Російська армія нарощує сили біля кордонів України – ГУР

Начальник Генштабу ЗСУ заявив, що загроза повномасштабної військової агресії з боку Росії зараз найвища з 2014 року

Dispute Within Orthodox Church Could Deepen Conflict in Ukraine

Ukraine has elected the head of a newly unified Orthodox Church, following a split from the Russian Orthodox Church, announced Saturday. Ukrainian President Petro Poroshenko has hailed the move as an important safeguard against future Russian aggression. The head of the Russian Orthodox Church has condemned Ukraine’s church split from the Russian Orthodox church in October and calls it uncanonical. VOA’s Zlatica Hoke reports.

Anti-government Protesters Mass for 5th Day in Hungary

A few thousand demonstrators gathered in freezing temperatures outside Hungary’s state broadcaster Monday night in a fifth day of protests against the right-wing government of Prime Minister Viktor Orban. 

Lawmakers from all opposition parties took to a temporary podium to declare they would continue protests until they are allowed to read out their demands on state television. 

The protests were sparked by a new labor law that in essence enables the return of a six-day work week, if an employee agrees, with overtime payments potentially unpaid for up to three years.

Demands expand

But the demands of protesters have expanded to include cleaning up state corruption, creating an independent judiciary and ensuring neutral state media. 

“We will continue with protests all the while our demands are not read out over state media. We are not going anywhere,” Timea Szabo, a Parliament member for the small, centrist Dialogue party, told the crowd. 

“The law has not been trampled on in such a way here for 30 years,” she said, apparently referring to the roughing up of some legislators by security guards at the MTVA building early Monday. 

Protesters chant slogans

Demonstrators repeatedly chanted slogans like “We won’t leave” and “They are lying day and night!”

Legislators charged that police took orders from private security guards in forcing them out of the MTVA building, rather than protect their right to enter a public building.

Agnes Vadai of the Democratic Coalition, a center-left party, told The Associated Press that she had been manhandled by security guards, 

 “This is nonsense,” she said of the lack of help from police officers. “It’s their obligation to protect all Hungarian citizens, regardless of their position.”

 defendsThe group of 10 lawmakers had entered the building insisting on the right to read their five demands live on air, including the revocation of the labor law.

Government defends law

The government has defended the law, saying it will ease the shortage of workers, most especially in the booming auto and manufacturing sectors, and enable employees to earn more money as they wish.  

Orban’s allies have denounced the protests as the work of liberal groups financed by Hungarian-American financier George Soros. The Open Society Foundations, an organization founded by Soros, again denied that Monday. 

“The Hungarian people are protesting against their government because they have legitimate grievances. Nobody believes Viktor Orban’s false assertion that George Soros is behind these protests,” the group said in a statement. 

 

 

Лауреатом премії «Світло справедливості» став дослідник і соціолог Леонід Фінберг

Лауреатом нагороди «Світло справедливості» у 2018 році став Леонід Фінберг – соціолог, дослідник культури, головний редактор видавництва «Дух і Літера», директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства. Церемонія вручення відбулася у Національному музеї Тараса Шевченка в Києві. Організатором заходу виступив Інститут лідерства та управління Українського католицького університету.

Нагорода заснована канадійкою українського походження Анастасією Шкільник і вручається «за моральне і духовне лідерство в Україні» в пам’ять про її батька Михайла Шкільника, громадського і політичного діяча часів Української Народної Республіки.

«Ця нагорода відзначає особливих людей за їхню здатність запалити світло справедливості у темних щілинах людської душі та вказати шлях до більш людяного суспільства», – сказала про премію Анастасія Шкільник.

У 2017 році лауреаткою премії стала Наталка Седлецька – авторка програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»). До цього премії отримували Надія Савченко, Євген Сверстюк, Мустафа Джемілєв та Лариса Заливна.

«Ми шукаємо людей, які у щоденному житті дають нам приклад жертовності заради розбудови демократичного суспільства. Очевидно одне: ці люди стають для нас ціннісними орієнтирами, вони творять острівки нової України», – розповіла одна із організаторок нагороди «Світло Справедливості», директорка Інституту лідерства та управління УКУ Наталія Бордун.

«В особливий спосіб капітула хоче відзначити Леоніда Фінберга і показати суспільству його поставу під час Майдану. Коли нова політична нація українців показала, що вона досягає нової зріслості, відбулась спроба придуши цей рух, кинувши на нього тінь антисемітизму. У той час Фінберг разом з іншими патріотами-євреями провадив систематичну акцію пояснюючи світу і розкаючи, що євреї також є на Майдані і теж вболівають за Україну», – наголосив єпископ Української греко-католицької церкви Владика Борис (Ґудзяк).

«Ми не помітили, як змінилися, бо порівнюємо своє життя із тим, що є у інших країнах, тоді як треба порівнювати нас теперішніх із нами вчорашніми. Відроджується український кінематограф, який стає відомим у світі, українські театри, відкриваються важливі культурні заклади. Відбувається чітке домінування української гуманітаристики та української літератури – і покупці дедалі частіше купують українські переклади. Окрема перемога – це українська дитяча література, де окремі твори друкують сотнями тисяч примірників», – зауважив лауреат премії Леонід Фінберг. 

Для визначення переможця впродовж року збирається капітула нагороди «Світло справедливості», яка спочатку визначається зі сферою, з якої буде обрано лауреата, а потім визначає претендентів. До складу капітули входить Владика Борис (Ґудзяк), Мирослав Маринович, Данило Білак, Джим Кінгем, Василь Мірошниченко, Марта Коломиєць, представник Української Католицької фундації з Чикаго Олександр Кузьма.

