УКРОПИ

Уряд підтримав законопроєкт про посилення відповідальності за неправдиві повідомлення про замінування

Кабінет міністрів України підтримав законопроєкт про посилання відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, повідомило Міністерство внутрішніх справ.

«Кількість завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності за останній час набула загрозливого масштабу. У 2019 році слідчими Нацполіції розпочато досудове розслідування 2000 кримінальних проваджень. Правоохоронці вимушені реагувати на кожне таке повідомлення, задіюючи значну кількість спеціальної техніки та особового складу», – заявив Аваков.

Законопроєкт пропонує запровадити обов’язкове додаткове покарання – конфіскацію майна. Також передбачене посилення кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 8 років з конфіскацією майна, якщо об’єктами неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров’я та освіти.

Тепер цей документ повинен розглянути парламент.

Наразі стаття 259 Кримінального кодексу України передбачає, що завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян карається позбавленням волі на строк від двох до шести років. Якщо таке порушення спричинило тяжкі наслідки або вчинене повторно, воно карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
…

Путін знову збирається до анексованого Росією Криму – речник

Президент Росії Володимир Путін знову збирається до анексованого Росією Криму, повідомив речник російського президента Дмитро Песков.

«Президент завтра буде працювати в Криму, він візьме участь у церемонії закладки бойових кораблів для Військово-морського флоту», – сказав Песков.

Такі поїздки чільних російських посадовців викликають різку негативну реакцію офіційного Києва, їх засуджують і західні союзники України.

 
…

Рада планує призначити місцеві вибори та втричі скоротити кількість районів

Верховна Рада планує на своєму пленарному засіданні 15 липня призначити чергові місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року.

Також у порядку денному є урядовий проєкт постанови про утворення та ліквідацію районів. Документ передбачає, що нинішні 490 районів шляхом об’єднання скоротять до 129.

Крім того, депутати хочуть обрати представників до складу конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Так само Рада планує визначити своїх представників у комісії під час конкурсу, на якому обиратимуть директора Державного бюро розслідувань.

Старт засідання запланований на 10:00.
…

Мовний омбудсмен закликає Раду не підтримувати законопроєкт Бужанського про мову

Профільний комітет парламенту також рекомендував відхилити законопроєкт. Тим не менш його внесли до порядку денного роботи парламенту
…

Зеленський обіцяє голові МВФ запропонувати на посаду голови НБУ «незалежного технократа»

Президент України Володимир Зеленський поговорив телефоном із директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою, повідомляє Офіс президента 14 липня.

Розмова, за повідомленням, стосувалася нової програми підтримки України з боку МВФ, а також призначення нового голови Національного банку. Зеленський, за його словами, зустрівся з представниками кількох комерційних та державних банків і сформував список кандидатів. Він пообіцяв запропонувати Верховній Раді ймовірного очільника НБУ до кінця тижня.

Читайте також: На в’їзді до селища, де живе ексголова НБУ Смолій, невідомі залишили труни і вінки​

«Це буде незалежний технократ, який продовжуватиме незалежний курс Нацбанку. Всі рішення я ухвалюю тільки в інтересах народу України», – йдеться в цитаті президента.

Зеленський також висловився проти «політичного забарвлення» обговорень діяльності Нацбанку як такого, що може «мати негативний вплив на інституційну спроможність і незалежність регулятора».

«Володимир Зеленський запевнив Крісталіну Георгієву у твердому бажанні України продовжувати співпрацю з МВФ і наголосив, що ухвалений закон про банківську діяльність є прямим свідченням цього прагнення», – йдеться в повідомленні Офісу президента.

Читайте також: Глава НБУ подав у відставку. Що буде з гривнею?

Ввечері 1 липня голова Національного банку Яків Смолій написав заяву про звільнення за власним бажанням через «систематичний політичний тиск». В Офісі президента запевнили, що Нацбанк залишатиметься незалежним органом.

3 липня Верховна Рада звільнила Смолія. Під час засідання парламенту голова НБУ серед причин свого рішення про відставку назвав «використання Ради НБУ для створення корпоративного конфлікту всередині інституції». Тепер обов’язки голови банку виконує Катерина Рожкова.

 
…

Концепцію перехідного правосуддя для Криму й Донбасу передадуть Банковій найближчими тижнями – Кориневич

Найближчими днями робоча група з розробки концепції перехідного правосуддя для анексованого Криму та окупованої частини Донбасу відправить її кінцевий тест до Офісу президента України. Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії повідомив постійний представник президента України в Автономній республіці Крим Антон Кориневич 14 липня.

