Прикордонники знову відкрили КПВВ «Золоте» на Луганщині

Раніше відкриття КПВВ анонсувала представниця України у гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко

США засудили вирок Павлові Грибу і вимагають скасувати його

Сполучені Штати Америки засуджують вирок, який винесли в Росії українцеві Павлу Грибові, і вимагають від Росії скасувати висунені проти нього звинувачення і негайно повернути його до України.

«Його обрали за ціль через те, що він виступав проти агресії Росії проти України. Ми занепокоєні станом його здоров’я», – заявив один із речників Державного департаменту США Роберт Палладіно.

У Росії 22 березня суд оголосив вирок у справі українця Павла Гриба, обвинуваченого там у «сприянні терористичній діяльності» і нині важко хворого, – 6 років ув’язнення.

Після цього, за повідомленням українського «Громадського» телебачення з зали суду в російському Ростові-на-Дону, Павло Гриб заявив кореспондентці телеканалу, що оголошує голодування протесту через те, що до нього не допустили лікарів і уповноважену з прав людини Верховної Ради Людмилу Денісову. У Громадській спостережній комісії (російському громадському органі нагляду за пенітенціарною системою) Ростовської області натомість відразу заявили, що Гриб голодування не тримає і продовжує вживати їжу.

20-річний нині Павло Гриб потерпає від низки важких захворювань і перебуває у важкому стані, він потребує постійного висококваліфікованого нагляду лікарів, регулярного проведення комплексного медичного обстеження і перебування у спеціалізованому медичному закладі, нагадали у відповідь на вирок у Міністерстві закордонних справ України. МЗС вимагає негайно скасувати незаконний, за словами міністерства, вирок у справі Павла Гриба, надати йому постійний медичний супровід, забезпечити його звільнення і безперешкодне повернення в Україну. Міністр Павло Клімкін також закликав світову спільноту тиснути на Росію задля якнайшвидшого звільнення українця.

Крім того, з заявою на захист Павла Гриба вже виступив Європейський союз. У ЄС очікують, зокрема, що Гриб буде негайно звільнений і отримає доступ до спеціальних медичних послуг, які йому потрібні. «Доти, доки він залишається у в’язниці, українським лікарям необхідно дозволити побачити його, як того вимагає рішення Європейського суду з прав людини», – наголосили в дипломатичній службі Євросоюзу.

19-річного на той час Павла Гриба викрали російські спецслужби 24 серпня 2017 року на території Білорусі, де він тоді перебував, і перевезли на територію Росії, де висунули обвинувачення, які українець відкидає.

Italy Joining China’s New Silk Road Troubles US and EU

Italy has joined China’s Belt and Road Initiative (BRI), an ambitious trillion-dollar transcontinental trade and infrastructure project, Saturday. Rome’s move to become the first G-7 nation to participate in China’s so-called New Silk Road has brought divisions within Europe as the European Union weighs a more defensive strategy on China. As State Department correspondent Nike Ching reports, American officials and analysts are cautioning allies about China’s approach to investment.

Праворадикали принесли похоронні вінки на Банкову – відео

Праворадикали принесли на Банкову і поклали під ноги поліції похоронні вінки під час акції «Національного корпусу» та «Національних дружин». Як пояснили вони – це «символ початку похоронів». Крім того на акції були матері та рідні учасників бойових дій на сході України, які теж звернулися до Адміністрації президента з вимогами припинити корупцію в оборонній сфері.
Лідер «Національного корпусу» Андрій Білецький під час акції заявив, що має наміри боротися проти чинного президента. «Ми будемо тепер боротися, щоб ця людина, яка не збирається здавати своїх подільників, не була президентом», – сказав Білецький.
«Національні дружини» пов’язують із полком «Азов» та партією «Національний корпус».
Про свою мету організація «Національні дружини» зазначає, що прагне «покращити безпекову ситуацію в державі» і забезпечити порядок на вулицях, але самі неодноразово вдавалися до силових методів і порушення правопорядку.
За рішенням ЦВК «Національні дружини» є серед офіційних спостерігачів за президентськими виборами 2019 року. Лідери організації обіцяють застосовувати силу на дільницях у разі порушень і бездіяльності влади, у МВС наполягають, що лише уряд має такі повноваження.
У листі, адресованому Авакову від 15 березня, французький посол Ізабель Дюмон від імені своїх колег-послів написала, що «група G7 стурбована екстремістськими політичними рухами в Україні, насильницькі дії яких тривожать»
31 березня в Україні відбудуться вибори президента.

«Батьківщина» назвала неправдивим повідомлення про «затримання учасників мережі підкупу в офісі партії»

Партія «Батьківщина» заявила, що спростовує як неправдиву інформацію щодо затримання на Одещині в місті Подільську правоохоронцями учасників мережі підкупу за одного з кандидатів у президенти з великою сумою готівки нібито в одному з офісів партії.

Як мовиться в заяві «Батьківщини», інформацію такого змісту розповсюдили засоби масової інформації – які саме, в партії не назвали.

Як заявляють у партії, гроші, вилучені у приміщенні одного з відділень «Приватбанку», – «найімовірніше, це були гроші для виборчої мережі «БПП».

Наразі не ясно, які засоби інформації могли подати повідомлення правоохоронців про цей інцидент у такому вигляді, як наводять у «Батьківщині». Самі правоохоронці у своїх повідомленнях не назвали партії і кандидата, на користь яких, за їхніми словами, діяла мережа підкупу.

Раніше 23 березня прокуратура Одеської області повідомила, що у будівлі відділення «Приватбанку» в Подільську знайшли «чорну касу» на суму 1,3 мільйона гривень «для протиправного втручання у вибори». «Під час розслідування кримінального провадження прокуратура Одещини, Управління Служби безпеки в області та поліція викрили факти незаконної організації виборчого процесу на користь однієї з політичних сил», – мовилося в повідомленні.

Так само про цей інцидент повідомила і Служба безпеки України. «Співробітники Служби безпеки України задокументували протиправну діяльність, пов’язану з організацією підкупу виборців на користь однієї з політичних сил на території Одеської області, зокрема у Балтському, Подільському, Окнянському, Кодимському та Савранському районах. Правоохоронці встановили, що механізм підкупу виборців, так звана «сітка», полягав у підкупі представників виборчих комісій, які гарантували голосування 31 березня 2019 року за одного з кандидатів на виборах президента України», – заявили в СБУ.

