Луценко: слідчого ГПУ затримали при спробі отримати хабар у 50 тисяч доларів

Генеральна інспекція Генпрокуратури України затримала старшого слідчого ГПУ за підозрою в отриманні хабара, повідомив 9 серпня ввечері генпрокурор Юрій Луценко.

За його словами, слідчого підозрюють у вимаганні 50 тисяч доларів.

Напередодні Луценко також повідомляв про затримання колишнього першого заступника голови правління «Укргазвидобування», засновника видання Insider Олексія Тамразова. За словами генпрокурора, його підозрюють у намаганні дати 200 тисяч доларів хабара прокурору Генеральної прокуратури України.

Підробка документів на 600-мільйонному тендері на ремонт Шулявського мосту: поліція не побачила криміналу

Поліція «не бачить ознак кримінального правопорушення» у тому, що компанія, яку допустили до фіналу тендеру на реконструкцію Шулявської розв’язки в Києві, подала підроблені документи. Про це йдеться у поширеній 3 серпня відповіді Печерського управління поліції Києва громадській організації «Центр протидії корупції».

«На підставі зібраних матеріалів перевірку по вашому зверненюі припинено в зв’язку з відсутністю будь-яких ознак кримінального правопорушення», – мовиться у документі.

​Згідно із даними з Єдиного реєстру досудових розслідувань, раніше через підроблені документи фірми «Спецбуд-Плюс» порушили справу за частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів).

Програма «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший) повідомляла про те, що тендер на ремонт Шулявського мосту провели із порушеннями, під фірму з орбіти народного депутата Максима Микитася, близького до мера Києва Віталія Кличка. Перемогла на конкурсі компанія «Північно-український будівельний альянс». Її офіційний власник – Андрій Якусевич. До публікації розслідування «Схем» він був вказаний на сайті Верховної Ради як помічник депутата Микитася на громадських засадах.

Як йдеться у розслідуванні «Навели мости», до фіналу тендеру на 600 мільйонів гривень увійшла компанія із фіктивними документами – «Спецбуд-Плюс». Компанія надала відгук-рекомендацію як підтвердження успішного виконання подібного ремонту – розв’язки поблизу мосту Патона в Києві.

Однак у документі не вказана дата складання відгуку та стоїть підпис директора, який звільнився ще чотири роки тому. У «шапці» також неправильно написали слово «Україна». Державний будівельний комбінат Верховної Ради офіційно підтвердив «Схемам», що не надавав такого відгуку. А про те, що компанія «Спецбуд-Плюс» виконувала якісь роботи на Набережному шосе на комбінаті відповіли, що вперше чують.

Директор «Спецбуд-Плюс» Олександр Єфімчук не відповів по суті на запитання «Схем» про підроблений документ і досвід у роботі над проектами, аналогічними реконструкції Шулявського мосту.

Також «Схеми» з’яcували, що дві інші компанії, які подавали заявки, – «Альтіс-Спецбуд» та «Мотострой» – не були допущені до аукціону через низку невідповідностей в документах. Водночас, тендерний комітет допустив до фіналу фірму із підробленими документами. Обидві ж фірми, які увійшли до фіналу – «Спецбуд-Плюс» та «Північно-український будівельний альянс», виявились 

Порошенко нагородив почесним званням псевдонауковця з вигаданими регаліями – «Схеми»

Президент України Петро Порошенко своїм указом до Дня Конституції нагородив званням «Заслужений працівник культури України» Андрія Авдєєнка, який називає себе «адміралом», «академіком» та «істориком», хоча більшість його регалій є вигаданими. Про це повідомляє програма «Схеми», спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший.

Відповідний указ був опублікований на сайті Адміністрації президента 27 червня 2018 року. У документі йдеться про Андрія Авдєєнка як члена благодійної організації «Благодійний фонд «Лебедія». Такою відзнакою заохочують «за високі трудові досягнення та професійну майстерність».

Журналісти дослідили, що нагороджений Андрій Авдєєнко – мешканець Запоріжжя, відомий своїм псевдонауковими теоріями. Декан історичного факультету Запорізького національного університету Володимир Мільчев коротко розповідає про зміст книжок Авдєєнка: «Вигадані, ніколи неіснуючі запорозькі січі, причому одна із них локалізується, на його думку, в рідному селі».

«Для того, щоб підтвердити науковість своїх творів, Авдєєнко іноді вдається до фотошопу», – йдеться в матеріалі. Так, в одній зі своїх книжок він опублікував фотографію, на якій він стоїть нібито на тлі археологічних розкопок поблизу Запоріжжя в компанії тодішніх секретаря Запорізької міськради Романа Тарана та депутата Михайла Левченка. 

Згодом виявилося, що фотографія несправжня. Про це свідчить видалений оригінальний знімок з сайту Запорізької обласної державної адміністрації, де Авдєєнко зображений в компанії тих самих чиновників і вже не на фоні розкопок.

Наукового ступеня Авдєєнко не має, а звання «академіка» йому присвоїла громадська організація «Українська академія наук».

«У принципі зареєструвати таку організацію і давати такі звання чи титули може будь-хто», – пояснює запорізький журналіст та історик Едуард Андрющенко.

Звання «адмірала», про яке розповідає публічно Авдєєнко, також є фейковим. У прес-службі Військово-морських сил України повідомили, що такого звання, як «почесний адмірал», у них немає взагалі.

На цьому прикладі, коли указом президента звання отримала людина із сумнівним статусом, «Схеми» проаналізували весь механізм присвоєння звань та державних нагород і виявили у ньому низку недосконалостей.

Згідно із законом «Про державні нагороди України», кандидатуру має висувати трудовий колектив організації. Потім цей висновок направляється до центрального органу виконавчої влади, а звідти – президенту.

У цьому випадку звання «Заслуженого працівника культури України» Авдєєнко отримав з подачі благодійного фонду «Лебедія». Протокол про висунення Авдєєнка на нагороду підписала голова фонду Любов Мороко і надіслала до департаменту культури Запорізької ОДА, який очолює її чоловік – Владислав Мороко. Він направив документи на нагородження главі Запорізької обладміністрації Костянтину Брилю, за підписом якого документи на відзначення Авдєєнка були відправлені президенту.

Кандидатури на державні відзнаки розглядає Комісія державних нагород та геральдики. Її члени розповідають, що проект указу на державні нагороди до Дня Конституції не розглядався.

«Я ніколи не розумію сенс цих проектів, але я їх іноді читаю, проект указу про нагородження когось там, і там 150 прізвищ, тобто, я повинен якось на них відреагувати, якщо я нікого з них не знаю?», – розповідає член комісії Юрій Бірюков.

Його колега по комісії Андрій Гречило додає: «Проект указу до дня Конституції був надісланий 27-го. Грубо кажучи, після обіду. Зрозуміло, що це вже передвихідний день і я, скажімо, цю пошту переглянув аж після Дня Конституції, тобто сенсу писати якісь пропозиції вже не було». 

Журналісти надіслали запит до Адміністрації президента з проханням роз’яснити, хто відповідальний за відбір кандидатур на нагородження державними відзнаками і як вони можуть пояснити, що серед відзначених почесним званням опинився псевдонауковець. У відомстві лише відповіли, що вся відповідальність за додержання вимог при відборі кандидатів лежить на керівництві Запорізької облдержадміністрації. 

Позбавляти нагород постфактум законавство не дозволяє. На його зміні наполягають як українські, так і європейські фахівці. Проект закону вже лежить у Верховній Раді. «Слово – за президентом та парламентом», – підкреслюють журналісти «Схем».

«Схеми» знайшли у США елітне майно родини заступника голови КДКП Шемчука на суму півмільйона доларів

Журналісти програми «Схеми» розповіли, як родина заступника голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Віктора Шемчука здобула елітне майно в США загальною вартістю близько 550 тисяч доларів.

