УКРОПИ

Герман Галущенко — Біографія та Участь у “Справі Мідаса”.

​Герман Валерійович #Галущенко обіймав високі посади, зокрема Міністра енергетики та Міністра юстиції України, але його діяльність наразі тісно пов’язана з гучним корупційним скандалом під назвою “Справа Мідаса”.

​ Основні Віхи Біографії.
​Герман Галущенко народився 1 травня 1973 року у місті #Львові.

​Освіта: у 1995 році закінчив Львівський державний університет за спеціальністю “#Правознавство”
(отримав диплом юриста).
​Також закінчив Українську академію зовнішньої торгівлі за спеціальністю “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” (магістр міжнародного менеджменту).

​Кар’єра: п​рацював в органах #прокуратури (м. Львова) та у Міністерстві закордонних справ (зокрема, у договірно-правовому департаменті та як представник України у комітеті Ради Європи по боротьбі з #корупцією).

​Обіймав посади заступника керівника департаменту Секретаріату (#Адміністрації) #Президента України, директора департаменту судової роботи Міністерства юстиції України.

Герман Галущенко працював на різних посадах у Секретаріаті (Адміністрації) Президента України протягом досить тривалого періоду, з 1997 до 2010 року.

​За цей час Президентами України були:
​Леонід #Кучма (Президент України з 19 липня 1994 року по 23 січня 2005 року). ​Таким чином, Галущенко працював у Секретаріаті Президента під керівництвом Кучми з 1997 по 2005 рік (ось звідки корупційна підготовка).

​Віктор #Ющенко (Президент України з 23 січня 2005 року по 25 лютого 2010 року). ​Таким чином, Галущенко працював у Секретаріаті Президента під керівництвом Ющенка з 2005 по 2010 рік.

​Він обіймав посаду заступника керівника департаменту в останній період своєї роботи в АП/Секретаріаті.

​У 2013-2014 роках та з травня 2020 року працював в НАЕК “#Енергоатом”, де був виконавчим директором з правового забезпечення, а потім віцепрезидентом.

​З 2012 року викладає міжнародне приватне право як доцент в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

​Політична та Державна Діяльність:
​З 29 квітня 2021 року до 17 липня 2025 року очолював Міністерство #енергетики України. Був членом Ради національної безпеки і оборони України.

​17 липня 2025 року був призначений на посаду Міністра #юстиції України.
​Має почесне звання “Заслужений юрист України” (2004 р.) та нагороджений Орденом Данила Галицького (2009 р.).

​Сім’я: Одружений, має трьох дітей: дві доньки та сина. У декларації за 2023 рік з’явилася четверта дитина (син на ім’я Лев), народжена у #Швейцарії, при цьому відомості про дружину в декларації за 2022 рік вже були відсутні!!!

​ Участь у “Справі Мідаса”.
​”Справа #Мідаса” — це масштабний корупційний скандал, викритий #НАБУ та #САП, пов’язаний зі злочинною організацією у сферах енергетики та оборони, яка, за версією слідства, організувала відмивання коштів та розкрадання на стратегічних державних підприємствах, зокрема в НАЕК “Енергоатом”. Загалом фігурантам інкримінують “відмивання” $100 мільйонів!!!

​Суть Схеми: Злочинна організація нібито вимагала та отримувала неправомірну вигоду від контрагентів “Енергоатому” у розмірі 10–15% від вартості контрактів.

​Фігуранти та Псевдоніми: У рамках розслідування фігурують бізнесмени та посадовці, які використовували псевдоніми:

​Тимур #Міндіч (бізнесмен, керівник організації) — “#Карлсон”.

​Герман Галущенко (ексміністр енергетики, на той час Міністр юстиції) згадується на аудіозаписах під псевдонімами “#Професор” або “#Сигізмунд”. Хоча його голосу на оприлюднених записах, за наявними даними, не було.

​Ексрадник міністра енергетики Ігор #Миронюк — “#Рокет”.

​Виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки “Енергоатому” Дмитро #Басов — “#Тенор”.

​Роль Галущенка (за версією слідства): Дмитро Басов та Ігор Миронюк, використовуючи службові повноваження та вплив міністра енергетики Германа Галущенка, нібито забезпечували отримання значних коштів.

​Слідчі Дії та Відсторонення:
​10-11 листопада 2025 року Міністерство юстиції підтвердило проведення слідчих дій (обшуків) за участю міністра Германа Галущенка у справі “Енергоатому”.

​12 листопада 2025 року Уряд ухвалив рішення відсторонити Германа Галущенка від виконання обов’язків Міністра юстиції на час розслідування. Того ж дня з’явилася інформація про його відставку з посади.

​Сам Галущенко заявив, що захищатиме себе в юридичній площині та вважає відсторонення на час розслідування “цивілізованим і правильним сценарієм”. Він утримувався від публічних коментарів через таємницю досудового розслідування.

​Підозра: Станом на 12 листопада 2025 року, підозру самому Герману Галущенку не було вручено, проте він фігурує у матеріалах справи. Підозри отримали інші ключові особи, зокрема Тимур Міндіч, Ігор Миронюк та Дмитро Басов.

Ставте like і підписуйтесь:

@voinydobra на youtube

@voinydobra в instagram

@voinydobra на facebook

@voinydobra в t

Воїни Добра
Мережа Купуй!

Для українців під час війни є дуже чутливим питання вартості #комунальних послуг і в тому числі #електроенергії, яка не так давно подорожчала майже в два рази.

Ми розуміємо, що внаслідок руйнування росією української критичної інфраструктури, необхідні додаткові кошти для її відновлення.

Але якщо багато років Енергоатом втрачав десятки чи сотні мільярдів гривень через завищення цін постачальниками і космічні відкати, то хіба це не вплинуло на собівартість електроенергії?

Багаторічні корупційні схеми, подібні до “#Мідас”, які призводять до значного завищення цін на закупівлі “Енергоатому”, безпосередньо і негативно впливають на собівартість української електроенергії.

​Ось як саме це відбувається:
​ Вплив Корупції на Собівартість Електроенергії. ​”#Енергоатом” є ключовим виробником електроенергії в Україні. Собівартість електроенергії, виробленої на атомних електростанціях (#АЕС), формується з кількох основних компонентів:

​Паливо: Вартість #ядерного палива.

​Експлуатація та #Ремонт: Витрати на підтримку роботи, поточні ремонти, модернізацію обладнання та забезпечення безпеки.

​Персонал: #Заробітна плата працівників.

​Капітальні #інвестиції: Кошти на будівництво нових блоків або заміну зношеного обладнання.

​1. Зростання Витрат на Експлуатацію та Ремонт. ​Схема “Мідас” стосувалася саме #закупівель обладнання, запчастин та послуг для АЕС, які входять до пункту 2 (“Експлуатація та Ремонт”).
​Переплата = Збільшення Собівартості: Якщо “Енергоатом” купував обладнання чи послуги із 30-відсотковою (чи більше) націнкою для покриття “відкатів”, ці завищені витрати автоматично включалися у собівартість виробленої електроенергії. Чим вищі операційні витрати, тим вища собівартість.

​2. Зниження Інвестиційного Ресурсу
​Навіть якщо “Енергоатом” покривав ці витрати, він втрачав величезну суму грошей, яку міг би використати на:

​Модернізацію та підвищення ефективності: Замість того, щоб вкладати мільярди у нове, більш ефективне обладнання, ці гроші йшли на кишені корупціонерів.

​Створення #фінансового “запасу міцності”: Втрачені кошти могли б сформувати фонд для швидкого відновлення інфраструктури, що могло б послабити необхідність різкого підвищення тарифів під час війни.