Леонід Фінберг народився 30 липня 1948 року. У 1972 році закінчив Київський політехнічний інститут. З кінця 1980-х років – член редакційної ради журналу «Філософська та соціологічна думка», організатор низки експертних соціологічних досліджень. Читав курси лекцій у Женевському університеті про «Соціальні і економічні проблеми посткомуністичної України» і «Українську політичну історію 20-го століття». 

З 1997 року Леонід Фінберг є головним редактором видавництва «Дух і літера», а з 2006 року директором Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА. Основні теми наукових досліджень: сучасне українське суспільство, історія та культура євреїв України. Має понад 80 власних публікацій.

Лауреат премій Фундації Омеляна та Тетяни Антоновичів, у 2014 році нагороджений Срібним Хрестом Заслуг Республіки Польща.

Громадська рада звернулася до президента щодо перейменування Дніпропетровської області

Громадська рада при Дніпропетровській обласній держадміністрації звернулася до президента України та Верховної Ради щодо підтримки в перейменуванні Дніпропетровської області на Січеславську.

Як розповів Радіо Свобода член громадської ради Віктор Таратушка, рішення про підтримку назви «Січеславська» члени ради ухвалили на своєму засіданні переважною більшістю голосів (28 із 30 присутніх). Звернення до президента, голови та фракцій парламенту вирішили надіслати після «проваленого у Верховній Раді голосування» за Січеславську область.

За словами авторів звернення, назва центру регіону не обов’язково має збігатися з назвою самого регіону, бо «це «совковий» підхід». Як приклад вони наводили Мюнхен – центр Баварії, Барселону – центр Каталонії.

«В Україні є два такі випадки: Закарпатська область з центром в Ужгороді та Волинська область із центром в Луцьку. Це нормальне явище, так повинно бути. Тим більше, що назва «Січеславська» набула поширення ще до Незалежності України. У 90-ті роки реєструвались громадські організації зі словом «Січеславська» в офіційній назві. Усі ці роки це було на устах, особливо людей проукраїнських», – сказав Радіо Свобода Віктор Таратушка.

Громадська рада при Дніпропетровській ОДА – консультативно-дорадчий орган, створений для участі громадськості у реалізації державної політики, здійсненні громадського контролю за діяльністю влади, врахування громадської думки для ухвалення важливих рішень. Складається з керівництва та 11 комітетів. До неї входять 35 людей, здебільшого це керівники дієвих громадських організацій регіону.

Упродовж 2018-го в регіоні тривала просвітницька кампанія «Січесласька – так!», однак її заходи не були масовими. Після того, як в листопаді 2018 року депутати парламенту не змогли досягти одностайності щодо перейменування області на Січеславську, президент Петро Порошенко вніс свій законопроект про зміну назви на «Дніпровську», а група з понад ста депутатів запропонувала Раді новий законопроект – знову з варіантом «Січеславська».

Волкер прокоментував дії Угорщини, яка блокує співпрацю України з НАТО

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер прокоментував дії Угорщини, яка через незгоду з Києвом через закон щодо мови освіти національних меншин блокує співпрацю України з НАТО.

Виступаючи на онлайн-брифінгу під час перебування у Брюсселі, в перебігу якого Волкер спілкувався з понад сотнею журналістів у всьому світі, він, зокрема, заявив: «Наразі Угорщина блокує відносини України з НАТО, і ми вважаємо це прикрим. Бо ж ми маємо країну, на яку напала Росія, Росія забрала частину української території, і на Донбасі щодня відбуваються бойові дії. І українці прагнуть партнерства і координації з НАТО. І ми не можемо запланувати засідання Комісії Україна – НАТО на рівні міністрів, бо Угорщина його блокує. Це факти, і вони дуже прикрі».

«Є питання, яке порушила Угорщина, – це повага до прав національних меншин, прав угорської меншини в Україні. Це легітимне питання для порушення, бо це питання, що стосується меншин у цілій Європі. Є російськомовні в країнах Балтії, є австрійці в італійському Південному Тіролі тощо. Тобто багато національних меншин. Ці питання заслуговують на серйозну увагу. Україна ухвалила закон (про освіту – ред.), який зобов’язує меншини вчити українську мову. Це обґрунтовано – щоб меншини володіли мовою країни, в якій вони живуть. Угорщина наполягає, щоб угорці за національністю мали змогу продовжувати вчитися угорською мовою – це також обґрунтовано, щоб національні меншини могли вчитися своєю мовою», – вважає Волкер.

«Це те, що можна було б вирішити на двосторонньому рівні між Україною та Угорщиною на основі європейських принципів… Тобто це проблема, але проблема, яку можна вирішити. Але неприйнятно, коли бачать дерева, але не бачать лісу і тримають відносини України з НАТО заручником вирішення двосторонніх питань прав меншин, яке є легітимним питанням, але воно не повинно зупиняти нашу співпрацю з Україною, включно на міністерському рівні, в НАТО», – наголосив спецпредставник.

Відносини між Україною і Угорщиною загострилися у зв’язку з новим українським законом про освіту, який набрав чинності 28 вересня 2017 року. Офіційний Будапешт побачив порушення прав угорської меншини в нормі закону щодо обов’язкового отримання освіти державною мовою. Офіційний Київ ці звинувачення відкидає. Але Угорщина через це блокує зустрічі в рамках співпраці України з ЄС і особливо в НАТО, де всі рішення ухвалюються тільки консенсусом.

