Харків: поліція тепер розслідує напад на координатора партії Шарія як «замах на вбивство»

Поліція Харківської області повідомила 6 липня про зміну кваліфікації справи, відкритої після нападу на представника «однієї з політичних партій».

Справу, раніше відкриту за ознаками хуліганства, тепер розслідують як «замах на вбивство», вчинений за попередньою змовою групою людей.

«Слідчим управлінням ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню за фактом замаху на умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, стосовно чоловіка 1992 року народження. Вказаний факт мав місце 25 червня близько 01:53 на вулиці Весніна у Харкові. Двоє невідомих напали на 28-річного громадянина  та спричинили йому тілесні ушкодження», – йдеться в заяві.

Читайте такоє: Підозрюваного в нападі на працівника партії Шарія відправили під домашній арешт​

Якщо максимальне покарання за хуліганство передбачає від трьох до семи років ув’язнення, то нова кваліфікація може призвести до терміну до 15 років або довічного позбавлення волі.

Наразі, за повідомленням, правоохоронці встановлюють причетних до нападу людей.

Поліція не називає імені потерпілого та назви партії, проте обставини справи вказують на побиття координатора партії блогера Анатолія Шарія в Харкові 28-річного Микити Роженка.

Про те, що Роженко потрапив до лікарні внаслідок нападу, представники «Партії Шарія» повідомили вночі проти 25 червня.

Czech Volunteers Develop Functioning Lung Ventilator іn Days

Tomas Kapler knew nothing about ventilators — he’s an online business consultant, not an engineer or a medical technician. But when he saw that shortages of the vital machines had imperiled critically ill COVID-19 patients in northern Italy, he was moved to action.”It was a disturbing feeling for me that because of a lack of equipment the doctors had to decide whether a person gets a chance to live,” Kapler said. “That seemed so horrific to me that it was an impulse to do something.”And so he did. “I just said to myself: ‘Can we simply make the ventilators?'” he said.  Working around the clock, he brought together a team of 30 Czechs to develop a fully functional ventilator — Corovent. And they did it in a matter of days.Kapler is a member of an informal group of volunteers formed by IT companies and experts who offered to help the state fight the pandemic. The virus struck here slightly later than in western Europe but the number of infected was rising and time was running out.”It seemed that on the turn of March and April, we might be in the same situation as Italy,” Kapler said.  Ventilators had become a precious commodity. Their price was skyrocketing and so was demand that the traditional makers were unable to immediately meet.”Corovent” lung ventilators, manufactured in Trebic, Czech Republic, are being tested, June 17, 2020.Components for the ventilators were also in critically short supply. So Kapler said he set out to “make a ventilator from the parts that are used in common machines.”  A crowd-funding campaign ensured the necessary finances in just hours.Kapler approached Karel Roubik, professor of Biomedical Engineering at the Czech Technical University for help. He, in turn, assembled colleagues through Skype, while his post-graduate student tested the new design in their lab in Kladno, west of Prague.They had a working prototype in five days, something that would normally take a year.Roubik said their simple design makes the machine reliable, inexpensive, and easy to operate and mass produce.  A group of volunteer pilots flew their planes to deliver anything needed. And then MICO, an energy and chemical company based in Trebic, 200 kilometers (125 miles) from Kladno, offered to do the manufacturing.Flights between the two places helped fine-tune the production line in a few weeks.  “I didn’t do anything more than those people who were making the face masks,” said MICO’s chief executive, Jiri Denner. “They did the maximum they could. And I did the maximum I could.”With the certification for emergency use in the European Union approved, the ventilator was ready in April — but it was not needed in the Czech Republic, which had managed to contain the outbreak.MICO has submitted a request for approval for emergency use in the United States, Brazil, Russia and other countries. Meanwhile, they’ve applied for EU certification for common hospital use.”Originally, we thought it would be just an emergency ventilator for the Czech Republic,” Kapler said. “But it later turned out that the ventilators will be needed in the entire world.”Kapler looks back at the effort with satisfaction.”I had to quit my job and I have been without pay for several months,” he said. “But otherwise, it was mostly positive for me. I’ve met many fantastic people who are willing to help.”Or to quote the slogan printed on the ventilator’s box: “Powered by Czech heart.”
 

Можливий конфлікт інтересів у справі судді Вовка: у Вищій раді правосуддя кажуть, що «незалежні»

У Вищій раді правосуддя заявляють, що її члени «незалежні від будь-якого незаконного впливу, тиску чи втручання». Водночас у ВРП так і не відповіли на конкретні питання щодо можливого конфлікту інтересів у них у справі судді Окружного адмінсуду Павла Вовка. Раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) з’ясували, що троє членів ВРП не взяли самовідвід у справі судді Вовка, якого підозрюють у втручанні в роботу судових органів – попри можливий конфлікт інтересів.

«Член Вищої ради правосуддя у своїй діяльності є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску чи втручання (частина 4-та статті 21 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»)», – йдеться у відповіді ВРП на запит «Схем», яка надійшла в редакцію 6 липня.

На конкретні питання журналістів, адресовані безпосередньо до членів Вищої ради правосуддя, в установі не відреагували.

20 серпня 2019 року Вища рада правосуддя не підтримала клопотання Генеральної прокуратури про тимчасове відсторонення судді Окружного адмінсуду Павла Вовка від здійснення правосуддя – «у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності».

За даними НАБУ і Генпрокуратури, Вовк та інші судді Окружного адмінсуду фігурували у справі про організацію винесення завідомо неправосудних судових рішень і втручання у діяльність судових органів із метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Національне антикорупційне бюро оприлюднило записи розмов ймовірно суддів Окружного адмінсуду, зокрема, його голови – Павла Вовка.

Як з’ясували «Схеми», в той день, коли ВРП ухвалювала рішення щодо судді Вовка, ще троє членів ВРП не оголосили самовідвід, хоча в них – можливий конфлікт інтересів.

Так, доповідач у справі Вовка, тодішній голова ВРП Володимир Говоруха, раніше отримував позитивне судове рішення у приватній справі від суддівської колегії, членом якої був Павло Вовк. Відповідно до цього рішення, Говорусі в 2011 році мали виплатити майже 268 тисяч гривень як «недоотриману заробітну плату», а ще близько 241 тисячі – як «недоотримане довічне грошове утримання».

Вовк також раніше ухвалив позитивне рішення у приватній справі ще одного члена ВРП, який розглядав питання щодо відсторонення його від правосуддя – Віктора Шапрана. У 2012 році суддя Вовк задовольнив прохання тодішнього судді Київського апеляційного господарського суду Шапрана не платити з його зарплати податки державі в розмірі 14 тисяч гривень. Ці гроші мали бути зараховані судді Шапрану як його дохід.

 

Імовірний конфлікт був і в Андрія Овсієнка, який теж розглядав справу щодо відсторонення Вовка від здійснення правосуддя у серпні 2019 року і який нині очолює ВРП. Його дружина – Оксана Овсієнко, як кандидатка у судді, за кілька місяців до цього розгляду проходила стажування в Окружному адмінсуді. А Павло Вовк, як голова суду, і мав призначити для дружини члена ВРП «коуча-наставника» в суді.