При цьому ні у прокуратурі, ні в СБУ не наводили ніяких даних про те, що це за політична сила і кандидат на посаду президента. Із єдиним натяком, але без уточнень, виступив тільки генеральний прокурор Юрій Луценко, який прокоментував інцидент у соцмережах так: «На тлі заяв кандидата Ю про вселенський підкуп владою – чергові уроки арифметики «чорної готівки» для її Всеукраїнської мережі депутата Д. Цього разу – Одещина».

Раніше в партіях «Батьківщина» і «Блок Петра Порошенка» вже кілька разів звинувачували одне одного у створенні мереж підкупу виборців на користь підтримуваних ними кандидатів.

Italy, China Sign Pact Deepening Economic Ties

Italy has signed a memorandum of understanding with China in support of Beijing’s “Belt and Road” initiative, which aims to weave a network of ports, bridges and power plants linking China with Africa, Europe and beyond.

Premier Giuseppe Conte and Chinese President Xi Jinping shook hands during a ceremony in Rome on Saturday, after 29 separate sections of the memorandum were signed by members of both governments.

With the memorandum, Italy becomes the first member of the Group of Seven major economies that includes the United States, to join Belt and Road, following Portugal’s embrace of the initiative in December.

Italy’s involvement gives China a crucial inroad into Western Europe and a symbolic boost in its economic tug-of-war with Washington.

 

UK’s Embattled May Faces Huge Anti-Brexit March

British Prime Minister Theresa May has told lawmakers she may not seek passage of her troubled Brexit withdrawal plan in Parliament next week.

The embattled leader, who faces a major protest march in central London on Saturday, wrote to lawmakers Friday night saying she would bring the European Union withdrawal back to Parliament if there seems to be enough backing for it to pass.

“If it appears that there is not sufficient support to bring the deal back next week, or the House rejects it again, we can ask for another extension before 12 April, but that will involve holding European Parliament elections,” she said.

May’s changing stance reflects the plan’s dismal chances in the House of Commons after two prior defeats.

She also says she would need the approval of House Speaker John Bercow to bring the plan back for a third time despite his objections. Bercow has said a third vote would violate parliamentary rules unless the plan is altered.

May said in her letter to lawmakers that if the deal is approved, Britain will leave the EU on May 22, a date agreed with EU officials.

Lawmakers have twice rejected the deal and haven’t shown any clear swing toward endorsing it in recent days. Britain is scheduled to leave the European Union on April 12 if no deal is approved.

Pro-Brexit forces are also girding for the possible political impact of a planned march in central London in support of holding a second referendum that would give British voters the option of remaining in the EU despite the 2016 vote in favor of leaving.

The organizers of the “People’s Vote March” predict that one of Britain’s largest-ever protest marches will grip central London. More than 4 million people endorsed an electronic petition this week in favor of revoking Article 50, the act that formally triggered the Brexit process.

The march will conclude outside Parliament, which remains divided over Brexit. No consensus on a way forward has emerged despite weeks of extensive debate.

May told lawmakers in her letter that Britain still has options including an extension that would require taking part in European Parliament elections in May.

She also said Britain could revoke Article 50 but characterized that as a betrayal of the Brexit vote in favor of severing EU ties.

She also said Britain could leave without a deal.

In a conciliatory tone, the prime minister offered to meet with lawmakers to discuss Brexit policy.

She had offended many legislators with a speech Thursday night that seemed to blame Parliament for the stalled Brexit process.

 

Sources: EU Expert to Urge Monitoring 5G Risks, Not Huawei Ban

The European Commission will next week urge EU countries to share more data to tackle cybersecurity risks related to 5G networks but will ignore U.S. calls to ban Huawei Technologies, four people familiar with the matter said Friday.

European digital chief Andrus Ansip will present the recommendation Tuesday. While the guidance does not have legal force, it will carry political weight, which can eventually lead to national legislation in European Union countries.

The United States has lobbied Europe to shut out Huawei, saying its equipment could be used by the Chinese government for espionage. Huawei has strongly rejected the allegations and earlier this month sued the U.S. government over the issue.

​Use cybersecurity tools

Ansip will tell EU countries to use tools set out under the EU directive on security of network and information systems, or NIS directive, adopted in 2016 and the recently approved Cybersecurity Act, the people said.

For example, member states should exchange information and coordinate on impact assessment studies on security risks and on certification for internet-connected devices and 5G equipment.

The Commission will not call for a European ban on global market leader Huawei, leaving it to EU countries to decide on national security grounds.

“It is a recommendation to enhance exchanges on the security assessment of digital critical infrastructure,” one of the sources said.

The Commission said the recommendation would stress a common EU approach to security risks to 5G networks.

​Tougher on telecoms equipment

The EU executive’s guidance marks a tougher stance on Chinese investment after years of almost unfettered European openness to China, which controls 70 percent of the global supply of the critical raw materials needed to make high-tech goods.

The measures, if taken on board, will be part of what French President Emmanuel Macron said Friday was a “European awakening” about potential Chinese dominance, after EU leaders held a first-ever discussion about China policy at a summit.

Germany this month set tougher criteria for all telecoms equipment vendors, without singling out Huawei and ignoring U.S. pressure.

Big telecoms operators oppose a Huawei ban, saying such a move could set back 5G deployment in the bloc by years. In contrast, Australia and New Zealand have stopped operators using Huawei equipment in their networks.

The industry sees 5G as the next money spinner, with its promise to link up everything from vehicles to household devices.

Alongside the Huawei issue, the bloc also plans to discuss Chinese subsidies, state involvement in the Chinese economy and more access to the Chinese market at an EU-China summit April 9.

Returning to London, Britain’s May Faces Mammoth Task to Change Minds on Brexit

British Prime Minister Theresa May on Friday began the mammoth struggle of persuading a deeply divided parliament to back her Brexit deal after an EU summit granted her more time but little to help change minds at home.

After a bruising day in Brussels, May secured a two-week reprieve to try to get the deal she negotiated in November through parliament at a third attempt or face a potentially chaotic departure from the European Union as soon as April 12.

EU leaders were clear that it was now up to the British parliament to decide the fate of Brexit — to leave with a deal in a couple of months, depart without an agreement, come up with a new plan or possibly remain in the bloc.

While the Brexit deadline may have moved from March 29, however, parliament shows no sign of budging.

In fact, incensed by comments from May on Wednesday night that pinned the blame for the Brexit chaos on them, many British lawmakers have now hardened their resistance to the deal she is due to bring back before them next week. In an appeal to lawmakers, May said in Brussels: “Last night I expressed my frustration. I know that MPs [members of parliament] are frustrated too. They have difficult jobs to do. I hope we can all agree, we are now at the moment of decision.”

