Журналісти Радіо Свобода виявили у Севастополі захоплений Росією військовий корабель «Черкаси»

Судно впізнав його колишній капітан

Українка, що лишилась в Ухані через собаку, заявила про розмову з Зеленським щодо своєї евакуації

Українка Анастасія Зінченко, що відмовилася від евакуації з Ухані через неможливість взяти з собою собаку, повідомила, що їй подзвонив президент Володимир Зеленський і обіцяв продовжити роботу над евакуацією.

У своєму профілі в інстаграмі Зінченко опублікувала відео телефонної розмови.

«Дивіться, ми там вас не залишимо. Хотів вам особисто зателефонувати, бо для мене це дуже важливо. Ми обов’язково знайдемо засоби і шляхи, я просто недавно дізнався про цю проблему … але ми знайдемо спосіб, щоб вас повернути», ­­– сказав співрозмовник Зінченко.

В офісі президента факт цієї розмови ніяк не коментували, тому підтвердити чи спростувати, що це дійсно дзвонив президент, поки що неможливо.

Раніше 20 лютого до України прилетів спецборт із китайського міста Уханю, де зафіксований найбільший спалах нового коронавірусу. У літаку перебували 45 громадян України і 27 іноземців, а також екіпаж і лікарський супровід. За даними української влади, всі здорові. Але евакуйовані впродовж 14 днів будуть на карантині-спостереженні (обсервації) в закритому медичному центрі Національної гвардії в Нових Санжарах. За повідомленнями влади, небезпеки ймовірного потрапляння корона вірусу за межі закритого медцентру навіть у разі його виявлення немає.

 

 

1 Trillion Euros: EU Leaders Get Into Big Fight Over Budget

European leaders argued into the early hours of Friday about how to spend and share some 1 trillion euros ($1.1 trillion) over the next seven years. Their first summit since Britain quit the EU last month has been bruising, long — and so far inconclusive.Gaps and resentments between wealthy and poorer members quickly surfaced as presidents and prime ministers from the European Union’s 27 countries gathered Thursday in Brussels. The unity they showed during four years of Brexit talks was nowhere to be seen as they wrangled over the EU’s future priorities and who should pay for its ambitions.From farm subsidies to beefed-up border security or unprecedented climate investment, every EU leader wants the continent-wide budget to fund their own national priorities. Outside the summit center, farmers rolled tractors down the street to push their demands for sufficient funds.“I don’t plan to put my signature to this,” Dutch Prime Minister Mark Rutte said of the latest compromise budget proposal. All came in for the long haul, and Rutte was prepared, carrying a biography of Polish composer Frederic Chopin to get him through the long hours of negotiations.European Council President Charles Michel arrives for an EU summit at the European Council building in Brussels, Feb. 20, 2020.Each leader laid out priorities at a collective round-table meeting, and then EU Council President Charles Michel met with each leader one by one to discuss their grievances and demands, officials said.The summit stretched past midnight with no breakthrough in sight.The Greek leader wants a bigger budget. The Finnish leader wants it smaller. France wants more money for joint defense. Lithuania wants more money for farmers.Meanwhile, concerns are growing about potential conflicts of interest that could see hundreds of millions of euros in funds granted to companies linked to some of the very people deciding how the money should be spent.Diplomats and number-crunchers have worked on the budget for years but the issues are so divisive that the leaders’ summit might last into Saturday and still end without a result.“There are lot of concerns, priorities, and interests,” Michel said. “I’m well aware that the final steps that must be taken to find a compromise are always the most difficult.”German Chancellor Angela Merkel also said she hoped “we get at least a good deal further,” but was forthright in defending the wealthy nations that put more into the shared EU budget than they get out of it. “For net contributors the balance is not right yet.”The EU nations need to regroup after Britain’s departure three weeks ago, and a show of unity on their common budget could help in that regard.“With Great Britain leaving, it is a clear signal we have to give to our citizens that Europe is alive and well and we can continue functioning,” said Latvian Prime Minister Krisjanis Karins.Prospects of that don’t look good.Britain’s exit means the loss of up to 75 billions euros ($81 billion) in net contributions to the budget, and how to make up for that is causing friction. Leaders of rich nations don’t want to have to pay more into that common EU pot, and those from poorer member states are angry at the prospect of receiving less money from the EU.Even if a trillion euros ($1.1 trillion) sounds like a lot, it actually amounts to about 1% of the gross national income of the 27 nations combined. The debate is over some 0.3 percentage points.Michel came into the summit with a draft budget at 1.074% of EU gross national income. The parliament wants 1.3%, while the EU’s powerful executive arm, the European Commission, prefers 1.11%.Farmers and tractors gather outside of an EU summit in Brussels, Feb. 20, 2020. Baltic farmers on Thursday were calling for a fair allocation of direct payments under the European Union’s Common Agricultural PolicyIt’s not just about convincing reluctant member countries to stump up funds. The European Parliament must also ratify any final budget agreement and the EU lawmakers are not happy.“At the moment, we remain 230 billion euros ($248 billion) apart,” European Parliament President David Sassoli said this week.Ahead of the negotiations, the 27 member nations are roughly divided into two main camps. The so-called “Frugal Four” of Austria, Denmark, Rutte’s the Netherlands and Sweden versus the “Friends of Cohesion,” a group of mainly central and eastern European nations who want to see the continued flow of “cohesion funds,” money earmarked to help develop poorer regions.The frugal four would like the budget to drop to as low as 1% of gross national income and say that with the loss of Britain the EU has to cut its coat according to its cloth.French President Emmanuel Macron wants to go the other way.“’It would be unacceptable to have a Europe that compensates the departure of the British by reducing spending.”Complicating things further is the level of global uncertainty beyond the continent. While climate change was largely a technical matter during the last budget negotiations seven years ago, this time the EU is planning to spend a quarter of its budget on green issues, hoping to set an example for governments around the world.