Крім Вовка, 20 серпня 2019 року ВРП відмовилась відсторонити від правосуддя ще одного суддю Окружного адмінсуду, який також фігурує на так званих «плівках Вовка» і якого також підозрюють у втручанні у роботу судових органів – Ігоря Погрібніченка.

Як з’ясували «Схеми», на тому засіданні був присутній також член Вищої ради правосуддя Віктор Грищук, у справі якого раніше суддею виступав згаданий Погрібніченко.

Цей суддя розглядав питання правомірності призначення Віктора Грищука членом Вищої ради правосуддя. Спочатку суддя Погрібніченко залишив заяву без руху, бо знайшов у ній недоліки, а згодом і взагалі повернув її позивачу.

«Про це прямо говорить закон «Про судоустрій і статус суддів», що член ВРП не має і не може розглядати питань, якщо цей суддя розглядав чи розглядає справи щодо члена ВРП – тут очевидний конфлікт інтересів», – вважає експертка ГО «Центр протидії корупції» Галина Чижик.

Окремо журналісти відправили запит до НАЗК із питаннями щодо можливого конфлікту інтересів у членів ВРП.

 

У липні 2019-го представники НАБУ і Генпрокуратури України провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси – «у межах розслідування можливого вчинення кримінальних правопорушень головою та окремими суддями Окружного адмінсуду Києва».

Четверо суддів, у тому числі Вовк та Погрібніченко, отримали підозри. Нині досудове розслідування завершене, сторони знайомляться з матеріалами справи, яка невдовзі має бути передана до суду.

У суді назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском. Сам Павло Вовк заявляв, що вважає оприлюднені детективами записи «компіляцією і монтажем».

21 січня Павла Вовка повторно обрали головою Окружного адмінсуду Києва.

Раніше «Схеми» повідомляли, що співробітники Вищої ради правосуддя перешкоджали роботі знімальної групи, посилаючись, у тому числі, на «порушення порядку доступу до службових приміщень», прописаного ВРП. Водночас медіаюристи назвали це «перешкоджанням законній роботі журналістів» – оскільки журналісти мають право «безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень».

Данія розширила для Росії можливості будівництва «Північного потоку-2»

Російська компанія «Північний потік-2» отримала можливість використовувати трубоукладальні судна з якірним позиціонуванням в територіальни водах Данії – про таке рішення повідомило Датське енергетичне агентство 6 липня.

«Зміна (в умовах будівництва – ред.) означає, що компанія може використовувати трубоукладальні судна з якорями окремо від або разом із суднами з динамічним позиціонуванням», – зазначає агентство.

Рішення, пояснюють в установі, відповідає Акту про континентальний шельф та зобов’язанням Данії згідно з Конвенцією ООН про морське право. За цими документами Копенгаген мусить дозволити прокладання труб з урахуванням вимог безпеки, захисту ресурсів та довкілля.

Читайте також: Сенатори США підготували нові санкції проти «Північного потоку-2»

За повідомленням, Данія отримала запит «Північного потоку-2» на використання трубоукладальних суден з якорним позиціонуванням 4 червня.

Данія, що була країною, яка найдовше блокувала проходження російського газогону «Північний потік-2» дном Балтійського моря, погодилася на його прокладання на своєму шельфі в жовтні 2019 року.

Уряди України, США, Польщі і країни Балтії називають новий російський газогін загрозою європейській енергетичній безпеці. Німеччина, яка є одним з вигодоотримувачів проєкту, стверджує, що український транзит збережеться і після його запуску.

 

Російський газогін планують добудувати наприкінці 2020 року. Разом із іншими російськими транзитними газогонами він дасть змогу перебрати на себе майже весь обсяг газу, який нині проходить Україною і приносить їй суттєві доходи, близько 3% від усього ВВП держави, пояснюють експерти.

Проєкт «Північний потік-2» після добудови другої лінії газогону зможе забезпечити транзит до ЄС 55 мільярдів кубометрів російського газу на рік.

США заявили, що розглядають будь-які кроки, щоб припинити російський газотранспортний проєкт, бо він загрожує національній безпеці країн Європи, які є союзниками Сполучених Штатів.

Italy’s Tourism Industry Іs Missing Americans

Tourists are back in Italy – a country that a few months ago was the epicenter of the coronavirus outbreak in Europe, suffering nearly 35,000 deaths.European Union borders have re-opened to tourists from a list of countries without the need to quarantine.  But the United States is not on that list – much to the dismay of businesses in Italy.  With the tourism industry accounting for 13 percent of Italy’s gross domestic product, the Italian economy – already battered by the COVID-19 pandemic – is expected to suffer significant losses without American tourists who are also the biggest spenders.Since the country began reopening its borders June 3, European travelers were the first to return and then starting last week, those from a number of non-EU nations followed. However, American tourists – the second largest group of visitors to Italy after the Germans – are still barred from entering the country, except for urgent reasons.
 
Today, the few American visitors seen in Italy often have a story to tell. Colleen Hewson, a retiree from the U.S. city of Detroit, and her husband came in March to visit the ruins at Pompeii only to find it closed due to the pandemic. They were caught in Italy’s lockdown, stayed, and were among the first to reenter the archeological site when it reopened at the end of May.
 
“We’re here on a vacation for our 30th (wedding) anniversary staying at an Airbnb (vacation home rental) with a local and he was nice enough to accommodate us until the lockdown was over and the ruins have opened,” Colleen Hewson said.Italy’s Amalfi CoastItaly’s Amalfi Coast is among areas affected by the absence of usually big-spending American tourists 
Expensive hotels popular with Americans such as in the Amalfi Coast area are bracing themselves for big losses this vacation season. Some have partially reopened, while others not at all.  
 
Fifteen million Americans visit Europe each year, many of them during the summer. Their absence is a huge blow since they account for ten percent of Europe’s overall economy.
 
The EU’s decision to exclude travelers from certain nations, including the United States, is based on infection rates. Other major countries whose tourists are barred include Brazil and Russia. Citizens of Australia, Canada, Japan, and South Korea are allowed in.
 
Last week, five American tourists made the news when they were denied entry to Sardinia, another favorite destination with Americans. They were forced to leave Cagliari airport after flying into the Mediterranean island on a private jet.  
 
The Italian government says 5.6 million Americans visit Italy every year, with July being their preferred month of travel. Aside from the more common destinations like Rome, Venice, Florence and Milan, many flock to the sea resorts like the Amalfi Coast and the major islands of Sardinia and Sicily – where the food and culture are named as the biggest draw.  
 

