НАЗК: від імені агентства суб’єктам декларування телефонували невідомі

Національне агентство України з питань запобігання корупції заявляє, що суб’єктам декларування телефонували від імені працівників апарату НАЗК невідомі.

«Дзвінки здійснювалися з метою начебто уточнення інформації, що вказана в їхніх деклараціях, або щодо проведення Національним агентством перевірок декларацій суб’єктів», – зазначили в НАЗК.

У відомстві наголосили, що спілкування посадових осіб агентства з суб’єктами декларування відбувається «винятково в межах повноважень, будь-які відомості запитуються в офіційній письмовій формі у суб’єкта декларування або відповідного органу».

Крім того, у НАЗК зазначили, що спілкування з суб’єктами декларування здійснюється винятково за допомогою офіційних телефонів або електронних адрес.

Національне агентство з питань запобігання корупції, яке фактично створене у 2016 році, серед іншого, здійснює перевірку декларацій, проводить моніторинг способу життя чиновників, посадових осіб, держслужбовців, суддів, прокурорів.

ЄСПЛ зобов’язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних з телефону Седлецької – документ

Про це йдеться в офіційному листі з Європейського суду з прав людини

Почався судовий розгляд скарги Седлецької

В Апеляційному суді Києва почалося слухання скарги головного редактора програми «Схеми» Наталки Седлецької. Скарга стосується ухвали суду, якою ГПУ надано доступ до даних з телефону журналістки з липня 2016 року по листопад 2017-го. Наталка Седлецька просить суд скасувати ухвалу.

Суд має визначитися, чи відкривати судове провадження у скарзі Седлецької, чи відхилити його.​

Засідання мало відбутися 14 вересня, однак його перенесли, оскільки до суду не надійшли матеріали справи з суду першої інстанції.

​11 вересня адвокати Наталки Седлецької подали апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду Києва від 27 серпня 2018 року про дозвіл слідчим ГПУ отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької.

В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року і до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Читайте також: «Луценко переконує, що не просив інших даних з телефонів журналісток, крім дати їхнього перебування біля НАБУ​»

Радіо Свобода висловило обурення цією ухвалою. Редакція програми «Схеми» виступила із заявою, в якій засудила тиск на Наталку Седлецьку. Слідом із заявами про наступ на свободу слова і засудженням порушеного права журналістів на захист джерел виступили колеги по цеху, українські та міжнародні організації, серед яких, зокрема, «Репортери без кордонів», нью-йоркський «Комітет із захисту журналістів», Європейська комісія, Парламентська асамблея Ради Європи.

5 вересня журналістка Крістіна Бердинських повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.

У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Порошенко вперше прокоментував доступ ГПУ до телефонів журналісток Седлецької та Бердинських

«Я з вами, не хвилюйтеся»

НСЖУ: українські правоохоронці не готуються видавати опозиційного журналіста Туреччині

Генеральна прокуратура, Міністерство юстиції і Служба безпеки України заявляють, що не отримували від Туреччини запитів на екстрадицію опозиційного журналіста Юнуса Ердогду, який понад 10 років живе в Україні, повідомляє Національна спілка журналістів України з посиланням на відповіді цих відомств на свої запити.

НСЖУ надала Радіо Свобода копії відповідей ГПУ, Мін’юсту і СБУ.

Ердогду заявляв, що переживає за свою фізичну безпеку після того, як у липні в Україні зникли й опинилися під арештом у Туреччині двоє громадян цієї країни: журналіст Юсуф Інан і бізнесмен Селіх Зеки.

Читайте також: Що відомо про «викрадення» громадян Туреччини в Україні

Ердогду звертався до української влади з проханням не видавати його Туреччині через побоювання за свою безпеку.

Депутат Європарламенту Ребекка Гармс обурилася інформацією про «викрадення» турецьких громадян в Україні і вимагала пояснень від голови МЗС України.

 

Журналістка Седлецька оскаржує дозвіл на доступ ГПУ до її телефону

Головний редактор програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Наталка Седлецька подала до Апеляційного суду Києва скаргу на ухвалу, якою слідчому Генеральної прокуратури надано доступ до даних з її мобільного телефону за 1,5 року.

Про це повідомив адвокат журналістки Анатолій Попов після того, як стала відома дата судового засідання. Згідно з розкладом, воно призначене на 11-у годину 14 вересня.

Скаргу журналістки розглядатимуть судді Ігор Паленик, Денис Масенко та Віктор Глиняний.

Адвокати журналістки вимагають скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду від 27 серпня 2018 року. Цей документ задовольнив клопотання слідчого ГПУ Руслана Іжука про тимчасовий доступ до інформації про дзвінки та їх тривалість, смс-повідомлення та місця перебування мобільного журналістки-розслідувачки Наталки Седлецької у період з 19 липня 2016-го по 16 листопада 2017 року.

