Posted on November 28, 2018
Полонений моряк ВМС у кримському «суді» попросив перекладача з російської – адвокат
«Йому надали перекладача з російською на українську, і з української на російську»
…
Posted on November 28, 2018
Захоплені українські моряки в Криму перебувають «під жорстким тиском» ФСБ – ВМС України
Захоплені в Керченській протоці українські військові моряки знаходяться «під жорстким психологічним тиском» співробітників ФСБ Росії, тому не варто вірити тому, що вони кажуть на відео допиту, який оприлюднили російські спецслужби. Таку думку в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії висловив контр-адмірал, перший заступник командувача ВМС України Андрій Тарасов.
«ФСБ має столітній досвід чекістської роботи і використовує цей налагоджений механізм. Був оприлюднений допит наших військовослужбовців, але люди, які їх знають, бачать, що вони перебувають під жорстким психологічним тиском і читають з папірців, які перед ними. Не треба думати, що наші моряки висловлюють власні думки Що застосували щодо них, я сказати не можу», – сказав він.
Перший заступник командувача ВМС України підкреслив, що українські військові моряки є військовополоненими, тому дії російської юстиції щодо них є «повністю незаконними».
Тарасов додав, що у ВМС України є інформація про те, що серед затриманих українських моряків «є важко поранені, чиє місце перебування важко встановити».
«Ми не повинні вірити заявам представників Росії про те, що там троє поранених. Під час захоплення і обстрілу наших кораблів ми прослуховували переговори, в яких фігурувало, що там не менше двох важкопоранених. За нашими даними, близько шести людей дістали поранення», – каже Тарасов.
Федеральна служба безпеки Росії 26 листопада оприлюднила відео із затриманими українськими моряками. Пізніше керівництво Військово-морських сил Збройних сил України заявило, що «із розумінням ставиться до так званих свідчень військовослужбовців», і висловило впевненість, що полонені зазнали тиску.
Читайте також: Захоплені Росією українські моряки: хто вони і що з ними
28 листопада підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував усіх 24 затриманих українських моряків та співробітників СБУ. Їм загрожує до шести років позбавлення волі за нібито «незаконний перетин державного кордону Росії», в чому їм звинувачує російська влада.
25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три човни. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).
Наразі затримані українські моряки в анексованій Керчі, їх звинувачують у «незаконному перетині державного кордону Росії». Українська прокуратура визнала захоплених Росією моряків військовополоненими.
Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заявуз вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного станутерміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на човни ВМС України)
(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український човен у Керченській протоці)
Порошенко назвав «прямим актом агресії» напад російських прикордонників на українські кораблі
США: ЄС варто посилити санкції проти Росії і відмовитися від «Північного потоку-2»
Потрібно зупинити Путіна, щоб він не пішов далі – у Європарламенті закликають до нових санкцій
…
Posted on November 28, 2018
Президент представив нового голову Чернігівської ОДА
Президент України Петро Порошенко представив нового голову Чернігівської ОДА Олександра Мисника, повідомила прес-служба Адміністрації президента.
«Впевнений, що вам по плечу і ті непрості завдання, які зараз складаються, виходячи із політичної ситуації як внутрішньої, так і зовнішньої», – сказав Порошенко.
47-річний Олександр Мисник раніше очолював Менську районну раду Чернігівської області, був начальником Менської міжрайонної державної податкової інспекції та начальником відділу погашення прострочених податкових зобов’язань Менської міжрайонної державної податкової інспекції.
Перед цим Чернігівську обласну державну адміністрацію очолював Валерій Куліч, якого звільнили 31 липня 2018 року. Він був головою ОДА з березня 2015-го.
…
Posted on November 28, 2018
«Опора»: 40 депутатів не голосували чи були відсутніми на понад 90% голосувань
40 народних депутатів не голосували чи були відсутніми на понад 90% голосувань Верховної Ради 8-го скликання, повідомляє громадянська мережа «Опора», яка проаналізувала роботу парламенту за чотири роки.