Turkey: Khashoggi’s Fiancee Appears at Absent Saudis’ Trial 

The fiancee of Jamal Khashoggi told a Turkish court July 3 that the Washington Post columnist was lured to his death at the Saudi Consulate in Istanbul through “a great betrayal and deception,” and she asked that all persons responsible for his killing be brought to justice. Hatice Cengiz spoke at the opening of the trial in absentia of two former aides of Saudi Crown Prince Mohammed bin Salman and 18 other Saudi nationals who were charged in Turkey for Khashoggi’s grisly slaying.  The journalist’s 2018 killing at the consulate sparked international condemnation and cast a cloud of suspicion over the prince. FILE – In this Nov. 2, 2018, photo, a video image of Hatice Cengiz, fiancee of slain Saudi journalist Jamal Khashoggi, picured below, is displayed during a memorial event in Washington, Oct. 2, 2018.The 20 Saudi defendants all left Turkey, and Saudi Arabia rejected Turkish demands for their extradition. Some of the men were put on trial in Riyadh behind closed doors. The proceedings were widely criticized as a whitewash. Khashoggi’s family members later announced they had forgiven his killers. The trial in Turkey is being closely watched for possible new information or evidence from the killing, including the whereabouts of Khashoggi’s remains.  FILE – A still image taken from CCTV video and obtained by TRT World claims to show Saudi journalist Jamal Khashoggi, highlighted in a red circle by the source, as he arrives at Saudi Arabia’s Consulate in Istanbul, Oct. 2, 2018.Khashoggi, who was a United States resident, had walked into his country’s consulate on Oct. 2, 2018, for an appointment to pick up documents that would allow him to marry his Turkish fiancee. He never walked out. “He was called [to the consulate] with great betrayal and deception,” the state-run Anadolu Agency quoted Cengiz as testifying. Hatice Cengiz leaves the Justice Palace in Istanbul, July 3, 2020.”I am making a complaint about everyone who knew about the incident and about everyone who gave the order,” said Cengiz, who waited for Khashoggi outside the Istanbul consulate when he went there to obtain the documents and alerted authorities when he failed to come out.  Yasin Aktay, a prominent politician from Turkish President Recep Tayyip Erdogan’s ruling party and a friend of Khashoggi’s, told the court that the slain journalist felt safe in Turkey despite reports of “operations by Saudis against dissidents abroad.” Aktay also testified that he alerted Turkey’s intelligence chief, among other officials, after Khashoggi failed to emerge from the consulate after five hours. He said the intelligence chief responded, “I wish he hadn’t gone in,” according to Anadolu.  The court also heard testimony from six local Turkish employees of the Saudi Consulate. Five of them said they did not see Khashoggi,. One said he had a brief conversation with the journalist when Khashoggi first entered the building but did not see him again after that. The trial was adjourned until Nov. 24 to await several actions, including an Interpol response to correspondence concerning Turkish requests for the suspects’ arrests, Anadolu reported. Turkish prosecutors have demanded that the defendants be sentenced to life terms in prison, if convicted.  The Turkish prosecutors have charged the prince’s former advisers, Saud al-Qahtani and Ahmed al-Asiri, with “instigating a premeditated murder with the intent of [causing] torment through fiendish instinct.” Prosecutors are also seeking life prison sentences for 18 other Saudi nationals charged with carrying out “a premeditated murder with the intent of [causing] torment through fiendish instincts.” A team of 15 Saudi agents had flown to Turkey to meet Khashoggi inside the consulate. They included a forensic doctor, intelligence and security officers and individuals who worked for the crown prince’s office.  Turkish officials allege Khashoggi was killed and then dismembered with a bone saw. Turkey, a rival of Saudi Arabia, apparently had the Saudi Consulate bugged and has shared audio of the killing with the CIA, among others. Prior to his killing, Khashoggi had written critically of Saudi Arabia’s crown prince in columns for The Washington Post.  Saudi Arabia had initially offered shifting accounts about Khashoggi’s disappearance. As international pressure mounted because of the Turkish leaks, the kingdom eventually settled on the explanation that he was killed by rogue officials in a brawl.  Turkish prosecutors say the suspects “acted in consensus from the beginning in line with the decision of taking the victim back to Saudi Arabia and of killing him if he did not agree.” Riyadh had insisted that the kingdom’s courts are the correct place for the suspects to be tried and put 11 people on trial over the killing. In December, five people were sentenced to death while three others were found guilty of covering up the crime and were sentenced to a combined 24 years in prison.  During the Muslim holy month of Ramadan in May, Khashoggi’s son announced that the family pardoned the killers, giving legal reprieve to the five government agents who were sentenced to death.  

Хомчак: інформація про нібито скорочення війська є неправдивою

Інформація про нібито скорочення війська є маніпулятивною і неправдивою, заявив головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак в інтерв’ю «АрміяInform».

«Правда в тому, що дехто прагне постійно підживлювати інформаційний фон довкола Збройних сил негативом. Інформація про нібито скорочення війська є маніпулятивною та неправдивою», – сказав він.

За словами Хомчака, нині штатна чисельність війська значно перевищує 250 тисяч осіб, що визначені законом «Про чисельність Збройних сил України». 

«І якщо говорити про некомплект війська відповідно до штатної чисельності, то він значний. А якщо згадати про чисельність війська, визначену законом України, то ми укомплектовані на сьогодні майже на 100 відсотків. Ось у чому правда! А майстри маніпуляцій використовують цю ситуацію на свою користь, мовляв, у бригадах великий некомплект, відтік людей з війська збільшується», – сказав головнокомандувач ЗСУ.

 

Як заявив Хомчак, значна розбіжність між штатною чисельністю війська (кількість посад на папері) й наявною чисельністю особового складу (визначена законом України «Про чисельність ЗС України», 250 000 осіб), не дозволяють досягти необхідної злагодженості підрозділів, якісно проводити заходи бойової підготовки, максимально ефективно використовувати фінансові ресурси. 

«Хронічна неукомплектованість підрозділів суттєво знижує боєздатність військових частин, загалом негативно впливає на розвиток спроможностей ЗСУ. Тому ухвалено рішення поетапно привести штатну чисельність військ у відповідність до визначеної законодавством України чисельності. Крапка», – сказав він.

Минулого місяця перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, колишній командувач десантно-штурмовими військами, народний депутат від «Європейської солідарності» Михайло Забродський повідомив, що на засіданні комітету на питання про можливе скорочення чисельності ЗСУ, міністр оборони Андрій Таран відповів, що планується «оптимізація», а саме: скорочення невакантних посад.

Забродський наводить цитату Тарана: «По живому різати не дам» і наводить, натомість, дані, які, за його словами, «надходять із різних джерел, перш за все з військ».

«Наразі вже заплановане скорочення чисельності Сухопутних військ, більше десятка тисяч осіб, Повітряних сил, Морської піхоти та ДШВ – по декілька тисяч осіб. Загалом близько сорока тисяч посад. Зокрема, мова йде про скорочення декількох ескадрилій тактичної авіації, розвідувальних, артилерійських і танкових підрозділів в ДШВ і Морській піхоті», – написав генерал Забродський.

 

Генеральний штаб ЗСУ роз’яснив, що в ході оптимізації штатної чисельності Збройних сил України «не відбудеться скорочення жодної бойової частини та жодного військовослужбовця, передбачається лише скорочення посад».

Переважно будуть скорочені посади у військових частинах та підрозділах, які не залучаються до виконання завдань в операції Об’єднаних сил, повідомили у Генштабі.