Читайте також: «7 розслідувань «Схем» про Генпрокуратуру і Луценка​»

«Зняття інформації з каналів зв’язку в такому обсязі та за такий довгий період, як 17 місяців – це спосіб втручання в діяльність журналіста. Він можливий тільки у випадку виняткової необхідності. Слідчий суддя, який видав ухвалу, це ніяк не досліджував. В ухвалі суду взагалі про це нічого не зазначено. Суд виносив рішення за відсутності самого слідчого, той не надавав суду достатніх обставин, які би вказували, що інакше неможливо встановити дані, які вони шукають. Про засідання та ухвалу Наталка Седлецька дізналася з новин. Ми вважаємо, що були порушені права журналіста на захист своїх джерел, що були порушені права громадянина на захист. Ми сподіваємося, що апеляційний суд встановить й інші порушення та скасує ухвалу, якою слідчим надано доступ до даних за 1,5 роки з телефону журналіста», – пояснює підстави для скарги адвокат журналістки Анатолій Попов.

Ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів за загальною практикою не підлягають оскарженню, додає адвокат. Але, за Кримінальним процесуальним кодексом, є перелік випадків, коли оскарження можливе. Наприклад, коли йдеться про порушення конституційних прав та свобод. На думку адвоката журналістів, їхній випадок саме такий, і тому є шанси скасувати рішення першої інстанції є.

Водночас, за словами адвоката, для подання апеляційної скарги вони звернулися до Печерського суду за копією ухвали слідчого судді. Однак там у видачі копії їм відмовили.

Читайте також: «ГПУ vs журналісти. Пояснюємо суть за хвилину​»

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької.

В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року і до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Радіо Свобода висловило обурення цією ухвалою. Редакція програми «Схеми» виступила із заявою, в якій засудила тиск на Наталку Седлецьку. Слідом із заявами про наступ на свободу слова та засудженням порушеного права журналістів на захист джерел виступили колеги по цеху, українські та міжнародні організації, серед яких, зокрема, «Репортери без кордонів», нью-йоркський «Комітет із захисту журналістів», Європейська комісія, Парламентська асамблея Ради Європи.

5 вересня журналістка Крістіна Бердинських повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.

У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Від силовиків вимагають публічного звіту в справах убивств українських журналістів

Національна спілка журналістів України вимагає від правоохоронців «невідкладного публічного звіту» про хід розслідувань і реагування на справи щодо вбивств українських журналістів, зокрема, Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета, В’ячеслава Веремія, Василя Сергієнка. Про це йдеться в заяві НСЖУ, поширеній напередодні Дня пам’яті Георгія Гонгадзе (16 вересня).

«Майданчиком для публічного звіту, обговорення ефективності розслідувань могли б стати парламентські слухання з питань безпеки журналістів і свободи слова, – заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

За повідомленням, відповідно до «Індексу фізичної безпеки журналістів», від початку 2018 року зафіксували 57 випадків застосування сили до журналістів, у 2017-му – 89. «Але практично жоден із них, на жаль, до сьогодні не був належним чином розслідуваний, а винні – вагомо покараними. Тому 16 вересня має стати нагадуванням владі про відповідальність, а колегам – про важливість солідарності», – заявляють у НСЖУ.

У вересні виповнюється 18 років від убивства Георгія Гонгадзе, українського журналіста, засновника інтернет-видання «Українська правда».

Щороку українські медійники проводять акції в день його зникнення, 16 вересня, з метою нагадати про необхідність ефективного розслідування злочинів проти журналістів.

 

М’янма: нобелівська лауреатка захищає рішення суду відправити журналістів Reuters до в’язниці

Лауреатка Нобелівської премії миру, генеральний секретар м’янмарської партії «Національна ліга за демократію» Аун Сан Су Чжі стала на бік рішення суду М’янми, який засудив двох журналістів Reuters у справі про порушення закону про державну таємницю.

«Вони не були ув’язнені тому, що вони журналісти. Вони були ув’язнені, тому що… суд вирішив, що вони порушили закон про державну таємницю», – сказала Су Чжі під час міжнародного заходу в столиці В’єтнаму Ханої 13 вересня.

За її словами, журналісти мали «всі права на апеляцію на рішення і вказати, чому рішення було неправильне».

Правозахисна організація Human Rights Watch розкритикувала позицію Су Чжі.

«Вона не розуміє, що справжнє «верховенство закону» означає поважати свідчення, наведені в суді, діяти на основі чітко визначених та пропорційних законів», – заявили в HRW.

Правозахисники додали, що судова влада повинна бути незалежною від впливу уряду або силовиків.

3 вересня суд у М’янмі засудив журналістів Reuters Ва Лона і Кіява Кое Оо до семи років в’язниці. Їх затримали у грудні 2017 року. За словами репортерів, це відбулося після того, як двоє поліцейських передали їм документи в ресторані. Журналісти пояснювали, що отримали папери під час висвітлення насильства в м’янмарському штаті Ракхайн. Обидва не визнають своєї провини.

ООН, ЄС і низка країн, включно зі Сполученими Штатами, Канадою, Австралією, закликали виправдати журналістів.

Сотні тисяч представників мусульманської меншини рохінджа почали втікати з М’янми у серпні 2017 року, коли військові влаштували розгін у Ракхайні після нападу підозрюваних бойовиків рохінджа на армійські бази і поліцейські пункти, у результаті чого 12 співробітників служби безпеки загинули. Армія заявила, що вбила близько 400 підозрюваних бойовиків.