Натомість лише дев’ять народних депутатів навпаки старанно голосували і не брали участь у менше ніж 10% голосувань, кажуть в організації.
«Найбільшими прогульниками Верховної Ради VIII скликання стали: Сергій Клюєв, Вадим Рабінович, Костянтин Жеваго, Сергій Льовочкін, Юхим Звягільський, Дмитро Ярош, Олександр Онищенко, Віталій Чепинога, Євгеній Мураєв, Сергій Ларін, Євген Бакулін та Юлія Льовочкіна. У розрізі лідерів парламентських фракцій і груп найбільш старанно брали участь у голосуваннях Артур Герасимов – 81%, Максим Бурбак та Олег Березюк – 72%. Натомість найгірше висловлювали свою позицію у сесійній залі Олександр Вілкул – 11% та Віталій Хомутиннік – 10%», – йдеться в повідомленні.
В «Опорі» додали, що значна кількість зареєстрованих законодавчих ініціатив у парламенті змушує народних депутатів дуже часто голосувати за те чи інше рішення у сесійній залі.
«Український парламентар за 4 роки роботи Верховної Ради мав би проголосувати майже 15 тисяч разів. Проте під час половини голосувань законодавці або не голосували, або були відсутніми. Найчастіше так вчиняли представники депутатських груп «Воля народу» і «Партія «Відродження», а також члени «Опозиційного блоку». Депутати з даних парламентських об’єднань ніяк не висловлювали свою позицію під час чотирьох із п’яти голосувань», – йдеться в повідомленні.
Парламентські вибори в Україні, на яких буде обраний склад Верховної Ради 9-го скликання, мають відбутися у жовтні 2019 року.
Posted on November 28, 2018
В окупованому Криму проходить обшук в активістки Українського культурного центру
У Сімферополі в анексованому Росією Криму вранці 28 листопада в будинку активістки Українського культурного центру Галини Балабан російські силовики проводять обшук, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Подробиці наразі невідомі. Коментарів російських силовиків з приводу обшуку немає.
29 серпня російські силовики проводили обшук в будинку активістки Українського культурного центру (УКЦ) Ольги Павленко. Її і членів її родини підозрювали у зв’язках із «Правим сектором», який Росія заборонила на своїй території і на території окупованого нею Криму. Пізніше ЗМІ повідомили, що Павленко виїхала з Криму.
У квітні цього року активістів Українського культурного центру в Криму Олену Попову і Ольгу Павленко викликав «на бесіду» старший помічник призначеного Росією прокурора Сімферополя Олексій Пучков. Співробітника прокуратури цікавила робота центру і випуск газети «Кримський терен». Активістки скористалися правом не свідчити проти себе і своїх близьких.
Український культурний центр Криму не є політичною організацією. Він створений з метою збереження і популяризації на півострові української культури. При цьому фактична влада анексованого Росією Криму чинить тиск на учасників центру: їх викликають на допити і «бесіди» до правоохоронних органів, попереджають про неприпустимість екстремізму. Одному з лідерів Українського культурного центру в Криму Леоніду Кузьміну в 2017 році після погроз і тиску з боку силовиків довелося залишити півострів.
…
Posted on November 28, 2018
«Опора» проаналізувала роботу Ради: найефективнішим законотворцем став президент
Громадянська мережа «Опора», проаналізувавши чотири роки роботи Верховної Ради 8-го скликання, визнала, що найефективнішим українським законотворцем став президент.
«81% ініційованих ним законопроектів урешті стали законами. Майже третина (28%) урядових законопроектів, внесених у парламент, були позитивно проголосовані. Натомість серед зареєстрованих депутатами законопроектів лише 12% набули чинності. Загалом парламент підтримав 447 законопроектів, ініційованих депутатами, 280 – КМУ і 135 – президентом. Окремо варто відзначити, що Верховна Рада також найактивніше розглядала саме законодавчі ініціативи президента. Лише 10% законопроектів, що були ініційовані українським гарантом, досі не розглянуті», – йдеться в повідомленні.