​3. Вплив на #Тариф.
​Хоча тарифи для населення в Україні до війни встановлювалися на рівні, який часто був нижчим за реальну ринкову ціну (із механізмом ПСО — Покладення спеціальних обов’язків), корупція все одно впливала на фінансову систему:

​Зростання фінансового навантаження: Завищена собівартість означає, що різниця між реальною ціною та пільговим тарифом стає ще більшою. Це призводить до зростання дотацій або фінансового навантаження на державний бюджет, або на інші учасники ринку (наприклад, “#Гарантований покупець”).

​Створення передумов для підвищення: Систематична втрата десятків мільярдів гривень через корупцію робила “Енергоатом” фінансово слабшим. У результаті, коли виникла нагальна потреба у коштах на відновлення (через руйнування від агресії), державній владі довелося приймати рішення про підвищення тарифу, оскільки фінансові резерви, які могли б бути сформовані, були розкрадені.

​ Висновок.
​Корупція в “Енергоатомі” була і є бомбою уповільненої дії для української #енергетики.

​Переплати за закупівлі:
​Прямо завищували #собівартість електроенергії.

​Позбавляли підприємство мільярдних ресурсів для #модернізації та формування фінансової “подушки”.

​Ці фактори, поєднані з військовими руйнуваннями, зробили неминучою необхідність підвищення тарифів для покриття операційних потреб та відновлення критичної інфраструктури.

Ставте like і підписуйтесь:

@voinydobra на youtube

@voinydobra в instagram

@voinydobra на facebook

@voinydobra в t

Воїни Добра
Мережа Купуй!

Є дуже важливе питання, яке стосується не лише фігурантів схеми “Мідас”, але й усіх державних закупівель: відповідальності посадових осіб замовника (покупця).

​Адже для існування такої масштабної та систематичної схеми корупції, як “#Мідас”, необхідна участь та/або сприяння посадових осіб з боку “#Енергоатому”, а потенційно і вищестоящих органів (наприклад, #Міненерго).

​ Юридична та Корупційна Схема
​З юридичної точки зору, слідство має розглянути декілька ключових аспектів, які вказують на імовірну причетність працівників “Енергоатому”:

​1. Звинувачення у Зловживанні Владою та Халатності.
​Висока ймовірність того, що працівникам “Енергоатому”, які відповідали за закупівлі, мають бути висунуті підозри за статтями, пов’язаними з:

​Зловживанням владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ): Це стосується випадків, коли посадова особа, діючи в інтересах третіх осіб (у цьому випадку — організаторів схеми та постачальників), завдала шкоди державній компанії, наприклад, свідомо погоджуючи договори із завищеними цінами.

​Службовою недбалістю (ст. 367 ККУ): Якщо чиновник не вжив необхідних заходів для перевірки ринкових цін, що призвело до закупівлі за значно завищеною вартістю і, як наслідок, до збитків для ДП “Енергоатом”. Хоча це менш суворе звинувачення, воно все одно передбачає відповідальність.

​Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди (хабар) (ст. 368 ККУ): Це найпряміше звинувачення, якщо буде доведено, що працівники “Енергоатому” отримували “подяки” (частину “відкату”) за сприяння у проведенні закупівель.

​2. Принцип “Подвійного Кола”
​Корупційні схеми в закупівлях зазвичай мають “подвійне коло причетності”:

Створення “шлагбауму”, посередництво, тиск, збір “відкатів”. Вимагання, Організація злочинної групи. Внутрішні Посадовці (Енергоатом/Міненерго) Забезпечення перемоги “правильних” постачальників; погодження кошторису із завищеними цінами; непроведення належного аналізу ринкових цін; швидке підписання актів та проведення оплати.
#Зловживання, #Службова #недбалість, #Хабарництво!

Якщо внутрішні посадовці не знали про вимагання, але погоджували завищені ціни, це службова недбалість. Якщо вони свідомо погоджували ціни і отримували за це гроші, це хабарництво та зловживання владою.