She needs to change the minds of 75 more lawmakers to get her deal through after it was overwhelmingly rejected twice before. In a letter to British lawmakers on Friday, May hinted she might not hold a third vote on the deal at all if it was clear it would not be passed.

“If it appears there is not sufficient support to bring the deal back next week, or the House rejects it again, we can ask for another extension before April 12,” she wrote in the letter published on Twitter by a BBC reporter.

While EU leaders were keen to heap pressure on the British parliament, some — with the notable exception of France — suggested Britain could still win more time to prepare for a no-deal Brexit if lawmakers fail to approve the divorce deal by April 12.

‘Hope dies last’

Irish Prime Minister Leo Varadkar summed up the mood in Brussels when he spoke of overwhelming Brexit fatigue.

European Council President Donald Tusk said: “The fate of Brexit is in the hands of our British friends. We are, as the EU, prepared for the worst but hope for the best. As you know, hope dies last.”

French President Emmanuel Macron took a potshot at Brexit advocates. “Brexiteer leaders told people leaving would be easy. Bravo.”

Leaders doubted whether May could get her deal through parliament, which like the country itself is deeply split over how, or even if, Britain should leave the EU after a 2016 referendum when 52 percent backed Brexit against 48 percent.

One senior EU official said a no-deal Brexit was more likely. “We are in general well prepared. But we can use these few weeks to prepare more for the rather likely no deal scenario,” the official said on condition of anonymity.

New votes

Parliament will start next week with another vote on Brexit, which business minister Greg Clark said would open the way “for parliament to express a majority of what it would approve.”

Those May must win over — euroskeptic lawmakers in her Conservative Party and the DUP, the Northern Irish party that props up her minority government, plus wavering members of the opposition Labor Party — did not seem to be softening.

The DUP’s Nigel Dodds said May had missed an opportunity to put forward proposals to EU leaders to improve the prospects of an acceptable deal, describing it as a “disappointing and inexcusable” failure.

Labor Party leader Jeremy Corbyn said it was time for parliament to take over Brexit and for lawmakers to make their own decisions about Britain’s future.

His deputy Tom Watson said he was prepared to back May’s deal, however — but only if she agreed to holding a second referendum, something she has repeatedly ruled out.

With parliament deadlocked, the lack of certainty is encouraging some Britons to try to influence politicians.

Hundreds of thousands are expected to march through central London on Saturday calling for a second Brexit referendum, while an online petition demanding May revoke the EU leave notice and stop Brexit has got more than 3.5 million signatures.

Seven hours of summit brainstorming Thursday kept a host of options open for the EU leaders, who say they regret Britain’s decision to leave but are eager to move on from what they increasingly see as a distraction.

Now a May 22 departure date will apply if parliament rallies behind the British prime minister next week. If it does not, Britain will have until April 12 to offer a new plan or decide to leave the European Union without a treaty.

In the case of a longer extension, the main idea is for one year, EU officials said. That would give Britain time to hold an election, and possibly a second referendum, and avoid an even longer delay that would complicate negotiations for a new long-term EU budget.

У Києві представили звіт про нав’язування російського громадянства в Криму

У Києві 22 березня представили аналітичний звіт «Права людини в контексті нав’язування громадянства в Криму», підготовлений фахівцями Правової ініціативи відкритого суспільства. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Як заявив виконавчий директор представництва Фонду «Відродження» в Україні Олександр Сушко, документ має прикладне значення і «стане основою доказу порушень окупаційної влади в Криму».

Автори доповіді констатують, що практика нав’язування російського громадянства в Криму порушує права людини і породжує наслідки, які обмежують свободу на пересування.

На думку старшого радника з правових питань у сфері рівності й громадянства Правової ініціативи відкритого суспільства (Нью-Йорк, США) Лори Бінгем, яка відкривала дискусію, в міжнародному законодавстві про права людини відсутні норми, які б однозначно встановлювали межі для сфери діяльності держави як інституту права в питанні визнання етнічних груп.

За її словами, з використанням цієї колізії міжнародне співтовариство стикається в Криму, де найбільш вразливими є кримські татари.

Згідно з українським законодавством, жителів анексованого Росією Криму не вважають людьми з іноземним громадянством. Видані в Криму російські паспорти не визнаються офіційним документом в Україні і в низці країн світу.

Підконтрольні Кремлю суди Криму виносять рішення про депортацію з анексованого півострова громадян України через відсутність паспорта Росії, повідомляли правозахисники.

6 жовтня 2018 року голова Міністерства закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю «UA: Харків» заявив, що «всі випадки отримання російського громадянства повинні відповідно розслідуватися» українськими спецслужбами. Крім того, міністр повідомив, що категорично проти «будь-яких ідей і думок» про легалізацію подвійного громадянства з Росією.

У Криму з березня 2014 року було анульовано близько 4 тисяч російських паспортів, повідомила Уповноважений Верховної Ради з прав людини в Росії Тетяна Москалькова.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

СБУ: відповідальності для українських політиків за візити в Росію зараз не передбачено

На сьогодні українське законодавство не передбачає покарання за візити політиків до Росії. Таким чином в ефірі «5 каналу» керівник апарату голови СБУ Ігор Гуськов прокоментував візит до Москви кандидата в президенти України Юрія Бойка і голови політичної ради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука.

«Ця провокація готувалася давно, просто сьогодні вона «вистрілила». В цьому є дві складові. Перша – юридична щодо візити до Москви одного і другого громадянина. Я хочу сказати, що у вересні 2017 році була ініціатива від голови СБУ Василя Грицака ввести відповідальність за візити українських політиків та службовців у Росію. На сьогодні це не реалізовано. Нема відповідальності за такі візити. Тому на сьогодні ніяких претензій через їхнє перебування в Росії ми їм пред’явити не можемо», – зазначив Гуськов.

Він зазначив, що СБУ вивчає заяви, які українські політики зробили в Росії. «Якщо там будуть найменші ознаки складу злочину, передбачені кримінальним кодексом України, повірте, одразу миттєво буде реакція служби», – наголосив представник СБУ.

22 березня прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв прийняв у своїй резиденції в Москві кандидата в президенти України Юрія Бойка і голову політичної ради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука. Як повідомляли російські ЗМІ, у зустрічі також взяв участь голова правління «Газпрому» Олексій Міллер. Бойко на зустрічі заявив про бажання «покращувати і відновлювати двосторонні відносини» з Росією, а Медведчук запропонував повернутися до ідеї створення в Україні газотранспортного консорціуму за участю «Газпрому».

Відносини між Україною та Росією різко загострилися після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі. Росія визнана в Україні країною-агресором.