В «Опорі» заявляють, що за чотири роки роботи нинішнього скликання Верховної Ради українські парламентарі понад 6 мільйонів 300 тисяч разів висловлювали свою позицію під час голосувань – а це майже 15 тисяч голосувань на одного депутата.
За цей період у середньому український депутат пропустив кожне п’яте голосування, у третині випадків взагалі «не голосував», а під час двох із п’яти голосувань натискав кнопку «за». Натомість лише один раз зі ста натискав «проти», а ще у семи відсотках випадків “утримувався”. Таким чином, попри опозиційну риторику багатьох політичних сил, українські парламентарі не висловлюють таку свою позицію під час голосувань у сесійній залі, наголошують в організації.
Парламентські вибори в Україні, на яких буде обраний склад Верховної Ради 9-го скликання, мають відбутися у жовтні 2019 року.
…
Posted on November 28, 2018
EU’s Climate Chief Calls for Bloc to Go for Net-Zero Emissions by 2050
The European Union’s climate chief on Tuesday called on the bloc to aim for net-zero greenhouse gas emissions by 2050, the most ambitious path in a long-term strategy due to be announced Wednesday.
With President Donald Trump pulling the United States out of international efforts to curb global warming, Miguel Arias Canete said the EU had to lead by example at the next round of United Nations talks on climate change opening Sunday in Katowice, Poland.
The 2050 strategy to be presented by the EU executive on Wednesday sets out eight scenarios for the bloc’s 28 nations to cut emissions in line with the Paris Agreement — two of which chart of a course for the Europe to become climate neutral.
“It’s worth becoming the first major economy to fully decarbonize, to fully reach net-zero emissions,” Europe’s Climate Commissioner Arias Canete told Reuters on Tuesday. “It is absolutely possible. For sure, it will require lots of investment. It will require lots of effort, but it is doable.”
Under a package of climate legislation passed since the 2015 Paris accord from energy efficiency to renewable targets and curbs on transport pollution, the EU is on track to overshoot its pledge to reduce emissions by 40 percent from 1990 levels by 2030.
The bloc currently is set to reduce emissions by 45 percent by 2030 and 60 percent by 2050.
“The message of the commission is: ‘That’s OK, but we need to do more,'” Arias Canete said. “The thing is, do you want to be a front mover, or a follower?”
The U.N. talks are the most important since the Paris Agreement, with delegates from 195 nations set to haggle over the details and produce a “rule book” for the pact, which the United States has announced it will quit.
By publishing its ambitious strategy Wednesday, EU officials hope to pull more weight at what are expected to be tough talks amid division among world powers.
“It will not be an easy COP but the European Union arrives with lots of credibility to these talks and we can show the rest of the world, developed and developing, that we take climate policy very seriously,” Arias Canete said.
“The role of the United States is less relevant and that puts more burden on our shoulders because we have to occupy territory that in the past was occupied by Americans.”
EU divisions
While Trump on Monday rejected projections that global warming will cause severe economic harm, a U.N. report detailing the dangers has spurred ministers from 10 EU nations to call for greenhouse gas emissions to be cut at a faster rate than planned.
Calls for more ambition, however, have divided the EU. Many nations, including economic powerhouse Germany, who are struggling to meet their targets are worried that tougher cuts would threaten industry.
EU national governments have until the end of 2019 to draft their own plans for reducing energy usage to keep in line with the bloc’s goals.
To respond to the U.N. report and achieve net negative emissions, Arias Canete said the bloc’s economies will have to invest more in carbon capture and storage but also encourage consumers to change their habits.