Військових М’янми звинувачували у жорстокому поводженні з сотнями тисяч цивільних рохінджа і спаленні сіл меншини після нападів підозрюваних бойовиків рохінджа минулого літа.

Після розслідування «Схем» Антимонопольний комітет оштрафував компанії, що нечесно розіграли два родовища газу

В АМКУ визнали винними компанії у спотворенні результатів аукціону Державної служби геології та надр України

НСЖУ просить пустити Семену на лікування до Києва

Національна спілка журналістів України закликає українську владу й міжнародні організації докласти усіх зусиль,щоб домогтися необхідного лікування в кардіологічній клініці Києва кримського журналіста Миколи Семени, написав у Facebook голова спілки Сергій Томіленко.

«НСЖУ передала Представнику ОБСЄ з питань свободи слова Арлему Дезіру медичні документи, які засвідчують необхідність стаціонарного карділогогічного лікування кримського журналіста, і попросила у пана Дезіра допомоги у впливові на російську владу, щоб Микола Семена зміг виїхати з Криму на материкову Україну», – мовиться у повідомленні.

Окрім того, за словами Томіленка, відповідні звернення до ОБСЄ та російського Уповноваженого з прав людини направила й український омбудсмен Людмила Денісова.

Автора Радіо Свобода і Крим.Реалії, кримського журналіста Миколу Семену звинуватили в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. У вересні 2017 року суд у Сімферополі призначив Семені покарання у вигляді двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю на три роки.

У грудні того ж року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років.

Микола Семена стверджує, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

Дружина Медведчука Марченко освоює велике нафтогазове родовище в Росії – «Схеми»

Дружина лідера руху «Український вибір» Віктора Медведчука, телеведуча Оксана Марченко контролює компанію, яка виграла конкурс на освоєння одного з трьох найбільших нафтових родовищ Ханти-Мансійського автономного округу Росії.

Про це йдеться в розслідуванні «Нафта для куми Путіна» від журналістів програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода й телеканалу «UA:Перший».

Як з’ясували журналісти, за даними кіпрського реєстру, Оксана Марченко є єдиним засновником кіпрської фірми Tumillon Investments LTD.

Ця фірма на 100% володіє іншою кіпрською фірмою – Ventolor Holding LTD.​

Ventolor Holding LTD, зі свого боку, володіє часткою в 50,1% російського ТОВ «НЗНП Трейд».

«НЗНП Трейд» у 2015 році виграла конкурс на право видобувати  нафту на Гавриківському родовищі у Ханти-Мансійському автономному окрузі Російської Федерації. Це одне з трьох найбільших російських нафтогазових родовищ. Сумарні запаси нафти оцінюють у 123,7 мільйона тон газу – у 3 439 мільйонів кубічних метрів.

Як писав російський «Коммерсант», з умовами конкурсу не погоджувалася державна компанія «Роснефть» і навіть позивалася до суду. Згідно з повідомленням, серед умов конкурсу була переробка видобутої нафти у Ростовській області, де діє лише один нафтопереробний завод – Новошахтинський нафтопереробний завод (НЗНП). І «НЗНП Трейд» на момент конкурсу був афільованим із Новошахтинським заводом.

Таким чином, повідомляли російські ЗМІ, Гавриківське родовище  дісталося «НЗНП Трейд».

«Чи можна припустити, що телеведуча й учасниця «Танців із зірками» має талант справжнього нафтотрейдера, і в перерві між телепроектами просто вирішила видобувати нафту з Гавриківського родовища у Ханти-Мансійському автономному окрузі? Чи все ж варто не забувати, хто її чоловік? І хто кум? І що можна здогадатися про те, чий це бізнес насправді, як і про те, на яку політичну силу він працюватиме», – йдеться в розслідуванні.

На сайті компанії «НЗНП Трейд» ідеться, що наразі видобуток нафти не здійснюється. Водночас відбувається активна закупівля обладнання для освоєння Гавриківського родовища.

«Схеми» надіслали запит до Новошахтинського заводу нафтопродуктів із запитанням щодо потенційних покупців, але на момент публікації відповіді не отримали. Водночас аналітик UPECO Олександр Сіренко припускає, що ринком збуту можуть бути непідконтрольні українській владі території Донбасу, оскільки Ростовська область межує з Україною.

Оксана Марченко та Віктор Медведчук також поки що не відповіли на запити журналістів програми.

Раніше «Схеми» повідомляли, що український канал «112 Україна» записали на нового власника – німця з провінції Едуарда Катца, який торгує вживаними авто. Натомість на справжнього власника вказує новий менеджмент, який прийшов на канал цього літа і має тісні зв’язки з політсилою Віктора Медведчука.

НАБУ заперечує інформацію про вилучення серверів «Київстару»

Національне антикорупційне бюро України заявляє, що інформація про вилучення всіх серверів мобільного оператора Київстар не відповідає дійсності.

Таким чином в НАБУ відреагували на заяву народної депутатки, заступниці голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Ольги Червакової.

Вчора Червакова разом з іншими депутатами мала зустріч із генеральним прокурором Юрієм Луценко з приводу ухвали суду щодо доступу до мобільних даних журналістки Наталки Седлецької.