​3. Роль Міністерства Енергетики.
​Якщо схема діяла роками і на мільярдні суми, це створює підозру щодо можливої причетності або, принаймні, службової недбалості вищого керівництва “Енергоатому” та кураторів у Міненерго.

​Вищестоящі органи мають здійснювати нагляд та аудит фінансової діяльності #ДП. Відсутність реакції на систематично завищені ціни може свідчити або про:

​Безпорадність і некомпетентність (Службова недбалість).

​Зацікавленість у схемі (Можливе хабарництво).

​ Очікування від Слідства.
​Таким чином, у межах всебічного розслідування НАБУ та САП зобов’язані перевірити причетність посадових осіб “Енергоатому” та Міненерго.

​Якщо в межах розслідування буде знайдено докази:

​Листування або дзвінків, що підтверджують домовленість про отримання “подяк”.

​Фактичного отримання грошових коштів або майна (неправомірної вигоди).

​Наказів чи розпоряджень, які прямо вказували на закупівлю за цінами, що були свідомо завищені.

​…то слідство, безумовно, мусить висунути підозри й працівникам державного підприємства.

​Підсумок: Розслідування корупції у держзакупівлях рідко обмежується лише зовнішніми вимагачами. Успіх схеми напряму залежить від корумпованих “сплячих агентів” усередині компанії-замовника, які забезпечують проходження документів і платежів. Це є логічним продовженням розслідування, і громадськість цілком справедливо очікує нових підозр.

Ставте like і підписуйтесь:

@voinydobra на youtube

@voinydobra в instagram

@voinydobra на facebook

@voinydobra в t

Воїни Добра
Мережа Купуй!

Аналітика закупівлі “Енергоатомом” та “Відкатів” постачальників.

​Акцентуєте увагу на двох ключових моментах:

​Розмір “відкату”: За даними #НАБУ/#САП, фігуранти вимагали 10-15% від суми контракту. ​Загальний обсяг закупівель #Енергоатому: називається сума в 200 млрд грн щорічних закупівель (хоча ця цифра може варіюватися залежно від року та джерела, вона підкреслює масштаб операцій).

​1. Зв’язок “#Відкат” → “#Націнка” → “#Рентабельність”.
​Мінімальна націнка для покриття “відкату”: Щоб постачальник міг заплатити 10-15% “відкату” і при цьому не працювати собі у збиток, він повинен був додати цю суму (або навіть більше) до своєї стандартної ціни.

​Висновок про 30% рентабельність постачальника: Якщо постачальник має нормальну операційну рентабельність, скажімо, 10-15%, і до нього додається відкат 10-15%, то загальна націнка має покривати обидва елементи, щоб ще залишити прибуток.

​Простий приклад: Якщо собівартість товару C = 100 грн. ​Постачальник хоче 10% прибутку (10 грн). ​Він має віддати 15% “відкату” (15 грн). ​Загальна сума, яку він має отримати: 100 + 10 + 15 = 125 грн.

​Це означає, що закупівля відбулася за ціною, завищеною мінімум на 25% від справедливої ціни + нормальний прибуток постачальника.

​Висновок: Щоб покрити 10-15% “відкату” і зберегти свій законний прибуток, постачальники, ймовірно, мали завищувати ціну закупівлі на 20-35% (або й більше) від ринкової ціни, яка включає їхню стандартну маржу. Тому оцінка в “мінімум 30%” є дуже близькою до реальних економічних механізмів такої схеми.

​2. Масштаб потенційних #збитків.
​Навіть якщо взяти мінімальний відсоток “відкату” (10%) від умовної річної суми закупівель у 200 млрд грн, це становить 20 млрд грн потенційних корупційних втрат на рік!!!

​Ця сума не є чистим прибутком постачальника, але вона відображає мінімальний обсяг коштів, які були переплачені державним підприємством.

​Фактичні збитки для “Енергоатому” (якщо враховувати загальне завищення ціни) можуть бути значно вищими — у межах 30-40 млрд грн на рік, якщо оцінка 30% націнки є правильною!!!