Згідно з розслідуванням «Американська мрія» прокурорського наглядача», у 2010 році племінниця Віктора Шемчука – на той час 21-річна студентка Аліна Люба оформила на себе право власності на пентхаус в американському місті Авентура (штат Флорида) у комплексі Mystic Pointe. Квартира на останньому поверсі комплексу загальною площею 128 квадратних метрів і панорамним видом на океан була придбана за 325 тисяч доларів.

Згідно з інформацією журналістів, отриманою від джерел у Міністерстві юстиції, майже одразу після придбання цього пентхаусу Аліна Люба видала доручення на розпорядження всім своїм майном самому Віктору Шемчуку. І не лише в Україні, але й за кордоном. Ця довіреність діє й досі.

Відповідно до історичних даних офіційного американського реєстру, за півроку, у березні 2011-го, Віктор Шемчук сам придбав нерухомість у тому ж місті Авентура (штат Флорида) – на відстані кілометра від житла, оформленого на його племінницю. Це квартира площею 120 квадратних метрів у комплексі Alaqua Condominium на березі Атлантичного океану.

Сума угоди при купівлі становила 219 тисяч доларів. «Проте за два роки квартира вибула з його власності за дивних обставин – сума угоди становила лише 2 тисячі доларів, що більше схоже на подарунок. Нова власниця – американка, на зв’язок із журналістами так і не вийшла», – йдеться в розслідуванні «Схем».

Журналісти порівняли підписи на офіційних американських документах при купівлі-продажі квартири з підписом, який використовує Шемчук на офіційних українських документах.

Місто Авентура, в якому у 2010-2011 роках родина Шемчуків придбала нерухомості на півмільйона, розташоване в 30 кілометрах від Маямі, у прибережній смузі.

Аліна Люба залишаєтся власницею пентхаусу в Mystic Pointe і донині.

«Схеми» зіставили факти біографії Віктора Шемчука та його племінниці. Нині юристка Аліна Люба раніше стажувалася у Сімферопольській прокуратурі, де працював Шемчук, а також – у комітеті Верховної Ради, до якого Шемчук входив як народний депутат. Крім того, Аліна Люба була однією з засновниць Федерації водно-моторного спорту, яку очолює її дядько Віктор Шемчук.

У телефонній розмові племінниця члена КДКП відмовилась відповідати на запитання про походження коштів на придбання майна, оформленого на неї.

Журналісти ставили запитання й самому Шемчуку у кулуарах під час засідання КДКП, але він також відповіді уникнув, звинувативши журналістів у провокації. Згодом на телефонні дзвінки та письмові запитання не відповів.

Юристи пояснюють, що така схема придбання нерухомості – коли майно записується на родичів, яких не потрібно вказувати у декларації, – доволі поширена серед українських посадовців.

Віктор Шемчук з 1994 року працює у державних органах. Починав зі стажиста та помічника прокурора в прокуратурі Тернополя і дійшов до посади виконувача обов’язків Генерального прокурора України за президентства Віктора Ющенка. Також був народним депутатом, входив до фракції «Блоку НУ-НС», а за часів Віктора Януковича майже півроку очолював Львівську область. Нині, за Петра Порошенка, він – заступник голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Ця комісія оцінює фаховість тих, хто хоче працювати в прокуратурі, а в разі порушень в роботі визначає дисциплінарну відповідальність, переводить та звільняє прокурорів з посади.

Відповідно до даних «Схем» з органів ДФС, із 2013-го до 2017 року офіційні доходи Віктора Шемчука загалом становили менше 2 мільйонів гривень. Його дружина Наталія за цей час доходів майже не отримувала, а фірма, в якій вона фігурує в засновниках, теж прибутків не показувала.

Столична влада не хоче переглядати проект Шулявської розв’язки і те, хто її будуватиме

Київська мерія не має наміру переглядати результати тендеру на реконструкцію Шулявської розв’язки, розіграний з порушеннями під депутата-забудовника Максима Микитася, та не планує оголошувати новий конкурс на її краще архітектурне рішення. 

Про це йдеться у матеріалі програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший).

Після виходу розслідування «Схем», коли журналісти з’ясували, що до тендеру допустили дві фірми, фінансово пов’язані із народним депутатом Максимом Микитасем і одна з яких подала до конкурсу підроблені документи, заступник Кличка Дмитро Давтян заявив, що «процедура тендеру на реконструкцію Шулявського мосту проведена у рамках чинного законодавства». Ще один заступник голови КМДА Микола Поворозник підкреслив, що «проект-переможець був обраний за абсолютно об’єктивними показниками».

«Все свідчить про те, що влада не має наміру провести повторний тендер, тому виборовши це право на конкурсі з порушеннями, розв’язку за більше ніж мільярд гривень все одно будуватиме фірма «Північно-український будівельний альянс» з орбіти народного депутата Максима Микитася», – йдеться у розслідуванні «Схем». Микитась літав із Віталієм Кличком на одному чартері, також мер Києва публічно захищав скандальне будівництво фірми Микитася – «Сонячну Рів’єру».

За наслідками розслідування «Схем» народний депутат Віктор Чумак звернувся до НАБУ та Віталія Кличка з проханням перевірити наведені журналістами факти щодо неконкурентного тендеру. 

Після звернення ГО «Центр протидії корупції» київська прокуратура вже відкрила провадження за фактом можливого підроблення документів. 

Архітектурне рішення розв’язки, тобто її вигляд, ймовірно, залишиться таким, яким його обрала поза конкурсом столична влада, зазначають у розслідуванні журналісти.

18 липня постійна комісія з питань транспорту втретє провалила голосування за петицію з вимогою провести відкритий міжнародний конкурс на краще проектне рішення Шулявської розв’язки. 

Частина киян пропонувала розглянути на такому конкурсі серед варіантів уже затверджений проект «неповного чотирилисника» та трирівневу розв’язку з реверсним розподільчим кільцем. Останній проект розробляв київський інженер Віктор Петрук. Його варіант, зокрема, не передбачає знесення п’ятого цеху заводу «Більшовик» – на відміну від варіанту «неповного чотирилисника».

У мерії переконують, що обрали найбільш оптимальний варіант з точки зору бюджету та термінів реалізації проекту. 

Раніше програма «Схеми» повідомляла, що до фіналу конкурсу допустили фірму, яка подала документи з ознаками підробки. Журналісти довели, що ці документи (відгук про аналогічні роботи, проведені у минулому) названий «замовник» справді не надавав. Однак цей факт у КМДА не прокоментували. До фінального аукціону допустили дві фірми, які мають фінансові зв’язки з одним народним депутатом – Максимом Микитасем, а під час аукціону фірма із меншою ставкою із невідомих причин віддала свій перший крок. Це може свідчити про те, що компанії пов’язані між собою, а тендер був формальним.

Переможцем тендеру на реконструкцію Шулявського мосту стала компанія «Північно-український будівельний альянс» помічника народного депутата Максима Микитася. 

Віталій Кличко у коментарі «Схемам» заперечив зв’язки із Микитасем: «У мене товаришів немає (в тому), що стосується роботи київської мерії». На дані про те, що тендер відбувся із порушеннями, міський голова відповів так: «Якщо у вас є така інформація, звертайтеся до правоохоронних органів, це їхнє питання контролювати, щоб ні в якому разі не було корупційної складової. Я не можу слідкувати за кожним тендером, який проходить».

У лютому 2017 року обвалилася частина бетонної огорожі на Шулявському шляхопроводі. Як повідомили в «Київавтодорі», причинами обвалу мосту є пожежі, які сталися раніше біля шляхопроводу чи під ним, а також корозія бетону. Як заявив тоді міський голова, аварійним міст визнаний не був, однак були зафіксовані порушення правил експлуатації.