…
Posted on November 28, 2018
Ties with West in Focus in Georgian Presidential Run-off
Ex-Soviet Georgia votes in a presidential election runoff on Wednesday that pits a candidate backed by the ruling party who favors a policy balancing ties with Moscow and the West against a rival who advocates a stronger pro-Western line.
If the opposition challenger Grigol Vashadze wins, he is likely to use the presidency’s limited powers to push a vocal message of integration with the U.S.-led NATO alliance and the European Union — sensitive issues in a country that fought a war in 2008 with its neighbour Russia.
The ruling party and its candidate in the vote, Salome Zurabishvili, take a more pragmatic line, balancing Georgia’s aspirations to move closer to the West with a desire to avoid antagonising the Kremlin.
Zurabishvili, a former French career diplomat and Georgia’s foreign minister from 2004-2005 who is supported by the ruling Georgian Dream party, received 38.7 percent of the vote in the first round on Oct. 28.
That was just one percentage point ahead of Vashadze, who was a foreign minister in 2008-2012 in the resolutely pro-Western government that was in power when the conflict with Russia broke out over a Moscow-backed breakaway territory.
Constitutional changes have reduced the authority of the president, and put most levers of power in the hands of the prime minister, a Georgian Dream loyalist.
International observers said that the first round of voting had been competitive, but had been held on “an unlevel playing field” with state resources misused, private media biased, and some phoney candidates taking part.
The first round result was a setback for Georgian Dream and its founder, billionaire banker Bidzina Ivanishvili. He is Georgia’s richest man, and critics say he rules the country from behind the scenes.
Zurabishvili’s supporters say she would bring international stature to the presidency. But her opponents have criticised her for statements that appeared to blame Georgia for war with Russia in 2008 and remarks about minorities that some see as xenophobic.
Zurabishvili cut back her public meetings with voters and media appearances after the first round.
The opposition said there have been attacks on opposition activists during campaigning. One opposition coordinator was stabbed and and a petrol bomb was thrown into the the yard of another activist.
The second round will be under close scrutiny, from opposition and international observers, for any sign the ruling party is using its control of the state machinery to help Zurabishvili win.
The ruling party has denied any link to attacks on opposition activists, and denied attempting to unfairly influence the outcome of the vote.
…
Posted on November 28, 2018
May Pitches Brexit Deal to Scotland Ahead of Crucial Vote
British Prime Minister Theresa May will take her Brexit sales pitch to Scotland on Wednesday, where she will likely face an uphill struggle to convince skeptical voters of the benefits of her deal for businesses and the fishing industry.
May is trying to drum up backing for the exit deal she has negotiated with Brussels in the hope of triggering a groundswell of support from businesses and citizens that will push lawmakers from across the political spectrum to drop their opposition.
“It is a deal that is good for Scottish employers and which will protect jobs,” she will say, adding that the accord created a new free trade area defining an “unprecedented economic relationship that no other major economy has.”
“At the same time, we will be free to strike our own trade deals around the world — providing even greater opportunity to Scottish exporters.”
May needs to win a vote in parliament on Dec. 11 to approve her deal but that looks difficult with an apparent large majority of lawmakers – including the Scottish National Party which has 35 of Scotland’s 59 seats in parliament – opposed to it.
The Brexit deal is likely to be a tough sell in Scotland, which voted 62 percent in favor of staying in the European Union at the 2016 referendum, and is concerned about diminished access to export markets, trading away fishing rights and the loss of the devolved decision-making powers it currently has.
The Scottish leg of her tour follows visits to Wales and Northern Ireland on Tuesday in which she met businesses, community and faith leaders, and local politicians, while lawmakers in London continued to criticize her deal.
…
Posted on November 27, 2018
Захопленим в Криму українським морякам передали лист підтримки командувача ВМСУ
Українським морякам, затриманим ФСБ біля берегів Криму, через адвокатів передали лист підтримки від командувача ВМС України адмірала Ігоря Воронченка. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода Антон Наумлюк.