​3. Функціональність схеми “#Шлагбаум”.
​Слідство НАБУ/САП також згадувало механізм, який називали “шлагбаум” — нав’язування постачальникам умов сплати “відкату” за уникнення блокування платежів або за збереження статусу постачальника.

​Це означає, що постачальники могли:
​а) Працювати через #завищення ціни: Це дає їм гроші на “відкат” і зберігає їхній прибуток. (Основний механізм).

​б) Працювати за ринковою ціною, але віддавати свій прибуток: Якщо вони віддавали 10-15% від контракту, це могло повністю “з’їдати” їхню маржу, але вони йшли на це, щоб зберегти обсяги (адже “Енергоатом” — стратегічно важливий клієнт з великими закупівлями).

​в) Комбінувати: Невелике підвищення ціни + часткова віддача власного прибутку.

​В усіх випадках, кінцевий платник — державне підприємство “Енергоатом” (і, відповідно, #державний #бюджет/споживач) — зазнає збитків або через пряму переплату, або через неможливість отримати більш вигідні ціни.

​ Висновок
​Викладене питання не лише логічне, але й підтверджує, що корупційна схема “#Мідас”, якщо висновки слідства відповідають дійсності, діяла за класичним принципом завищення ціни державних закупівель для фінансування “відкатів”.

Це призводило до:
​Прямих збитків для “Енергоатому” через закупівлю товарів за цінами, ймовірно, завищеними на 20-35% (з урахуванням покриття 10-15% “відкату” та нормальної маржі постачальника).

​Потенційного підриву фінансової стійкості #стратегічного підприємства в критичний для енергетики час.
​Офіційно підтвердити точні цифри націнок та рентабельності може лише економічна експертиза в межах судового розслідування. Проте, з економічної точки зору, дана аналітика є цілком виправданою.

Ставте like і підписуйтесь:

@voinydobra на youtube

@voinydobra в instagram

@voinydobra на facebook

@voinydobra в t

Воїни Добра
Мережа Купуй!

Методи громадського контролю для протидії популізму, нереалістичним обіцянкам та тіньовому фінансуванню виборів.

​Громадяни, #журналісти та неурядові організації (#НУО) відіграють ключову роль у захисті демократичних процесів. Вони використовують низку методів для забезпечення прозорості та підзвітності політиків і партій.

​ Протидія #популізму та нереалістичним обіцянкам
​Основний метод тут — це #фактчекінг та аналітична робота, що розкриває справжню сутність популістських заяв.

Фактчекінг та #верифікація:
Перевірка обіцянок: Журналісти та НУО систематично перевіряють, чи відповідають дійсності заяви політиків, особливо щодо економічних показників, статистики та реальності виконання обіцянок (наприклад, чи вистачить бюджету на фінансування оголошених соціальних програм).

Розвінчування маніпуляцій: Виявлення та публічне спростування емоційних маніпуляцій, поширення дезінформації та використання ворожої риторики (риторики “ми проти них”).

Аналітична журналістика:
​Контекстуалізація: Надання глибокого контексту для розуміння причинно-наслідкових зв’язків замість простих популістських рішень.

​Експертні оцінки: Залучення незалежних #економістів, #соціологів та #юристів для надання обґрунтованих оцінок реалістичності програм та обіцянок.

Громадська #освіта та #дискусії:
​Медіаграмотність: Навчання громадян критичному мисленню та розпізнаванню пропаганди й популістських прийомів.

​Публічні #дебати: Організація майданчиків, де політики змушені відповідати на складні запитання та захищати свої програми перед експертами та громадськістю.

Протидія #тіньовому фінансуванню виборів
​Контроль за фінансами — це запорука чесних виборів. Це завдання вимагає моніторингу, розслідувань та адвокації.

​Моніторинг фінансів кампаній:
​Аналіз звітів: НУО та журналісти ретельно вивчають офіційні фінансові звіти партій та кандидатів, які подаються до виборчих комісій чи спеціалізованих органів (наприклад, НАЗК в Україні).