Після зустрічі Червакова оприлюднила підсумки. В них вона, поміж іншого, зазначила зі слів генпрокурора, що НАБУ 4 вересня вилучило всі сервери оператора «Київстар» без ухвали суду.

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької.

В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Читайте також: 10 запитань від «Схем» до генпрокурора Юрія Луценка

Радіо Свобода обурене цією ухвалою. Адвокат Радіо Свобода Анатолій Попов назвав цей захід надмірним і таким, що «порушує як у цілому права людини на повагу до приватного життя, так і тиск на роботу журналіста в рамках виконання його професійних обов’язків і незаконний доступ до джерел інформації журналіста».

У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефону журналістки необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

5 вересня журналістка Крістіна Бердинських також повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.

Посольство США: рішення суду щодо Седлецької може мати несприятливий вплив на свободу преси

«Українська влада має підтримувати незалежну журналістику»

Седлецька – Луценку: Не давати свідчень про зустрічі «не під запис» – право, захищене законом

Генеральний прокурор Юрій Луценко у коментарях у соціальній мережі Facebook написав, що слідству потрібні дані про місцеперебування телефона журналістки Наталії Седлецької за 17 місяців, оскільки вона відмовилася свідчити на допиті «про час зустрічі з керівництвом НАБУ». Седлецька наголошує, що не надавати інформацію про зустрічі із джерелами – це її професійний обов’язок і захищене законом право.

«Журналіст є свідком у справі про розголошення таємниці слідства. Фоноскопічна експертиза встановила належність голосу керівникові НАБУ [Артему Ситнику]. Але слідство зобов’язане встановити час події. Журналіст відмовилася давати інформацію про час зустрічі з керівництвом НАБУ. Тому в нас нема іншого варіанту, як отримати за рішенням суду інформацію про локалізацію мобільного телефона журналіста за час, коли почалося прослуховування і розголошення даних потерпілої», – написав генпрокурор.

Він додав, що «жодної інформації про контент розмов журналіста слідство не потребує».

Седлецька неодноразово наголошувала, що не може давати свідчень про зустрічі у форматі «не під запис» зі своїми джерелами, посилаючись на відповідні норми в законодавстві та норми журналістської етики.

«Я можу й буду давати свідчення про мої опубліковані матеріали, щоб допомагати офіційному слідству. Але про те, з ким і коли я мала спілкування у форматі «оф зе рекорд», – ні. Кого б це не стосувалося – Ситника, Луценка, викривача корупції в районній лікарні чи міжнародній корпорації. Це мій професійний обов’язок і право, захищене законом», – казала Седлецька після допиту в ГПУ.

Також Седлецька процитувала пункт 6 частини 2 статті 65 Кримінально-процесуального кодексу України: «Не можуть бути допитані як свідки: журналісти ­– про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації». 

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької. В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місцерозташування її телефону протягом цих 17 місяців. 5 вересня журналістка Крістіна Бердинських заявила, що суд ухвалив щодо неї аналогічне рішення.

Такі рішення суду викликали широку критику редакцій ЗМІ, політиків, активістів і журналістів як такі, що порушують право людини на приватне життя й чинять тиск на незалежні ЗМІ.

Народні депутати розповіли про зустріч із Луценком через ситуацію навколо Седлецької

Народні депутати 5 вересня зустрілися з генеральним прокурором України Юрієм Луценком через рішення Печерського районного суду Києва надати ГПУ доступ до інформації з телефону головної редакторки програми журналістських розслідувань «Схеми» Наталки Седлецької.

«Генпрокурор повідомив нам, що слідчий буквально вчорашнім зверненням обмежив оцей рівень втручання в діяльність журналіста не періодом у 17 місяців, а територією. Зокрема, де розташована [будівля] НАБУ. Й інші зустрічі журналіста не будуть підпадати», – сказала голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Вікторія Сюмар.

Її перша заступниця Ольга Червакова зазначила, що дозвіл на зняття інформації з телефонів є й щодо журналістки Крістіни Бердинських. Народний депутат від «Самопомочі» Олена Сотник, зі свого боку, розповіла, що спочатку зніматимуть дані лише про місцезнаходження мобільних телефонів.

«Але у майбутньому, коли буде встановлено збіг дат, що вони перебували в одному місці в один час… Тоді буде отримано доступ до всіх СМС, текстових повідомлень із цих мобільних телефонів», – сказала Сотник.

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької. В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Читайте також: 10 запитань від «Схем» до генпрокурора Юрія Луценка

Радіо Свобода обурене цією ухвалою. Адвокат Радіо Свобода Анатолій Попов назвав цей захід надмірним і таким, що «порушує як у цілому права людини на повагу до приватного життя, так і тиск на роботу журналіста в рамках виконання його професійних обов’язків і незаконний доступ до джерел інформації журналіста».

У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефону журналістки необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

5 вересня журналістка Крістіна Бердинських повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.

Журналісти обурені рішенням суду надати ГПУ доступ до інформації з телефону Седлецької

Журналісти та представники медійних громадських організацій обурені рішенням суду надати Генеральній прокуратурі України доступ до інформації з телефону журналістки та головного редактора програми розслідувань «Схеми» Наталки Седлецької. Відповідна заява оприлюднена, зокрема, ГО «Детектор медіа».