Turkish Soldiers’ Deaths Ramp Up Tensions With Moscow 

Tensions between Turkey and Russia escalated Thursday with the killing of the two Turkish soldiers in a Syrian airstrike. Moscow, which backs the Damascus government, accused Ankara of supporting terrorists in Syria.  In a statement, the Turkish Defense Ministry said the airstrike in Syria’s Idlib province also injured five people. The report didn’t identify who was responsible for the attack, but it said immediate retaliation was carried out against “more than 50 [Syrian] regime targets,” including tanks and artillery. Turkish presidential communications director Fahrettin Altun pointed directly at Damascus. “Turkish soldiers in Idlib, there to establish peace and manage humanitarian aid operations,” were killed by “an attack carried out by the [Syrian] regime,” tweeted Altun. Damascus so far has not commented. But the Russian Defense Ministry announced that its air force had carried out airstrikes against Turkish-backed rebels in Idlib, who broke through the lines of Damascus forces.  Neither Moscow nor Ankara gave details of where Thursday’s airstrikes occurred. Turkish-backed rebel fighters prepare for an attack near the village of Neirab in Idlib province, Syria, Feb. 20, 2020. Two Turkish soldiers were killed Thursday by an airstrike in northwestern Syria, according to Turkey’s Defense Ministry.Rebels secure villageThursday, Turkish-backed rebels launched a series of assaults in Idlib to push back Damascus forces. Turkish media said the rebels had secured a key village on the strategic M4 highway. In the last few weeks, Turkey deployed large amounts of military hardware and soldiers into Idlib to prevent Damascus forces from overrunning the last rebel stronghold. “We will end the aggression of the regime in Idlib,” Turkish President Recep Tayyip Erdogan told his parliamentary party on Wednesday. “These are the last days for the regime to withdraw; we are giving our last warnings.” Erdogan is demanding that Damascus forces withdraw behind 12 Turkish military observation posts set up under a 2018 Sochi agreement with Moscow, which created a de-escalation zone in Idlib. Ankara fears if Damascus captures Idlib, it will trigger an exodus of refugees into Turkey. “I am sure Erdogan would undertake a military operation,” said international relations professor Huseyin Bagci of Ankara’s Middle East Technical University, “because he needs a success domestically to prevent the migration. The biggest, biggest issue is the possible 2 million migration into Turkey.” FILE – Turkish military vehicles are seen in Hazano near Idlib, Syria, Feb. 11, 2020.’Deeper and deeper into war’Thursday’s killing of the two Turkish soldiers followed the deaths of 13 others at the hands of Damascus forces earlier this month. “It appears we are getting deeper and deeper into war with the Syrian military, and who knows what can come out of that,” said international relations teacher Soli Ozel of Istanbul’s Kadir Has University. The escalating violence came as Turkish-Russian diplomatic efforts to resolve the conflict remained deadlocked. While Ankara and Moscow support rival sides in the Syrian civil war, the two have been cooperating to try to end the conflict. That cooperation is the impetus for a deepening of bilateral relations, a relationship that is causing alarm among Turkey’s traditional Western allies. However, Idlib is now seen as threatening the Turkish-Russian rapprochement. “There is a break of confidence, definitely,” said Bagci.  “The statements from Turkey have created a great danger to the Russian relationship,” he added. But statements by Dimitri Peskov, spokesman for Russian President Vladimir Putin, and Russian Foreign Minister Sergey Lavrov “indicate they are not afraid of Turkey and they will continue to support Damascus. There is no retreat, neither in political nor military terms.” But Moscow is continuing to reach out to Ankara diplomatically. “We are ready to work at any level, including at the highest level,” Peskov said Wednesday. “So far, I have not seen any instructions to prepare the presidential meeting.” FILE – Turkish President Recep Tayyip Erdogan, right, welcomes Russian President Vladimir Putin, in Istanbul, Jan. 8, 2020.Erdogan-Putin relationshipErdogan and Putin have developed what is widely seen as a good working relationship that is understood to have facilitated the deepening bilateral ties. While the much-touted personal chemistry of the two leaders helped to resolve previous impasses, analysts suggest differences over Idlib may be irreconcilable. “The trust between Putin and Erdogan is one thing,” said Bagci. “But the political interests differ, and who is going to make the compromise is an open question. The Americans taking Turkey’s side are strengthening Tayyip Erdogan’s position toward Putin. Putin is very careful toward Erdogan because their relationship is not as strong as it used to be.” U.S. President Donald Trump backed Erdogan’s Idlib stance during a telephone call earlier this month. U.S.-Turkish relations have been strained, in part because of Ankara’s deepening ties with Moscow. Washington’s latest overtures are being viewed with suspicion. Skepticism”If the U.S. shows this approach because of the problem we have with Russia, this sincerity is questioned,” Turkish Foreign Minister Mevlut Cavusoglu said Thursday. “But we can say that they are sincere when they approach us like a true ally.” Analyst Ozel said statements from U.S. and NATO authorities have indicated increasing support for Turkey, “and Turkey is edging closer and closer to the United States.” Ankara is looking for more than diplomatic support, however, with reports that it requested that America deploy its Patriot missile system to offer protection of Turkish forces from airstrikes in Idlib — a sign that Ankara could be preparing for the risk of further clashes in Syria. “It will be a worst-case scenario. Theoretically, it is possible. But we have to try diplomatically until the end. But if military clashes happen with Russia, then the game is over,” said Bagci. 