«Я розумію, як вам зараз важко. Адже методи роботи спецслужб Росії ні для кого не є секретом. Я сам пройшов через це в 2014 році і добре знаю, як це бути в полоні, і що стоїть за сказаними вами словами під час допиту. Найважливіше моє завдання зараз – повернути вас додому. Україна докладає всіх можливих зусиль для звільнення вас з полону, в тому числі із залученням світової громадськості», – ідеться у листі.
Російські морські прикордонники і сили спецпризначення 25 листопада здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні».
Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно. А ще вранці, коли українські кораблі підходили до протоки, російський прикордонний корабель таранив український буксир. Росія також звинувачувала українські кораблі в «порушенні її кордонів».
Унаслідок нападу два українські кораблі були пошкоджені, всі три захоплені силою з застосуванням зброї, шість українських моряків поранені (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала) і затримані. В Україні нагадували, що такі дії, відповідно до норм міжнародного права, становлять акт агресії.
Країни Заходу засудили дії Росії.
27 листопада українським морякам мають обрати запобіжні заходи.
…
Posted on November 27, 2018
Soul of Africa: The Migrant Footballers Winning Over Hearts in Spain
Young footballers around the world dream of following in their heroes’ footsteps and going to Europe to play for top teams like Barcelona. A group of mainly African migrants has taken a first step, with the help of a sympathetic coach they have formed their own team in the Spanish leagues. Henry Ridgwell reports from Jerez, the club offers far more than a weekend of soccer practice for the young men, many of whom have risked their lives to reach Spanish shores.
…
Posted on November 27, 2018
Це війна в Європі – президентка Естонії про Керченську кризу
Президентка Естонії Керсті Кальюлайд прокоментувала події 25 листопада в Чорному морі, де російські силовики захопили кораблі і моряків Воєнно-морських сил України.
«Ми мусимо вживати правильні терміни: це війна в Європі. Український народ був втягнений у війну з 2014 року, а Кримський півострів досі окупований», – заявила Кальюлайд.
Вона закликала міжнародну спільноту та лідерів демократичних країн засудити російську агресію та вимагати від Росії припинити агресію.
«Мовчазне підтвердження означає фактичне визнання окупації Кримського півострова. Міжнародна спільнота, яка базується на цінностях, не може дозволити собі змиритися з таким ставленням. Війна в Євроі не буде, не повинна й не може будь-коли нову сприйматися як звичне явище», – стверджує політик.
Влітку 2018 року Керсті Кальюлайд відвідала зону бойових дій на Донбасі.
Дії російських прикордонників та військових вже засудили політики низки країн, серед них – Канада, Грузія, Польща та Сполучені штати Америки.
Читайте також: США в ООН закликали міжнародну спільноту засудити Росію за її дії проти України
Російські морські прикордонники і сили спецпризначення 25 листопада здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні».
Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно. А ще вранці, коли українські кораблі підходили до протоки, російський прикордонний корабель таранив український буксир. Росія також звинувачувала українські кораблі в «порушенні її кордонів».
Читайте також: В анексованому Криму почався суд над захопленими ФСБ українськими моряками
Унаслідок нападу два українські кораблі були пошкоджені, всі три захоплені силою з застосуванням зброї, шість українських моряків поранені (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала) і затримані. В Україні нагадували, що такі дії, відповідно до норм міжнародного права, становлять акт агресії.
Країни Заходу засудили дії Росії.
26 листопада після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 28 листопада воєнного стану у низці областей України.
…
Posted on November 27, 2018
Парубій запевнив, що воєнний стан не завадить проведенню об’єднавчого собору українських православних церков
Запровадження воєнного стану В Україні не завадить проведенню Об’єднавчого архієрейського собору. Про це у своєму Twitter написав спікер Верховної Ради Андрій Парубій.