«Ми обурені цим рішенням, оскільки воно не тільки створює надзвичайно небезпечний прецедент в країні для діяльності медіа, але й порушує низку прав, законів та міжнародних зобов’язань України. Зокрема, право на свободу слова та на приватне життя. Окрім того, це створює умови, за яких журналісту вкрай важко або геть неможливо виконувати свої професійні обов’язки та захищати свої джерела інформації, що гарантовано в Україні законом», – йдеться в заяві.

На думку підписантів, «особливо цинічним є те, що в країні не існує механізмів оскарження постанов суду, подібних до жахливого рішення Печерського суду».

Читайте також: Реакції на надання судом доступу до інформації щодо телефонного спілкування керівника «Схем» Седлецької

«Ми вимагаємо від Верховної Ради негайно виправити цю законодавчу колізію та створити механізм, щоб захистити право та обов’язок журналістів якісно інформувати суспільство – особливо, коли йдеться про висвітлення корупції серед високопосадовців. Ми вимагаємо від генерального прокурора публічно дати гарантію, що ухвалу не буде реалізовано», – підкреслюють медійники.

Вони зазначили, що подібного прецеденту з доступом до даних із телефону журналіста за 1,5 роки не було створено за часів президентства Леоніда Кучми та Віктора Януковича.

Підписанти закликали силові структури «зайнятися своїми безпосередніми обов’язками», зокрема розслідуванням убивства журналіста Павла Шеремета в липні 2016 року, а також випадків корупції.

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону Седлецької. В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків та смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Радіо Свобода обурене цією ухвалою. Адвокат Радіо Свобода Анатолій Попов назвав цей захід надмірним і таким, що «порушує як у цілому права людини на повагу до приватного життя, так і тиск на роботу журналіста в рамках виконання його професійних обов’язків і незаконний доступ до джерел інформації журналіста».

На підтримку Седлецької виступили міжнародні та українські антикорупційні організації, а також колеги-розслідувачі і команда програми «Схеми», засновницею якої вона є.

Натомість у Генпрокуратурі запевняють, що не будуть прослуховувати зміст розмов Наталії Седлецької, не здійснюватимуть втручання в її професійну діяльність та особисте життя, а дані з її телефону необхідні для розслідування «за фактами можливого розголошення Директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Наталія Седлецька – володар численних журналістських нагород як українських, так і міжнародних. Лауреат нагороди «Світло справедливості» у 2017 році. Стипендіат премії імені Вацлава Гавела на 2013-2014 академічний рік (спільна програма Радіо Свобода і МЗС Чехії). Переможець низки конкурсів журналістських розслідувань. Член міжнародної мережі журналістів-розслідувачів Orginized Crime and Corruption Reporting project (OCCRP). Лауреатпремії «За поступ у журналістиці» імені Олександра Кривенка.

«Схеми: корупція в деталях» – щотижнева телевізійна програма журналістських розслідувань та аналітики про високопосадову корупцію, яка виходить в ефір з липня 2014 року. Спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший».

У кожному випуску «Схем» у прізвищах та деталях ідеться про зловживання чиновниками наданою їм владою, статки держслужбовців та конфлікт персональних інтересів з державними, кумівство, розпил, афери та корупційні схеми.

У ГПУ заявляють, що дані із телефону журналістки Седлецької необхідні слідству

У Генеральній прокуратурі Україні запевняють, що не будуть прослуховувати зміст розмов головного редактора програми «Схеми» Наталки Седлецької, а також не здійснюватимуть втручання в її професійну діяльність та особисте життя.

Як ідеться у заяві речника ГПУ Андрія Лисенка, дані з телефона журналістки за період понад 1,5 року необхідні слідчим «для встановлення часу, дати та місця (геолокації) ймовірного розголосу даних з обмеженим доступом керівником НАБУ» Артемом Ситником.

«Документи з інформацією оператора телекомунікацій, до яких надано доступ судом, не включатимуть змісту розмов. Мова також не йде про прослуховування вказаної особи та інших абонентів. При цьому не здійснюватиметься жодного втручання в професійну діяльність та особисте життя», – написав Лисенко у Facebook.

Він підтвердив, що згідно з ухвалою суду Генпрокуратура отримає інформацію з телефону журналістки за 17 місяців.

«Цей період починається з моменту припинення негласних заходів щодо цивільної дружини К. Кулика Ірини Німець до дати реєстрації кримінального провадження, у межах якого досліджуються ці обставини», – написав Лисенко.

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону керівника програми журналістських розслідувань «Схеми». В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків та смс-повідомлень журналістки від липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону впродовж цих 17 місяців.

​Радіо Свобода обурене цією ухвалою. Адвокат Радіо Свобода Анатолій Попов назвав цей захід надмірним і таким, що «порушує як у цілому права людини на повагу до приватного життя, так і тиск на роботу журналіста в рамках виконання його професійних обов’язків і незаконний доступ до джерел інформації журналіста».

Команда «Схем» розцінює отримання ГПУ цієї інформації як спробу тиску на редакцію і незалежну журналістику. Антикорупційна організація «Transparency International Україна» засудила ухвалу суду і висловила Седлецькій підтримку.