 

Зеленського просять заборонити 5G – петиція набрала 25 тисяч голосів

На сайті президента України Ворлодимира Зеленського електронна петиція із закликом заборонити впровадження технології 5G через «вкрай негативне впливання на здоров’я» набрала необхідну для розгляду кількість голосів. Тепер Зеленський має відповісти на звернення громадян.

Громадянка України Юліана Гордей зареєструвала петицію 7 квітня 2020 року. Станом на 6 липня вона набрала 25 473 голоси, статус звернення змінився на «очікує на розгляд».

«Без клінічно підтвердженої доказової бази щодо безпечності даного виду зв’язку просимо не вводити його в нашій країні», – закликає авторка тексту.

17 травня 2019 року п’ятий президент України Петро Порошенко підписав указ про підготовку до запровадження 5G в Україні.

 

Технологія стільникового зв’язку п’ятого покоління (5G) почала розгортатися по всьому світу в 2019 році. Вона обіцяє більшу пропускну здатність і набагато швидшу передачу даних, до 10 гігабіт в секунду, що приблизно в 100 разів швидше, ніж нинішня технологія 4G.

Це досягається за рахунок використання більш високої, ніж в мережах 4G, радіочастоти. Радіус дії таких частот у середньому 1,6 кілометра, крім того вони слабко проникають крізь деякі види будівельних матеріалів, в зв’язку з чим мережа 5G вимагає набагато більш купчастого розгортання антен. Станом на квітень 2019 року, 224 оператори в 88 країнах приступили до розгортання технології 5G.

Ніч на 5 липня в Києві була найтеплішою за 140 років – метеорологи

Цьогорічна ніч на 5 липня у столиці України виявилась найтеплішою за 140 років, повідомляє Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського.

«За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського ніч на неділю у Києві виявилась найтеплішою, адже її температура не опустилася нижче +20,6°С. Попереднє рекордне значення +20,5°С 1988 року перевищено на 0,1°С», – йдеться в повідомленні.

В обсерваторії нагадали, що загалом від початку року в Києві встановлено 24 температурні рекорди.

 

Кількість польотів в Україні у червні була на 87,1 % меншою, ніж минулого року – Украерорух

Авіатрафік у повітряному просторі України в червні впав на 87,1% порівняно з червнем 2019 року, повідомило Державне підприємство обслуговування повітряного руху (Украерорух).

«Кількість польотів в українському небі після відкриття авіасполучення відновлюється дуже повільно. Кількість виконаних у червні 2020 року польотів, які Украерорух забезпечив аеронавігаційним обслуговуванням, становить 4 584 рейси – це на 87,1 % менше порівняно з червнем 2019 року», – йдеться в повідомленні.

За даними Украероруху, із загального числа польотів у червні 1403 були внутрішніми (скорочення кількості на 53,9% порівняно із червнем-2019), 1650 – міжнародні (скорочення на 89,5%) і 1531 – транзитні (скорочення на 90,8%).

 

Українські авіакомпанії здійснили в червні 1778 рейсів, іноземні – 2806 рейсів.

Найбільшим залишається падіння обсягів транзитних польотів в українському повітряному просторі: цей показник у червні 2020 року майже на 91% нижчий порівняно з показником 2019 року, йдеться в повідомленні.

«Транзитні потоки завжди становлять основну частину доходів провайдерів аеронавігаційного обслуговування – зокрема, у структурі доходів Украероруху до 2014 року частка таких надходжень дорівнювала майже 70%. За шість років втрати за найбільш прибутковим джерелом надходжень за обслуговування транзитних потоків перевищують 20 мільярдів гривень», – повідомили в Украерорусі.

 

5 червня Україна відновила внутрішні пасажирські авіаперевезення, а 15 червня запустила міжнародне авіасполучення після кількох місяців перерви, пов’язаної з карантином, запровадженим через поширення коронавірусу.

 

Former Nazi Camp Guard, 93, Faces German Court Reckoning

The prosecution’s closing arguments will be heard on Monday in the trial of a 93-year-old former Nazi concentration camp guard for complicity in the murder of more than 5,000 people during World War II. In what could be one of the last such cases of surviving Nazi guards, Bruno Dey stands accused of complicity in the murder of 5,230 people when he worked at the Stutthof camp near what was then Danzig, now Gdansk in Poland.   Dey, who has appeared in court in a wheelchair, denies bearing any guilt for what happened at the camp. His defense has insisted that he did not join the SS voluntarily before serving at the camp from August 1944 to April 1945, ending up assigned there because a heart condition excluded him from frontline service.   But prosecutors argue that his involvement was crucial to the killings, as his time in the SS coincided with the “Final Solution” order to systematically exterminate Jews through gassing, starvation or denial of medical care. Dey is standing trial at a juvenile court because he was aged between 17 and 18 at the time. ‘Emaciated figures’During his testimony in May, Dey told the court that he wanted to forget his time at the camp. “I don’t want to keep going over the past,” he told the Hamburg tribunal.   Judge Anna Meier-Goering had asked whether Dey had spoken to his children and grandchildren about the time he stood guard at Stutthof. “I don’t bear any guilt for what happened back then,” Dey said. “I didn’t contribute anything to it, other than standing guard. But I was forced to do it, it was an order.” Dey acknowledged last year that he had been aware of the camp’s gas chambers and admitted seeing “emaciated figures, people who had suffered”, but insisted he was not guilty. The Nazis set up the Stutthof camp in 1939, initially using it to detain Polish political prisoners. But it ended up holding 110,000 detainees, including many Jews. Some 65,000 people perished in the camp.  Race against time   Dey, who now lives in Hamburg, became a baker after the war. Married with two daughters, he supplemented his income by working as a truck driver, before later taking on a job in building maintenance.   He came into prosecutors’ sights after a landmark 2011 ruling against former Sobibor camp guard John Demjanjuk on the basis that he was part of the Nazi killing machine. Since then, Germany has been racing to put on trial surviving SS personnel on those grounds rather than for murders or atrocities directly linked to the individual accused. Ukrainian-American Demjanjuk was convicted of being an accessory to the murder of nearly 30,000 Jews at the Sobibor death camp. He died while his appeal was pending. The court ruled that as a guard at the camp, he was automatically implicated in killings carried out there at the time. The case set a new legal precedent and prompted several further convictions of Nazi officers, including that of the “bookkeeper of Auschwitz” Oscar Groening. He died aged 96 before he could be jailed. 

Російська не може бути другою державною мовою в Україні – секретар РНБО

Секретар Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов заявляє, що російська мова не може бути другою державною в Україні. Як заявив Данілов в інтерв’ю «Українській правді», для нього питання мови – «принципове». 

«Є речі, наприклад, питання мови – це дуже важливе, принципове питання для держави. Ніякої другої, російської, у нас бути не може – не тому, що її не треба вивчати, її не треба знати. Якщо ми кажемо про Україну – то має бути тільки державна українська мова», – заявив Данілов. 

 

«Чи має бути друга мова в Україні? Звичайно, має бути. Але це має бути англійська мова, яка має вивчатися, починаючи з дитячого садочка. Усі громадяни України, якщо ми хочемо бути в цивілізованому світі, мають знати, використовувати англійську мову. Це є обов’язкова річ», – додав він. 