«Текст зараз фіналізований, передача до Офісу президента – справа найближчого тижня або двох… Наш проєкт концепції перехідного правосуддя враховує досвід усіх судових справ, які проходили в Україні щодо подій і в Криму, і на Донбасі. Ця концепція не розрізняє ситуації в цих регіонах – все це один міжнародний збройний конфлікт, викликаний агресією Російської Федерації проти України», – зазначив представник президента.

Кориневич уточнив, що затвердження концепції перехідного правосуддя указом президента України буде лише першим кроком для подальшого внесення змін до Кримінального кодексу.​

«Потім уряду буде доручено розробити відповідні заходи на виконання цієї концепції. І далі вже будуть розроблятися проєкти законів і постанов Верховної Ради, які визначать питання відповідальності. Але я відразу можу сказати, що, якщо громадянин України працював на тимчасово окупованій території, наприклад, медсестрою, то тут не йдеться про його притягнення до відповідальності», – уклав Кориневич.

Читайте також: У Мінреінтеграції пояснили принципи перехідного правосуддя після визволення окупованих територій​

Перехідне правосуддя – це концепція, яка застосовується в постконфліктних країнах для подолання наслідків збройного конфлікту. Вона викладена в деяких міжнародних документах і договорах. Концепція зводиться до чотирьох основних постулатів: здійснення ефективної кримінальної юстиції, яка повинна забезпечити покарання винних осіб в цьому збройному конфлікті, інституційні реформи, відшкодування збитків, донесення правди про збройний конфлікт.

Як кажуть спеціалісти, універсальної моделі перехідного правосуддя не існує, і кожна країна (в тому числі й Україна) шукає свою індивідуальну модель.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

Обстріл під Зайцевим: Зеленський відправив на Донбас Хомчака та заступника Єрмака

Вбивство українських військових, які мали евакуювати тіло загиблого, Зеленський назвав «черговим доказом цинізму, брехливості й нелюдяності»
…

У «Слузі народу» прокоментували вбивство військового медика: плануються дипломатичні кроки

Україна може подати ноту протесту у зв’язку з обстрілом групи військових медиків, який призвів до загибелі одного з них, заявив голова фракції «Слуга народу» та член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Давид Арахамія 14 липня.

«Я думаю, що там є низка запланованих дипломатичних кроків, тому що дозвіл ОБСЄ був отриманий на цю місію, це було порушення. Тобто це (буде – ред.) нота протесту за допомогою всіх міжнародних наших дипломатичних можливостей», – припустив народний депутат у відповідь на питання журналістів.

Він додав, що, за його даними, військові частини поблизу місця подій отримали доручення перейти в режим підвищеної бойової готовності.

Читайте також: Як Україна повинна відповісти на вбивство бойовиками Кремля медика (рос.)​

«Треба тиснути, як ми можемо, всіма засобами: і дипломатичними, і військовими, і залучати наших міжнародних партнерів», – додав він.

Раніше цього ж дня Офіс президента повідомив, що президент України Володимир Зеленський «тримає під особистим контролем ситуацію з убивством військового медика та пораненням бійців під час евакуації тіла загиблого військовослужбовця в районі Зайцевого Донецької області».

14 липня прокуратура Донецької області почала досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни та умисного вбивства військового медика, який загинув через обстріл бойовиків під Зайцевим.

13 липня штаб Операції об’єднаних сил повідомив, що російські гібридні сили обстріляли групу українських військових, які мали евакуювати тіло загиблого. Внаслідок обстрілу один військовий медик загинув, один війсковий зазнав поранення, ще один – був травмований. В угрупованні «ДНР» стверджують, що військові підірвалися на мінах.
…

Місія ОБСЄ назвала «спокійною» обстановку на адмінкордоні з окупованим Кримом

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ оцінила обстановку з безпекою на адмінкордоні з окупованим Росією Кримом, як «спокійну».

«11 липня місія констатувала спокійну ситуацію на південному сході Херсонської області на посту Державної прикордонної служби України у «Валці» (188 км на південний схід від Херсона), на пунктах пропуску у населених пунктах Чонгар (163 км на південний схід від Херсона), Каланчак (67 км на південний схід від Херсона) та Чаплинка (77 км на південний схід від Херсона), між Херсонською областю та Кримом», – мовиться у звіті, опублікованому СММ ОБСЄ в Україні.

Раніше громадянська ініціатива КримSOS спрямувала на ім’я міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби заяву з проханням зреагувати на незаконне обмеження Росією права жителів Криму на вільний перетин адміністративного кордону між Херсонською областю та анексованим півостровом. У заяві активісти зазначають, що у зв’язку з протиепідемічними заходами з 29 березня 2020 року уряд сусідньої Росії і Крим громадянам, в яких є інше громадянство, крім російського, лише один раз.