Наталія Седлецька – володар численних журналістських нагород як українських, так і міжнародних. Лауреат нагороди «Світло справедливості» в 2017 році. Стипендіат премії імені Вацлава Гавела на 2013-2014 академічний рік (спільна програма Радіо Свобода і МЗС Чехії). Переможець низки конкурсів журналістських розслідувань. Член міжнародної мережі журналістів-розслідувачів Orginized Crime and Corruption Reporting project (OCCRP). Лауреат премії «За поступ у журналістиці» імені Олександра Кривенка.

«Схеми: корупція в деталях» – щотижнева телевізійна програма журналістських розслідувань та аналітики про високопосадову корупцію, яка виходить в ефір з липня 2014 року. Спільний проект Радіо Свобода й телеканалу «UA:Перший».

У кожному випуску «Схем» у прізвищах та деталях ідеться про зловживання чиновниками наданою їм владою, статки держслужбовців та конфлікт персональних інтересів з державними, кумівство, розпил, афери та корупційні схеми.

TI Україна про тиск на головреда «Схем» Седлецьку: рішення суду є загрозою для вільної журналістики

Антикорупційна організація «Transparency International Україна» обурена рішенням українського суду, який дав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації з телефону журналістки та головного редактора програми розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької впродовж 17 місяців.

«Українське представництво глобального антикорупційного руху не розуміє мотивації розкриття приватної інформації журналіста, яка стосується такого тривалого періоду. Вважаємо, що таке рішення суду є загрозою для вільної журналістики. Така ухвала трактується нами як тиск на керівника проекту журналістських розслідувань. Це грубий спосіб змусити працівника ЗМІ порушити етичні норми, які зобов’язують його зберігати в таємниці власні джерела інформації», – заявили в організації.

«Transparency International Україна» висловила Седлецькій підтримку.

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону керівника програми журналістських розслідувань «Схеми». В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків та смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

​Радіо Свобода обурене цією ухвалою. Адвокат Радіо Свобода Анатолій Попов назвав цей захід надмірним і таким, що «порушує як у цілому права людини на повагу до приватного життя, так і тиск на роботу журналіста в рамках виконання його професійних обов’язків і незаконний доступ до джерел інформації журналіста».

Читайте також: Команда «Схем» засуджує тиск на головного редактора програми Седлецьку – заява

Наталія Седлецька – володар численних журналістських нагород як українських, так і міжнародних. Лауреат нагороди «Світло справедливості» у 2017 році. Стипендіат премії імені Вацлава Гавела на 2013-2014 академічний рік (спільна програма Радіо Свобода і МЗС Чехії). Переможець низки конкурсів журналістських розслідувань. Член міжнародної мережі журналістів-розслідувачів Orginized Crime and Corruption Reporting project (OCCRP). Лауреат премії «За поступ у журналістиці» імені Олександра Кривенка.

«Схеми: корупція в деталях» – щотижнева телевізійна програма журналістських розслідувань та аналітики про високопосадову корупцію, яка виходить в ефір з липня 2014 року. Спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший».

У кожному випуску «Схем» у прізвищах та деталях ідеться про зловживання чиновниками наданою їм владою, статки держслужбовців та конфлікт персональних інтересів з державними, кумівство, розпил, афери та корупційні схеми.

Радіо Свобода обурене доступом силовиків до SMS, дзвінків та місцезнаходження головреда «Схем» Седлецької протягом 1,5 року

«Це рішення створює несприятливу атмосферу для українських журналістів і має бути скасоване»

Правоохоронці зловили на хабарі в.о. голови Держгеонадр – ГПУ

Виконувача обов’язків голови Державної служби геології та надр України викрили на хабарі, коли той вимагав та одержав 3 тисячі доларів за сприяння в оформленні документів на видобуток торфу, зазначив на своїй сторінці у Facebook Генпрокурор Юрій Луценко.

На його переконання, за цим дрібним хабарем насправді проглядається глобальна проблема тіньових оборудок Держгеології.

«З 2014 року лише 43 з 722 ліцензій було видано на аукціонах! Все решта – в ході чиновницьких ігор. Тому поки в держсекторі не пройде велика приватизація, на митниці не запрацює система електронних сканерів, а в Геонадрах не стануть обов‘язковими аукціони – будемо разом з колегами брати на хабарях великих і малих корупціонерів», – заявив Луценко.

Як повідомив на Facebook речник Генеральної прокуратури Андрій Лисенко, зараз тривають слідчі дії та вирішується питання про затримання чиновника та оголошення йому про підозру.

Лисенко нагадав, що санкція статті про одержання неправомірної вигоди передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

 

 

 

В АМКУ підозрюють змову під час проведення тендеру на ремонт Шулявського мосту

У Київському обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України відкрили справу за ознаками «антиконкурентних узгоджених дій» під час проведення тендеру на ремонт Шулявської розв’язки у Києві, на якому перемогла компанія «Північно-український будівельний альянс» з орбіти народного депутата та відомого столичного забудовника Максима Микитася. Про цей тендер раніше розповідали журналісти програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший) у розслідуванні «Навели мости».