​Виявлення аномалій: Пошук підозріло великих пожертв від фізичних осіб, внесків від компаній, що не мають очевидного зв’язку з політикою, або значних розбіжностей між задекларованими витратами та реальною вартістю кампанії (наприклад, ціною зовнішньої реклами).

​Журналістські #розслідування:
​Викриття схем: Проведення розслідувань для виявлення прихованих донорів, “підставних” осіб (так званих “технічних донорів”) та використання нелегальних коштів (чорної готівки).

​Джерела #фінансування: Встановлення зв’язків між політиками, бізнесом та державними закупівлями (потенційні схеми “послуга за послугу”).

​Спостереження та виборчий контроль:
​Моніторинг #агітації: Спостереження за виборчим процесом та фіксація порушень, таких як прихована реклама, “джинса” у #ЗМІ, нелегальне розміщення агітаційних матеріалів, що може свідчити про невраховані витрати.

​День #виборів: Забезпечення незалежного спостереження на дільницях, щоб запобігти прямому підкупу виборців або фальсифікаціям.

​Адвокація та правові дії:
​Вимога прозорості: Публічна адвокація за посилення законодавства про фінансування політичних партій та виборчих кампаній.

​Звернення до органів: Подання офіційних звернень, #скарг та #позовів до правоохоронних органів, антикорупційних структур та судів щодо виявлених фактів порушень.

​Резюме: #Громадський контроль — це безперервна робота з аналізу, висвітлення та тиску на владу для дотримання демократичних стандартів.
​
Ставте like і підписуйтесь:

@voinydobra на youtube

@voinydobra в instagram

@voinydobra на facebook

@voinydobra в t

Воїни Добра
Мережа Купуй!

В росії на фоні економічного занепаду, внаслідок агресивної війни, стало масовим явище, коли люди похилого віку продають свою #нерухомість, а після отримання коштів від покупця, пишуть заяву в #поліцію і через #суд повертають собі продане житло, але рішення судів таке, що ці продавці не зобов’язані повертати покупцям отримані від них гроші (справа Доліної наприклад). Чи є такі ризики в Україні?

Пояснення українського #юриста:

Ваше питання стосується дуже важливого аспекту захисту прав покупця нерухомості. ​Ситуація, яку Ви описуєте (визнання договору недійсним і повернення нерухомості продавцю без повернення ним отриманих коштів), у контексті українського законодавства є вкрай малоймовірною для добросовісного покупця.

​Ось ключові моменти, які стосуються українського законодавства та судової практики.
​ Українське законодавство та реституція.
​Наслідок недійсності договору (#Реституція). ​Згідно зі статтею 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов’язана повернути іншій стороні усе, що вона одержала на виконання цього правочину.

​Це означає, що якщо суд визнає договір купівлі-продажу недійсним, то:

​Покупець повертає нерухомість (квартиру/будинок).

​Продавець повертає отримані кошти (гроші).

​Судове рішення в Україні, яке б зобов’язало покупця повернути нерухомість, але звільнило продавця від обов’язку повернути гроші в рамках реституції, суперечило б базовим принципам цивільного права та стало б підставою для оскарження в апеляційній та касаційній інстанціях (#Верховний Суд).

​Захист добросовісного набувача.
​Українське право містить концепцію добросовісного набувача. Якщо покупець не знав і не міг знати про дефекти правочину (наприклад, про те, що продавець діє під впливом обману, або є недієздатним), він має сильніший правовий захист.

​У багатьох випадках суди стають на бік добросовісного набувача, особливо якщо право власності було зареєстроване відповідно до закону.

​Безпідставне збагачення (#Кондикція).
​Навіть якщо реституція (як наслідок недійсності договору) чомусь не застосовується, продавець, який отримав гроші і повернув собі нерухомість, є особою, яка безпідставно набула майно за рахунок іншої особи (стаття 1212 ЦК України).
​У такому випадку, покупець має право вимагати повернення коштів як безпідставно набутих.