Ex-Russian Police Officer Tells Court He Was Ordered to Plant Drugs on Reporter

A former Russian police officer told a court his superior ordered him to plant drugs on investigative journalist Ivan Golunov, whose arrest last summer sparked outrage.Denis Konovalov, who was fired in connection with his arrest on fabricating drug charges against Golunov, admitted he framed the journalist but said he did so at the behest of Igor Lyakhovets, who is also on trial.Aleksei Kovrizhkin, Lyazovets’ lawyer, said his client is innocent and that prosecutors are pressuring Konovalov.“Judging by his look, he is very despondent. I don’t know what path they found to him, but he is broken,” Kovrizhkin told Open Media.Lyazovets claims he was on vacation when Golunov was arrested, but said his subordinates consulted with him by phone about the case.FILE – Russian investigative journalist Ivan Golunov greets colleagues and supporters as he leaves an Investigative Committee building in Moscow, Russia, June 11, 2019.Golunov was arrested on June 6 in Moscow on charges of attempting to sell a large amount of illegal drugs just as he was preparing to publish an investigation about corruption in the nation’s funeral industry.The fabricated arrest quickly unraveled after police posted photos of drug paraphernalia supposedly from inside Golunov’s home.Journalists and friends who had been to Golunov’s residence quickly recognized the photos were fake and began staging pickets.Golunov was released from house arrest on June 11 after the country’s interior minister announced that criminal charges against him would be dropped, and a day before his supporters had planned a protest. 

Крила янголів із сотні свічок: у Запоріжжі вшанували пам’ять Небесної сотні

У Запоріжжі на майдані Героїв Революції відбулася акція в пам’ять Героїв Небесної сотні. На знак вшанування пам’яті загиблих на Майдані активісти виклали символічні крила з сотні свічок перед пам’ятником Героям Революції гідності, що встановлений на площі, де взимку 2013–2014 років збирався місцевий Майдан.

«Вшановуємо всіх загиблих у ці дні в Києві на майдані Незалежності, на Інститутській. Героїв Небесної сотні порівнюють з янголами, тому ми ці свічки виставили в такий символічний знак янгола. Кількість свічок тут сто. Нам здається, що таким чином хоча б мінімально ми привернути увагу всіх українців, хто не знав, хто забув про те, що шість років тому в Україні, можливо, були одні з найстрашніших днів за весь час існування України, особливо за її новітній період», – сказала одна з організаторок акції Олена Кузьменко.

Учасники акції також вшанували загиблих на Майдані хвилиною мовчання і поклали квіти до пам’ятника Героям Революції гідності. У заході взяли участь активісти місцевого Майдану, волонтери, ветерани війни на Донбасі.

«20 лютого – шість років тому у цей день, мабуть, перевершило все. На емоціях, на адреналіні ми забігли на верхню барикаду. Вона була в такому поганому стані, бо вже почали топитися ці мішки з снігом. Одразу миттєво хлопцю пробивають каску. Просто в голову куля. Винесли. Потім відходити. Зрозуміли, що варіантів нема, бо нас перестріляють зараз. Що було робити? Шини, два біотуалети пластикові запалили. У цьому диму змогли відійти назад і трохи нижче зробити іншу барикаду. Розумієте, що найбільше мене тоді шокувало: мозок відмовлявся усвідомити, що калюжа така десь 2,5 метри завдовжки – це калюжа не акварелі якоїсь червоної, не гуаші, а це людська кров…» – поділився своїми спогадами ветеран війни на Донбасі, учасник Майдану Андрій-Святослав Грушевський.

Останніми днями в Україні на публічному рівні згадують жертв розстрілів на Майдані. У період з 18 до 20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею». Серед загиблих були і більш ніж десяток силовиків.

 

Голова МОЗ Скалецька: вирішила приєднатися до людей в обсервації

Міністерка охорони здоров’я України Зоряна Скалецька заявила, що вирішила приєднатися до людей, евакуйованих із Китаю, яких на два тижні помістили під карантин-спостереження (обсервацію), і провести наступні 14 днів разом із ними в одному приміщенні і в тих самих умовах.

«Сподіваюсь, що моя присутність заспокоїть як тих, хто перебуває в Нових Санжарах, так і решту країни», – написала вона у фейсбуці.

«Ще раз хочу наголосити: ці люди – наші співвітчизники, вони нам не чужі. Ми живемо в одній країні та мусимо дбати про їхнє здоров’я і безпеку. Те, що відбувалося сьогодні, та паніка і несприйняття, негатив та агресія дуже мене вразили. Ще більше вони вразили людей, евакуйованих з Китаю. Тому прошу вас висловити їм слова підтримки і подяки за те, що вони погодились провести в ізоляції два тижні задля безпеки нас усіх. Сподіваюсь, що моя персональна поведінка сприятиме втихомиренню ситуації та примиренню. Це необхідно нам усім», – заявила вона.

Окремо Скалецька згадала про те, що наступного дня, 21 лютого, її дочці сповнюється 10 років. «Доню, я тебе дуже люблю і дуже хотіла відсвяткувати цей важливий день з тобою. Але так сталося, що мені треба бути в цей день не вдома. Коли я повернусь, ми ще раз відсвяткуємо його з тобою. Обіцяю!» – написала вона.

Допис викликав коментарі протилежного змісту: одні хвалять міністерку за «крутість», «мужність» і «сильний крок», інші пишуть, що краще б вона провела цей час на своїй роботі в міністерстві, запитують, як вона збирається керувати МОЗ із карантину, й підозрюють у бажанні влаштувати собі «відпустку» чи сховатися, «щоб не відповідати в парламенті» за ситуацію з евакуацією, яку критики називають «провалом». Окремої критики зазнала згадка про дочку.

Раніше 20 лютого до України прилетів спецборт із китайського міста Уханю, де зафіксований найбільший спалах нового коронавірусу. У літаку перебували 45 громадян України і 27 іноземців, а також екіпаж і лікарський супровід. За даними української влади, всі здорові. Але евакуйовані впродовж 14 днів будуть на карантині-спостереженні (обсервації) в закритому медичному центрі Національної гвардії у Нових Санжарах. За повідомленнями влади, небезпеки ймовірного потрапляння корона вірусу за межі закритого медцентру навіть у разі його виявлення немає.

Проте в селищі тривало протистояння місцевих мешканців, які намагалися не допустити прибуття евакуйованих, із силовиками, які забезпечували проїзд транспорту з людьми. Внаслідок сутичок кілька автобусів із евакуйованими зазнали ушкоджень: у них побили шибки.