Бекірова утримують у медчастині СІЗО, але не надають необхідної допомоги – активіст

Громадського активіста Едема Бекірова, незаконно заарештованого підконтрольним Росії судом у Криму, утримують у медсанчастині слідчого ізолятора, проте необхідної медичної допомоги він не отримує. Про це повідомив адвокат Еміль Курбедінов.

«Сьогодні відвідав у СІЗО Сімферополя Едема Бекірова. Зараз його перевели до медчастини СІЗО. Багато хто думає, це лікарня. Ні. Камера більша, він може частіше бачити фельдшера, й їжа трохи краща… все», – написав Курбедінов у Facebook.

Він наголосив, що Бекіров не отримує обов’язкової щомісячної процедури пов’язаної з його проблемами з серцем. Йому також не показують результатів УЗД та іншої медичної документації, яка була зроблена вже після арешту.

«Кожен день завдає непоправної шкоди здоров’ю і є ризиком для життя», – зазначив Курбедінов.

19 березня уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денисова надіслала звернення російській колезі Тетяні Москальковій про стан здоров’я кримськотатарського активіста Едема Бекірова.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді до Криму вранці 12 грудня 2018 року. Він прямував до Криму до 78-річної матері та родичів.

Адвокат Олексій Ладин повідомив, що Бекірова підозрюють у скоєнні злочину за статтею 222 частина 2 і 222.1 частина 2 Кримінального кодексу Росії (зберігання і передача вибухових речовин і боєприпасів). Юрист Ліля Гемеджі зазначила, що активісту закидають поширення і транспортування понад 10 кілограмів тротилу і 190 бойових патронів.

Former US Diplomats Slam Response to 2018 Russian Attack on Ukrainian Ships

Recent Western-imposed sanctions targeting Russia — spawned by a naval attack on Ukrainian soldiers on the Sea of Azov late last year — are too little, too late, say former top U.S. emissaries to the region.

The United States, in coordination with Canada and the European Union, leveled the sanctions on more than a dozen Russian officials and businesses earlier in March, citing Moscow’s “continued aggression in Ukraine.”

On Nov. 25, 2018, Russian Coast Guard vessels rammed and then seized a trio of Ukrainian naval vessels as they moved across international waters of the Black Sea en route from one Ukrainian port to another. The two dozen Ukrainian sailors aboard those ships have since been jailed in Moscow’s notorious Lefortovo prison.

“Where were we in March, April, May, June of 2018?” said former U.S. Ambassador Victoria Nuland of the timing of the latest sanctions. Nuland spoke in Washington at a recent roundtable event, titled, “Crimea after Five Years of Russian Occupation.”

Nuland was one of several former top State Department officials on hand at the roundtable jointly sponsored by U.S. Institute of Peace, the Ukrainian embassy and the Atlantic Council. Nuland, a former assistant secretary of state for European and Eurasian affairs, echoed criticism by retired U.S. Ambassador to Ukraine John Herbst, who was also in attendance.

“I know where George was [at that time],” she added, referring to George Kent, the deputy assistant secretary of state for European and Eurasian affairs, who was also at the discussion. “But I don’t know where the rest of the administration and the rest of Europe were as the harassment of Ukrainian shipping was beginning, as the first efforts to gain control of that [maritime] territory were beginning.

“As has already been said, perhaps we didn’t want to see, so we waited until the crisis emerged. And even after the crisis, where were we in trying to increase our presence in the Black Sea?” Nuland said. “We’re only just getting there now. Where were we in terms of supporting Ukrainian naval capacity? Where were we in terms of a fast, ready-sanctions reaction?”

Six Russian officials, six defense firms, and two energy and construction firms were targeted with U.S. sanctions, either over the seizure of Ukrainian vessels in the Kerch Strait, or for their activities in Russian-annexed Crimea or separatist eastern Ukraine, according to a U.S. Treasury statement.

‘Late and weak’

Although current and former diplomats all expressed support for the latest sanctions, Herbst said they were still not enough.

“Western sanctions were late and weak,” Herbst later told VOA’s Ukrainian service. “If they’d been late and strong, I’d be celebrating, but they were weak. They sanctioned low-level officials and some Russian maritime-related firms. That’s it. They should have done something like sanction some high officials or family members of high officials, and they should have taken a major step like going after Gazprombank, which would’ve had a real impact on the Russian economy. That would tell [Russian President Vladimir] Putin, ‘Don’t escalate again, or you’re going to get stung.'”

Senior Atlantic Council Fellow Anders Aslund largely echoed that sentiment in a Kyiv Post opinion piece.

Support for Western response

Deputy Assistant Secretary Kent, head of the European and Eurasian Affairs directorate, pushed back on the criticism, pointing out that the U.S. did respond to the Sea of Azov events in real time.

“I think we made our response clear, both in immediately calling Secretary [of State Mike] Pompeo and calling President [Petro] Poroshenko the next day — as well as in our public comments condemning the attack and calling for the immediate release of both the ships and the sailors and personnel,” Kent told VOA.

“And if you recall, while there was a scheduled meeting later that week in Buenos Aires at the G-20, the U.S. and President [Donald] Trump canceled that meeting precisely because of the Russians’ refusal to release both the ships and the personnel who were — in violation of international law — seized and then detained,” he added. The G-20 group is made up of 20 of the world’s biggest economies.

Kent said the Trump administration is actively working to change the Kremlin’s “cost calculus” for aggression on foreign soil and on international waters.

Controversial referendum

In March 2014, Russia annexed Ukraine’s Black Sea peninsula in violation of the norms and standards of the international order. The Kremlin denies this charge, claiming that residents of Crimea voted in a referendum to secede from Ukraine.

The majority of the international community has not recognized the validity of the referendum.

Russia’s modernization efforts in the region include construction of a 19-kilometer (11.8-mile) bridge which opened last year across the Kerch Strait that links the Black Sea and the Sea of Azov. The $3.6 billion project gave Crimea a land link to Russia. Previously, a ferry crossing that was often interrupted by gales served as the only connection.

This story originated in VOA’s Ukrainian Service. Pete Cobus contributed reporting.

Фігурантку розслідування «Схем» про привласнення земель Академії аграрних наук відпустили на поруки

Суд відпустив на поруки заступницю президента Національної академії аграрних наук України Ануш Балян, якій НАБУ 18 березня оголосило підозру в розкраданні особливо цінної землі в Києво-Святошинському районі, в результаті чого інтересам держави завдано збитків в розмірі майже 44 мільйони гривень.