7 липня Конституційний суд України починає розглядати конституційне подання 51 народного депутата про конституційність закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

 

Автори подання наполягають на неконституційності закону, заявляючи, що він «спрямований на дискримінацію російської, інших мов національних меншин України, дискримінацію громадян за мовними ознаками».

Верховна Рада України 25 квітня 2019 року ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». 

Секретар РНБО не бачить можливості для проведення виборів на Донбасі

Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов в інтерв’ю «Українській правді» не бачить можливості для проведення виборів на Донбасі.

«Що стосується виборів на Донбасі – мають відбутися певні умови, щоб вони там відбулися. На сьогодні, на день нашого спілкування я не бачу, як там можуть відбуватися вибори. Якщо будуть якісь зміни, якісь процеси, рано чи пізно там будуть вибори відбуватися», – заявив Данілов.

Він наголосив, що вибори мають відбуватися на українській території, над виборчими дільницями мають вивісити українські прапори.

«Мають бути українські засоби масової інформації, українські політичні сили. Вони мають відбуватися за українським законодавством, за українською Конституцією, і українська Центральна Виборча Комісія має їх там проводити. Поки що мені складно уявити такі умови», – зазначив Данілов.

Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв про бажання провести місцеві вибори в жовтні 2020 року на всій території країни, включно з окремими районами Донецької і Луганської областей.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 

Britain Says to Put Nearly $2 Billion Into Arts to Help Survival

Britain will invest nearly $2 billion in cultural institutions and the arts to help a sector that has been crippled by the COVID-19 pandemic and lockdown, Prime Minister Boris Johnson said Sunday.
 
Theaters, opera houses and ballet companies have been left without a live audience for months.
 
Though English museums and cinemas can reopen with strict social distancing in the latest easing of the lockdown that began Saturday, guidelines still dictate no live performances at theaters or concert halls.
 
That has created an existential crisis for much of the sector, which has been vocal in calling on the government for support.
 
“This money will help safeguard the sector for future generations, ensuring arts groups and venues across the UK can stay afloat and support their staff whilst their doors remain closed and curtains remain down,” Johnson said in a statement.
 
The government said the 1.57 billion pound ($1.96 billion) investment was the biggest ever in Britain’s culture sector.
 
It said that Britain’s museums, art galleries, theaters, independent cinemas, heritage sites and music venues would be protected through emergency grants and loans.
 
The government will consult with figures from Arts Council England, the British Film Institute and other specialist bodies on awarding grants, while it said repayable finance would be issued on affordable terms.
 

Croatia’s Ruling HDZ Wins Parliamentary Vote, Majority Within Reach

Croatia’s ruling center-right Croatian Democratic Union (HDZ) convincingly won a parliamentary election Sunday, held at a time of rising coronavirus infections and a sharp economic downturn because of the pandemic.The official results after about 60% of votes were counted gave the HDZ 68 seats in the 151-seat parliament, while its top opponent, the Social Democrats (SDP) and its small allies, secured 43 seats.Nationalist and euroskeptic bloc Domovinski Pokret (Homeland Movement), led by popular singer Miroslav Skoro, came in third with 15 seats, followed by the conservative Most (Bridge) party with eight seats and leftist Mozemo (We can) with six seats.The HDZ will now seek partners to form yet another ruling coalition, which analysts believe should not be too difficult given its strong performance.”They have a pretty comfortable position now as they may be able to choose their partners and may not need to negotiate with their opponents on the right-wing spectrum of the political scene,” political analyst Berto Salaj told state television.The HDZ leader and incumbent Prime Minister Andrej Plenkovic said the victory brought with it an obligation to work hard.”Croatia is facing serious challenges which require from us responsibility, knowledge and experience. That is exactly what we have offered to the Croatian voters,” he said addressing his party supporters.The new government will have an uphill task to keep a grip on the coronavirus while trying to restore the economy, which is expected to shrink about 10% this year. Tourism revenues are forecast to slump 70%.Croatia has reported a relatively small number of COVID-19 infections, a little over 3,000 cases and some 100 deaths so far, but infections have accelerated in the past two weeks, with the daily number of new cases peaking at about 80. 

Ми давали координати колон, реалізації не було – Кривонос про вихід бойовиків Гіркіна зі Слов’янська

Заступник секретаря РНБО Сергій Кривонос, який 2014 року керував обороною Краматорського аеродрому, вважає, що сили Антитерористичної операції могли зупинити колони бойовиків, які виходили зі Слов’янська та Краматорська 5 липня 2014 року.

«Маючи певну інформацію зі своїх джерел зі Слов’янська і Краматорська, ми розуміли, що вони будуть виходити. Це розуміння було чітко сформоване між 2 і 3 липня. І вже 4 числа було зрозуміло, що вони підуть в цю ніч з 4 на 5 (липня – ред.). Ми активно вели розвідку і давали координати безпосередньо і по нічному пересуванню колони, і по денному розташуванню противника в Краматорську і потім по виходу колон Гіркіна з Краматорська. Ці координати давалися. Реалізації цих координат не було», – розповів Кривонос в інтерв’ю проекту «Донбас.Реалії».

Читайте також: Був шанс завершити АТО раз і назавжди – Забродський про втечу бойовиків Гіркіна зі Слов’янська​

В ніч з 4 на 5 липня 2014 року угрупування бойовиків, які захопили Слов’янськ, змогли вийти з оточення. Спершу колони перемістились в сусідній Краматорськ, а звідти попрямували в Донецьк.

Водночас, за словами начальника Генерального штабу ЗСУ в 2014-2019 року Віктора Муженка, обстріли колон бойовиків не велись через ризик для життя місцевих мешканців.

«По-перше, була проблема з застосуванням артилерії, бо були вже максимальні дальності, а то й поза максимальними дальностями можливого ураження артилерії. А якщо б ми застосували авіацію бомбардувальну чи штурмову? Які могли б бути наслідки? Не розуміючи, хто там у нас внизу. Нас і так звинувачують у багатьох моментах, що ми діяли, умовно кажучи, неадекватно обстановці. Тобто набагато більше застосовували сил і засобів, чим було потрібно. А якщо б це було підтверджено масовими жертвами? Яке було б ставлення до сил АТО і як би оцінювалася ситуація по кожному військовослужбовцю, який приймав у цьому участь? Це питання серйозної відповідальності», — говорить Муженко.

Читайте також: Муженко розповів, чому сили АТО не зупинили вихід бойовиків Гіркіна зі Слов’янська​

5 липня 2014 року сили АТО відновили контроль над Слов’янськом та Краматорськом. На той момент угрупування бойовиків залишили ці населені пункти.

Більше про операцію зі звільнення Слов’янська та обставини втечі бойовиків ви можете дізнатись, переглянувши фільм проекту «Донбас.Реалії» «Прорив в Донецьк: чому Україна не зупинила бойовиків».