Поліція Полтавської області почала два кримінальні провадження за фактом заворушень у Нових Санжарах. Як повідомив відділ комунікації поліції Полтавщини, «групи агресивно налаштованих людей спровокували сутичку, тож поліція вимушена була припинити групове порушення правопорядку». На цей час за медичною допомогою звернулися 9 поліцейських і одна цивільна особа. «Застерігаємо протестувальників від неправомірних дій та закликів до насильства. Будь-яку спробу відновити сутички буде негайно припинено. Поліція діятиме адекватно до ситуації, в межах чинного законодавства», – попередили правоохоронці.

На Банковій згадали Небесну сотню і вимагали від Зеленського «отямитися» і не вірити Кремлю

У Києві під стінами Офісу президента близько двох тисяч українців вшанували пам’ять Героїв Небесної сотні. Під час акції, яку організував «Рух опору капітуляції», її учасники висунули низку вимог до чинної влади, передовсім до президента Володимира Зеленського. Серед них: не допустити знецінення Революції гідності і зняття амністії з її учасників, зупинити переслідування активістів та ветеранів, натомість розпочати кримінальне переслідування колишніх посадовців часів президента-втікача Віктора Януковича, які повернулися до України і намагаються впливати на ухвалення рішень, наголошують лідери протесту.

Але головна вимога до Зеленського, озвучена під час мітингу, – не вірити Кремлю і не діяти в російському порядку денному, а натомість посилювати армію і міжнародні позиції України.

Активісти, які представляли різні партії й громадські організації, домовилися про подальшу координацію дій щодо резонансних судів, майбутніх призначень і можливих суперечливих рішень української влади.

Учасники принесли з собою антикремлівські плакати й скандували: «Слава Україні – Героям слава!», «Росія – вбиває!» і «Зеленський, отямся!»

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення тодішньої влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів. 20 лютого 2014 року стало одним із найкривавіших днів протистояння.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, із 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

Пристайко: Україна рада, що імпічмент закінчився, і хоче поліпшити відносини зі США

Україна рада, що процедури імпічменту проти президента США Дональда Трампа закінчилися, і тепер хоче поліпшити відносини зі США, заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко, який перебуває у Сполучених Штатах на сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.

Як сказав він журналістам, це буде його метою, коли він наступного дня, 21 лютого, перебуватиме в Вашингтоні для зустрічей із посадовцями президентської адміністрації і Державного департаменту.

«Ми обговоримо, як ми можемо зараз, коли це вже не затьмарено ніякими розслідуваннями щодо імпічменту, …поліпшити наші відносини, які в чудовій формі, але ми хочемо більшого», – сказав Пристайко, як його цитує агентство «Асошієйтед прес».

«Ми щасливі, що імпічмент закінчився, бо нас постійно втягували у внутрішню політику США, а ми не хочемо бути її частиною, і ми ніколи не були її частиною», – додав міністр.

Україна опинилася в осередді процесу імпічменту президента Дональда Трампа після того, як став відомий зміст його телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським у липні 2019 року, в якій чільник США просив українського про «послугу», а саме про розслідування проти потенційного суперника Трампа на президентських виборах. Тоді ж він затримав надання Україні оборонної допомоги на суму в 391 мільйон доларів, що викликало підозри, що її розблокування могло бути пов’язане саме з початком того розслідування. У Конгресі США Палата представників оголосила Трампові імпічмент, але врешті Сенат виправдав його.

Vatican Sees Intense Interest in Opening of Pius XII Archive

More than 150 historians and researchers have signed up to access the soon-to-open Vatican archives of Pope Pius XII, evidence of the intense scholarly interest into the World War II-era pope and his record during the Holocaust.Cardinal Jose Tolentino Calaca de Mendonca, the Vatican’s chief librarian, said Thursday that all researchers — regardless of nationality, faith and ideology — were welcome to request access to the Vatican’s apostolic library, which will open the archive on March 2.
“The church has no reason to fear history,” he told reporters.
Some Jewish groups and historians have said Pius, who was pope from 1939-1958, stayed silent during the Holocaust and didn’t do enough to save lives. His defenders at the Vatican and beyond say he used quiet diplomacy and encouraged convents and other religious institutes to hide Jews.
Pope Benedict XVI, a great defender of Pius, accelerated the process to open the archives ahead of schedule so that researchers could have their say.Calaca de Mendonca warned that the process of studying the millions of pages of documents from six different archives will be measured in years, not days, weeks or months, and will require patience.
No “scoops” are expected in the near term, stressed Monsignor Sergio Pagano, the prefect of the archive.
The documentation includes the archives from the Pius secretariat of state — the main organ of church governance, which includes the Vatican’s foreign relations with other countries — as well as those of the Vatican Congregation for the Doctrine of the Faith and the Vatican office responsible for mission territories.
Jewish groups and historians have argued for years that the Vatican had no business moving forward with Pius’ beatification cause until the Vatican’s full archives were opened. They have also asked that any beatification be put off until the generation of Holocaust survivors have died.
Benedict moved Pius one step closer to possible sainthood in December 2009, when he confirmed that Pius lived a life of “heroic” Christian virtue. All that is needed now is for the Vatican to determine a “miracle” occurred.
Pope Francis said in 2014 that the miracle hadn’t been identified, suggesting that the process would remain on hold, at least for now.  

У Дніпрі вшанували пам’ять Небесної сотні, виклавши напис «Герої не вмирають»

У Дніпрі у середу ввечері на площі Героїв Майдану провели акцію з вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні: світлинами загиблих учасників Революції Гідності й тисячею запалених лампадок виклали напис «Герої не вмирають». Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Напис зайняв практично всю центральну площу міста.

В акції взяли участь учасники Революції Гідності, студенти, молодь та жителі міста. Курсанти Ліцею митно-податкової справи та Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ підготували театралізоване дійство.

 

Зі сцени пролунали спогади учасників подій 6-річної давнини.