Спецпредставник США припустив, коли можна чекати нових санкцій щодо Росії

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер оцінив час і можливість запровадження нових санкцій Європейського союзу щодо Росії.

Виступаючи на онлайн-брифінгу під час перебування у Брюсселі, в перебігу якого Волкер спілкувався з понад сотнею журналістів у всьому світі, він, зокрема, заявив: «Це те, що я обговорював сьогодні з представниками ЄС».

«Ми маємо кошик санкцій, які стосуються Криму, ми маємо кошик санкцій, які накладені через небажання Росії втілювати мінські угоди (на Донбасі), і ми говорили, що варто було б зробити в Азовському морі. Дискусія в Європі буде про те, чи це третій кошик санкцій, а чи це пов’язано з Кримом. Але є переконання, що має бути якесь додаткове реагування і додаткові санкції і перелік додаткових (підсанкційних) осіб. І, як схоже, це набуває якоїсь прихильності, і я б не здивувався, якби це сталося протягом наступного місяця чи двох», – заявив Волкер.

Раніше 17 грудня посли країн-членів Євросоюзу погодили подовження на півроку терміну дії чинних економічних санкцій проти Росії. Офіційно це продовження мають затвердити протягом нинішнього тижня.

Перед тим, 14 грудня, лідери країн Європейського союзу майже автоматично продовжили на півроку інший пакет чинних санкцій, що накладають обмеження на Москву за захоплення Криму і за війну на Донбасі.

Але при цьому ЄС не додав очікуваного Києвом так званого «Азовського пакету» нових санкцій через захоплення Росією в результаті відкритого нападу з застосуванням зброї на ураження 25 листопада 24 українських моряків, які стали військовополоненими, і трьох їхніх кораблів. У Євросоюзі не знайшли консенсусу щодо посилення санкцій. Офіційно представники Німеччини і Франції заявили, що різкі кроки зараз зашкодили б переговорам Берліна й Парижа з Москвою про звільнення українських моряків, і наголосили на потребі «зменшувати напруженість».

Після того нападу і Україна, і США не раз закликали Євросоюз посилити санкції щодо Росії. Крім того, з такими закликами виступає і Європейський парламент. Зокрема, в резолюції 12 грудня Європарламент закликав ЄС і його країни-члени запровадити нові санкції в разі, якщо українських моряків не звільнять і якщо станеться подальша воєнна ескалація, а також закрити порти Євросоюзу для російських суден, що йдуть із Азовського моря, якщо Росія не відновить свободу судноплавства в Керченській протоці і Азовському морі.

Czech Republic Warns Against Using Huawei, ZTE Products

The Czech Republic’s cybersecurity watchdog is warning against the use of products by Chinese electronics giant Huawei and another Chinese telecommunications company, ZTE.

The National Cyber and Information Security Agency said Monday their software and hardware pose “a security threat.”

Huawei is the biggest global supplier of network gear for phone and internet companies.

It has become the target of U.S. security concerns because of its ties to the Chinese government. The U.S. has pressured other countries to limit use of its technology, warning they could be opening themselves up to surveillance and theft of information.

A Czech spy agency recently warned against the activities of Chinese spies on Czech territory.

Turkey Revives Ghosts of Gezi Protests as Elections Loom

Three years after she was acquitted over her role in Turkey’s Gezi Park protests, Mucella Yapici was called in last month by police to face more questions about the unrest that had posed a direct challenge to the authority of President Tayyip Erdogan.

Yapici is one of dozens who were involved in demonstrations that brought millions onto Turkey’s streets in 2013 to protest against the government and who are now caught up in a renewed investigation, raising concerns among Turkey’s Western allies.

Opposition figures say the renewed crackdown is designed to polarize public opinion and rally support for Erdogan’s AK Party ahead of local elections in March, when it could face tight races in some of Turkey’s largest cities.

“It is a political maneuver,” Yapici said of her questioning two weeks ago. “We were tried in Turkish courts and acquitted. And the state did not appeal,” she told Reuters, adding that authorities had produced no new evidence.

The moves by prosecutors and police have been accompanied by renewed and sharp criticism of the Gezi protesters by Erdogan.

Such attacks have been a hallmark of his election triumphs since he first won power 16 years ago. But they also risk alienating allies such as the European Union and United States at a time when Turkey is trying to resolve diplomatic disputes that helped fuel a currency crisis this year.

Yapici, a 67-year-old architect whose activist group Taksim Solidarity was at the heart of the Gezi protests, was one of 26 defendants acquitted in April 2015 of charges carrying jail terms of up to 13 years.

She said the investigations were an attempt to rewrite social memory of the protests.

“They are trying to blacken the clear celebration of democracy that was Gezi in the minds of children, youths and society,” Yapici said.

She has not been charged again, but last month more than a dozen people were detained as part of an investigation into the Gezi protests and prosecutors have issued warrants for a prominent journalist and an actor, both living abroad.

“Five years later the prosecutor has suddenly remembered the Gezi resistance and started a new witch hunt,” the Berlin-based journalist, Can Dundar, said after details of his arrest warrant emerged on Dec. 5.

A senior Turkish official said the Gezi incidents were solely a matter for the courts.