«Вже сьогодні можна говорити про наявність ознак порушення компаніями-переможцями тендеру ст. 6 закону України «Про захист економічної конкуренції». Ми бачимо в цій історії спотворення результатів тендеру в результаті антиконкурентних узгоджених дій, і саме тому відкриваємо справу», – повідомив голова Київського територіального відділення АМКУ Олексій Хмельницький.

Зокрема, у відомстві звернули увагу на різницю між пропозиціями фіналістів тендеру – ТОВ «Спецбуд–плюс» і ТОВ «Північно-український будівельний альянс» з орбіти народного депутата Максима Микитася – всього у тисячу гривень, а також на підроблений відгук-рекомендацію «Спецбуд-плюс» про успішне виконання схожого ремонту. Водночас, підкреслює Хмельницький, дві інші компанії через низку невідповідностей у документах до аукціону взагалі не допустили. Про це раніше йшлося у розслідуванні програми «Схеми».

Окрім того, в Антимонопольному комітеті виявили, що IP-адреси, з яких компанії-фіналісти конкурсу «Спецбуд-плюс» та «Північно-український будівельний альянс» виходили на аукціон, належать одному провайдеру та майже ідентичні. Також в АМКУ встановили, що фірма «Спецбуд-плюс» надала переможцю безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 5 мільйонів гривень із строком повернення до 2023 року.

Голова Київського територіального відділення АМКУ Олексій Хмельницький каже, що у разі ухвалення рішення щодо змови між компаніями «Спецбуд-плюс» та «Північно-український будівельний альянс» з орбіти Микитася під час тендеру на реконструкцію Шулявської розв’язки, фірми будуть оштрафовані до 10 відсотків від свого доходу за минулий рік.

«Також на три роки їм забороняється брати участь у закупівлях. Однак відмінити цей тендер щодо Шулявської розв’язки Антимонопольний комітет не може», – додає Хмельницький.

Раніше програма «Схеми» повідомляла, що до фінального аукціону на ремонт Шулявського мосту допустили дві фірми, які мають фінансові зв’язки з одним народним депутатом – Максимом Микитасем, а під час аукціону фірма із меншою ставкою через невідомі причини віддала свій перший крок. Це може свідчити про те, що компанії пов’язані між собою, а тендер був формальним, йдеться в розслідуванні.

Максим Микитась у минулому відомий столичний забудовник, який, як фіксували «Схеми», літав разом із мером Києва Віталієм Кличком на одному чартерному літаку. Також Віталій Кличко публічно виступав на захист скандального будівництва фірми Микитася «Укрбуд» – «Сонячної Рів’єри».

Сам Кличко у коментарі «Схемам» заперечив зв’язки із Микитасем: «У мене товаришів немає (в тому), що стосується роботи київської мерії».

На дані про те, що тендер відбувся із порушеннями, міський голова відповів так: «Якщо у вас є така інформація, звертайтеся до правоохоронних органів, це їхнє питання контролювати, щоб ні в якому разі не було корупційної складової. Я не можу слідкувати за кожним тендером, який проходить».

У лютому 2017 року обвалилася частина бетонної огорожі на Шулявському шляхопроводі. Як повідомили в «Київавтодорі», причинами обвалу мосту є пожежі, які сталися раніше біля шляхопроводу чи під ним, а також корозія бетону. Як заявив тоді міський голова, аварійним міст визнаний не був, однак були зафіксовані порушення правил експлуатації.

«Репортери без кордонів» відреагували на «інтерв’ю» російського телеканалу з Асєєвим

«Репортери без кордонів» засуджують рішення російського державного телеканалу «Россия 24» показати «інтерв’ю» із затриманим підтримуваними Росією бойовиками українським журналістом, автором Радіо Свобода Станіславом Асєєвим, який нібито зізнався у шпигунстві.

«Репортери без кордонів» стурбовані можливим тиском на Асєєва й повторюють свій заклик негайно його звільнити.

В організації зазначили, що «інтерв’ю» посилило занепокоєння його фізичним і психологічним станом.

«Репортер» російського телеканалу перемішував «інтерв’ю» з критикою Асєєва й української влади, однак не надав інформації про умови, у яких його утримують, стан здоров’я чи будь-які фактичні свідчення, які підтверджують звинувачення в шпигунстві», – заявили в «Репортерах без кордонів».

Голова офісу організації в Східній Європі та Центральній Азії Йоганн Бір зазначив, що трансляція «зізнання» журналіста, якого утримують понад рік, є серйозним порушенням журналістської етики та міжнародного гуманітарного права.

17 серпня телеканал «Россия 24» показав програму, в якій полонений журналіст Станіслав Асєєв нібито підтверджує, що працював на українську розвідку. Бойовики вперше показали Асєєва від моменту затримання.

Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа вважає дуже сумнівним «зізнання» Асєєва в шпигунстві і вимагає його звільнення.

Журналіст перебуває в ув’язненні, за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше підконтрольне Росії угруповання «ДНР» визнало його затримання й звинуватило у шпигунстві на користь України. Він не потрапив на останній великий обмін у грудні 2017 року.