На початку липня прикордонне управління ФСБ Росії по анексованому Криму повідомило, що зареєстрованих на півострові кримчан будуть штрафувати за спробу перейти адміністративний кордон за українським паспортом. У свою чергу Україна не визнає російські паспорти, видані в анексованому Криму, і в’їхати на материкову частину України за ними не можна.

7 липня прессекретар Херсонського загону Державної прикордонної служби України Іван Шевцов повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії, що українські прикордонники нарахували понад 300 людей, яких Росія з початку місяця не пустила до Криму через адмінкордон.
…

Рада просить Кабмін зберегти «Садибу Даховських» і створити музей історії українського війська

Верховна Рада просить Кабінет міністрів зберегти ландшафтно-архітектурний комплекс «Садиба Даховських» і створити на його базі музей історії українського війська.

Постанову про це підтримали 335 народних депутатів.

Парламент пропонує передати державному ландшафтно-парковому музею історії українського війська 41 будівлю і земельну ділянку площею 88,8 га, які входять до складу ландшафтно-архітектурного комплексу «Садиба Даховських». Зараз об’єкти належать квартирно-експлуатаційному відділу Міністерства оборони в Білій Церкві Київської області.

«Садиба Даховських» була побудована в ХІХ столітті в Леськовому Черкаської області.
…

Українці біля парламенту Італії вимагали справедливого суду для солдата Марківа

У Римі біля стін італійського парламенту 13 липня відбулася акція з вимогою справедливого судового процесу на стадії апеляції для українського військового Віталія Марківа, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Серед учасників – кілька десятків представників української громади, батьки засудженого солдата, дипломати та італійський правозахисник. Акція була присвячена річниці вироку Марківу, котрого 12 липня минулого року суд присяжних міста Павії засудив до 24 років ув’язнення. Присяжні визнали його причетним до загибелі італійського репортера на Донбасі шість років тому.

Читайте також: Денісова заявляє, що Марків не може отримувати медичну допомогу​

«Солідарність із Віталієм Марківим!», «Незалежний суд без впливу російської пропаганди!», «Солдат Марків несправедливо перебуває в тюрмі без жодного доказу. Чому?», скандували маніфестанти. У виступах учасників лунали заклики і сподівання, що суд другої інстанції в Мілані «виправить помилки» павійських присяжних, проаналізує аргументи захисту та визнає старшого сержанта Нацгвардії України непричетним до трагічного випадку біля Слов’янська 24 травня 2014 року. Тоді на окупованій бойовиками території внаслідок стрілянини загинули фотограф Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов.

«Ми жодним чином не виступаємо проти родини загиблого Роккеллі. Але ми переконані, що на суді не представили жодного доказу залучення Марківа до інциденту. Закликаємо уважно читати мотиваційну частину вердикту суду, який, на жаль, не взяв до уваги ключові докази адвокатів захисту. Нас вразило, чому суд Павії одразу шукав винних у лавах законних військових формувань України, а не серед нерегулярних угруповань проросійських бойовиків, які, можливо, мали на меті убити Андрія Миронова, ворога Володимира Путіна?» – сказав під час виступу голова Християнського товариства українців Італії Олесь Городецький.

Перелічивши основні критичні, на його думку, пункти вердикту, активіст висловив впевненість, що Віталія Марківа звільнять.

«Віримо, що це зробить суд в Італії, а не Європейський суд з прав людини», – додав Городецький.

Маніфестацію підтримали італійські партії «Більше Європи» та «Італійські радикали».

Учасники акції також закликали італійську медіаспільноту докладніше зацікавитися «дивною справою Марківа» і висвітлювати громадськості також іншу точку зору, зокрема позицію захисту солдата, а не лише тези обвинувачення і судового рішення. Попри розіслані до італійських медій анонси події, жодного представника місцевої преси на заході не було.

Критики вердикту вважають, що на рішення присяжних вплинула російська дезінформація у медіа довкола процесу і під час самого суду, коли присяжні брали до уваги фейкові документи російських пропагандистських ресурсів.

«В очікуванні розгляду справи в апеляційному суді присяжних Мілана важко говорити, чи щось змінилося за цей рік після вироку. У травні з’явилася дуже негативна стаття у тижневику видання La Repubblica. Гадаю, те, як висвітлює справу преса, більше впливає на суддів, ніж дипломатичні зусилля, які, звісно, потрібні. Головне, щоб суд другої інстанції повністю звільнився від дезінформаційних кліше», – зауважив у коментарі для Радіо Свобода Антоніо Станґо, голова італійської Федерації з прав людини.

Тиражні видання Італії поширюють тезу, що суд присяжних Павії вироком Віталію Марківу поновив принцип права про заборону убивства цивільних і покарав убивць журналістів, які виконували професійний обов’язок на війні.