“Of course the government does not make any requests in this respect,” he told Reuters. “Ultimately courts and prosecutors take various steps in cases based on the evidence which they obtain.”

“It is not a matter of the incidents specially being put onto the agenda five years later,” he added. “Ultimately the judiciary will take up these dossiers and reach the necessary verdicts.”

‘Pay the price’

According to government estimates, 3.6 million people took part in the Gezi protests, which began with a small demonstration against the redevelopment of a park near Istanbul’s Taksim Square. It evolved into a demonstration of wide-ranging discontent with the government.

Over the summer of 2013 the chant “everywhere is Taksim, everywhere is resistance” resounded in daily protests across Turkey, with many banging pots and pans at their windows every evening. Nine people, eight young protesters and a police officer, were killed in the unrest, and 5,000 injured.

Three years later, following a failed coup against Erdogan, authorities launched a sweeping roundup in which 77,000 people have so far been jailed pending trial. A two-year state of emergency was lifted in July, but arrests linked to the coup attempt have continued alongside the revived Gezi investigations.

Prosecutors have prepared an indictment targeting 120 people over their participation in a Gezi-related protest in Ankara and an investigation into 600 others is continuing, state media says. Pro-government journalists say the probe will widen.

Erdogan blames the protests on billionaire philanthropist George Soros and Osman Kavala, a well-known Turkish civil society leader. Kavala has been in jail for a year awaiting trial on charges of seeking to overthrow the government.

“They are still in solidarity, the operatives of the project to make our country surrender,” Erdogan said last month in a speech denouncing the two men. Kavala was directed by “the famous Hungarian Jew, Soros … who assigns people to divide nations”, he said.

Two weeks ago the Soros-funded Open Society Foundation announced it was closing down in Turkey because it could no longer work there.

Responding to last month’s arrest of 13 academics and civil society representatives linked to Kavala, EU commissioner Johannes Hahn said Brussels was troubled by the arrest of journalists, human rights defenders and civil society activists.

“Criminal and judicial proceedings must be based on the presumption of innocence,” he said after talks in Ankara with Turkey’s foreign minister.

‘Hatred and revenge’

The leader of the main opposition CHP party, which is challenging Erdogan’s AK Party for control of Istanbul and Ankara in the March elections, has said there are no grounds for the latest protest-related arrests.

“If you throw innocent people in jail and then go and see where you can create evidence, there is no justice there. There is a feeling of hatred and revenge,” Kemal Kilicdaroglu said.

Kilicdaroglu’s party say the Gezi arrests are an attempt to divert attention from a slowing economy, high inflation and rising unemployment – significant weak points in Erdogan’s election plans after years of stellar economic growth.

By focusing on perceived security threats, Erdogan could rally support. A survey for the Center for American Progress this year found that around half the public approved of the government’s response to the failed coup in 2016, including 80 percent of AK Party voters.

The challenge, however, will be significant.

Although he strengthened his presidential powers after elections in June, support for Erdogan’s AK Party fell to 43 percent, meaning he needed an alliance with nationalists for a parliamentary majority.

A survey by pollster Metropoll last month showed his personal approval had fallen below 40 percent, having been around 50 percent ahead of the June elections.

Aykut Erdogdu, a CHP lawmaker for Istanbul, said trust in Erdogan was declining due to economic hardship.

As things stand “they know they will lose the local elections. Hence it is necessary to polarize the people,” Erdogdu wrote on Twitter. “They are setting up their election stall using Gezi.”

Bomb Blast at Athens Headquarters of Media Group

A bomb blast early Monday damaged a building in Athens housing the headquarters of Greece’s private radio and television network Skai, but there were no casualties, police said.

Anti-terrorist police opened an investigation into the attack that focused on Greek extremist groups.

Attacks targeting broadcasting groups, public companies or embassies have been frequent in Greece in recent years, and have been blamed on anarchist or far-left groups.

The coalition government led by leftist Prime Minister Alexis Tsipras condemned the blast as “an attack on democracy” while his administration decried an act of “terrorism.”

In a statement, Tsipras slammed what he termed “an attack on democracy by cowardly and dark forces,” vowing that “they will not realize their goal of terrorizing and disorientating.”

He further offered his “sincere support to journalists and all those who work at the station” targeted.

The homemade device went off at around 2:30am (0030 GMT), 45 minutes after an anonymous telephone warning to another TV network.

Police cordoned off the neighborhood in the Athens suburb of Neo Phaliro and evacuated the building, which contains the offices of Skai, a group owned by the Alafouzos shipping family, as well as those of Kathimerini, a center-right daily critical of the government.

Police said the bomb was placed in a narrow street near a fence around the building and smashed windows on the facade.

Skai said in a statement the blast caused “major damage.”

“The terrorist attack will not discourage us,” it said, accusing the government of failing to do enough to protect the media despite “recurrent threats against the station.”

Government spokesman Dimitris Tzanakopoulos rejected the accusation.

The minister for civil protection, Olga Gerovassili, visited the site with police.

“Democracy is not threatened,” she said, while warning against those who “leave the way open to terrorism or fascism.”

There were no claims of responsibility by late afternoon but some analysts said the bombing bore the hallmarks of an attack by the far left Popular Fighters Group (OLA).

It has previously claimed to be behind at least five other similar blasts, none causing fatalities, since its formation in 2013.

The group last claimed a bombing outside the Athens Court of Appeal in December 2017, which caused extensive material damage.

Last month, police defused a bomb outside the Athens home of a controversial prosecutor following two anonymous telephoned warnings to the media.