НАБУ оскаржує закриття справи щодо Чеботаря та Авакова-молодшого

Національне антикорупційне бюро скерувало до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури скаргу на постанову прокурора Василя Кричуна про закриття кримінального провадження у «справі рюкзаків» щодо двох підозрюваних – екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря та сина міністра Олександра Авакова.

«Станом на 18:00 годину 13 липня Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою так і не було надано матеріалів, які б підтверджували правові підстави закриття провадження стосовно двох ключових підозрюваних у справі. Скаргу адресовано вищому за посадою прокурору, а саме Керівникові САП. Згідно КПК, Назар Холодницький має розглянути дану скаргу та прийняти рішення впродовж трьох днів з моменту її одержання. Таким чином, до кінця наступного тижня громадськість матиме можливість почути його персональну позицію щодо обґрунтованості рішення його підлеглого», – мовиться у повідомленні на сайті відомства.

У свою чергу НАБУ стверджує, що має «достатньо доказів», які свідчать про причетність екс-посадовця МВС та близького родича очільника цього міністерства до розкрадання 14,5 мільйона гривень.

12 липня стало відомо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила провадження у так званій «справі рюкзаків» щодо двох фігурантів – сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова й екс-заступника міністра Сергія Чеботаря через відсутність «прямих достатніх доказів», що ці особи «були обізнані з планом поставки саме неякісних рюкзаків».

Повний текст постанови тут

Згідно з постановою, всю провину на себе взяв Володимир Литвин – представник фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків. Прокурори з цим погодились.

Постанова передбачає також скасування арешту майна Чеботаря й Авакова і повернення їм речових доказів. «Запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання вважати таким, що припинив своє існування», йдеться у постанові, підписаній прокурором Василем Кричуном, начальником відділу САП.

5 квітня НАБУ повідомило про завершення досудового розслідування у так званій «справі рюкзаків», одним із фігурантів якої є син міністра внутрішніх справ України Олександр Аваков.

НАБУ розслідує можливу розтрату державних коштів при закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ для бійців у зоні бойових дій на сході України. У жовтні минулого року після обшуків у цій справі за підозрою в розтраті понад 14 мільйонів гривень затримали трьох людей: Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків (Володимира Литвина) і ще одну «приватну особу», як назвали сина голови МВС Арсена Авакова, Олександра.

За даними НАБУ, в 2015 році ці особи були причетні до закупівлі коштом Міністерства внутрішніх справ рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової.

Олександр Аваков назвав цю справу політичною. МВС, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син не причетний до розтрати бюджетних коштів.

На початку 2016 року журналісти програми «Схеми» знайшли і проаналізували відеозаписи, схожі на зйомки прихованою камерою в кабінеті на той час заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, який до травня 2015 року відповідав у міністерстві за державні закупівлі. На відео зафіксований діалог про закупівлю рюкзаків між нібито сином міністра Авакова Олександром та особою, схожою на Сергія Чеботаря, на той час заступника Арсена Авакова, в якому вони домовляються про отримання сином міністра бюджетного підряду в обхід законної процедури тендеру.

 

«Схеми» зафільмували нічну зустріч Ситника вдома у президента Порошенка

У цей же час біля воріт резиденції були зафіксовані автівки, якими користується депутат Олександр Грановський

Нацрада оштрафувала «Інтер» на 4 мільйони гривень за розпалювання ворожнечі

Перевірка телеканалу відбувалася на підставі скарг на трансляцію «Інтером» концерту 9 травня цього року

Група Жебрівського, створена після скандалу з нелегальною торгівлею на КПВВ, не дала висновків – Добряк

Моніторингова група, створена Жебрівським після скандалу з нелегальними схемами торгівлі на лінії розмежування, досі не надала результатів роботи, повідомив проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії

заступник голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Добряк, який за розпорядженням Павла Жебрівського мав контролювати роботу групи.

«Павло Іванович дійсно створив таку групу, але поки що результатів і самого протоколу немає», – відповів чиновник на запитання журналістів.

Створити групу з моніторингу діяльності гуманітарно-логістичного центру на КПВВ «Майорське» Павло Жебрівський розпорядився 1 березня 2018 року. Причиною стали публічні заяви голови військово-цивільної адміністрації селища Зайцеве Володимира Весьолкіна про нелегальну схему торгівлі з окупованим територіями, що діє на ГЛЦ і дозволяє переправляти через лінію розмежування оптові партії товарів.

Тоді голова Донецької ОДА спростовував існування схем, заявивши, що звертався з цього приводу до правоохоронних органів, однак ті жодних порушень не виявили. На додачу пообіцяв створити спеціальну моніторингову групу, за результатами роботи якої він прийме рішення про можливе закриття ГЛЦ в Майорську.

Тепер колишній голова Донецької ОДА Павло Жебрівський, якого в червні президент Порошенко включив до складу комісії з аудиту НАБУ, говорити з журналістами про роботу групи та її висновки не захотів.

До складу групи увійшли 12 чоловік, більшість з яких – співробітники Донецької адміністрації. У відповідь на запит Донбас.Реалії в облдержадміністрації повідомили, що група за час роботи двічі побувала в ГЛЦ 5 та 6 березня.

Вперше про схему на гуманітарно-логістичному центрі в Майорську Донбас.Реалії повідомили у березні 2017 року. Про припинення діяльності ГЛЦ у зв’язку зі зловживаннями в штабі ООС повідомили тільки у липні 2018 року.

 

 

 

Порошенко звільнив Горащенкова з консурсної комісії НАЗК і з посади свого помічника

Президент України звільнив Олексія Горащенкова від виконання обов’язків члена конкурсної комісії з відбору кандидатів до Національного агентства з питань запобігання корупції, а також з посади свого позаштатного помічника. Про це мовиться в указах глави деражави від 7 липня.

Наприкінці минулого року, ввечері 29 листопада, знімальна група «Схем» зафіксувала візит Олексія Горащенкова до Адміністрації президента – про що йдеться у спецрепортажі «Всі дороги ведуть в АП». ​

Прізвище Олексія Горащенкова з’явилося у ЗМІ після заяви екс-очільниці одного з департаментів НАЗК Ганни Соломатіної про те, що «Національне агентство з питань запобігання корупції – не є самостійним органом, а повністю контрольованим владою». Вона розповіла, що її та двох колег викликав до Адміністрації президента так званий «куратор» НАЗК у вересні цього року і пропонував, щоб усі проекти рішень агентства спочатку розглядалися в АП, а потім уже на засіданнях антикорупційного відомства». За словами Соломатіної, вона відмовилась від таких пропозицій.

Горащенков коментувати оприлюднену листування між ним і колишньою співробітницею НАЗК Ганною Соломатіною, у якій він начебто писав, що мав доповісти президентові стосовно її звільнення, відмовився.

У листопаді минулого року в Національному антикорупційному бюро України повідомили, що почали розслідування за заявами Ганни Соломатіної щодо можливих корупційних дій службових осіб НАЗК. Згодом справу передали до Служби безпеки України.

Продан та Гройсман поставили свого вінницького соратника керувати всією митницею

Начальник Волинської митниці Віктор Кривіцький призначений тимчасовим виконувачем обов’язків заступника голови Державної фіскальної служби України. Про це йдеться в розпорядженні Кабінету міністрів України №448 від 4 липня 2018 року, підписаному прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом. На новій посаді Кривіцький займатиметься митним напрямом.

Віктор Кривіцький родом з Хмельниччини, але основні кар’єрні щаблі в податкових органах здолав у Вінниці. Ще з 90-х років обіймав керівні посади в податковій Вінницької області. У квітні 2016 року екс-мер Вінниці Володимир Гройсман став прем’єр-міністром України, а в липні 2016-го ще один вінничанин, який також тривалий час працював у податковій, – Мирослав Продан – очолив всю Державну фіскальну службу. Тоді ж, у грудні 2016 року Віктор Кривіцький очолив Волинську митницю, якою й керував до нинішнього призначення. 

