їхнім представникам про завершення досудового розслідування. Всім сторонам надали доступ до матеріалів слідства. Після того, як сторона захисту ознайомиться з матеріалами кримінального провадження, їх направлять до суду для розгляду по суті.

Тим часом адвокат Мангера Дмитро Ільченко заявив, що «жодних доказів вини Мангера так і не з’явилося».

У СБУ нагадали, що в справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі. 

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою в Херсоні.

Кримську «справу Джемілєва» заочно розглядатимуть в Армянську – адвокат

«Справу Мустафи Джемілєва», ініційовану ФСБ в анексованому Криму, розглядатимуть у підконтрольному Росії міському суді Армянська на півночі півострова, повідомив адвокат лідера кримських татар Джемілєва Микола Полозов у фейсбуці.

«Щойно отримав лист від кримської прокуратури. Нарешті сповістили. Справа проти Мустафи Джемілєва слухатиметься в Армянському міському суді, причому заочно. З самого суду поки жодних повідомлень не надходило. Розглядатиме справу суддя Ісроїлова В.У. Чекаю на дату призначення попереднього слухання», – повідомив Полозов.

Раніше Полозов подав російському слідчому клопотання про попереднє слухання у «справі Джемілєва».

Управління Слідкому Росії в Криму 13 квітня висунуло лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву звинувачення за трьома статтями російського Кримінального кодексу. За словами адвоката Миколи Полозова, проти Джемілєва зараз використовують матеріали української справи його сина Хайсера.

У Представництві президента в АРК назвали «політичним переслідуванням» російську кримінальну справу проти Джемілєва.

Стерненко: голова суду пообіцяв перегляд рішення про запобіжний захід

15 червня Сергій Стерненко і учасники акції на його підтримку після засідання суду рушили до будівлі, де проживає генпрокурор Венедіктова, а потім – до будівлі Офісу президента

Oxford ‘Rhodes Must Fall’ Protests Reignited as Racial Tensions Rise in Britain

The ‘Black Lives Matter’ protests that have erupted across the world in recent weeks have reinvigorated demands in Europe for statues of slave traders and colonial figures to be removed. A memorial to Cecil Rhodes at Oxford University is the focal point of protests in Britain. As VOA’s Henry Ridgwell reports from London, racial tensions are resurfacing as counter-protestors also take to the streets.Camera: Henry Ridgwell

Суд у справі Стерненка обрав йому запобіжний захід

Йдеться про цілодобовий домашній арешт на 60 діб. Активіст заявив, що це неможливо виконати, бо адреса його офіційної реєстрації – військова частина в Одесі