 

 

Fifth Victim in Strasbourg Terror Attack Dies

A fifth person died Sunday from gunshot wounds in last week’s Christmas market terror attack in Strasbourg.

The French prosecutor’s office said the victim was a Polish national.

His brother identified him in a Facebook message as Barto Pedro Orent-Niedzielski, a 36-year-old native of Katowice.

Four others died and 11 were wounded when a gunman identified as Cherif Chekatt opened fire last Tuesday in the world-famous Christmas market in central Strasbourg.

Witnesses tipped off police Friday that a suspect matching Chekatt’s description was spotted in the Strasbourg neighborhood where he grew up.

When police confronted him, he turned and opened fire. Officers shot back, killing Chekatt.

He had an extensive criminal record and was on a terror watch list.

Chekatt’s father told investigators his son was a follower of Islamic State and the terror group claimed him as one of its “soldiers.”

But French Interior Minister Christophe said he doubts Chekatt belonged to the terror group, calling its claim opportunistic.

Kosovo President: Decision to Form Army ‘Irreversible’

The decision to transform Kosovo’s security force into an army is ”irreversible,” the country’s president said Sunday while offering assurance that a new national military does not threaten ethnic Serbs living in the former Serbian province.

President Hashim Thaci gave a briefing on the army plan before he left for New York, where the United Nations Security Council is expected in coming days to discuss the small Balkan nation’s decision.

Kosovo’s parliament overwhelmingly approved the army’s formation Friday. Neighboring Serbia has warned that an army in a place it considers Serbian territory could result in an armed intervention.

“Whatever happens at the Security Council, despite the concerns of a certain individual or a country, the formation of the Kosovo army is an irreversible act,” Thaci said.

Serbia does not recognize Kosovo’s 2008 declaration of independence. Its government insists the army would violate a U.N. resolution that ended Serbia’s crackdown on Kosovar separatists in 1998-1999.

Serbia’s Foreign Minister Ivica Dacic reiterated Sunday that Belgrade will insist at the U.N. Security Council session the army was formed in violation of the resolution.

“It is important that the position of Serbia will be heard,” Dacic said.

Serbia’s government has warned it might use its own military to respond, with Prime Minister Ana Brnabic saying that’s “one of the options on the table.” An armed intervention by Serbia could bring a confrontation with the NATO-led peacekeepers stationed in Kosovo since 1999.

The U.N. Security Council held closed consultations late Friday on the format of a meeting on the dispute. Russia, Serbia’s close ally, wants the council to meet publicly, and European nations have sought a closed session.  

NATO’s chief has called Kosovo’s action “ill-timed.” The United States has expressed support for “Kosovo’s sovereign right” as an independent nation that unilaterally broke away from Serbia.

Thaci said the army would be professional and multi-ethnic, with five percent of the troops coming from the ethnic Serb minority. He advised Serbian President Aleksandar Vucic to take a cue from Serbs in Kosovo “who feel calm and who take part in the army.”

«Північний потік-2» має зберегти інтереси України – міністр економіки Німеччини

Міністр економіки Німеччини заявляє, що здійснення російського газотранспортного проекту «Північний потік-2» може продовжитися з тим, щоб були дотримані життєво важливі інтереси України. При цьому, сказав міністр Петер Альтмаєр в інтерв’ю агентству «Ройтерз», Берлін також веде переговори про диверсифікацію свого енергопостачання також і за рахунок зрідженого природного газу.

За словами міністра, один із цих життєво важливих інтересів України полягає в тому, що і після 2019 року має зберегтися істотний рівень транзиту газу з Росії через Україну. «Про це зараз ведуться дискусії», – сказав Альтмаєр і додав, що тонкощі цих переговорів дуже складні.

«Ми не зменшимо залежності від Росії тим, що підірвемо такий проект, як «Північний потік-2», а потім будемо отримувати російський же газ із інших трубопроводів», – сказав він.

«Про більшу енергонезалежність можна говорити тільки тоді, коли ми, крім забезпечення довготермінового постачання газу, також створимо в Німеччині інфраструктуру для отримання зрідженого природного газу», – додав Альтмаєр. За його словами, зараз уже ведеться з’ясування з приватними інвесторами можливих місць для об’єктів такої інфраструктури.

Агентство нагадує, що транзит російського газу дає нині Україні до 3 відсотків від її валового внутрішнього продукту.

Україна називає проект «Північний потік-2» суто політичним, без економічного обґрунтування, і закликає заблокувати його будівництво. Київ підтримують у цьому і деякі європейські країни, а також США. На їхню думку, газогін має на меті збільшити залежність Європи від російського газу і водночас позбавити російського газового транзиту Україну і деякі східноєвропейські держави, тим самим зробивши їх вразливими перед російським газовим шантажем.

Зокрема, Європейський парламент 12 грудня у своїй резолюції підкреслив вирішальну роль України в європейській мережі енергопостачання, засудив будівництво газопроводу «Північний потік-2» як «політичний проект, який становить загрозу європейській безпеці та зусиллям для диверсифікації енергопостачань», і закликав скасувати цей проект.

А Палата представників Конгресу США 11 грудня ухвалила резолюцію щодо «Північного потоку-2», якою «підтримує накладення санкцій» щодо цього газогону і закликає президента США «підтримати енергетичну безпеку Європи за допомогою політики диверсифікації з метою послаблення залежності від Росії». США сподіваються постачати до Європи свій зріджений природний газ.