«Росія намагається перешкодити створенню Помісної Української Православної Церкви. Введення воєнного стану не перешкодить проведенню Об’єднавчого архієрейського собору. Я закликаю Патріарха Варфоломія якомога швидше провести собор у Києві, а ми гарантуємо безпеку цього собору», – зазначив Парубій.
На Об’єднавчому соборі керівники українських православних церков – УПЦ КП, УАПЦ і УПЦ (МП) – мають ухвалити рішення про об’єднання церкви й обрати її предстоятеля. Саме йому в майбутньому мають дати томос про автокефаліюукраїнської православної церкви, рішення про що 11 жовтня ухвалив синод Вселенського патріархату (материнської структури всіх православних церков світу).
Росія і Російська православна церква виступають проти цього рішення.
27 листопада у Стамбулі почалося триденне засідання синоду Вселенського патріархату, на якому, як очікується, ухвалять рішення про затвердження томосу про автокефалію для української православної церкви.
Президент України Петро Порошенко заявляв, що вже у грудні очікує на скликання об’єднавчого собору українських православних церков.
25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогоньпо українських кораблях і захопили три кораблі. За даними української сторони, шістьох українських військових поранено, двоє – у тяжкому стані. Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.
Свій осуд із приводу дій Росії висловили представники Польщі й Естонії, а також Канада і Грузія. В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».
26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 28 листопада воєнного стану у низці областей України.
…
Posted on November 27, 2018
В анексованому Криму почався суд над захопленими ФСБ українськими моряками
У підконтрольному Росії Київському районному суді Сімферополя почалося засідання, на якому мають обрати запобіжний захід затриманим російськими силовиками українським морякам, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Раніше повідомлялося, що російські силовики посилюють заходи безпеки, до будівлі суду під’їжджають поліцейські машини, також на місце прибули пристави і російський ОМОН.
Судові засідання будуть проходити в трьох залах. Потрапити на слухання можна тільки за списками, які були сформовані для російських ЗМІ. Російських правозахисників, які спеціально приїхали на засідання, також не пустили.
Читайте також: Російським силовикам, які захопили українських моряків, повідомили про підозру – Лисенко
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, на даний час почалося засідання з обрання запобіжного заходу для одного із затриманих українських моряків Юрія Будзила. 27 листопада оберуть запобіжний захід для 12 українських моряків, для інших – 28 листопада. Запобіжний захід для поранених обиратимуть у Керчі, де вони перебувають у медчастині військової частини.
Кримчани збираються біля будівлі суду в Сімферополі, щоб підтримати затриманих ФСБ Росії українських моряків. Захищати інтереси українських моряків будуть восьмеро кримських адвокатів.
25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі. За даними української сторони, шістьох українських військових поранено, двоє – у тяжкому стані. Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.
Країни Заходу засудили дії Росії.
26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 28 листопада воєнного стану у низці областей України.
Posted on November 27, 2018
Ukraine Imposes Martial Law for 30 Days
Ukraine’s parliament voted Monday to impose martial law for 30 days as tensions spiked between Kyiv and Moscow. The action comes after Russian coast guard ships rammed and fired on three Ukrainian naval vessels Sunday in the Black Sea. VOA U.N. Correspondent Margaret Besheer has more.
…
Posted on November 27, 2018
UK’s May Fights to Sell Brexit Deal to Skeptical Country
Prime Minister Theresa May made a blunt appeal to skeptical lawmakers Monday to back her divorce deal with the European Union: It isn’t perfect, but it’s all there is, and the alternative is a leap into the unknown.
In essence, she urged Parliament: Let’s agree and move on, for the sake of the voters.
Britain and the 27 other EU leaders signed off on a Brexit deal Sunday after more than a year and a half of tough negotiations. It was a day many doubted would ever come, but May was anything but triumphant as she reported back to Parliament, which now controls the fate of the deal. May confirmed that British lawmakers will vote Dec. 11, after several days of debate, on whether to approve or reject the agreement.