Про земельні махінації, в результаті яких державна земля Національної академії аграрних наук переходила у приватну власність керівництва академії та членів їхніх родин, де, в тому числі, згадувалась Ануш Балян, раніше йшлося в розслідуванні програми «Схеми: корупція в детялях» (спільний проекту Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «Аграрні барони».

​Рішення відпустити на поруки віце-президентку академії ухвалила слідча суддя Солом’янського районного суду міста Києва Вікторія Жовноватюк за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, повідомляє «Слово і Діло». Водночас детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просили суд обрати Балян запобіжний захід у вигляді застави.

Також суд залишив її на посаді віце-президентки НААН, голови земельної комісія та члена президії.

Як встановили раніше журналісти «Схем», віце-президентка Національної академії аграрних наук України Ануш Балян володіє 10 сотками у селище Гатне на Київщині, які є колишньою землею установи, підконтрольної аграрній академії.

Брат Ануш Балян Алексан володіє фірмою «Сааб», яка набувала у власність ділянки, які раніше нібито були у користуванні Закарпатської сільськогосподарської дослідної станції (колишнього Інституту агропромислового виробництва, який очолювала Ануш Балян) – про це йдеться у реєстрі судових рішень. В одному з випадків ділянки у приватну власність спочатку отримали 16 осіб, 14 з яких згодом в один день продали їх «Саабу».

Водночас журналісти виявили будинок під Києвом, записаний на племінницю Балян, у якому регулярно бувала віце-президентка академії аграрних наук.

​«Схеми» намагалися дізнатися у віце-президентки, чи сприяла вона своїм родичам при отриманні ділянок або майна, але вона не відповіла.

Балян не єдина з очільників Національної академії аграрних наук, хто разом з родичами володіє земельними ділянками на територіях, що раніше використовувались підпорядкованими академії дослідницькими установами.

Подібні факти «Схеми» встановили і щодо президента академії Ярослава Гадзала. Його родичі є власниками кількох земельних ділянок під Києвом, котрі раніше були у користуванні підпорядкованих аграрній академії установ – зокрема, на ділянці, якої стосується розслідування НАБУ. Крім цього журналісти виявили не відображене в декларації місце проживання Гадзала – це квартира у будинку у Печерському районі Києва. Журналісти неодноразово фіксували, як службова автівка привозить ввечері і відвозить зранку президента академії.

За даними «Схем», підозра була підготовлена і президенту академії Ярославу Гадзалу, але її поки не погодили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Раніше «Схеми» зафіксували, що в НААН працює колишній очільник міліції Київщини Ярослав Голомша. Його брат Микола Голомша – колишній заступник генпрокурора. Раніше його старшим помічником був Назар Холодницький – нинішній голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, чиє відомство і погоджує повідомлення про підозру.

«Схеми» встановили факти отримання колись підпорядкованих установам НААН земель і щодо родичів віце-президента та головного вченого секретаря академії аграрних наук Анатолія Заришняка. Поки САП також не погодив вручення йому підозри, підготовленої детективами.

Справу щодо виведення з державної власності близько 100 гектарів землі академії на Київщині, в рамках якої отримала підозру Ануш Балян та інші посадові особи, в НАБУ розслідують з 2017 року. Йдеться про масиви землі біля Чабанів та Гатного, зокрема, там, де отримали ділянки родичі керівництва академії.

Також «Схеми» розповідали, що діяльність академії аграрних наук вивчають не тільки правоохоронці, але й контролюючі органи. Прихована оренда, втрати мільйонів гривень – те, що помітили аудитори під час проведення ревізії 2016 року. Проблеми виявила перевірка Державної аудиторської служби і у 2018 році.

Під час підготовки розслідування про виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається НААН, на знімальну групу «Схем» напали.

Загалом Національна академія аграрних наук України, у складі якої близько двох сотень дослідних станцій, наукових центрів, інститутів та господарств, розпоряджається майже півмільйоном гектарів землі (35 тисяч з яких наразі – на тимчасово непідконтрольній українській владі території).​

Вища рада правосуддя схвалила кандидатів до Верховного суду, серед них – фігуранти розслідувань «Схем»

Вища рада правосуддя (ВРП) схвалила внесення президенту Петру Порошенку подання про призначення на посади суддів Верховного суду України 69 кандидатур, серед яких голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк, член цієї ж ради Микола Гусак і суддя Наталя Волковицька. Про них раніше розповідали журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

​Відповідно до списків, оприлюднених ВРП, Ігор Бенедисюк і Наталя Волковицька опинилися серед схвалених кандидатів на посади суддів до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, а Микола Гусак – на посади суддів до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.

​Водночас, ВРП вирішила відкласти розгляд матеріалів щодо подання про призначення на посаду судді до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Сергія Могили, племінника народного депутата та екс-очільника ЦВК Сергія Ківалова.

Як раніше встановили журналісти, рекомендований до призначення суддею Верховного суду Ігор Бенедисюк брав участь у зборах суддів Вищого господарського суду, коли була різко збільшена кількість спеціалізацій, тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних. На той момент очолював суд Віктор Татьков, якого правоохоронці оголосили в розшук.

Нині Бенедисюк – голова Вищої ради правосуддя (ВРП, реорганізованої Вищої ради юстиції), яка може звільняти суддів і рекомендувати на посаду судді.

​Призначив Ігоря Бенедисюка до ВРП президент Петро Порошенко, який через кілька місяців після цього нагородив його іменною зброєю. Як встановили «Схеми», із порушенням закону – на думку юристів, це йшло врозріз із законом «Про судоустрій і статус суддів».

Ще один рекомендований на зайняття посади судді Верховного суду Микола Гусак – чинний член Вищої ради правосуддя (ВРП), яка може звільняти суддів і рекомендувати на посаду судді.

Гусак був доповідачем під час повторного розгляду у ВРП справи судді-викривачки Лариси Гольник. Ця рада притягнула Гольник до дисциплінарної відповідальності, винісши догану, зокрема, за її критичний пост у мережі Facebook. Вона повідомила про намагання підкупити її мером Полтави у справі, яку вона розглядала.

Наталя Волковицька – суддя, яка працювали за керівництва Віктора Татькова і, за даними «Схем», брала участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких було проголосовано за різке збільшення спеціалізацій.

​Свою участь у зборах Волковицька у коментарі журналістам не заперечила, але заявила, що на той момент не усвідомлювала ризиків такого рішення. ​

Раніше «Схеми» розповідали, що судді-фігуранти розслідувань успішно склали іспит до нового Верховного суду та навіть стали фіналістами конкурсу.

