Рішення ЄСПЛ щодо Седлецької є лише другим подібним рішенням в історії суду – суддя

Рішення Європейського суду з прав людини щодо журналістки Радіо Свобода і головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях» Наталки Седлецької і застосування «Правила 39» щодо статті 10 Конвенції стало лише другим подібним випадком в історії суду. Про це суддя ЄСПЛ Ганна Юдківська розповіла в інтерв’ю «Європейській правді».

Зазвичай Європейський суд з прав людини застосовує «Правило 39», коли вважає, що без певних дій вирішення справи суттєво ускладниться чи стане неможливим. В Україні «Правило 39» переважно застосовується з іншої причини – через ненадання термінової медичної допомоги в місцях позбавлення волі.

​«Досить довго Суд справді вважав, що «невиправна шкода», яка дає підстави для застосування 39-го правила – це тільки статті 2 і 3 Конвенції, тобто право на життя і заборона катування. Були ще виняткові випадки, коли йшлося про доступ людини до адвоката або про спір між батьками щодо місця перебування дитини», – пояснила Ганна Юдківська.

«Але справа Седлецької – це зовсім інша історія. В історії ЄСПЛ це друга справа, коли Суд застосував 39-те правило щодо статті 10 Конвенції, яка гарантує свободу висловлення поглядів. Тут не йдеться про загрозу життю – але Суд вирішив, що порушення принципу свободи слова також може завдати невиправної шкоди», – додала суддя.

Перший випадок, коли ЄСПЛ застосував 39-те правило у скарзі про порушення статті 10, стався минулого року в справі проти Грузії за скаргою опозиційного телеканалу «Руставі-2».

У жовтні ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних авторки та ведучої програми «Схем» Наталки Седлецької. Це рішення ЄСПЛ означало, що слідчі ГПУ не мають права реалізовувати доступ до будь-яких даних із телефону журналістки, допоки не отримають від ЄСПЛ іншого повідомлення.

Таке рішення в ЄСПЛ винесли невдовзі після того, як захист журналістки подав до суду повний текст скарги і звернення про продовження обмежувальних заходів. Перші тимчасові обмежувальні заходи у скарзі журналістки були винесені судом 18 вересня та діяли один місяць.

У зверненні Наталка Седлецька просила суд зупинити збір Генеральною прокуратурою України обмеженого переліку інформації з її телефону протягом 17 місяців. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року.

Того ж дня Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону журналістки.

25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу ЄСПЛ зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.

Аналогічне рішення Генпрокуратура ухвалила і щодо журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських, дозвіл на отримання даних із телефону якої раніше дав слідчим український суд.

Доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ, що дозволить ГПУ розкрити злочин.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!​

 

ваше враження:

Discover more from УКРОПИ

Subscribe now to keep reading and get access to the full archive.

Continue reading