Тим часом низка країн-членів Європейського союзу, в першу чергу Німеччина, компанії з яких беруть участь у будівництві газопроводу, підтримує «Північний потік-2» і говорить про нього як про «суто економічний проект». Але при цьому канцлер Німеччини Анґела Меркель і члени її уряду останнім часом заявляють, що робота нового газопроводу буде можлива лише в разі, якщо Росія не припинить транзит свого газу через Україну.

Hungary Sees Another Day of Anti-Government Protests

Several thousand protesters have marched peacefully through Budapest for a fourth day to oppose laws introduced by the Hungarian government that critics say will restrict workers’ rights.

The protesters chanted anti-government slogans and braved sub-zero temperatures while gathered Sunday in front of parliament, where speakers denounced changes to the labor code that lawmakers approved Wednesday.

The demonstrations have attracted participants from across Hungary’s spectrum. They include members of Jobbik, which started out as a radical right movement and has worked to reframe itself as a “peoples”‘ party.

Порошенко розповів про перспективи воєнного стану

Президент України Петро Порошенко розповів про перспективи продовження воєнного стану, запровадженого в Україні на термін до 26 грудня. Як сказав голова держави на прес-конференції в Києві, він чітко наголосив при його запровадженні, що він запроваджується на 30 днів.

«Моя принципова позиція, що жоден воєнний стан не буде перешкоджати проведенню виборів. І якщо не відбудеться початок широкомасштабної агресії, вторгнення військ, збройних сил Російської Федерації, на територію України за межами лінії зіткнення і адміністративного кордону окупованого Криму, військовий стан продовжений не буде. І почнеться, відповідно до проголосованої у Верховній Раді постанови, підготовка до виборів президента 31 березня 2019 року», – заявив Порошенко.

За його словами, він припинив би цей воєнний стан і раніше, «негайно», – якби були відведені російські війська, напередодні масово передислоковані до кордону України, що й стало однією з підстав запровадження воєнного стану. Але, заявив президент про ці війська, «левова частка» їх наразі залишається біля кордону, відведено лише менш ніж 10 відсотків від їхньої кількості.

Крім того, сказав Порошенко, вже 17 грудня в ООН будуть розглядати проект резолюції ООН у зв’язку з мілітаризацією Чорного і Азовського морів. «Україна ініціювала цей процес. І станом на зараз вже 41 країна погодилися бути співавторами цієї резолюції», – сказав президент і назвав цей документ «достатньо сильним».

Радіо Свобода вело пряму трансляцію прес-конференції президента України Петра Порошенка.

Верховна Рада затвердила указ президента про виконання ухвали РНБО і запровадження воєнного стану терміном до 26 грудня на територіях 10 областей України, що межують із Росією, окупованим Кримом і фактично підконтрольним Росії Придністров’ям у Молдові, де постійно дислоковані російські війська, а також у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії. Серед причин цього було згадане різке нарощування Росією своїх військових сил біля кордону України, напруженість в Азовському морі, а також криза в Керченській протоці, коли російські війська з застосуванням зброї на ураження захопили 25 листопада як військовополонених українських військових моряків.

Про що говорив Порошенко на прес-конференції – відео

У неділю, 16 грудня, президент України Петро Порошенко дві години спілкувався з журналістами. Радіо Свобода зібрало 5 найактуальніших тем, про які говорив глава держави: автокефалія, Росія, вибори, політичні опоненти й президентські амбіції

Father: Strasbourg Attacker Supported IS Group

The man described as the father of the 29-year-old suspect in this week’s deadly Christmas market attack in Strasbourg says his son subscribed to the beliefs of the Islamic State group.

The interview with Abdelkrim Chekatt by the state-run France 2 television channel was shown Saturday night, two days after the son was killed in a confrontation with three police officers in his childhood neighborhood in Strasbourg following a massive manhunt. Four people died in the Tuesday night attack. A dozen others were wounded.

The Christmas market in the eastern city of Strasbourg, seat of the European Parliament, is the largest in France. It reopened Friday after being closed during the search for the suspect.

Mother expresses shock, sorrow

Chekatt said he had seen his son, Cherif Chekatt, three days before the attack but couldn’t contact him while he was on the run. 

He acknowledged that his son backed the IS group.

“He’d say, for example, that Daesh, fights for the just cause and all that,” the red-bearded father said, using the common term in France and elsewhere for the Islamic State group.

The interview, initially outdoors with the father, continued briefly inside with Cheriff Chekatt’s mother, Rouadja Rouag, who expressed shock and sorrow for the deaths. France 2 said the couple had been divorced for a long time.

Tried to dissuade son

Abdelkrim Chekatt, a French-Algerian, said he’d tried in the past to dissuade his son from backing the Islamic State, saying, “You don’t see the atrocities they commit.” The son would reply that “it’s not them,” the father said.

Shortly after Chekatt’s death, the Islamic State group’s Amaq news agency claimed he was a “soldier” of the group. French Interior Minister Christophe Castaner rejected the claim as “totally opportunistic.”

The father and mother and two siblings of the suspected killer were among seven people held for questioning. French media reported that the family members were released. The three others, still in custody, are unrelated but close to Chekatt.

The young Chekatt had been on a French intelligence watch list for radicalism and was convicted 27 times for criminal offenses, the first time at age 13, mainly in France but also in Germany and Switzerland. Investigators are trying to determine whether he had accomplices or logistical support.