Тимошенко: СБУ і ГПУ «стали департаментом корпорації «Roshen»

Кандидатка в президенти України та лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко засуджує дії Служби безпеки України та Генеральної прокуратури напередодні виборів і водночас задоволена роботою Міністерства внутрішніх справ. Про це йдеться у спецрепортажі «Схем» (спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший») «Силовики для кандидатів».

​На прохання журналістів «Схем» прокоментувати ситуацію, коли Служба безпеки та Генпрокуратура, які перебувають у вертикалі президента, публічно розкривають можливі схеми фальсифікацій виборів штабом Тимошенко, а міністр внутрішніх справ публічно говорить про підкуп виборців начебто в інтересах президента Порошенка, лідерка «Батьківщини» заявила наступне:

​«По-перше, це не так. Те, що я чую від міністра внутрішніх справ – він всю інформацію дає дуже збалансовано. Служба безпеки і Генеральна прокуратура, на жаль, стали департаментом корпорації ​Roshen, а Міністерство внутрішніх справ, на наш погляд, стало над політичним процесом і намагається захистити вибори від фальші», – відповіла Тимошенко.

21 лютого цього року СБУ вийшла із заявою про побудовану начебто в інтересах лідерки «Батьківщини» мережі з агітаторів – людей, які за гроші переконують інших, чому треба голосувати саме за цю кандидатку.

7 березня вже Генпрокуратура виступила із заявою, що начебто член команди Тимошенко причетний до спроби зняти з перегонів іншого кандидата – теж Тимошенка, але Юрія.

​Тоді майже одразу із дзеркальною заявою щодо кандидата-конкурента вийшов міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і розповів про інші схеми з підкупу виборців, до організації яких, за його словами, ймовірно причетний заступник голови президентської фракції Сергій Березенко.

За словами директора Центру демократії та верховенства права Тараса Шевченка, «зараз в Україні унікальна ситуація»:

«Правоохоронні органи мають розслідувати потенційні злочини, реагувати на них. Але під впливом певних обставин можуть не реагувати або реагувати лише вибірково –​ закривати очі на представників одних кандидатів і ретельно виконувати свої обов’язки щодо інших», –​ вважає Шевченко.

У спецрепортажі «Силовики для кандидатів» журналісти проаналізували та показали на конкретних прикладах як правоохоронціпідіграють окремим кандидатам. При тому, що керівники структур, які по закону мають бути аполітичними, заявили про спільну позицію задля забезпечення прозорих виборів, СБУ та ГПУ, які знаходяться і прямій вертикалі глави держави, грають на його боці. Тоді як МВС та підпорядкована йому Нацполіція, схоже, підіграють Юлії Тимошенко –​ йдеться у розслідуванні.

Також раніше «Схеми» показали, як Юлія Тимошенко неодноразово зустрічалася з Арсеном Аваковим напередодні виборів.


Суд у Росії оголосить вирок Павлові Грибу

Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону 22 березня оголосить вирок у справі українця Павла Гриба, обвинуваченого в Росії у сприянні терористичній діяльності.

Початок засідання очікують о 10:00 за київським часом.

Напередодні під час дебатів сторін сторона обвинувачення попросила суд про шість років ув’язнення для українця.

Суд продовжував розглядати справу Гриба, попри його погане самопочуття.

19-річний на той час Павло Гриб був затриманий 24 серпня 2017 року під час поїздки до Білорусі. Згодом він опинився в слідчому ізоляторі в Краснодарі. У Росії Гриба звинуватили в сприянні терористичній діяльності. Справу Гриба передали для розгляду в Північно-Кавказький окружний військовий суд, він був етапований з Краснодара в Ростов-на-Дону.

Судові слухання почалися в липні 2018 року, підсудний заперечує звинувачення. У листопаді Північнокавказький окружний військовий суд продовжив арешт Павла Гриба до 24 квітня 2019 року.

30 січня 2019 року голова МЗС України Павло Клімкін заявив, що стан здоров’я українця критичний, до того ж за час перебування в СІЗО в нього з’явилися «нові складні захворювання».

Влада США хоче повернути Україні вкрадену нацистами картину

Влада США хоче повернути Україні картину, викрадену нацистами з музею в Києві в роки Другої світової війни.

Як йдеться у заяві прокуратури Південного округу Нью-Йорка від 21 березня, картина «Закохана пара» П’єра Луї Ґудро була вкрадена з музею Ханенків близько 1943 року.

За повідомленням, упродовж багатьох років картину вважали зниклою.

У січні 2013 року полотно виставили як лот аукціону в Нью-Йорку. У повідомленні перед аукціоном вказувалося, що картина зберігалась у приватній колекції в Лондоні, а пізніше – в Массачусетсі.

Прокуратура звернулася до суду з клопотанням вилучити картину і повернути її до Києва.

У грудні влада США повідомляла, що планує повернути Україні картину із зображенням Івана Грозного. Праця, написана 107 років тому художником Михайлом Паніним, зникла з Дніпропетровського художнього музею під час окупації міста в 1941 році, а відтак була виявлена у приватному будинку у штаті Коннектикут у США.

UNESCO Campaign Tackles Racism 

The Paris-based U.N. Educational, Scientific and Cultural Organization on Thursday launched a campaign to fight prejudice. The move coincided with International Day for the Elimination of Racial Discrimination.

Begun with the French city of Bordeaux, the UNESCO billboard campaign features a variety of faces — old and young, men and women, and of many ethnic backgrounds. The tagline, “us different?” aims to make us think about who we are, and our prejudices.

 

“You would walk by it and hopefully react. … [Is that] person on the screen different?” said Magnus Magnusson, partnerships and outreach director at UNESCO’s social and human science division.

Mindful of stereotypes

“Ultimately, it’s about our own awareness of our own stereotypes, and we need to work, each one of us, on those stereotypes that could illustrate or be reflections on racism,” he said.

The campaign rollout comes at a time when experts say brazen forms of racism are resurging — in sports, on social media and in politics.

The initiative follows last week’s mass shooting in Christchurch, New Zealand, in which a self-proclaimed white nationalist opened fire on worshippers at two mosques. Fifty people were killed. The suspect has been charged with murder.  

 

Migration is one factor behind the increase in racist incidents, experts say, but so is the power of social media in spreading and enforcing stereotypes.

 

Activists are fighting back. A round-table hosted by UNESCO featured imaginative ways to counter prejudice, including through chess. 

 

Cameroonian artist Gaspard Njock fights it with his pen. He’s the author of comic books and graphic novels sold in bookstores across France. 

Versatile medium

 

Njock said comics can be a powerful tool to fight racism, because it’s a medium that reaches all types of people and can tackle important themes. 