«Горіли шини, було страшно та холодно. І тоді я відчула дотик: незнайомий літній чоловік простягнув мені кружку чаю і сказав: «Не бійся, донечко, ми разом», – розповіла учасниця Революції гідності.

«Ми були аполітичними, жили наукою, мистецтвом… І тільки там, на Майдані, я зрозумів, хто має нести відповідальність за майбутнє країни», – сказав учасник.

Священики кількох конфесій разом помолились за упокій загиблих.

 

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

 

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість загинули в лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, із 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

Евакуація з Китаю: автобуси з українцями та іноземцями заїхали в санаторій «Нові Санжари»

Автобуси з евакуйованими з Китаю через спалах коронавірусу громадянами України та інших країн досягли санаторію «Нові Санжари» в однойменному селищі.

Сім автобусів з пасажирами заїхали на територію санаторію Національної гвардії, браму за ними зачинили. В цьому закладі евакуйовані та медичний персонал проведуть щонайменше 14 днів на обсервації.

Щонайменше у двох автобусах із пасажирами були побиті вікна.

 

Заїзд евакуйованих до селища супроводжувався мітингами та заворушеннями: місцеві мешканці протестували проти розміщення їх у цьому закладі. Це пояснювали тим, що він розташований у самому населеному пункті та межує з житловими будинками.

Місцеві мешканці перегороджували дорогу до селища, вступали в сутички з поліцією та Національною гвардією.

Читайте також: Паніка довкола літака з Китаю: хто винен?

Увечері 20 лютого прем’єр-міністр України Олексій Гончарук і міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька повідомили, що вилетіли в Нові Санжари.

Раніше 20 лютого до України прилетів спецборт із китайського міста Уханю, де зафіксований найбільший спалах нового коронавірусу. У літаку перебували 45 громадян України і 27 іноземців, а також екіпаж і лікарський супровід.

Читайте також: Зеленський про евакуацію українців з Китаю: бактеріологічної небезпеки немає​

За даними української влади, усі здорові. Але евакуйовані впродовж 14 днів будуть на карантині-спостереженні (обсервації) у закритому медичному центрі Національної гвардії у Нових Санжарах. За повідомленнями влади, небезпеки ймовірного потрапляння корона вірусу за межі закритого медцентру навіть у разі його виявлення немає.

2019-nCov (COVID-19) належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною. Більшість хворих, однак, видужують.

Станом на 20 лютого від коронавірусу померли 2118 людей, понад 74 тисячі інфіковані в Китаї і ще сотні в майже 30 країнах. На території України жодного випадку хвороби не зафіксували.

Georgia, Backed by US and Britain, Blames Russia for ‘Paralyzing’ Cyberattack

Britain and the United States joined Georgia on Thursday in blaming Russia for a large-scale cyber attack last year that knocked thousands of Georgian websites offline and disrupted national television broadcasts. State, private and media websites were taken out by the attack on Oct. 28, including those belonging to the Georgian president’s office and two private television stations.
Georgia’s Foreign Ministry said the cyberattack, which defaced websites to display an image of former Georgian President Mikheil Saakashvili, was planned and carried out by the Russian military.The attack “was intended to harm Georgian citizens and government structures by disrupting and paralyzing the functionality of various organizations, thereby causing anxiety among the general public,” said Foreign Ministry spokesman Vladimer Konstantinidi.In supporting statements, Britain and the United States attributed the attack specifically to a unit of Russia’s military intelligence service, commonly known as the GRU.
Western countries have accused the GRU of orchestrating a spree of destructive in cyberattacks in recent years, including hacks that took down parts of the Ukrainian energy grid and crippled businesses worldwide in 2017.Moscow has repeatedly denied the allegations. The Russian defense ministry did not immediately respond to a request for comment on Thursday’s announcement.U.S. Secretary of State Mike Pompeo said the attack “directly affected the Georgian population, disrupted operations of several thousand Georgian government and privately-run websites and interrupted the broadcast of at least two major television stations.”Britain’s foreign minister, Dominic Raab, said: “The GRU’s reckless and brazen campaign of cyberattacks against Georgia, a sovereign and independent nation, is totally unacceptable.”The attack is the latest alleged attempt by Russia to undermine and destabilize the former Soviet Republic of Georgia since a short-lived war between the two countries in 2008 over a breakaway Georgian region.

Нацрада попередила телерадіоканали перед російським «Днем захисника вітчизни» 23 лютого

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення попередила телерадіоорганізації про необхідність дотримуватися законодавства під час програмування ефірів 23 лютого – це російський «День захисника вітчизни», раніше «День Радянської армії», який святкували раніше і в Україні – до його скасування 2014 року.

«Регулятор наголошує на відповідальності ЗМІ перед суспільством і нагадує про вимоги, передбачені Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Згідно з ними забороняється розповсюдження і демонстрування аудіовізуальних творів, які містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовують чи визнають правомірною окупацію України. Також чинним законодавством передбачено недопущення трансляції і демонстрування каналами мовлення фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора», – мовиться в повідомленні.

Національна рада обіцяє, що буде ретельно моніторити ефіри мовців щодо дотримання ними цих законодавчих вимог і в разі виявлення порушень буде вживати передбачені законодавством заходи.

Державою-агресором законодавство України визначає Росію, яка 2014 року окупувала український Крим і заявила про його анексію, а на Донбасі вже шість років веде проти України гібридну війну.

День 23 лютого в радянські часи сприймався не тільки як свято військових, а й як загалом «чоловіче свято», на противагу «жіночому» 8 березня. В сучасній Росії цього дня прославляють її Збройні сили, ефіри телебачення й радіо заповнюють передачі відповідного змісту.

Тим часом дотримуватися радянсько-російської традиції досі продовжує й частина українців. Минулими роками українські телерадіокомпанії слідом за російськими теж ретранслювали старі радянські чи сучасні російські передачі на цю тему.

Чехія рішуче засуджує анексію Криму – заява чеського МЗС

Міністерство закордонних справ Чехії оприлюднило заяву у зв’язку з шостою річницею початку анексії Росією Криму.