Scores of legislators — from both the opposition and May’s governing Conservative Party — have vowed to oppose it. Rejection would plunge Britain into a political crisis and potential financial turmoil just weeks before it is due to leave the EU on March 29.
“No one knows what would happen if this deal didn’t pass,” May told the House of Commons.
“Our duty as a Parliament over these coming weeks is to examine this deal in detail, to debate it respectfully, to listen to our constituents and decide what is in our national interest.”
Before then, May plans a frantic two-week cross-country campaign to convince both the public and lawmakers that the deal delivers on voters’ decision in 2016 to leave the EU “while providing a close economic and security relationship with our nearest neighbors.”
But May’s defense of her hard-won deal in Parliament was followed by a torrent of criticism, from hard-core Brexit-backers, pro-EU lawmakers and previously loyal backbenchers alike.
Trade with U.S.
In another potential blow for May, President Donald Trump said her deal would make it more difficult for the U.K. to strike a trade deal with the U.S. Brexiteers see a wide-ranging trade deal with the U.S. as one of Britain’s main goals after leaving the EU.
Trump said that “right now if you look at the deal they may not be able to trade with us, and that wouldn’t be a good thing.”
“I don’t think that the prime minister meant that and hopefully she’ll be able to do something about that,” Trump said outside the White House. “But right now as the deal stands, she may not, they may not be able to trade with the U.S. and I don’t think they want that at all.”
In response to Trump’s comments, May’s 10 Downing St. office said that under the deal agreed with the EU, “we will have an independent trade policy so that the U.K. can sign trade deals with countries around the world — including with the U.S.”
Criticism
But during Monday’s debate in Parliament, legislators again expressed their deep unease, if not hatred, of the deal that keeps Britain outside the EU with no say but still subject to the rules and the obligations of membership at least until the end of 2020 while a permanent new relationship is worked out.
Labor Party leader Jeremy Corbyn said the “botched deal” would leave Britain worse off, with “no say over EU rules and no certainty for the future.”
“Plowing on is not stoic. It’s an act of national self-harm,” he said.
May argued that the British people are sick of endless debates about Brexit, and backing the deal would allow “us to come together again as a country whichever way we voted.”
“The majority of the British public want us to get on with doing what they asked us to,” she said.
The majority of lawmakers appear unconvinced. Dozens of Conservative legislators say they will reject the deal, either because they want a harder or a softer break with the EU. Northern Ireland’s Democratic Unionist Party, which props up May’s minority government, also opposes it, as do all the main opposition parties.
“The Prime Minister and the whole House knows the mathematics — this will never get through,” said Brexit-backing Conservative Mark Francois, who described the deal “a surrender” to the EU.
Brexit Secretary Stephen Barclay conceded that “it’s going to be a challenging vote.” But he said Britain would be in “choppy waters” if the deal was rejected.
Both Britain and the EU are adamant that the U.K. can’t renegotiate the agreement, and opponents of the deal do not agree on what should happen next if Parliament rejects it. Some want an election, others a new referendum, and some say Britain should leave the bloc without a deal.
“I can say to the House with absolute certainty that there is not a better deal available,” May said.
She said rejecting it “would open the door to more division and more uncertainty, with all the risks that will entail.”
…
Posted on November 26, 2018
Україна в ООН закликала до нових санкцій проти Росії
Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко закликав міжнародну спільноту запровадити нові санкції у відповідь на ситуацію в регіоні Чорного й Азовського морів і Керченської протоки після нападу Росії на військові кораблі України.
За його словами, такі санкції мали б стосуватися, зокрема, російських портів на Азовському морі.
Він наголосив, що посилення політичного тиску на Москву може допомогти розрядити ситуацію, але попередив, що Україна «готова вдатися до всіх наявних засобів, щоб здійснити своє право на самооборону».