Журналісти програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший) опублікували розслідування, в якому викрили схему ввезення авто з іноземною реєстрацією (так званих «євроблях»), яка діє на Волинській митниці. 

У розслідуванні йдеться про те, що громадян Білорусі масово використовують у схемі ввезення нерозмитнених автомобілів з європейською реєстрацією через митні пости на україно-білоруському кордоні. При цьому білоруси виконують лише роль водія-нерезидента за невелику плату, але це дає змогу українському покупцю рік користуватись автомобілем, не сплачуючи митні платежі в бюджет країни. Така схема йде врозріз із 380 статтею Митного кодексу України. Все це відбувається за мовчазної згоди та на очах у самих митників, йдеться в розслідуванні.

Лише за травень 2018 року через митний пост Доманове (Волинська область) заїхало майже три тисячі таких нерозмитнених автомобілів з європейською реєстрацією, у яких були саме громадяни Білорусі.

На момент виходу розслідування в ефір журналістам не вдалося отримати коментарі Віктора Кривіцького. Його номери були відключені, на повідомлення в месенджері він не відповів.Так само Мирослав Продан не відповів журналістам на надіслані йому питання.

У серпні 2017 року прокуратура Волинської області затримала Віктора Кривіцького за підозрою в отриманні хабаря. У нього вилучили 500 доларів, 500 євро і 8 тисяч гривень. 20 серпня 2017 року Луцький міськрайонний суд відпустив Кривіцького під особисте зобов’язання. За версією сторони захисту, хабар Кривіцькому підкинули – адвокати оприлюднили відео з камер спостереження в квартирі Кривіцького. 4 липня 2018 року стало відомо, що кримінальне провадження закрили.

Журналісти викрили схему масового ввезення «євроблях» за участю громадян Білорусі

Громадян Білорусі масово використовують у схемі ввезення нерозмитнених автомобілів з європейською реєстрацією через митні пости на україно-білоруському кордоні. При цьому білоруси виконують лише роль водія-нерезидента за невелику плату, але це дає змогу українському покупцю рік користуватись автомобілем, не сплачуючи митні платежі в бюджет країни. Така схема призводить до масового порушення Митного кодексу України, згідно з яким користуватись автомобілем в такому разі має право лише той, хто його завіз. Все це відбувається за мовчазної згоди та на очах у самих митників, йдеться в розслідуванні програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший).

За даними, отриманими «Схемами» зі своїх джерел в ДФС, лише за травень 2018 року через митний пост Доманове (Волинська область) майже 3000 тисячі нерозмитнених автомобілів з європейською реєстрацією, були завезені саме громадянами Білорусі. 

Журналісти білоруської редакції Радіо Свобода проїхалися декількома прикордонними населеними пунктами Білорусі, де мешкають особи, які за даними “Схем”, отриманих від джерел на митниці, у 2018 році ввозили нерозмитнені автомобілі на європейських номерах в Україну. Частина із них визнала: машини до України таки ввозили. Житель села Заостровеччя розповів журналістам, що за такою схемою ввозили авто кілька десятків його односельців, і за це посередники їм платили по 20 доларів.

 «Я просто брав паспорт. Там таксист брав, людей шість із собою. Там з нашого села людей 40-50 вже їздили. Мені просто зателефонували, сказали: хочеш заробити 20 доларів? «Звісно, – кажу: – А що треба?» Нічого, тільки паспорт, щоб не було там ні судимості, нічого. Кажу: «Все нормально. У мене робота є, працюю, як належить, на державному підприємстві». Грошей, думаю, 20 доларів не завадить. Я поїхав. Нас розсадили по різних машинах. Як він сказав, це можна робити лише раз на рік», – розповів він.

Як ідеться у розслідуванні «Затемнення на Волинській митниці», схема працює так. Автомобілі заїжджають з території Євросоюзу в режимі транзиту, тобто, мають право перебувати в Україні до 10 днів. Потім авто їде на пункт пропуску на кордоні з Білоруссю, виїжджає з України, однак не в’їжджає в Білорусь. На нейтральній території в автомобіль сідає громадянин Білорусі, який має довіреність від власника авто. Він заїжджає в Україну, виходить з авто і невдовзі, іноді пішки, повертається до Білорусі. Автомобіль залишається у користувача-українця, який також отримує довіреність від власника.

 

via GIPHY

У такому варіанті – режимі тимчасового ввезення – авто з іноземною реєстрацією може перебувати в Україні до одного року. 

«Непрозоре ввезення таких автомобілів – стало джерелом доходу для цілого прошарку нечистих на руку бізнесменів. Але вони діють не самостійно. Все це відбувається на очах митників на кордоні», – йдеться в розслідуванні.

Очільником Волинської митниці є Віктор Кривіцький. Його телефони на час виходу сюжету були відключені, а на запитання журналістів у месенджері він також не відповів. 

У Державній фіскальній службі запевняють, що перевіряють транспортні засоби, які перетинають кордон України. 

«Перевіряємо ми їх шляхом запитів на інші країни, і ці запити митниця не має право перевіряти напряму. Ми кожного разу працюємо через міжнародні угоди, а тому залучаємо ДФС та МЗС. Як тільки транспортний засіб заїжджає на митний пост, він там може перебувати максимум 4 години, що ми можемо там затримати і подивитись. Але інколи буває так, що відповідь приходить за два тижні, три тижні після того, коли ми його дали. І в цьому випадку ми не маємо права тримати людину так довго. Волинська митниця масовість цих порушень фіксує останні два роки точно. І ми кожного разу кажемо про те, що митниці бракує повноважень, щоб навести порядок у цій сфері», – стверджує речниця Волинської митниці ДФСУ Валентина Черниш в коментарі «Схемам». 

Голова Державної фіскальної служби Мирослав Продан не відповів на надіслані йому запитання стосовно описаної схеми на Волинській митниці. 

У Верховній Раді зараз зареєстровано кілька законопроектів, спрямованих на розв’язання проблеми із ввезенням авто із іноземною реєстрацією. Врегулювати питання щодо надмірної кількості автівок на єврономерах в Україні пропонують за рахунок зменшення акцизного податку на авто, скасування екологічного обмеження на розмитнення щодо стандарту «Євро-5» та посилення контролю, зокрема, через збільшення штрафів.

Донбас медіа-форум почався з оплесків Асєєву, який голодує в полоні бойовиків

«Донбас медіа-форум» у Харкові розпочався з оплесків на знак солідарності з журналістом Станіславом Асєєвим, який за ґратами оголосив голодування в окупованому бойовиками Донецьку.

«Це кричущий випадок, коли людей кидають за ґрати в 21 столітті за журналістику», – наголосив співорганізатор форуму, керівник Донецького інституту інформації Олексій Мацука.

Він також оголосив про початок збору підписів до країн «нормандської четвірки», щоб домагатися звільнення Асєєва.

Український журналіст, автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв, відомий під псевдонімом Станіслав Васін, понад рік утримуваний у полоні бойовиків у Донецьку, тиждень тому оголосив голодування. Про це повідомив колишній народний депутат Єгор Фірсов.

За його словами, до голодування Васіна змусило погане ставлення – він хворіє, проте не отримує належного лікування.

Станіслав Асєєв працював журналістом в окупованому Донецьку і писав репортажі про життя на непідконтрольній території. Він перестав виходити на зв’язок на початку червня 2017 року. Згодом виявилось, що він на той момент вже місяць перебував у полоні.У Донбас медіа форумі беруть участь понад 400 українських журналістів, які протягом двох днів у Харкові обговорюють виклики та можливості, з якими стикаються регіональні ЗМІ.