​ Ризики, які дійсно існують в Україні. ​Ризики визнання угоди недійсною і пов’язаних із цим складнощів в Україні, як правило, виникають через:

​Недієздатність/обмежена дієздатність продавця (особливо актуально для літніх людей, як у Вашому прикладі, якщо продавець має психічні розлади і не усвідомлював своїх дій).

Для уникнення цього, у сумнівних випадках можна вимагати медичну довідку або проведення нотаріусом відеофіксації/опитування.

​Відсутність згоди всіх необхідних осіб (наприклад, одного з подружжя, співвласників, або органу опіки та піклування).

​Омана, насильство, помилка при укладенні договору.

​Продаж об’єкта, що перебуває під арештом, забороною чи іпотекою (хоча нотаріус має перевіряти це за реєстрами).

​Важливо: Якщо договір визнається недійсним, гроші мають бути повернуті продавцем (це пряма вимога закону). Проблема може бути не в рішенні суду, а у фактичному виконанні цього рішення, якщо продавець уже встиг витратити кошти та не має іншого майна для стягнення.

​Як себе убезпечити?
​Щоб мінімізувати ризики, особливо при купівлі у людей похилого віку:

​Ретельна перевірка: Нотаріус має обов’язково #перевірити правовстановлюючі документи, відсутність обтяжень (арешти, іпотеки) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

​Спосіб оплати: Використовуйте банківські розрахунки або банківську комірку/рахунок ескроу. Це фіксує факт передачі точної суми і гарантує, що кошти будуть передані продавцю лише після державної реєстрації Вашого права власності.

​Перевірка #дієздатності: Зверніть увагу на поведінку продавця. Якщо є найменші сумніви щодо його здатності розуміти значення своїх дій, це є великим ризиком. Деякі нотаріуси можуть вимагати довідку від лікаря-психіатра (хоча це не є обов’язковою вимогою закону, це додаткова гарантія).

​Умови договору: Переконайтеся, що договір містить чітке підтвердження отримання коштів і положення про реституцію в разі недійсності.

​Таким чином, сценарій з російської судової практики, де продавцю не потрібно повертати гроші, в Україні суперечить основним принципам законодавства і є вкрай малоймовірним для реалізації. Головний ризик полягає у виконанні рішення про повернення коштів, якщо продавець виявиться неплатоспроможним.

Ставте like і підписуйтесь:

@voinydobra на youtube

@voinydobra в instagram

@voinydobra на facebook

@voinydobra в t

Воїни Добра
Мережа Купуй!

Aспекти регулювання фінансування виборчих кампаній як головного інструменту боротьби з обманом виборців.

​ Регулювання #Фінансування #Кампаній: Світовий Досвід та Інструменти
​Боротьба з “грошима в політиці” зосереджена на трьох ключових напрямках: Прозорість, Обмеження та Контроль.

​1. #Прозорість (Transparency)
​Мета: Зробити видимим, хто платить, щоб виборець міг оцінити потенційний вплив.

​Розкриття Донорів (Donor Disclosure):
​У більшості розвинених демократій (США, Канада, країни ЄС) існує вимога публікувати повний список усіх донорів та суми їхніх внесків, особливо тих, що перевищують певний поріг. ​Приклад: У США Федеральна виборча комісія (#FEC) надає відкритий доступ до цих даних, дозволяючи журналістам та громадськості відстежувати зв’язки.

​Своєчасність Розкриття: Звіти мають подаватися не лише після виборів, але й регулярно під час кампанії (щомісяця, щокварталу), щоб виборці мали актуальну інформацію.

​Розкриття Витрат (#Expenditure #Disclosure): Кандидати та партії повинні детально звітувати, на що саме були витрачені кошти (реклама, зарплати, мітинги тощо).