«Шість років тому, 20 лютого 2014 року, розпочалася незаконна російська окупація Криму. Ця окупація спричинила проведення нелегітимного референдуму та подальшу анексію півострова Росією 18 березня 2014 року, що є грубим порушенням міжнародного права», – мовиться у повідомленні.

Чехія разом з Європейським союзом і переважною більшістю країн, наголошується далі в заяві, «і надалі повністю підтримує територіальну цілісність і суверенітет України в її міжнародно визнаних кордонах».

Заява чеського МЗС також звертає увагу на події останніх днів, зокрема, активізацію військового конфлікту на сході України, до якої дійшло 18 лютого 2020 року. «Мова іде про явне порушення Мінських домовленостей і очевидне прагнення дестабілізувати мирний процес», – наголошується в заяві.

Чеське МЗС «закликає Росію використати свій вплив на сепаратистів і тим підтримати мирне врегулювання конфлікту».

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Google Updates Terms in Plain Language After EU Scrutiny

Google is attempting to make sure people know exactly what they’re signing up for when they use its online services — though that will still mean reading a lengthy document.The company updated its terms of service on Thursday — its largest update to the general use contract since 2012 — in response to a pair of court orders in Europe.Google has been updating its policies and tweaking what is and isn’t allowed on its sites for the past couple of years as scrutiny of the tech industry heats up across the U.S. and Europe. Google, Facebook, Twitter and other digital companies have been forced under a spotlight as regulators and customers examine just how much the companies know about their users and what they do with that information.Facebook last year updated its terms of service to clarify how it makes money from user data.Google says it hasn’t changed anything significant in the document, but rather used plain language to describe who can use its products and what you can post online.“Broadly speaking, we give you permission to use our services if you agree to follow these terms, which reflect how Google’s business works and how we earn money,” the document reads.The document is now about 2,000 words longer than it was before, in part because Google included a list of definitions and expanded it to cover Google Drive and Chrome. The new terms take effect in March.Google’s privacy policy is separate and was substantially updated in 2018 after Europe enacted broad-reaching privacy laws.The company also separately updated its “About Google” page to explain how it makes money from selling advertisements, often informed by the vast amount of customer information it collects.As Britain prepares to leave the European Union, Google also announced it is switching the service provider for U.K. customers from one based in Ireland to its main U.S. provider. The company says that it won’t change how U.K. customers’ data is protected or used. 

Weather and Protests Hamper Ukraine Quarantine Efforts

Ukraine’s effort to evacuate more than 70 people from China over the outbreak of a new virus faced setbacks Thursday as weather conditions delayed the return of the evacuees and protests broke out near a hospital where they are to be quarantined.
    
Dozens of local residents protested Thursday morning seeking to prevent the evacuees from being quarantined there because they fear being infected. People put up road blocks and burned tires, while Ukrainian media reported that there were clashes with police.
    
President Volodymyr Zelenskiy weighed in saying that those demonstration show “not the best side of our character” and sought to assure people that the quarantined evacuees wouldn’t pose any danger to local residents.
    
In a statement published on his Facebook page, Zelenskiy said the people evacuated from China are healthy and will live in a closed medical center run by the National Guard in the village of Novi Sanzhary as a precaution.
    
“In the next two weeks it will probably be the most guarded facility in the country,” Zelenskiy said.
    
In the early hours of Thursday, a plane with 45 Ukrainians and 27 other foreign nationals took off from Wuhan, the epicenter of the outbreak that has infected  more than 75,000 people worldwide and killed over 2,100.
    
The plane stopped off in Kazakhstan to drop off two Kazakh passengers. Later, it sought to land in Kharkiv, a city in northeastern Ukraine, but could not due to bad weather conditions.
    
Instead it flew to Kyiv to refuel, and eventually arrived in Kharkiv.
    
Also Thursday, the Russian Embassy in Japan said that two more Russians aboard the Diamond Princess cruise ship quarantined in Japan have been diagnosed with the virus, the Russian Embassy in Japan said. That raises to three the number of Russians on the ship confirmed to have the virus.
    
The two will be transferred to a hospital in Japan for treatment, according to the embassy.
    
The Diamond Princess has been docked in the Yokohama port near Tokyo since Feb. 4, when 10 people on board tested positive for the virus. So far 621 cases of the virus, which has been named COVID-19, have been confirmed among the the Diamond Princess’s original 3,711 people on board.
    
Russia so far has reported only two cases of the disease on its soil. Two Chinese nationals diagnosed with the virus and hospitalized in two different regions of Siberia in late January have recovered and have been released from hospitals.

У Запоріжжі відкрилася художня виставка робіт дітей з аутизмом

20 лютого у Запоріжжі в хабі «Платформа спільних дій» відкрилася художня виставка «Вперед. В майбутнє. Вгору!», авторами робіт якої є діти з особливими потребами. Це вже друга виставка подібного роду у Запоріжжі. За словами організаторів, на першій експозиції були представлені роботи лише однієї дитини. Наразі ж вдалося до виставки залучити 13 авторів у віці 9-18  років, що мають діагноз аутизм.

«Вони по-особливому бачать світ. Дуже розумні діти, але у них величезні труднощі у спілкуванні і самовираженні. Велика потреба спілкуватися, мати друзів, і друзів нема, бо спілкуватися не виходить. Але вони з радістю спілкуються про свої роботи, тому ця творчість для них – спосіб красивої такої соціалізації. Ми хочемо, щоб у них була така можливість, щоб вони знайшли один одного, підтримали один одного і надихнули інших дітей, а головне їх батьків, що зіткнулися з такою проблемою і не знають, як її вирішувати, соромляться», – розповіла організатор виставки, представниця організації «Екосенс» Вікторія Сокол.

На експозиції представлені понад 70 робіт. Збирали їх за півтора року. Через невеликий простір хабу, який надав безкоштовно приміщення для виставки, на ній представлено лише частину зібраних організаторами робіт – понад 70 скульптур та картин. Частину робіт особисто презентували самі автори або їхні батьки.