«Донбас медіа-форум» почався з оплесків Асєєву, який голодує в полоні бойовиків

«Донбас медіа-форум» у Харкові розпочався з оплесків на знак солідарності з журналістом Станіславом Асєєвим, який за ґратами оголосив голодування в окупованому бойовиками Донецьку.

«Це кричущий випадок, коли людей кидають за ґрати в 21-му столітті за журналістику», – наголосив співорганізатор форуму, керівник Донецького інституту інформації Олексій Мацука.

Він також оголосив про початок збору підписів до країн «нормандської четвірки», щоб домагатися звільнення Асєєва.

Український журналіст, автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв, відомий під псевдонімом Станіслав Васін, понад рік утримуваний у полоні бойовиків у Донецьку, тиждень тому оголосив голодування. Про це повідомив колишній народний депутат Єгор Фірсов.

За його словами, до голодування Васіна змусило погане ставлення – він хворіє, проте не отримує належного лікування.

Станіслав Асєєв працював журналістом в окупованому Донецьку і писав репортажі про життя на непідконтрольній території. Він перестав виходити на зв’язок на початку червня 2017 року. Згодом виявилось, що він на той момент вже місяць перебував у полоні.

У «Донбас медіа форумі» беруть участь понад 400 українських журналістів, які протягом двох днів у Харкові обговорюють виклики та можливості, з якими стикаються регіональні ЗМІ.

НАБУ та САП відкрили матеріали слідства щодо проекту «Стіна»

Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили досудове розслідування справи про розкрадання бюджетних коштів проекту «Стіна», повідомила 5 липня прес-служба НАБУ.

Прокурори надали доступ до матеріалів слідства вісьмом підозрюваним у заволодінні коштами державного бюджету, виділеними на інженерно-технічне облаштування українсько-російського державного кордону та територій, прилеглих до зони бойових дій. Після того, як підозрювані завершать ознайомлення, детективи НАБУ складуть обвинувальний акт, а прокурори САП направлять його до суду.

Посадовців Державної прикордонної служби та представників бізнесу підозрюють у корупційних зловживаннях, в результаті яких інтересам держави завдано збитків у розмірі понад 16,68 мільйона гривень. Зокрема, детективи НАБУ і прокурори САП інкримінують вчинення кримінальних правопорушень начальнику управління капітального будівництва Держприкордонслужби України за ч.5 ст.191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»), ч.3 ст.27, ч.2 ст.210 («Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням») Кримінального кодексу України.

Також серед підозрюваних ще двоє посадовців ДПСУ, підрядники та посередники.

За даними слідства, розкрадання коштів проекту «Стіна» відбувалося через завищення обсягів фактично виконаних робіт порівняно із зазначеним в актах приймання-передачі. Крім того, у документах зазначалися роботи, які взагалі не виконувалися.

У НАБУ вказують, що кілька епізодів, пов’язаних із проектом «Стіна», виділені в окреме провадження й розслідування по них триває.

Екс-заступник гендиректора «Укрзалізниці» остаточно програв суд журналістам «Схем»

Журналісти програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший) не публікували недостовірної інформації про колишнього першого заступника генерального директора «Укрзалізниці» Максима Бланка і не виплачуватимуть йому компенсації. Верховний суд України залишив у силі відповідне рішення суду першої інстанції – Голосіївського районного суду Києва, і скасував рішення Апеляційного суду Києва, який раніше частково задовольнив позов Бланка. 

 «Рішення Апеляційного суду м. Києва від 6 квітня 2017 року скасувати, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 3 жовтня 2016 року залишити в силі. … Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає», – йдеться у постанові Верховного суду. 

Максим Бланк звернувся до суду у грудні 2015 року і просив «визнати недостовірною, такою що порушує честь, гідність та його ділову репутацію інформацію, поширену на офіційному сайті Радіо Свобода». Він вимагав спростувати інформацію, поширену про нього у розслідуванні «Інфраструктура для олігарха Леоніда Юрушева», та відшкодувати йому сукупно понад 150 тисяч гривень: 100 тисяч моральної шкоди, 25 тисяч компенсації за проведення лінгвістичної експертизи і 30 тисяч гривень за послуги адвоката.

У матеріалі, до якого мав претензії залізничник Максим Бланк, йшлося про олігарха Леоніда Юрушева, колишнього роботодавця цього екс-чиновника, та їхній спільний бізнес. Зокрема, у розслідуванні журналісти зіставили два факти, зауваживши, що з того моменту, коли Бланк потрапив до «Укрзалізниці», Дніпропетровський завод з ремонту й будівництва вагонів, який належить Юрушеву, почав активно вигравати тендери держпідприємства на ремонт пасажирських вагонів.

За даними видання «Наші Гроші», упродовж 2014 року сума отриманих підрядів, що склала майже півмільярда гривень, – колосальна, враховуючи те, що раніше «Дніпровагонрембуд» мав одиничні замовлення. Після заснування «Вісника держзакупівель» у 2008 році було опубліковано дані про державні підряди Дніпропетровського заводу на 926,43 мільйона гривень. З цієї суми на літо 2014 року припали 464,6 мільйона гривень, йдеться у розслідуванні «Схем».

У КМДА переконують: тендер на реконструкцію Шулявського мосту, про який розповіли «Схеми», – законний

У Київській міській державній адміністрації стверджують, що тендер на реконструкцію транспортної розв’язки на перетині проспекту Перемоги з вулицею Гетьмана в Києві, про порушення на якому йшлося в розслідуванні програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший) «Навели мости», провели у рамках закону. Водночас у заяві КМДА проігноровані факти порушень, наведених журналістами в розслідуванні.

«Процедура закупівлі «відкриті торги» (…) проведена в рамках чинного законодавства…Тендерні пропозиції подали чотири учасники. За результатами засідання тендерного комітету КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» пропозиції двох учасників відхилено через порушення вимог законодавства у сфері закупівель», – цитує слова заступника голови КМДА Дмитра Давтяна офіційний сайт мерії.

У заяві також мовиться, що фірми, заявки яких відхилили, намагалися оскаржити це рішення, однак «за результатами розгляду скарг було прийняте рішення відмовити у їхньому задоволенні».

Також за словами Давтяна, зараз є «багато спекуляцій щодо питання реконструкції Шулявського мосту». «І спрямовані вони переважно на те, щоб затягнути початок робіт», – йдеться на сайті КМДА.

Редакція програми «Схеми» звертає увагу, що у своїй заяві чиновники Київської міської державної адміністрації вкотре проігнорували очевидні факти порушення під час тендеру, викладені журналістами у розслідуванні.

«Київ виділяє гроші з бюджету на ремонт Шулявської розв’язки – це 600 мільйонів гривень, з можливістю росту кошторису до півтора мільярда. Ми виявили, що цей солідний бюджетний підряд отримає забудовна імперія народного депутата Максима Микитася. Завдяки тендеру, розіграному для «своїх» – коли у фінал свідомо вивели пов’язані з самим обранцем компанії. З підробленою рекомендацією та відсутністю інших необхідних паперів. Так часто буває, коли переможець визначений заздалегідь, – зазначає головний редактор програми «Схеми» Наталка Седлецька. – Але тепер, коли ми розказали про це публічно, у Кличка мусили якось відреагувати. Але не знайшли нічого кращого, ніж говорити про якісь «спекуляції» і звинувачувати нас у бажанні зірвати ремонт розв’язки. Замість того, щоб із серйозністю поставитись до озвучених фактів, перевірити їх та покарати винних. Це лише говорить на підтвердження здогадок, що найвища столична влада сама «в темі».