 

Посольство в Греції розповіло, коли повернуться українці, яких не пропустили в аеропорту Афін

Посольство України в Греції прокоментувало новину про 17 українських громадян, які не змогли потрапити до цієї країни 4 липня. Як стверджують у дипломатичному відомстві, після отримання інформації про подію черговий консул зв’язався з українцями в аеропорту.

«Посадова особа посольства зранку 5 липня прибула до поліцейського відділку і доставила питну воду і засоби особистої гігієни громадянам України. Завдяки проведеній роботі з поліцією українцям було дозволено додатково купувати напої та їжу на території поліцейської дільниці аеропорту», – йдеться в повідомленні.

 

Харчування пасажирам, за даними дипломатичного представництва, забезпечили авіакомпанії Wizzair та Rayanair. Вони ж мають доставити їх назад в Україну.

«Повернення наших громадян додому можливо першими зворотніми рейсами Афіни – Київ: Wizzair – 07.07 о 21.55, Ryanair – 06.07 ( щодо точного часу рейсу очікується підтвердження). Консули України співпрацюють з відповідними державними структурами Греції для того, щоб до непропущених громадян України, яких віднесено до категорії «небажані», не застосовувалась процедура «депортації», – повідомляє посольство.

Відомство нагадує про необхідність «уважного вивчення інформації щодо режиму в’їзду» до Греції. В’їзд до цієї країни для громадян України наразі заборонений, проте авіакомпанії, стверджують у посольстві, все одно беруть пасажирів на рейси з України до Афін.

Читайте також: Кілька держав Європи посилили карантинні обмеження через спалахи COVID-19​

Вранці 5 липня «Європейська правда» повідомила, що в аеропорту Афін затримали 17 громадян України, які прилетіли до Греції з Києва, через заборону на в’їзд до ЄС громадянам третіх країн.

Із 1 липня ЄС дозволив в’їзд туристам лише з 15-ти країн. Україна до так званого «безпечного списку» не потрапила, за винятком окремих категорій (люди з дозволом на проживання в ЄС та члени їхніх родин, а також мандрівники, які мають поважні причини).

Треба бути на дві голови вище за чоловіка – голова Міненерго про сексизм в галузі

Тимчасова виконувачка міністра енергетики Ольга Буславець розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода, як це – бути першою жінкою на її посаді.

На питання про те, чи їй доводилося стикатися з сексизмом в роботі, урядовиця відповіла коротко.

Читайте також: «Корабельна сосна» і ще 4 сексистські скандали нової влади​

«Для того, щоб бути сприйнятою у цій чоловічій галузі, звичайно, потрібно бути на дві голови вище будь-якого чоловіка. Тому дійсно потрібно було дуже багато працювати і бути висококваліфікованим фахівцем для того, щоб тебе сприймали, щоб тебе в галузі підтримували, ти міг ухвалювати рішення, які підтримувалися б і виконувалися б, і було розуміння, для чого це робиться, та була би відповідна довіра від галузі», – сказала вона.

 

Буславець очолила Міністерство енергетики та захисту довкілля (згодом – Міністерство енергетики) за рішенням уряду 16 квітня 2020 року. Перед тим її призначення мала розглядати Верховна Рада на своєму засідання 30 березня, але в останній момент питання зняли з голосування на вимогу президента Володимира Зеленького.

Вона перша жінка на цій посаді в історії України.

Britain Poised to Ban Huawei 

The British government is set to end the participation of Chinese telecom giant Huawei in the building of Britain’s 5G phone network — a policy about-turn that will further deteriorate London’s strained relations with Beijing, but will please Washington, according to British media reports. The major policy change follows a fresh reassessment by Britain’s National Cyber Security Center, or NCSC, on the eavesdropping risks posed by the Chinese company, according to Britain’s Sunday Telegraph newspaper. British officials have confirmed to VOA the newspaper report is accurate. Previously the NCSC, a department within Britain’s intelligence agency GCHQ, said the security risks posed by Huawei could be safely managed and mitigated, a view not shared by U.S. intelligence agencies. But the imposition last month of new U.S. restrictions on Huawei has altered the picture, the NCSC warns. Britain’s cybersecurity chiefs now conclude the sanctions, which block Huawei from using components and semi-conductors based on any American intellectual property, will mean the telecom giant will have to use “untrusted” parts, increasing security risks. British officials are drawing up a timetable for the removal of Huawei equipment already installed in the 5G network. British telecom firms BT and Vodafone have asked the government to give them until 2030 to strip Huawei components from the existing 5G infrastructure, but officials say Downing Street wants much speedier action, even if it means slowing down the roll-out of the new network. Tom Tugendhat, chairman of the House of Commons foreign affairs committee, welcomed the reports, saying, “The government’s change of heart is very welcome.” The planned policy reversal comes amid a mounting diplomatic dispute between Britain and Beijing over the introduction by the Chinese government of a new draconian security law that allows Chinese security agencies to arrest pro-democracy campaigners in Hong Kong, a former British enclave. To Beijing’s anger, Britain announced Hong Kong residents would be allowed to move to Britain. A sign reading “Boris Stop Huawei” is seen next to the M40 motorway, Tetsworth, Britain, May 1, 2020.In January, British Prime Minister Boris Johnson decided to allow Huawei a limited role in building the less critical parts of the country’s next-generation cellular network, dealing a blow to a U.S. campaign urging allies to boycott the telecom giant. For more than a year, the Trump administration has urged Britain and other allies to ban Huawei from participating in the development of fifth-generation wireless networks. U.S. officials say there’s a significant risk that the company, which has close ties to Chinese intelligence services, will act as a Trojan horse for Beijing’s espionage agencies, allowing them to sweep data up and gather intelligence. FILE – A pedestrian walks past a Huawei product stand at an EE telecommunications shop in central London, Britain, April 29, 2019.Ahead of Johnson’s go-ahead, U.S. officials warned London that giving Huawei the green-light could jeopardize intelligence-sharing between Britain and the United States. The British prime minister sought to mollify Washington — and critics within his own ruling Conservative party — by allowing Huawei to build only 35 percent of Britain’s 5G infrastructure and to exclude it from critical networks and from locations near nuclear plants and military bases. Pressure has been mounting on Johnson to reverse his decision from within his own party, pressure that has been fueled by the coronavirus pandemic and accusations that Beijing downplayed the danger of the novel virus. A newly-formed Conservative group in the House of Commons called the China Research Group has been urging Johnson to take a robust line with China’s communist leaders on a range of issues, from Beijing’s security crackdown in Hong Kong to Huawei. The group has attracted the support of dozens of Conservative lawmakers and around 60 had warned Johnson that they would mount a backbench rebellion, if he did not block Huawei. Johnson recently instructed officials to draft plans to limit Britain’s reliance on China for vital medical supplies and other strategic imports in light of the coronavirus crisis. Britain is strategically dependent on China for 71 critical goods categories, including pharmaceutical ingredients and consumer electronics, according to trade data analyzed by the Henry Jackson Society, a foreign policy think tank based in London. Last month, Christopher Patten, a former Conservative minister and Britain’s last Hong Kong governor, warned Johnson publicly about Huawei, saying, “If people argue we should deal with Huawei because they’re just like any other multinational company, that is for the birds: if they come under pressure from the Communist government to do things which are thought to be in Beijing’s interest they will do it.” With Britain poised to block Huawei, it would leave Canada as the only member of the so-called ‘Five Eyes’ intelligence-sharing partnership, which includes the U.S., Britain Australia and New Zealand, not yet to have excluded Huawei from involvement in 5G development. Huawei issued a statement Sunday saying it remains “open to discussions with the British government” and accused the U.S. of seeking to boost the market position of American companies. Company officials say an any decision to reverse its role in Britain’s 5G network is based is based on “mistaken assumptions.” A Huawei spokesman said: “Huawei is the most scrutinized vendor in the world and we firmly believe our unrivaled transparency in the UK means we can continue to be trusted to play a part in Britain’s gigabit upgrade. It’s important to focus on facts and not to speculate at this time.”  