«Маслом 12 картин представлено. Ми спробували методом тику, що цікаво, що вийде. Коли спробували, то виявилось, що може малювати дитина. І тепер більш ніж два роки малюємо», – розповіла Олена, мати однієї з авторів виставки Дарії Уйгуноски.

Триватиме виставка «Вперед. В майбутнє. Вгору!» до 28 лютого. Організатори планують згодом презентувати й інші зібрані ними роботи юних митців з особливими потребами.

МЗС України в річницю анексії: Росія продовжує репресії в Криму

У річницю початку окупації Росією Криму Міністерство закордонних справ України вказало на репресії щодо кримських татар і українців на півострові.

«Наслідки вчиненого Росією міжнародного злочину трагічні – окупація частини території України, десятки тисяч загиблих і поранених, півтора мільйони внутрішньо переміщених та мільйони українських громадян, змушених жити на тимчасово окупованих територіях в умовах терору та системних порушень прав людини. Росія також ігнорує свої міжнародні зобов’язання як держави-окупанта. Вже сам прояв української ідентичності є тяжким злочином в очах окупантів. Репресій зазнає корінний народ Криму – кримські татари. Переслідування за політичними мотивами на основі сфабрикованих звинувачень стало звичною практикою для російської окупаційної влади. До злочинів окупантів належить проведення незаконного призову до російських збройних сил, системна політики переселення мешканців Росії на тимчасово окуповані українські території з метою зміни їхнього демографічного складу, примусова паспортизація громадян України, прискорена мілітаризація окупованих територій», – мовиться у повідомленні.

МЗС закликав Москву почати виконувати свої зобов’язання як сторони міжнародного збройного конфлікту, припинити вогонь та почати врегульовувати ситуацію на Донбасі.

Відомство закликало міжнародне співтовариство до «подальшого посилення політико-дипломатичного і економічного тиску на Росію для припинення її збройної агресії проти України та звільнення незаконно ув’язнених громадян України».

 

До цього Велика Британія в річницю початку анексії Росією Криму виступила на підтримку територіальної цілісності України і закликала Росію залишити півострів. США також заявили, що не визнають претензії Кремля на Крим.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

«Справа Шеремета»: суд переніс на 2 березня розгляд апеляції на арешт Антоненка

Колегія суддів Апеляційного суду Києва перенесла на 2 березня розгляд скарги адвокатів підозрюваного у вбивстві журналіста Павла Шеремета музиканта та ветерана АТО Андрія Антоненка (Riffmaster) на рішення про тримання його під вартою.

Рішення про перенесення ухвалили через витребування з боку захисту у слідчих інформації щодо зросту особи з відео, яке розглядається правоохоронцями як «доказ» у справі щодо Андрія Антоненка.

5 лютого Печерський райсуд Києва продовжив до 4 квітня тримання під вартою Андрія Антоненка.

14 лютого Апеляційний суд Києва залишив чинним запобіжний захід іншій підозрюваній у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко – арешт до 3 квітня. Того ж дня цей суд залишив ще одну фігурантку Яну Дугарь під нічним домашнім арештом до 4 квітня.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. За даними МВС, також подружжя Грищенків – Інна та Владислав – «становлять оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».

Far-right Motive Suspected in Deadly German Shooting Attack

Federal prosecutors said Thursday they are taking charge of the investigating into a shooting in the German city of Hanau that left 11 people dead, including the suspect, amid reports that he may have had a far-right motive.The Federal Prosecutors Office in Karlsruhe, which handles serious crimes, said it planned to hold a news conference later Thursday.German news agency dpa reports that police are examining a video the suspect may have posted online several days earlier in which he details a conspiracy theory about child abuse in the United States. The authenticity of the video couldn’t immediately be verified.Nine people were killed at two hookah bars overnight. Police later said they found the suspected shooter and another person dead at a house not far from the second bar.Forensics officers investigate at the scene after a shooting in central Hanau, Germany, Feb. 20, 2020. Several people were killed in shootings in Hanau on Wednesday evening, authorities said.A spokesman for Hanau prosecutors, Markus Jung, confirmed the death toll but declined to comment on the reported video, or provide details of the suspect or victims.“We don’t believe there were further attackers,” Jung told The Associated Press.Officers sealed off and searched the apartment in Hanau’s Kesselstadt district, near the scene of one of the shootings, after following up witness statements on a getaway car. Police said work to confirm the identities of the two bodies at the home was still underway, and they couldn’t immediately give details on them or the identities of the victims of the earlier shootings.“Thoughts this morning are with the people of Hanau, in whose midst this terrible crime was committed,” German Chancellor Angela Merkel’s spokesman said on Twitter.“Deep sympathy for the affected families, who are grieving for their dead,” the spokesman, Steffen Seibert, said. “We hope with those wounded that they will soon recover.”Earlier Thursday, police said that eight people were killed and around five wounded. They said a dark vehicle was seen leaving the location of the first attack and another shooting was reported at a scene about 2½ kilometers (1½ miles) away.Police officers swarmed central Hanau, cordoning off the area of one of the shootings as a helicopter hovered overhead. A car covered in thermal foil also could be seen, with shattered glass next to it. Forensic experts in white overalls collected evidence.Hookah lounges are places where people gather to smoke flavored tobacco from Middle Eastern water pipes.“This was a terrible evening that will certainly occupy us for a long, long time and we will remember with sadness,” Hanau Mayor Claus Kaminsky told the Bild newspaper. Lawmaker Katja Leikert, a member of Merkel’s center-right party who represents Hanau in the German parliament, tweeted that it was “a real horror scenario for us all.”Hanau is about 20 kilometers (12 miles) east of Frankfurt. It has about 100,000 inhabitants and is in Hesse state.

Евакуйованих з Китаю українців відвезуть у Нові Санжари на Полтавщині – офіційно

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій України повідомили, що евакуйованих з Китаю українців після дозаправки у «Борисполі» і прибуття в аеропорт Харкова відвезуть у медцентр на Полтавщині.