Раніше програма «Схеми» повідомляла, що до фіналу конкурсу допустили фірму, яка подала документи з ознаками підробки. Журналісти довели, що ці документи (відгук про аналогічні роботи, проведені у минулому) названий «замовник» справді не надавав. Однак, цей факт у КМДА не прокоментували. До фінального аукціону допустили дві фірми, які мають фінансові зв’язки з одним народним депутатом – Максимом Микитасем, а під час аукціону фірма із меншою ставкою із невідомих причин віддала свій перший крок. Це може свідчити про те, що компанії пов’язані між собою, а тендер був формальним, ідеться в розслідуванні. 

​Переможцем тендеру на реконструкцію Шулявського мосту стала компанія помічника народного депутата Максима Микитася, у минулому – відомого столичного забудовника, який, як фіксували «Схеми», літав разом із мером Києва Віталієм Кличком на одному чартерному літаку. Також Віталій Кличко публічно виступав на захист скандального будівництва фірми Микитася «Укрбуд» – «Сонячної Рів’єри».

Віталій Кличко у коментарі «Схемам» заперечив зв’язки із Микитасем: «У мене товаришів немає (в тому), що стосується роботи київської мерії». На дані про те, що тендер відбувся із порушеннями, міський голова відповів так: «Якщо у вас є така інформація, звертайтеся до правоохоронних органів, це їхнє питання контролювати, щоб ні в якому разі не було корупційної складової. Я не можу слідкувати за кожним тендером, який проходить».

У лютому 2017 року обвалилася частина бетонної огорожі на Шулявському шляхопроводі. Як повідомили в «Київавтодорі», причинами обвалу мосту є пожежі, які сталися раніше біля шляхопроводу чи під ним, а також корозія бетону. Як заявив тоді міський голова, аварійним міст визнаний не був, однак були зафіксовані порушення правил експлуатації.

Поліція проводить 30 обшуків у справі про футбольну корупцію

Співробітники Національної поліції 26 червня за процесуального керівництва Генпрокуратури проводять обшуки в 11 регіонах України.

«30 санкціонованих обшуків одночасно проходять у Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Сумській, Львівській, Харківській, Миколаївській та Чернігівській областях. Слідчі дії здійснюються в організаторів договірних матчів, колишніх та діючих футболістів, а також інших осіб, задіяних у злочинних схемах. Досудове розслідування проводиться за ч. 4 ст. 368-3 (підкуп особи, яка надає публічні послуги) та ч.1 ст. 369-3 (протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань) Кримінального кодексу України», – ідеться в повідомленні на сайті поліції.

Також читайте: «Договірні матчі» у футболі. Як побороти корупцію?

Наприкінці травня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про завершення поліцейської операції з викриття організаторів «договірних» футбольних матчів.

«За інформацією слідства, в Україні роками працювало 5 організованих груп, у діяльність яких було залучено 35 футбольних клубів з 10 областей. До складу організованої злочинної групи входили президенти клубів, колишні і діючі гравці, арбітри, тренери, навколофутбольні комерційні структури. Всього задокументовано участь 320 фігурантів по 57 доведеним епізодами», – повідомляв міністр.

Одеському активісту Устименку надали державну охорону

Активісту одеського Автомайдану Віталієві Устименку надали державну охорону. Про це він сам написав на Facebook.

Телеведучого та активіста «Автомайдану» Віталія Устименка 5 червня забрали до лікарні зі слідами побоїв та ножовим пораненнням спини, після того як двоє невідомих напали на нього поблизу одеської філії Суспільного телебачення, де Устименко вів програму «Тема дня». Очевидці інциденту зазначили, що двоє нападників чекали активіста ще за півгодини до нападу.

Пізніше, 18 червня, трапився напад на головного редактора херсонського сайту «Мост», представника ГО «Інститут масової інформації» у Херсонській області Сергія Нікітенка.

За словами журналіста, нападники на нього схожі на людей, які раніше завдали ножових поранень Устименкові. Він упізнав їх на скріншоті із відео з подій в Одесі.

Депутати з «Народного фронту» причетні до контрафактного тютюнового бізнесу – «Схеми»

Тютюнова фабрика «Юнайтед Табако», яка у 2017 році розпочала роботу у Жовтих Водах на Дніпропетровщині, випускає сигарети із підробленими акцизними марками та пов’язана із депутатами Верховної Ради від «Народного фронту». Про це йдеться у розслідуванні програми Радіо Свобода та UA:Перший «Схеми» «Тютюновий фронт». 

Журналісти «Схем» придбали 11 пачок сигарет марки Pull, яка належить ТОВ «Юнайтед табако», та віддали на експертизу Управлінню державної політики у сфері пробірного нагляду та документів суворої звітності Міністерства фінансів.

Результат перевірки показав, що з 11 пачок сигарет справжня акцизна марка була лише на одній, всі решта акцизок виявилися підробками. Вони не мали захисних червоних волокон, не відповідали кольоровій гамі, на них відсутні деякі графічні елементи та термочутлива фарба.

«Таким чином, з 11 пачок сигарет Pull, які журналісти закупили і відправили на експертизу, держава отримала сплату у вигляді акцизу лише за одну. Тобто, 15 гривень 46 копійок. Вдесятеро більша сума – а це 154 гривні 60 копійок, – яку мали сплатити з решти, десяти пачок, у бюджет не потрапила», – йдеться в розслідуванні журналіста «Схем» Максима Савчука. 

Цю єдину справжню марку акцизного збору, за даними фіскальної служби, купило ТОВ «Юнайтед табако», сплативши акцизний збір.

Інша, трасологічна експертиза, яку замовили журналісти в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, показала, що упакування пачки з оригінальною акцизною маркою «Юнайтед Табако» та підробленою акцизною маркою відбувалося на одному обладнанні.

Таким чином, підсумовують журналісти, на обладнанні «Юнайтед Табако» випускають як сигарети із оригінальними акцизними марками, так і з підробленими.

Місцевий телеканал «Жовта річка» у лютому 2018 року повідомляв, що ця тютюнова фабрика відкрилася за сприяння народного депутата від «Народного фронту» Олега Кришина.

Заступником директора із загальних питань «Юнайтед табако» працює Микола Журило – рідний брат Руслана Журила, який раніше працював на керівній посаді на державному підприємстві «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Руслан Журило фігурує як організатор розкрадань на мільйони доларів на цьому держпідприємстві у справі НАБУ разом із екс-депутатом та одним зі спонсорів тієї ж партії Народний Фронт Миколою Мартиненком.

«Схоже, для Миколи Журила, як і для брата Руслана, «Народний фронт»– справді не чужа політсила», – йдеться у розслідуванні.

У 2015 році міністр внутрішніх справ і «народофронтівець» Арсен Аваков подарував Миколі Журилу пістолет Форт-17.

«Юнайтед Табако» має одного засновника – британську Alderton Business LLP, яку на 75% контролює мешканка Жовтих Вод Олена Бойко. Як повідомляло раніше інтернет-видання “Наші гроші», Олена Бойко, як і брати Журило, пов’язана зі «Східним гірничо-збагачувальним комбінатом». Вона була бізнес-партнеркою екс-директора цього підприємства Сергія Дробота, а за часів керування «Схід ГЗК» Русланом Журилом постачала туди сталь. Згідно з аналізом «Наших грошей» – переважно за завищеними цінами.

Поспілкуватись із мешканкою Жовтих Вод Оленою Бойко, а також заступником директора із загальних питань тютюнової фабрики «Юнайтед Табако» Миколою Журилом «Схемам» не вдалося. Народний депутат від «Народного фронту» Олег Кришин, до якого журналісти звернулися по коментар у Верховній Раді, на питання не відповів, лише двічі повторив: «Це провокація. Я на провокації не відповідаю». «Схеми» також надіслали запит екс-депутату Миколі Мартиненку із проханням про коментар стосовно причетності до діяльності «Юнайтед Табако». Відповіді поки що не отримали.