30-річний старший сержант Національної гвардії України Віталій Марків відбуває покарання у тюрмі біля Мілана після того, як у липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років неволі. Він перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017.

Марків перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017 року.

Солдата, який, окрім українського, має й італійське громадянство, суд назвав причетним до умисного вбивства двох іноземних громадян на війні біля Слов’янська 24 травня 2014 року.

Тоді загинули італійський фоторепортер Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов. Унаслідок того ж інциденту зазнав поранень французький репортер Вільям Руґелон, який був разом із загиблими.

Читайте також: Справа солдата Марківа й України: рік після вироку в Італії​

Суд присяжних міста Павії, який виніс вирок, стверджує, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів із боку Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух цих цивільних і передавав інформацію побратимам.

Сторона захисту солдата відстоює версію, що група репортерів потрапила під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок яких пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ) загинули італієць і росіянин.

Адвокати захисту оскаржили вирок і подали заяву до апеляційного суду присяжних Мілана, суду другої інстанції.

Київ категорично не погоджується з рішенням суду і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа й ЗСУ.
…

«КримSOS» закликав МЗС зреагувати на заборону Росії кримчанам перетинати адмінкордон понад один раз

Громадянська ініціатива КримSOS спрямувала на ім’я міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби заяву з проханням зреагувати на незаконне обмеження Росією права жителів Криму на вільний перетин адміністративного кордону між Херсонською областю та анексованим півостровом.

У заяві активісти зазначають, що у зв’язку з протиепідемічними заходами з 29 березня 2020 року уряд сусідньої Росії і Крим громадянам, в яких є інше громадянство, крім російського, лише один раз.

«Тобто мешканці Криму мають можливість одноразово виїхати з Криму через російські КПВВ, посилаючись на норму про наявність у них громадянства України. Так, за інформацією окупаційних властей, жителі Криму, які мають «громадянство РФ», не зможуть покинути територію півострову на підставі тільки українського паспорту і підлягають адміністративній відповідальності», – йдеться в заяві.

Читайте також: Проблеми на адмінкордоні Криму: з чим зіштовхуються при виїзді з півострова та на зворотному шляху​

Крім цього, відзначається, що спроба повторного перетину адміністративного кордону Криму з Херсонщиною до зняття карантину буде вважатися «спробою незаконного перетину державного кордону», за що передбачена кримінальна відповідальність відповідно до законодавства Росії. У «КримSOS» підкреслили, що така ситуація ставить у скрутне становище абітурієнтів з Криму, які хочуть вступати до ВНЗ на материковій частині України.

«З початком вступної кампанії-2020 велика кількість дітей та їхніх батьків виїхали на підконтрольну територію України для складання іспитів, ЗНО та подання документів через Освітні Центри «Крим-Україна». Таким чином, у розумінні російського законодавства, вони використали своє право на одноразовий виїзд з Криму. Тому після повернення та до закінчення карантинних обмежень вони не зможуть покинути окуповану територію, що ставить під загрозу можливість реалізації права на освіту», – йдеться у заяві.

В ініціативі звертають увагу на те, що наявність права власності на нерухомість та землю в Криму не входить до переліку підстав для в’їзду на півострів громадян України.

Читайте також: Прикордонники заборонили в’їзд в Україну російському актору, який відвідував Крим після анексії – ДПСУ​

«Неможливість громадян України, які не проживають постійно у Криму, в’їхати на тимчасово окуповану територію України та розпоряджатися своїм майном… створює суспільний резонанс та обґрунтовані побоювання щодо можливої конфіскації цього майна окупаційною владою», – зазначають активісти «КрымSOS».

Експерти організації вказують на те, що такою забороною Росія порушує Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 року, стаття 12 якого гарантує кожному, хто законно перебуває в Криму, право на вільне пересування та забороняє позбавляти громадян України права на в’їзд на територію власної держави.

«Громадська організація КримSOS просить МЗС України звернутися до міжнародного співтовариства з метою інформування та припинення порушення Росією прав мешканців Криму», – йдеться в заяві.

Дмитро Кулеба та Міністерство закордонних справ наразі публічно не зреагували на заяву активістів.

Читайте також: Російська співачка Zivert, яка виступала в Криму, збирається дати концерти в Одесі та Києві​

На початку липня прикордонне управління ФСБ Росії по анексованому Криму повідомило, що зареєстрованих на півострові кримчан будуть штрафувати за спробу перейти адміністративний кордон за українським паспортом. У свою чергу Україна не визнає російські паспорти, видані в анексованому Криму, і в’їхати на материкову частину України за ними не можна.

7 липня прессекретар Херсонського загону Державної прикордонної служби України Іван Шевцов повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії, що українські прикордонники нарахували понад 300 людей, яких Росія з початку місяця не пустила до Криму через адмінкордон.

 
…