«Спеціальним транспортом ДСНС України у супроводі та під охороною поліції їх буде доправлено на територію медичного центру Національної гвардії України «Нові Санжари» у Полтавської області. Протягом 14 днів там вони перебуватимуть в обсервації із забезпеченням суворого режиму санітарного-епідеміологічного контролю та безпеки», – йдеться в повідомленні.

У ДСНС нагадали, що на борту літака 45 громадян України і 27 іноземців, а також екіпаж і супроводжуючі лікарі – «всі евакуйовані не мають жодних симптомів хвороби і є здоровими».

У смт. Нові Санжари пікетувальники перекрили дорогу, аби не допустити в селище евакуйованих з Китаю українців – на зустріч туди прибув голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов, повідомила пресслужба адміністрації.

«Закликаю бути виваженими й стриманими, не панікувати. З Китаю до України повертаються наші співгромадяни. Будь-хто міг опинитися на місці тих людей, вони повертаються додому. Це чиїсь діти, батьки, рідні. Всіх перевірили китайські й вітчизняні медики. І в жодного немає симптомів гострої респіраторної інфекції», – зазначив Синєгубов.

Літак приземлився в аеропорту «Бориспіль» близько 9:40. Перед цим він майже дві години кружляв над територією Харківської області.​

Міністр охорони здоров’я України Зоряна Скалецька повідомила про підготовку кількох локацій у різних регіонах для 14-денного карантину евакуйованих українців та іноземців із китайського Уханя у зв’язку зі спалахом коронавірусу.

2019-nCov (COVID-19) належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною. Більшість хворих, однак, видужують.

На 20 лютого від коронавірусу померли 2118 людей, понад 74 тисячі інфіковані в Китаї і ще сотні в майже 30 країнах. В Україні жодного випадку захворювання не зафіксовано.


Зеленський з дружиною вшанували пам’ять Героїв Небесної сотні у центрі Києва

Президент України Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою взяли участь у церемонії вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні, повідомляє у четвер Офіс президента.

«Глава держави та перша леді встановили лампадки біля хреста на місці загибелі активістів у Києві. Пролунали поминальні дзвони», – йдеться в повідомленні.

В Україні 20 лютого у День Героїв Небесної сотні проходять заходи для вшанування загиблих учасників Революції гідності. Цього дня у Києві і в багатьох регіонах України відбуватимуться поминальні акції.

Останніми днями в Україні на публічному рівні згадують жертв розстрілів на Майдані. У період з 18 до 20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею». Серед загиблих були і більш ніж десяток силовиків.

 

В Україні сьогодні вшановують пам’ять Героїв Небесної сотні

В Україні 20 лютого у День Героїв Небесної сотні відбудуться заходи для вшанування загиблих учасників Революції гідності. Цього дня у Києві і в багатьох регіонах України проходитимуть поминальні акції.

Так, у столиці України вранці очікується хода гідності і поминальна панахида за жертвами розстрілів на Майдані, а ввечері акція під Офісом президента – в пам’ять про Героїв Небесної сотні і з нагадуванням, як кажуть організатори, що «Україна і досі бореться за ідеали Майдану на фронті».

«Революція 2013–2014 років відбулася ціною понад ста життів. Небесна сотня стала прикладом самопожертви в ім’я вищих ідеалів, одним із яких була гідність. Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символ Свободи. Саме тому Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції та визвольних змагань часів Другої світової війни», – йдеться в повідомленні Українського інституту національної пам’яті.

Останніми днями в Україні на публічному рівні згадують жертв розстрілів на Майдані. У період з 18 до 20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею». Серед загиблих були і більш ніж десяток силовиків.

Минулої і поточної доби бойовики 12 разів обстріляли позиції ЗСУ на Донбасі, поранений військовий – ООС

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що минулої доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі 11 разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, від початку доби – один раз (біля Новомихайлівки).

Згідно з повідомленням, сепаратисти стріляли, зокрема, із забороненої із Мінськими угодами зброї.

Минулої доби через обстріли бойовиків зазнав поранення один український військовий, за поточну добу втрат немає, додали у штабі.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українських військових трьох обстрілах за минулу добу. Бойовики угруповання «ДНР» стверджують на своїх ресурсах, що військові ЗСУ обстріляли напередодні околиці окупованого Донецька.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

EU Holding First Post-Brexit Summit

The European Union’s first post-Brexit summit Thursday in Brussels promises to be a contentious one. The subject is money — how to fill a nearly $65 billion budget gap left by Britain’s departure from the bloc. The EU’s 27 remaining members came together during Brexit negotiations, but that may not be the case in this new post-Brexit reality, with the departure of one of the EU’s biggest contributors.  ‘The Brexit gap’“What we call the Brexit gap — that’s estimated to be around 60 billion over seven years. So that leaves a hole of approximately 10 billion every year,“ said Marta Pilati, a policy analyst for the European Policy Center, a Brussels research group.  “One of the most contentious issues is that as a consequence of Brexit, the budget should be smaller,”  Pilati said, “or whether it should be maintained at the same level and thus allow more funding for the 27 member states.”Draft proposals are also getting pushback from richer EU countries, which argue they will shoulder too much of the financial burden. Meanwhile, poorer member states, many from central and eastern Europe, worry they will lose key development funds.  In France, the EU’s biggest agricultural producer, farmers said they were worried about cuts to the bloc’s Common Agricultural Policy, the biggest budget item.  Climate change funding?And some new areas of EU emphasis, including defense, research and innovation, and Europe’s coming “Green Deal” to fight climate change, could face less funding than expected.  “Because of course it’s easier to cut the budget of things that don’t exist yet, rather than cut the budget of programs that have been around for a very long time, and over which member states have very strong interests,” Pilati said.Some observers like Pilati believe this one-day summit may stretch into two days and possibly more, as countries try to resolve their differences.