У Херсоні побили журналіста. Він припускає: нападники могли бути ті самі, що й на одеського активіста Устименка

Двоє чоловіків, які вранці 18 червня побили головного редактора херсонського сайту «Мост», представника ГО «Інститут масової інформації» у Херсонській області Сергія Нікітенка, схожі на людей, які раніше завдали ножових поранень голові одеського «Автомайдану» Віталію Устименкові. Про це Радіо Свобода розповів сам Нікітенко.

 «Можливо, це – якась спецоперація із залякування небайдужих людей: громадських активістів, журналістів. Можливо, до цього має стосунок наш агресивний сусід», – каже Нікітенко.

За його словами, вранці 18 червня, біля автомобільної стоянки на нього напали двоє чоловіків, які побили журналіста, а потім сіли у автомобіль «Тойота» з транзитними номерами і поїхали. Під час побиття чоловіки нічого не говорили.

Сергій Нікітенко вважає, що хоч останнім часом і написав чимало гострих публікацій, у яких фігурували місцеві чиновники, але вони не завдали їм такої шкоди, щоб хтось замовляв його побиття.

Також каже, що виключає побутові причини побиття:«У мене дуже давно не було ні з ким настільки гострих особистих конфліктів».

Як розповіла керівник прес-служби Управління Національної поліції у Херсонські області Ірина Атаманенко, за фактом злочину відкрито кримінально провадження за статтею Кримінального кодексу про погрозу або насильство щодо журналіста.

За словами Атаманенко, цього року поліція регіону не відкривала жодного такого кримінального провадження, але є два провадження за заявами місцевих журналістів про перешкоджання їх діяльності. 

В Україні значно зменшилась кількість тортур – спецдоповідач ООН

Спеціальний доповідач ООН щодо запобігання тортурам Нільс Мельцер заявляє, що в Україні після 2016 року значно зменшилась кількість тортур.

Про це Мельцер повідомив в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня».

Агенції новин цитують Мельцера: «Мушу сказати, що після 2016 року випадків нелюдського ставлення, катувань на території, контрольованій владою України, значно поменшало», – сказав Мельцер.

За його словами, в 2014-2016 роках «була досить поширена практика незаконних тримань під вартою, нелюдського ставлення, але відтоді ситуація з цим поліпшилася».

Водночас, Мельцер наголосив, що дуже багато людей скаржаться на тортури, неналежне ставлення «саме під час перебування в поліції».

«Це свіжі, актуальніші заяви. Найбільше я саме переживаю за це», — зазначив Нільс Мельцер.

«Заяви про неналежне ставлення стосуються саме затримання — до того, як людину офіційно беруть під варту і реєструють її в журналі», — додав він.

Спеціальний доповідач ООН щодо запобігання тортурам разом зі своєю командою з 20 травня до 8 червня в Україні оцінював загальну ситуацію щодо заборони катувань або інших видів поводження, що принижують людську гідність. Спецдоповідач ООН розповів, що відвідуючи різні об’єкти на контрольованій Україною території, він отримав безперешкодну свободу пересування до усіх місць, де люди були позбавлені волі.

8 червня він повідомив, звітуючи в Києві, що в місцях позбавлення волі на неконтрольованій урядом частині Донбасі не зміг конфіденційно поспілкуватися з заручниками з числа українських військових.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей, десятки – в Росії, 402 людини вважалися зниклими безвісти. Востаннє обмін відбувався в грудні минулого року.

«Схеми» знайшли в Іспанії 9 об’єктів нерухомості, записаних на колишню дружину судді-втікача Татькова

Перша дружина судді-втікача Віктора Татькова – Зоя Татькова є власницею фірми Vebelle Royal G SL, зареєстрованої в провінції Малага на Півдні Іспанії. На цю іспанську фірму зареєстровані 9 об’єктів нерухомості на березі Середземного моря. Про це йдеться у розслідуванні «Багатий світ» судді-втікача Віктора Татькова» програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший).

 

Фірма Vebelle Royal G SL зареєстрована у місті Торремолінос у 2016 році та має статутний капітал 457,642 євро. Основний вид діяльності – сфера нерухомості. Відповідно до даних з іспанського реєстру, з 2017 року на фірму записана земля та маєток на майже 600 квадратних метрів. З 2012 року співвласником цієї нерухомості є також Олена Татькова – дочка судді від першого шлюбу.

Карти Google показують, що маєток розташований на території у майже півгектара. Є басейн, поруч тенісний корт.

Втім, коли журналісти приїхали на місце, виявилося, що будинок нещодавно знесли. Сусіди розповіли, що бачили тут чоловіка, схожого на Віктора Татькова. Інший сусід розповів, що власники цієї землі начебто планують щось будувати на місці знесеного будинку.

Крім цієї нерухомості, на фірму Vebelle Royal G SL також записані чотири апартаменти у комплексі BENAL BEACH, а також по одній квартирі у комплексі Tamarindos, Hercules та Opera на березі Середземного моря.

Інвестиції в іспанську нерухомість вважають надійним капіталовкладенням і вигідним бізнесом, розповідають місцеві ріелтори.

«Це – один із найпопулярніших туристичних напрямків в Іспанії. Інвестувати можна по-різному. Можна безпосередньо купувати нерухомість і заробляти на перепродажі. Це може бути також здача в оренду своїх вілл і апартаментів. Словом, це дуже хороший бізнес», – розповідає менеджер агентства нерухомості в Іспанії Семен Цунцик.

Журналісти «Схем» зв’язалися із Зоєю Татьковою, на фірму якої записана вся вищеперелічена нерухомість. Але вона відмовилася від коментарів, заявивши, що нерухомістю не володіє.

«Та немає в мене ніякого майна. Відчепіться від мене», – сказала Татькова.

У 58-річної донеччанки Зої Татькової та Віктора Татькова є спільні діти. Зоя Татькова не була власницею бізнесу. Працювала викладачем Донецького національного університету та очолювала Донецьке відділення Національної школи суддів. Вдруге заміж не виходила.

Від жовтня 2016-го Віктора Татькова, який за часів президентства Януковича очолював Вищий господарський суд України, офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією ГПУ, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень. Утім, за лічені тижні до оголошення підозри суддя виїхав з країни: спершу – до Польщі, а згодом – і до Австрії і відтоді, за інформацією Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ, в Україні не з’являвся.

Із одного із судових рішень стало відомо, що у березні 2018-го року Татьков звернувся до австрійської влади з проханням надати йому політичний притулок.

«Схеми» знайшли 48 квартир, записаних на незаможних друзів судді-втікача Татькова

Близьке оточення екс-голови Вищого господарського суду Віктора Татькова володіє 48 квартирами у Києві, окупованому Донецьку та анексованому Росією Криму. Загалом незаможні родичі та близькі друзі придбали понад сотню об’єктів нерухомості в Україні, частково передовіряючи його самому судді або його цивільній дружині. Про це йдеться у розслідуванні «Багатий світ» судді-втікача Віктора Татькова» програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший). 

Журналісти виявили, що близькі Віктору Татькову люди стають власниками численного елітного майна синхронно із кар’єрним злетом судді. 

Зокрема, офіційно колишня дружина та поп-співачка Ярослава Красильникова до 2010 року володіла у Донецьку двокімнатною квартирою і місцем для парковки. А починаючи з 2010-го, коли Татьков переїхав до Києва, щоб очолити Вищій господарський суд України, у співачки з’являються додатково три квартири, два паркувальних місця та будинок у Донецьку, а також квартира у Криму (в Алушті). Через рік Красильникова стала власницею квартири у Києві – у комплексі «Новопечерські липки». А за рік, у 2012-му, у неї з’явилися ще чотири квартири та паркомісця у Донецьку. Загалом, як підрахували журналісти – у власності офіційно екс-дружини Татькова – 23 об’єкти нерухомості. 