​2. #Обмеження (Limits)
​Мета: Зменшити залежність політиків від великих приватних інвесторів та урівняти можливості.

​Ліміти на Внески (Contribution Limits):
​Встановлення максимальної суми, яку фізична чи юридична особа може пожертвувати одному кандидату чи партії протягом виборчого циклу. Це запобігає ситуації, коли один олігарх може повністю профінансувати кампанію.

​Ліміти на Витрати (#Spending Limits):
​Встановлення максимальної загальної суми, яку кандидат чи партія може витратити на всю кампанію.

​Дискусія: Хоча це ефективний інструмент, у деяких країнах (зокрема, у США) ліміти на витрати є предметом конституційних суперечок як обмеження свободи слова.

​Заборона «#Брудних» Грошей: Заборона внесків від анонімних джерел, іноземних урядів/компаній, а іноді й від певних типів бізнесу (наприклад, алкогольний чи тютюновий лобі).

​3. #Контроль та Забезпечення (#Enforcement)
​Мета: Забезпечити дотримання правил та ефективно карати за порушення.

​Незалежний Наглядовий Орган:
​Успішні моделі передбачають існування сильного та незалежного органу (як-от FEC у США, виборчі комісії/аудитори в ЄС), який має право проводити аудит, накладати штрафи та передавати справи до суду.

​Державне #Фінансування (Public Funding): ​Надання партіям та кандидатам державних коштів (на основі результатів минулих виборів або кількості членів) зменшує необхідність шукати великих приватних донорів. Це допомагає невеликим, але якісним політичним силам конкурувати.

​Суворі #Санкції: Штрафи за порушення мають бути настільки високими, щоб економічно знеохочувати тіньове фінансування. У випадках системного та значного порушення може застосовуватися #кримінальна відповідальність або навіть скасування реєстрації кандидата чи партії.

​ Регулювання Фінансування в Україні. ​Україна робила значні кроки у реформуванні, але зіткнулася з проблемами імплементації та політичного спротиву.

​Основні Проблеми та Інструменти
Регулювання Прозорості: Закон вимагає звітування партій до #НАЗК. Фінансування має бути публічним.

Тіньове фінансування через фіктивних донорів (“донори-роботяги”) або через фірми-«прокладки». Звіти часто подаються з великою затримкою або після виборів.

Державний Контроль НАЗК здійснює перевірку звітів. #НАБУ розслідує корупційні схеми. Слабкість контролюючих органів (нестача ресурсів, політичний тиск) та довготривалість судових процесів.

Державне Фінансування #Державне фінансування статутної діяльності партій, які подолали 2% бар’єр на парламентських виборах.

Замороження або обмеження державного фінансування під час воєнного стану, що знову посилює залежність від приватних донорів.
Обмеження Витрат Існують ліміти на витрати виборчих фондів.

Що потрібно Україні для посилення боротьби.
​Посилення #Незалежності НАЗК: Гарантувати незалежність та надати більше повноважень для оперативного доступу до банківських даних для виявлення фіктивних донорів.

​Діджиталізація Прозорості: Створення єдиного, легкодоступного та інтерактивного онлайн-реєстру донорів та витрат, що оновлюється в реальному часі під час кампанії.

​Ефективне #Покарання: Спрощення процедур для накладення значних штрафів на кандидатів та партії, які подали неправдиві або неповні звіти. Це має бути швидко і невідворотно.

​Регулювання Політичної Реклами: Встановлення прозорих правил розміщення політичної реклами в соціальних мережах та на ТБ, щоб не допустити прихованого фінансування через «джинсу» та чорний піар.

​Боротьба з нечесним фінансуванням – це постійна «гра в кота і мишу», де політики завжди намагаються обійти правила, а суспільство та контролюючі органи мають постійно вдосконалювати механізми контролю.

Ставте like і підписуйтесь:

@voinydobra на youtube

@voinydobra в instagram

@voinydobra на facebook

@voinydobra в t

Воїни Добра
Мережа Купуй!