Father went to police

The father said he went to police of his own accord and on a suspicion the night of the son’s rampage with a handgun and a knife.

He said he told police that “if ever you locate Cherif, tell me. I’ll go to him and try to reason with him to give up.”

He also said that if his son had told him about a project to kill “I would have denounced him, and he wouldn’t have killed or been killed.”

Putin: Rap Can’t Be Banned, Must Be Controlled

Alarmed by the growing popularity of rap among Russian youth, President Vladimir Putin wants cultural leaders to devise a means of controlling, rather than banning, the popular music.

Putin says “if it is impossible to stop, then we must lead it and direct it.’’

But Putin said at a St. Petersburg meeting with cultural advisers Saturday that attempts to ban artists from performing will only bolster their popularity.

Putin noted that “rap is based on three pillars: sex, drugs and protest.’’ But he is particularly concerned with drug themes prevalent in rap, saying “this is a path to the degradation of the nation.’’

He said “drug propaganda” is worse than cursing.

Putin’s comments come amid a crackdown on contemporary music that evoked Soviet-era censorship of the arts.

Crackdown on rappers

Last month, a rapper known as Husky, whose videos have more than 6 million views on YouTube, was arrested after he staged an impromptu performance when his show was shut down in the southern Russian city of Krasnodar.

The 25-year-old rapper, known for his lyrics about poverty, corruption and police brutality, was preparing to take to the stage Nov. 21 when local prosecutors warned the venue that his act had elements of what they termed “extremism.’’

Husky climbed onto a car, surrounded by hundreds of fans, and chanted “I will sing my music, the most honest music!’’ before he was taken away by police.

On Nov. 30, rapper Gone.Fludd announced two concert cancellations, citing pressure from “every police agency you can imagine,’’ while the popular hip hop artist Allj canceled his show in the Arctic city of Yakutsk after receiving threats of violence.

Other artists have been affected as well: Pop sensation Monetochka and punk band Friendzona were among those whose concerts were shut down by the authorities last month.

Fewer People Gather for ‘Yellow Vest’ Protests in Paris

French protesters for the fifth straight weekend rallied against the high cost of living, although demonstrations were more subdued nationwide Saturday, partly because of concessions made by the President Emmanuel Macron earlier this week, as well as a combination of cold weather and rain. 

 

Several thousand people turned out in Paris. Scuffles erupted between protesters and police, who fired tear gas and used water cannons on demonstrators as they scurried down side streets near the famed Champs-Elysees boulevard.  

 

About 8,000 police and 14 armored vehicles were deployed to prevent a repeat of previous protests that turned violent, with protesters looting stores and setting up burning barricades in the streets.  

Police said more than 115 people had been taken into custody by Saturday afternoon.  

 

A week ago, French officials said more than 100,000 people had joined protests around the country. This week, police counted just over 33,000 protesters nationwide. 

 

In Paris, police had reopened the Champs-Elysees to traffic by early evening. 

 

The protests, triggered by fuel tax hikes, have morphed into a movement about France’s high living costs, and has ballooned into the biggest crisis of Macron’s presidency. 

 

The weeks of protests have exposed intense resentment among noncity residents who feel that Macron, a former investment banker, is out of touch with struggling middle-class and blue-collar workers.  

 

Macron has since abandoned the fuel tax hikes and hopes a package of tax and minimum-wage measures will help ease tensions in the country after the recent violent clashes. 

 

Protesters, however, have made new demands to address other economic issues hurting workers, retirees and students.   

Government officials are concerned that repeated outbreaks of violence will weaken the economy and raise doubts about the government’s survival. 

 

Officials are also concerned about far-right, anarchist and anti-capitalist groups like Black Bloc that have mimicked the “yellow vest” movement.   

 

The “yellow vest” movement was named after the safety jackets French motorists are required to keep in their vehicles, which the protesters wear at demonstrations. 

Вселенський патріархат офіційно запросив митрополита Епіфанія для отримання томосу

15 грудня відбувся Об’єднавчий собор зі створення єдиної української помісної православної церкви, який обрав її предстоятелем митрополита Епіфанія

Архієпископ Климент (Кущ) остерігається «помсти за томос» у Криму

Архієпископ Климент також зазначив, що має намір боротися за свою паству, в тому числі і через суд

Адвокат відвідав у СІЗО Москви полоненого українського моряка Лісового – Полозов

Один з захисників військовополонених українських моряків відвідав члена екіпажу рейдового буксира «Яни-Капу» Володимира Лісового, повідомив у Facebook адвокат Микола Полозов.

За його словами, зустріч відбулася 14 грудня в кабінеті слідчого у Слідчому управлінні ФСБ РФ до початку слідчих дій.

«Володимир почуває себе добре, ніяких скарг або прохань не висловлював. Передачу йому віддали. За його словами, він на даний момент не має потреби ні в чому. Як і інші моряки, яких раніше змогли відвідати адвокати нашої команди, Лісовий заявив, що вважає себе військовополоненим», – написав Полозов.

Він прогнозує, що захисники інших українських моряків зможуть з ними побачитися протягом двох наступних тижнів.

«Через об’єктивні причини (зокрема, особливості організації роботи ізолятора), у СІЗО «Лефортово» ускладнений доступ адвокатів. Зустрічі адвокатів з військовополоненими українськими моряками, принаймні до Нового року, будуть обумовлені графіком слідчих дій», – зазначив Полозов.