При цьому, за даними «Схем» з податкової, за 12 років – до переїзду судді у столицю – Красильникова офіційно заробила трохи більше 280 тисяч гривень, а з 2011 по 2012 рік – трохи більше мільйона. 

Журналісти дослідили, що синхронно з кар’єрним злетом Віктора Татькова покращувався добробут і його друзів. Наближені родині судді сестри Валерія Катасонова та Ганна Братусь із чоловіком Антоном Яїцьковим також обзавелися майном у одному з найдорожчих комплексів Києва – «Новопечерських липках». 

Так, відповідно до даних з реєстру, на дизайнера одного з київських бюро Валерію Катасонову у комплексі зареєстровані 4 квартири та 6 машиномісць. Водночас, за інформацією Державної фіскальної служби України, з 2004 до 2015 року загальні доходи Катасонової склали сумарно трохи більше 750 тисяч гривень. 

Сестра Валерії оперна співачка Ганна Братусь у 2010 році, коли Татьков став головою Вищого господарського суду, придбала 4 квартири у «Новопечерських липках». У 2012 році – купила квартиру у Донецьку, за рік – два будинки у Донецьку та області, а також квартиру в Алушті (Крим) і ще одні апартаменти в Києві. І, крім цього, стала власницею 14 квартир та 18 машиномісць у закритому заміському комплексі «Плюти», що під Києвом. 

Сам суддя Віктор Татьков орендував у Ганни Братусь дві квартири у комплексі «Новопечерські липки» – це вказано в його декларації за 2016 рік. 

За даними Державної фіскальної служби, загалом за 15 років подруга родини заробила трохи менше 900 тисяч гривень. 

Її чоловік, юрист Антон Яїцьков, як виявили журналісти «Схем», купив у тих же «Новопечерських липках» дві квартири та машиномісця – у 2014-му та 2017-му роках. 

За даними податкової, за 19 років загальні доходи Яїцькова не перевищили 2 мільйонів гривень. 

Як стверджують ріелтори, у середньому один квадратний метр квартири у цьому комплексі коштує щонайменше півтори-дві тисячі доларів. Офіційних коштів наближених родині Татькова людей навряд чи вистачило б на придбання такого елітного майна, йдеться у розслідуванні. 

За словами юристів, окрім оформлення майна на колишніх членів подружжя або родичів, існує практика, коли нерухомість «записують» на осіб, які не пов’язані родинними зв’язками. 

«Це робиться саме з тією метою, щоби складніше було відстежити оці факти оформлення майна на родичів. Тому що якщо факти родинних зав’язків є відомими, то складніше знайти зв’язок з людьми, які не є родичами судді» – пояснює співкоординаторка Громадської ради доброчесності Галина Чижик. 

Ще одним підтвердженням того, що фактичним власником цього численного майна може бути сам суддя Татьков та його колишня дружина Ярослава Красильникова, є витяги із реєстру правочинів, які опинились у розпорядженні «Схем». Вони свідчать про існування довіреності на купівлю та розпорядження нерухомістю та банківськими сейфами, які близькі судді-втікачу особи надавали йому або його формально колишній дружині, йдеться у розслідуванні. 

У 2011 році Ярослава Красильникова надала Віктору Татькову, на той момент голові Вищого господарського суду, довіреність на розпорядження будь-яким своїм нерухомим майном. 

Сама Красильникова також отримувала довіреність на користування банківськими сейфами від однієї з трьох сестер – Валерії Катасонової. Зі свого боку, Ганна Братусь надала Красильниковій довіреність на купівлю квартири – у житловому комплексі «Новопечерські липки» в Києві. 

Читайте також: «Багатий світ» судді-втікача Віктора Татькова (розслідування)

«Як можна побачити з цих довіреностей, право користування розпорядження цим майном перейшло до судді. Тобто можна стверджувати, що він є фактичним власником цього майна. Це також може свідчити про приховування статків і майна, щоб його не можна було арештувати і не можна було вилучити», – зазначає юрист Дмитро Кострюков і додає, що оформлення майна на третіх осіб також ускладнює процес його подальшої конфіскації на користь держави. 

Тож, виходить, що цих осіб пов’язують не лише дружні стосунки, про що свідчать спільні світлини з відпочинку, але й те, що покращення їхнього добробуту відбувалось синхронно з кар’єрним злетом судді Татькова. 

Пояснити джерело коштів на придбання такого майна Ярослава Красильникова та Ганна Братусь поки не захотіли, «Схеми» чекають відповіді. Водночас Валерія Катасонова говорити з журналістами відмовилась, пославшись на зайнятість. 

Адвокат екс-судді Павло Попков, який представляє інтереси Татькова в Україні, лише коротко відповів: «Жодної інформації я надати не зможу і говорити не буду, тому що ви – сторонні люди. Це конфіденційна інформація, матеріали кримінальної справи. Це просто не відповідає адвокатській етиці – розголошення». 

Віктор Татьков – один із вірних соратників екс-президента Віктора Януковича. Від жовтня 2016-го його офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією Генеральної прокуратури України, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень. У жовтні 2016 року – за лічені тижні до оголошення підозри суддя виїхав з країни: спершу – до Польщі, а згодом – і до Австрії і відтоді, за інформацією департаменту спеціальних розслідувань ГПУ, в Україні не з’являвся. 

У березні 2018 року з однієї із судових ухвал стало відомо, що Віктор Татьков звернувся до австрійської влади з проханням надати йому політичний притулок. Рішення поки немає. 

Розгляд оскарження у справах про топ-корупцію у звичайних апеляційних судах є кроком назад – Ситник

Норма нового закону про антикорупційний суд про можливість розглядати вже розпочаті антикорупційні провадження у апеляційних судах загальної юрисдикції є спробою реваншу та «кроком назад», заявив очільник НАБУ Артем Ситник на конференції Консультативної місії ЄС в Україні про реформу правоохоронних органів.

Ситник наголосив, що таку норму виявили у перехідних положеннях закону, який вже підписали президент і голова Верховної Ради.

«Мені відомо, що багато депутатів святкувало ухвалення норми про те, що апеляції у справах, розпочатих до запуску Антикорупційного суду, не розглядатиме апеляційна палата цього суду. А це – справи про топ-корупцію, провадження щодо Насірова, Розенблата тощо. Це крок назад. Але це ще не пізно виправити», – заявив він.

Таку оцінку згаданій нормі закону дали і деякі депутати парламенту. Зі свого боку, голова Представництва ЄС в Украіні Юґ Мінґареллі відмовився на прохання Радіо Свобода дати оцінку цій нормі та ризиків, пов’язаних із нею. За його словами, Консультативна місія ЄС в Украіні нині вивчає текст ухваленого закону, і лише після цього даватиме оцінку. 

Ухвалений Верховною Радою та підписаний президентом України закон «Про Вищий антикорупційний суд» 14 червня набрав чинності.

Офіційне видання Верховної Ради, газета «Голос України» оприлюднила цей документ 13 червня. Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями, «цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування».

Закон, ініційований президентом України Петром Порошенком, Верховна Рада ухвалила 315 голосами 7 червня, а 9 червня, його підписав голова парламенту Андрій Парубій. Президент підписав документ 11 червня.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року. Проте досі не був схвалений спеціальний закон щодо такого суду.

 

Порошенко підписав закон про антикорупційний суд

Президент України Петро Порошенко підписав закон про «Про Вищий антикорупційний суд». Про це глава держави повідомив у Facebook.

Цей закон, ініційований самим президентом, Верховна Рада ухвалила 315 голосами 7 червня, а 9 червня його підписав голова парламенту Андрій Парубій.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року. Проте досі не був схвалений спеціальний закон щодо такого суду.