Дисидент Софяник стверджує, що його дружину не випускають з анексованого Криму

Дисидент та проукраїнський активіст, плавець-марафонець Олег Софяник повідомив, що 5 липня його дружину Анжеліку Софяник вчергове не випустили з території анексованого Кримського півострова. Про це він розповів кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Дружина спробувала вчергове виїхати (з анексованого Криму – ред.), тому що треба було вже поспішати. Тому що ця неправдива сфальсифікована справа розкручується проти неї і буквально в четвер був поліграф, на який вона по глупоті погодилася. На нього не можна було погоджуватися, тому що поліграфіст, який детектор брехні проводить, він за російськими законами є свідком. І він може підтасувати (результати – ред.). Дуже багато людей сіли в Росії просто тому, що поліграфіст давав такі свідчення, що людина вважався учасником злочину», – розповів Софяник.

На думку дисидента, його дружину можуть заарештувати«буквально наступного тижня».

Читайте також: «Це російська рулетка. Може б, уже в камері сидів» – проукраїнський активіст і спортсмен, який виїхав із Криму​

«І ось у неділю (5 липня – ред.) вона спробувала знову виїхати з Криму, це було годину тому на контрольно-пропускному пункті «Чонгар». З двома дітьми… Вони намагалися виїхати з валізами. Її знову провели там до кімнати, почали допитувати: «Чому виїжджаєте? Де ваш чоловік? Чи ви брали участь у референдумі?». Знову ж таки, їхні питання – політичні. І потім їй відмовили через відсутність українських документів», – повідомив дисидент.

За словами Софяника, його дружина загубила український паспорт у 2014-2014 році. Він підкреслив, що російська «влада» кілька днів тому заявляла, що для в’їзду на анексований півострів та виїзду з нього можна використовувати лише російські документи.

«А наявність українського паспорта буде навіть штрафуватися від 2 до 5 тисяч рублів. Тим не менш, така ось причіпка була. Ну і кажуть, з міркувань державної безпеки – все, відправили її назад. Така залізна завіса, така тактика розділених сімей. Як за радянських часів», – резюмував він.​

Російські силовики наразі ніяк не прокоментували заяви Софяника.

Читайте також: Дисидент Софяник має підстави для звернення до ЄСПЛ проти Росії – юрист​

Дисидент і проукраїнський активіст, плавець-марафонець Олег Софяник, який нещодавно залишив Крим й оселився на Дніпропетровщині, 25 червня заявив про фабрикування справи окупаційною «владою» півострова проти його дружини Анжеліки Софяник, яка залишилася в Криму.

14 листопада 2019 року російські силовики затримували Олега Софяника на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонщиною. До цього він здійснив заплив від мису Лукулл (на заході Криму) до бухти Омега в Севастополі. Відстань у 30 км він подолав за 10 годин – без відпочинку і супроводу. Цей заплив Софяник присвятив 75-річчю депортації кримських татар.

Олег Софяник – відомий севастопольський плавець-марафонець, рекордсмен Книги рекордів України. Станом на травень 2012 року Софяник здійснив понад 50 марафонських запливів, найдовший з них – через Південно-Китайське море завдовжки 350 км.

Севастополец является диссидентом. За отказ от службы в армии и гражданства СССР его принуждали к психиатрическому лечению.

На горі Карачун відзначили шосту річницю звільнення Слов’янська від проросійських бойовиків

У неділю на горі Карачун відбулися урочистості до шостої річницю звільнення Слов’янська від проросійських бойовиків, повідомляє пресслужба Міністерства внутрішнії справ.

«Шість років тому, 5 липня 2014 року, завдяки успішним діям військовослужбовців та добровольців було звільнено від російський терористичних збройних формувань міста Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка та інші населені пункти північної частини Донеччини. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков привітали з пам’ятною датою всіх містян та учасників тих героїчних подій під час візиту на гору Карачун. Захід відбувся за участі послів Польщі, Латвії, Естонії та Словаччини», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що прем’єр-міністр Денис Шмигаль подякував міжнародним партнерам за підтримку. На заході були присутні, зокрема, посол Латвії в Україні Юріс Пойканс, посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький, посол Естонії в Україні Каймо Кууск та посол Словаччини в Україні Марек Шафін.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков нагадав, що саме під Слов’янськом захищав Україну Віталій Марків, який нині незаконно ув’язнений в Італії.

Раніше також президент України Володимир Зеленський привітав українців із днем звільнення Краматорська і Слов’янська від проросійських бойовиків.

Звільнення Слов’янська стало переломним моментом у визволенні низки інших міст та селищ Донбасу. Бої за Слов’янськ тривали з квітня до липня 2014 року. Підтримувані Росією бойовики покинули місто в ніч на 5 липня 2014-го. Це дало змогу українським військовим протягом 5-6 липня встановити контроль над містами Краматорськ, Артемівськ, Дружківка та Костянтинівка.

Був шанс завершити АТО раз і назавжди – Забродський про втечу бойовиків Гіркіна зі Слов’янська

Якби в ніч з 4 на 5 липня 2014 року силам АТО вдалося зупинити колони бойовиків на чолі з Ігорем Гіркіним, які тікали з міста, ситуація на Донбасі могла б кардинально змінитись. Таку думку висловив Михайо Забродський, народний депутат від «Європейсьої солідарності» та колишній командир 95 десантно-штурмової бригади ЗСУ, яка брала участь в операції зі звільнення Слов’янська.

«Відчуття досади від того, що, якби тоді в Слов’янську з ними покінчили, то, можливо, зовсім по-іншому розвивалися б події, наприклад, в тому ж Донецьку. Тому що зараз ми знаємо, що все, що відбувалося в Донецьку, воно отримало зовсім новий імпульс після прибуття туди групи бойовиків разом з Гіркіним. Був досить унікальний шанс завершити антитерористичну операцію тоді раз і назавжди», – розповів в інтерв’ю проекту «Донбас.Реалії» Михайло Забродський.

Читайте також: Як Росія «управляє Україною зсередини», та загроза нового наступу Кремля: тиждень на Донбасі​

В ніч з 4 на 5 липня 2014 року угрупування бойовиків, які захопили Слов’янськ, змогли вийти з оточення. Спершу колони перемістилися до сусіднього Краматорська, а звідти попрямували в Донецьк.