 

One of Njock’s graphic novels, Un voyage sans retour, is about the dangerous migration of sub-Saharan migrants to Europe. Njock arrived in Europe several years ago, making his way to France after a few years in Italy. 

Njock said he never considered himself a victim of racism — not because he never encountered it, but because he developed ways to fight it.

Magnusson of UNESCO said education is key to wiping out racism. So is being more aware of how we think and feel.

France Urges Iran to Free Human Rights Lawyer

France on Thursday called for Iranian human rights lawyer Nasrin Sotoudeh to be released and warned Tehran that its adherence to a nuclear accord does not give it a blank cheque on human rights.

“We will do all we can to secure the release of Mrs. Sotoudeh,” French Foreign Minister Jean-Yves Le Drian told the upper chamber Senate.

“She was condemned under astonishing conditions,” for “defending the rights of women, in particular those who contest the obligation to wear the Islamic veil,” he added.

Sotoudeh’s husband, Reza Khandan, told AFP on Sunday that his wife had been sentenced to a total of 33 years in prison over a case with seven charges, but she is to only serve the longest sentence, 12 years imposed on Sunday for “encouraging corruption and debauchery”.

She has also been convicted of espionage.

Sotoudeh has also been sentenced to a total of 148 lashes for appearing in court without the hijab Islamic head covering and for another offense.

According to Khandan, Sotoudeh has refrained from choosing a lawyer as attorneys on her previous cases have faced prosecution for representing her.

“We have been making considerable efforts in recent months to preserve the (Iranian) nuclear accord, despite America’s withdrawal,” said Le Drian.

“We are doing so because we respect our signature, but Iran must also respect its obligations in particular those international agreements relating to civil and political rights,” he added.

Last month the UN atomic watchdog said that Iran has been adhering to its deal with world powers on limiting its nuclear program, as diplomatic wrangling continues over the future of the accord.

The latest report from the International Atomic Energy Agency confirmed that Iran was still complying with the 2015 Joint Comprehensive Plan of Action (JCPOA) with global powers under which Tehran drastically scaled back its nuclear programin return for sanctions relief.

Last week, European nations rejected a call from US Vice President Mike Pence to follow the US lead in withdrawing from the Iranian nuclear deal.

Le Drian said Thursday: “Our wish to preserve the Vienna accord does not grant carte-blanche to Iran and certainly not in the matter of human rights.”

Before her arrest, Sotoudeh, 55, had taken on the cases of several women arrested for appearing in public without headscarves in protest at the mandatory dress code in force in Iran.

Sotoudeh won the European Parliament’s prestigious Sakharov Prize in 2012 for her work on high-profile cases, including those of convicts on death row for offenses committed as minors.

She spent three years in prison after representing dissidents arrested during mass protests in 2009 against the disputed re-election of ultra-conservative president Mahmoud Ahmadinejad.

Brexit Day Delayed as EU Seizes Control of Exit Date

In the past two years, British Prime Minister Theresa May has insisted repeatedly that Britain will exit the European Union on schedule on March 29 — she has said so 108 times from the dispatch box in the House of Commons.

But on Thursday, the embattled leader, whose days in office appear to be numbered, was forced to appeal to her fellow EU national leaders for a three-month postponement, throwing into deeper confusion a Brexit process that has pushed Britain into a constitutional crisis, dividing the country.

May’s face-to-face request at a summit in Brussels clearly strained the patience of the EU’s other 27 national leaders, who are close to a breaking point. They fear Britain’s tangled exit will never get resolved. During the summit, the Luxembourg prime minister told reporters: “We are not in a souk and we are not going to bargain for the next five years.”

French President Emmanuel Macron was especially reluctant about granting an extension, questioning why Britain should have more time to get its house in order, and skeptical whether it ever would.

“We are heading towards no deal,” he said as the leaders gathered.

His foreign minister, Jean-Yves Le Drian, told the French National Assembly on the eve of a two-day EU summit in Brussels this week that France would oppose a lengthy Brexit postponement. He said Paris would only support a short extension, one giving the British parliament sufficient time to approve a contentious withdrawal agreement May and the EU agreed to in November — but one that British lawmakers have overwhelmingly rejected twice.

Without that approval, “the central scenario is a no-deal exit — we are ready for it,” the foreign minister said.

Charles Grant, director of the research group Center for European Reform, says Macron worries most about the possible “spoiling” impact Britain may have on European Parliament elections this May, if Britain participates as a result of any lengthy Brexit delay. He “fears the UK will ‘pollute’ EU politics if the Brits hang around for a prolonged period,” Grant tweeted.

After more than two years of haggling with Britain over a transition deal, and amid accusations of British cherry-picking, some of the bloc’s national governments weren’t that far behind the French in toying with the idea of saying enough is enough, EU officials told VOA.

Short reprieve possible

Led by Germany, prudence overcame exasperation, and French resistance, on Thursday.

No EU country wants to be blamed for Britain crashing out of the bloc without a deal. Such a chaotic departure would undermine EU principles of fraternity and would not only deeply harm Britain economically but also several near European neighbors, including France and Ireland, EU leaders fear.

Initially, the EU 27 planned to agree to a shorter delay than May requested and one conditional on British lawmakers approving the transition deal, which is deeply unpopular with both hardline Brexiters in May’s ruling Conservative party and pro-EU lawmakers across the British political spectrum.

But they pulled back, fearing they might push Britain into crashing out without a deal, as much by accident as design. They also concluded, EU sources say, that May would fail a third time to get backing for her deal next week from the British parliament. They wanted to avoid having to hold an emergency Brexit summit next week to consider what to do again, enduring yet more cliff-edge drama.

Instead, after running hours past the time allocated to consider the British request, leaving the world’s media kicking their heels waiting for a decision, the EU 27 came up with what has been dubbed a “flextension” in a bid to seize more control of the process.

Britain now has a short reprieve until May 22, if the British parliament ratifies May’s deal next week. If it doesn’t, then Britain has until April 12 to announce it will take part in European elections and would then be accorded an extension until the end of 2019.

If it has not agreed to participate in the elections, then there can be no long extension. Donald Tusk, the president of the European Council, said the EU decided on the two options in a “positive spirit.”

Britain’s next move

What Britain does now remains unclear and the drama will shift from Brussels back to London and a deadlocked British House of Commons. There are few signs that parliament will change its mind and approve the negotiated transition deal, one which Brexiters’ fear could lock Britain into a semi-permanent customs union with the bloc. Pro-EU lawmakers worry it doesn’t tie Britain closely enough to the EU.