Голова однієї з Хмельницьких РДА вимагав понад 30 тисяч доларів хабара – ГПУ

Голова однієї з Хмельницьких РДА вимагав 32 900 доларів хабара, інформує прес-служба Генеральної прокуратури України.

«Посадовець вимагав від представника одного з фермерських господарств грошові кошти в розмірі 32 900 доларів США за винесення розпорядження про затвердження технічної документації земельних ділянок загальною площею 94 гектари для ведення сільського господарства терміном на 10 років», – заявили в ГПУ.

Згідно з повідомленням, посадовця затримали 21 серпня під час одержання чергової частини хабара в сумі 15 700 доларів.

У ГПУ не уточнили імені затриманого.

За даними Міністерства юстиції, у 2017 українські суди оголосили близько 1700 вироків за корупційні злочини.

У звіті міжнародної антикорупційної організації Transparency International за 2017 рік Україна посідає 130-134 місце разом із Гамбією, Іраном, М’янмою та Сьєрра-Леоне. Держава набрала 30 балів зі 100, що на один пункт більше у порівнянні з попереднім роком.

Українські медійники й правозахисники відреагували на інтерв’ю «России 24» з Асєєвим

«Ми маємо підстави припускати, що задля випуску «зізнання» журналіста Асєєва до нього було застосовано заходи фізичного або психологічного впливу»

Європейська федерація журналістів закликала бойовиків звільнити Асєєва

Європейська федерація журналістів знову закликала підтримуваних Росією бойовиків угрупованні «ДНР» звільнити журналіста, автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва.

В організації зазначили, що інтерв’ю Асєєва російському телеканалу «Россия 24» викликає занепокоєння, оскільки журналіста могли змусити зізнатися в шпигунстві.

Читайте також: Це наслідок знущань і побоювання за своїх рідних – Козловський про появу Асєєва на «России 24»

17 серпня телеканал «Россия 24» показав програму, в якій полонений журналіст Станіслав Асєєв нібито підтверджує, що працював на українську розвідку. Бойовики вперше показали Асєєва з моменту затримання.

Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа вважає дуже сумнівним «зізнання» Асєєва в шпигунстві і вимагає його звільнення.

Журналіст перебуває в ув’язненні, за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше підконтрольне Росії угруповання «ДНР» визнало його затримання та звинуватило у шпигунстві на користь України. Він не потрапив на останній великий обмін у грудні 2017 року.

На початку липня 2018 року Асєєв, за інформацією, яку отримав його колишній однокурсник, народний депутат Єгор Фірсов, оголосив голодування.

Правозахисники висловлювали занепокоєння з приводу його місцезнаходження, і що під час його ув’язнення він піддавався погрозам і, можливо, катуванням. Міжнародним правозахисникам було відмовлено у доступі до нього.

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» повторила вимогу про звільнення утримуваного бойовиками в Донецьку Асєєва, а також висловила стурбованість намірами бойовиків звинуватити його в шпигунстві.

Звільнити Станіслава Асєєва вимагала також група Конгресу США з питань свободи преси.

Геращенко заявила, що Україна згадає в Мінську про «зізнання» Асєєва в «шпигунстві»

Українська сторона на переговорах у Мінську щодо врегулювання конфлікту на Донбасі згадає про нібито «зізнання в шпигунстві» українського журналіста, автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва, заявила віце-спікер Верховної Ради, представниця України на мінських переговорах Ірина Геращенко на своїй сторінці у Facebook.

«Звичайно, у Мінську ми звернемо увагу росіян на дії їх підопічних з ОРДЛО, які катують журналіста. І вимагатимемо негайного допуску до Стаса координатора ОБСЄ Тоні Фріша. Стас є в усіх наших списках. Інше питання, що поки звільнення заручників заблоковане, і враження, що Кремль не збирається поки що нікого відпускати», – пише Геращенко.

За її словами, вона не має жодних сумнівів, що «зізнання» Асєєва «вибивалися під тортурами».

Читайте також: Це наслідок знущань і побоювання за своїх рідних – Козловський про появу Асєєва на «России 24»

17 серпня телеканал «Россия 24» показав програму, в якій полонений журналіст Станіслав Асєєв нібито підтверджує, що працював на українську розвідку. Бойовики вперше показали Асєєва з моменту затримання.

Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа вважає дуже сумнівним «зізнання» Асєєва в шпигунстві і вимагає його звільнення.

Журналіст Станіслав Асєєв перебуває в ув’язненні, за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше підконтрольне Росії угруповання «ДНР» визнало його затримання та звинуватило у шпигунстві на користь України. Він не потрапив на останній великий обмін у грудні 2017 року.

На початку липня 2018 року Асєєв, за інформацією, яку отримав його колишній однокурсник, народний депутат Єгор Фірсов, оголосив голодування.

Правозахисники висловлювали занепокоєння з приводу його місцезнаходження, і що під час його ув’язнення він піддавався погрозам і, можливо, катуванням. Міжнародним правозахисникам було відмовлено у доступі до нього.

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» повторила вимогу про звільнення утримуваного бойовиками в Донецьку Асєєва, а також висловила стурбованість намірами бойовиків звинуватити його в шпигунстві.

Звільнити Станіслава Асєєва вимагала також група Конгресу США з питань свободи преси.