Водночас, на думку Віктора Муженка, який з 2014 по 2019 роки очолював Генеральний штаб ЗСУ, вихід колон зі Слов’янська і їх переміщення в Донецьк, не могло відчутно вплинути на подальший хід бойових дій на Донбасі.​

«Якщо загальна чисельність цих терористичних угрупувань нами оцінювалась на середину, на кінець червня порядку 20 000 людей, – ці півтори тисячі, які вийшли зі Слов’янська і Краматорська могли могли суттєво посилити угруповання в Донецьку, Луганську, Шахтарську, на кордоні і таке інше? Я не думаю, що це кардинально змінило співвідношення сил та засобів сторін», – вважає Муженко.

Читайте також: Муженко розповів, чому сили АТО не зупинили вихід бойовиків Гіркіна зі Слов’янська

5 липня 2014 року сили АТО відновили контроль над Слов’янськом та Краматорськом. На той момент угрупування бойовиків залишили ці населені пункти.

Більше про операцію зі звільнення Слов’янська та обставини втечі бойовиків ви можете дізнатись, переглянувши фільм проекту «Донбас.Реалії» «Прорив в Донецьк: чому Україна не зупинила бойовиків».

 

Pope Hails UN Global Cease-Fire Move to Fight Pandemic 

Pope Francis on Sunday threw his support behind a U.N. Security Council resolution calling for a halt to conflicts to facilitate the fight against the coronavirus pandemic.The U.N. Security Council on Wednesday unanimously adopted the resolution after more than three months of negotiations calling for “an immediate cessation of hostilities in all situations” on the Security Council’s agenda.”The request for a global and immediate cease-fire, which would allow that peace and security necessary to provide the needed humanitarian assistance is commendable,” the pope said after his weekly Angelus prayer at St. Peter’s in Rome.”I hope that this decision will be implemented effectively and promptly for the good of the many people who are suffering.”May this Security Council resolution become a courageous first step towards a peaceful future.”The resolution was the Security Council’s first statement on the pandemic and its first real action since the outbreak started.Repeatedly blocked by China and the United States, which opposed a reference in the text to the World Health Organization (WHO), the resolution aims to support an appeal in March by U.N. Secretary-General Antonio Guterres for a global ceasefire.It “calls upon all parties to armed conflicts to engage immediately in a durable humanitarian pause for at least 90 consecutive days, in order to enable the safe, unhindered and sustained delivery of humanitarian assistance.”
 

Report: Britain Nears $625 mln Sanofi/GSK COVID-19 Vaccine Deal

Britain is close to a 500 million pound ($624 million) supply deal with Sanofi and GlaxoSmithKline for 60 million doses of a potential COVID-19 vaccine, the Sunday Times reported.Clinical trials are due to start in September and Sanofi has said it expects to get approval by the first half of next year, sooner than previously anticipated.More than 100 vaccines are being developed and tested around the world to stop the COVID-19 pandemic and governments are racing to secure supplies of vaccines even before their efficacy is proven.A supply agreement with Sanofi and GSK would be Britain’s second such deal, after it said it would buy 100 million doses of the Oxford-AstraZeneca vaccine.Sanofi was not immediately available to comment, while a spokesman for GSK declined to comment. Both have both said they are prioritizing quality over speed in developing a vaccine.”The Government’s Vaccines Task Force is actively engaging with a wide range of companies both in the UK and abroad to negotiate access to vaccines,” a spokeswoman for Britain’s business ministry, said, without confirming if Sanofi or GSK were among them.The Sunday Times report said that Britain was considering taking an option to buy the vaccine should it work in human trials, and would see the amount paid in stages.Sanofi is working on two possible COVID-19 vaccines, one of which uses an adjuvant made by GSK to potentially boost its efficacy, and has said it has capacity to produce up to 1 billion doses a year.Its timeline for clinical trials is behind the likes of Moderna Inc, the University of Oxford in collaboration with AstraZeneca Plc, and an alliance of BioNTech and Pfizer Inc, whose projects all grabbed headlines by moving to human trials as early as March.Sanofi has received financial backing from the United States and caused a stir in its home base of France after its British CEO Paul Hudson signaled that Europe was being too slow in supporting work on a vaccine, hinting U.S. patients might get any vaccine it develops first.The EU is also seeking a deal with Sanofi, and has invited Britain to join its efforts to buy vaccines for the bloc.($1 = 0.8011 pounds) 
 

Українців попереджають про високий рівень пожежної небезпеки, на Львівщині – нові підтоплення

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що 6 липня, як і сьогодні, в низці областей України зберігатиметься висока загроза виникнення пожеж.

«5-6 липня у східних, південних, Полтавській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях переважатиме надзвичайний рівень пожежної небезпеки», – йдеться в повідомленні.

За даними рятувальників, учора і частково сьогодні довелося гасити пожежі в екосистемах у Дніпропетровській, Херсонській, Харківській і Кіровоградській областях.

Водночас на Львівщині знову виявлені випадки підтоплення, кажуть в ДСНС.

«4 липня внаслідок несприятливих погодних умов (дощу), що пройшов по території Старосамбірського району, розлилась річка Катинка у 4 населених пунктах, внаслідок чого відбулось підтоплення 241 житлового будинку, 241 підвалу житлових будинків, 408 присадибних ділянок, 264 господарські споруди, 386 криниць та 13 га сільськогосподарських угідь, 3 ділянки доріг, пошкоджено 20 пішохідних переходів та 18 транспортних переїздів через річку, відсутнє транспортне сполучення до 20 будинків», – повідомли у ДСНС.

Вранці Держслужба з надзвичайних ситуацій вказувала, що від негоди останніх тижнів залишаються підтопленими 7 (було 349 – ред.) населених пунктів у Чернівецькій, Львівській і Тернопільській областях.

Яценюк не розглядає можливості очолити НБУ – речниця

Експрем’єр-міністр і колишній виконувач обов’язків голови Нацбанку Арсеній Яценюк не розгляжає можливості стати головою Національного банку України після відставки Якова Смолія, повідомила у фейсбуці речниця політика Ольга Лаппо.

«Знову понеслися чутки і посипалися «заказухи» про призначення Арсенія Яценюка на посаду голови НБУ. Як прессекретар Арсенія Яценюка хочу ще раз категорично спростувати спекуляції на цю тему. Ми вже неодноразово спростовували ці чутки – і в травні 2017-го, і в лютому 2018-го, і в лютому 2019-го і в березні 2020-го. Наголошую: Арсеній Яценюк не розглядав, не розглядає і точно не розглядатиме такої можливості. Крапка», – повідомила Лаппо.

3 липня прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що вже є короткий список кандидатів на посаду голови Національного банку України, втім жодних прізвищ він не назвав.

3 липня Верховна Рада України задовольнила заяву про відставку Якова Смолія з посади голови Нацбанку. Ввечері 1 липня він написав заяву про звільнення за власним бажанням через «систематичний політичний тиск».

В Офісі президента у відповідь на занепокоєння з боку інвесторів і бізнес-спільноти запевнили, що Нацбанк залишатиметься незалежним органом.