Prime Minister May hasn’t helped the prospect of the deal being endorsed, say critics, who accuse her of brinkmanship, daring British lawmakers to reject her agreement and court the dangers of a no-deal Brexit.

On Wednesday, she made a short, defiant statement from Downing Street, one that scorned British lawmakers and deflected blame for the crisis on parliament, in an apparent bid to turn voters’ anger on to MPs. “You are tired of the infighting; you’re tired of the political games and the arcane procedural rows, tired of MPs talking about nothing else but Brexit,” she told the British public in the televised address.

The statement angered many lawmakers, who dubbed it toxic and complained it was inflammatory at such a fevered time as this to describe the impasse as a matter of parliament versus the public.

“If you are trying to persuade MPs, you don’t help yourself by lambasting them,” said Conservative lawmaker Mark Francois, a hardline Brexiter. He says if May brings back her deal to parliament, she “will get the same answer.”

Phillip Lee, a pro-EU Conservative, accused May of stoking unrest by casting lawmakers as “enemies of the people.” Some lawmakers said they feel in physical danger, after receiving death threats following May’s statement.

“It is out of order. Lawmakers do their best for constituents and it is fundamentally wrong to undermine parliament,” he warned.

Some EU diplomats warned a no-deal British exit is still a possibility. Some are putting hope in the British parliament seizing control of the Brexit process from May and crafting a softer Brexit, even to revoke Britain’s application to leave the EU. That hope has been prompted by more than two million people signing a petition this week for Brexit to be abandoned.

Київський апеляційний суд залишив чинним відсторонення Мангера з посади голови Херсонської облради

Київський апеляційний суд залишив без змін ухвалу Шевченківського районного суду про відсторонення Владислава Мангера з посади голови Херсонської облради. Про це повідомила прес-секретар генерального прокурора України Лариса Сарган.

«Апеляційну скаргу його захисника про скасування ухвали слідчого судді без задоволення.

Процесуальними керівниками Мангеру і його захиснику вручено копії клопотання до суду про зміну запобіжного заходу із застави під варту. Також клопотання буде скероване до суду для розгляду по суті», – мовиться у повідомленні.

15 лютого Шевченківський районний суд Києва обрав Владиславу Мангеру запобіжний захід у вигляді взяття під варту до 3 березня з альтернативою внесення 2 мільйонів 497 тисяч гривень застави. Його підозрюють в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк.

Того ж дня після внесення застави Мангер вийшов із СІЗО. 18 лютого Мангер повернувся до роботи головою обласної ради в Херсоні.

Дія застави є безстроковою, наразі вона залишається в Держказначействі. Водночас від 3 березня Мангер може вільно пересуватися як у межах України, так і за кордон.

Апеляційні скарги на рішення Шевченківського районного суду подали і адвокати Мангера, які просять скасувати запобіжний захід, і прокурори, які наполягають на триманні Мангера під вартою без альтернативи застави.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

Тимошенко неодноразово зустрічалась з Аваковим перед виборами – «Схеми»

​Так, 16 березня – в день акції «Нацкорпусу» і «Нацдружин» – «Схеми» зафіксували, як «Мерседес» і авто супроводу Тимошенко, заїхали на територію МВС без жодної перевірки

Netherlands Shooting Suspect to Face Murder Charges With Terrorist Intent

Dutch prosecutors said Thursday they will charge the suspect in this week’s deadly tram shooting in the city of Utrecht with multiple murder charges with terrorist intent.

Prosecutors believe Turkish-born Gokmen Tanis acted alone Monday when he allegedly killed three people and seriously wounded three others.

Prosecutors and police said in a statement they are still investigating whether the 37-year-old suspect “acted out of a single terrorist motive or whether from personal problems in combination with radicalized ideas.”

The suspect was arrested after an eight-hour search that virtually closed the city. Police later arrested a fourth suspect and are trying to determine “whether this suspect played a supporting role in the shooting.”

Tanis is scheduled to attend a closed-door court hearing on Friday. Prosecutors also said Tanis will undergo a psychological examination.

 

 

Нові санкції України проти Росії набрали чинності

Нові санкції України проти Російської Федерації набрали чинності 21 березня. Текст указу президента опублікований у газеті «Голос України».

Рада національної безпеки та оборони ухвалила рішення про запровадження нових санкцій проти Росії 20 березня.

За ініціативою Кабінету міністрів України, Служби безпеки України і Національного банку України, запроваджені санкції щодо 294 юридичних та 848 фізичних осіб.

Згідно з повідомленням, санкційні списки включають фізичних та юридичних осіб, які:

були залучені до процесу будівництва транспортного переходу через Керченську протоку;
причетні до збройного нападу та захоплення українських військових катерів, а також до незаконного утримання українських моряків;
організовували та сприяли проведенню виборів на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей, кримського півострова;
демонстративно порушували українське законодавство щодо в'їзду або виїзду на тимчасово окуповану територію українського Криму;
поширюють видавничу продукцію антиукраїнського змісту;
незаконно отримали та використовують музейне зібрання, що належить Україні.

У Раді національної безпеки заявили, що санкції застосували до керівників Ради Федерації Федеральних зборів Росії та депутатів Державної думи.

РНБО України також запровадила обмежувальні заходи до окремих фізичних і юридичних осіб, щодо яких застосували санкції ЄС, США та Канада.

Крім того, на підставі пропозицій Національного банку України продовжені санкції стосовно чотирьох банків з капіталом держави-агресора.

Водночас, «у зв’язку з досягненням мети запровадження санкцій», за поданням СБУ скасовані обмежувальні заходи щодо вісьмох юридичних осіб, більшість з яких припинила господарчу діяльність.

Рішення РНБО своїм указом ввів у дію президент України Петро Порошенко.

Відносини між Україною та Росією різко загострилися після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.

Садовий заявляє, що більше не балотуватиметься в мери Львова

Міський голова Львова, лідер партії «Самопоміч» Андрій Садовий заявляє, що не планує більше висувати свою кандидатуру на посаду очільника міста.

Він сказав про це в ефірі телеканалу ZIK ввечері 20 березня. 

«Завершується моя каденція, це вже третя каденція, 13 років міським головою. Я дуже хотів би, щоб після мене приходили молодші, більш мудрі, більш талановиті, більш успішні люди, і я максимально буду їх підтримувати», – сказав Садовий.

Він додав, що своїм завданням на сьогодні бачить роботу «на рівні держави».

Андрій Садовий висував свою кандидатуру на виборах президента України 2019 року, але вирішив знятися на користь Анатолія Гриценка.