Раніше сьогодні він повідомив, що адвокат Еміль Курбедінов відвідав у московському СІЗО захопленого в полон українського моряка, командира бронетанкового катера «Нікополь» Богдана Небилицю.

Читайте також: «Лефортово – в’язниця ФСБ». Розповіді тих, хто відвідав українських моряків

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.

Томос для України: спецефір Радіо Свобода до Об’єднавчого собору

15 грудня з 9:30 Радіо Свобода веде спеціальний ефір з нагоди Об’єднавчого собору Української православної церкви, який відбувається у Софії Київській. 

У суботу ієрархи українських православних церков мають утворити нову українську незалежну церкву, затвердити її статут та обрати нового предстоятеля. 

Голосування буде таємним і визначатиметься голосами більшості. У соборі візьмуть участь ієрархи УПЦ Київського патріархату, ієрархи Української автокефальної церкви і частина ієрархів УПЦ Московського патріархату.

Поки що достеменно невідомо, скільки саме представників Російської православної церкви в Україні візьмуть участь в голосуванні, оскільки офіційно УПЦ МП не визнає собору і не підтримує створення єдиної помісної церкви.

Томос про автокефалію новообраний предстоятель помісної православної церкви отримає у Константинополі 6 січня 2019 року.

У рамках ефіру дивіться включення з Софійської площі, а також ефір зі студії Радіо Свобода з коментарями експертів й аналітикою на тему створення єдиної помісної православної церкви.

Спеціальний ефір можна дивитися на YouTube, Facebook, Twitter і сайті Радіо Свобода.

Адвокат Курбедінов відвідав у СІЗО Москви моряка Небилицю

Адвокат Еміль Курбедінов відвідав у московському СІЗО захопленого в полон українського моряка, командира бронетанкового катера «Нікополь» Богдана Небилицю, повідомив на Facebook-сторінці «Захист військовополонених українських моряків» адвокат Микола Полозов.

«Адвокат команди захисту військовополонених українських моряків Еміль Курбедінов відвідав командира МБАК «Нікополь» Богдана Небилицю. За словами адвоката, Небилиця тримається молодцем. Виглядає бадьоро, посміхається. Разом з тим, за час перебування в СІЗО «Лефортово» його чотири рази переводили в різні камери. Зараз сидить з людиною на ім’я Мухамед. Відносини нормальні, але особливо не спілкуються», – написав Полозов.

Адвокат додав, що з Небилицею були проведені слідчі дії, його ознайомили з кількома постановами про призначення експертиз. Також провели допит, на якому Небилиця наголосив, що є військовополоненим.

11 грудня закінчився термін адміністративного арешту самого адвоката Еміля Курбедінова в окупованому Росією Криму. Він заявив, що одразу стане до роботи у «справі «Хізб ут-Тахрір», а також захищатиме полоненого українського моряка.

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.

Росія: Навальний звинуватив Путіна і «його ідіотів» у церковному «розколі» в Україні

Російський опозиціонер Олексій Навальний звинуватив президента Росії Володимира Путіна в тому, що українські православні на соборі в Києві завершують схвалений Константинополем процес об’єднання.

«Сьогодні відбудеться подія історичного масштабу. Розкол. Собор у Києві завершить створення Помісної церкви в Україні. РПЦ втратить до половини «живих» парафій. Те, що створювалося сотні років, було зруйноване Путіним і його ідіотами за чотири роки. Путін – ворог «русского мира», – написав Навальний у мережі Twitter.

У Києві 15 грудня відбувається Об’єднавчий собор українського православ’я, у якому беруть участь церковні ієрархи, священики та миряни.

Вони представляють три православні церкви, які на цей час існують в Україні – Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП), Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ) та Українську православну церкву (УПЦ), яка перебуває в єдності з Московським патріархатом. Перші дві релігійні організації схвалили участь у соборі на рівні своїх Архієрейських соборів, остання представлена окремими представниками кліру та мирян.

Собор у Києві може стати вирішальним кроком, що підсумує роки зусиль, спрямованих на створення в Україні незалежної від Москви церкви.

Вселенський патріарх Варфоломій оголосив рішення про визнання прохання України про створення автокефальної церкви в жовтні. Вселенський патріарх є лідером всесвітньої православної спільноти, яка нараховує близько 300 мільйонів чоловік.

Москва виступила категорично проти надання українській церкві автокефалії.

Ukraine to Establish Independent Orthodox Church

Ukrainian Orthodox priests are holding a historic synod in Kyiv’s Saint Sophia’s Cathedral to establish a new national church, one that does not have ties to Russia.

The clergy gathering Saturday follows a landmark decision by the Ecumenical Patriarchate of Constantinople, the spiritual leader of the world’s Orthodoxy, to remove the Ukrainian Orthodox church from under the Moscow Patriarchate, which has overseen the Ukrainian branch for hundreds of years.   

The decision infuriated the Russian church, prompting it to cut all ties with Constantinople.

Relations between Ukraine and Russia have been strained since Russia annexed Crimea in 2014, following a pro-Western uprising in Kiev.  

Ukrainian President Petro Poroshenko is expected to attend Saturday’s meeting between representatives of the Ukrainian Orthodox Church of the Kyiv Patriarchate and the Ukrainian Autocephalous Orthodox Church.  The Moscow-loyal branch of the church says it will not attend the synod and denies being a tool of the Kremlin.

Before the meeting, Russian Patriarch Kirill asked Pope Francis, the United Nations and religious and world leaders to protect the faithful and the clergy from “persecution.”