Він також відкинув твердження заступника постійного представника Росії Дмитра Полянського, ніби Україна спланувала цей інцидент через малу, за словами російського дипломата, популярність президента України Петра Порошенка напередодні виборів 2019 року.
За словами Єльченка, напад Росії є «очевидною загрозою міжнародному мирові і безпеці», а Москва, намагаючись по-своєму пояснити те, що сталося, плутає дійсність із вигадками.
Серед тих, хто також виступав на засіданні, представники Франції і Великої Британії закликали Росію звільнити захоплені кораблі і утримуваних українських моряків.
Раніше на цьому ж засіданні Сполучені Штати Америки заявили, що світова спільнота зобов’язана засудити силове захоплення Росією військових кораблів України. Постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі назвала ці дії Росії «зарозумілими» і «кричущим порушенням суверенної території України».
За її словами, вона обговорила ситуацію з Україною з президентом США Дональдом Трампом і державним секретарем Майком Помпео, і вони висловили стурбованість із цього приводу. Зокрема, сказала Гейлі, порушенням міжнародного права з боку Росії є створення перешкод законному проходові українських кораблів через Керченську протоку.
Вона нагадала слова Трампа, що США вітали б нормальні відносини з Росією, і додала: «Але такі беззаконні дії, як ця, далі роблять це неможливим».
При цьому, наголосила Гейлі, США й далі будуть підтримувати Україну і виявляти солідарність із нею у протистоянні російській агресії.
Представник США також заявила, що Вашингтон збереже всі санкції, запроваджені щодо Росії через окупацію Криму, а подальша ескалація з боку Росії тільки погіршить для неї ситуацію: «Це далі підірве позиції Росії у світі. Це далі погіршить відносини Росії зі США і багатьма іншими країнами».
Раніше 26 листопада Рада безпеки ООН, термінове засідання якої скликали на прохання України з формулюванням «у зв’язку з воєнною агресією Росії в Чорному і Азовському морях», відкинула намагання Росії розглядати порядок денний засідання як «порушення кордонів Російської Федерації». Позицію Росії підтримали, разом із нею самою, лише чотири з 15 членів Ради, сім були проти.
Натомість представники західних країн висловили підтримку України. Зі спільною заявою про це від імені США, Великої Британії, Нідерландів, Польщі, Франці і Швеції виступила постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі. Вона, зокрема, назвала провокацією саме дії Росії. Її напад на українські кораблі є «небезпечною ескалацією і порушенням міжнародного права», наголосила Гейлі.
Нинішнє термінове засідання Ради безпеки ООН скликали на прохання України у зв’язку з нападом Росії на три українські військові кораблі 25 листопада, внаслідок якого два з них були пошкоджені, всі три захоплені силою з застосуванням зброї і шість українських моряків були поранені.
Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні». Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно. А ще вранці, коли українські кораблі підходили до протоки, російський прикордонний корабель таранив український буксир. Росія також звинувачувала українські кораблі в «порушенні її кордонів».
Унаслідок нападу два українські кораблі були пошкоджені, всі три захоплені силою з застосуванням зброї і шість українських моряків поранені (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).
В Україні нагадували, що такі дії, відповідно до норм міжнародного права, становлять акт агресії.
…
Posted on November 26, 2018
On Cyber Monday, Pope Urges Generosity, not Consumerism
Pope Francis says the “sickness of consumerism” is the enemy of generosity as he called for the faithful to give a little something to the poor.
Francis made the comments during his morning homily Monday, so-called Cyber Monday when online retailers woo shoppers with bargains ahead of Christmas.
Francis made no mention of Christmas shopping — in Italy, the official season begins Dec. 8 — but his plea for generosity will likely be repeated in coming weeks.
Francis said giving away clothes, shoes or groceries can help the poor: “How many pairs of shoes do I have? One, two, three, four, 15, 20? … If you have so many, give away half.”
He said: “We can make miracles with generosity of little things.”
Posted on November 26, 2018
США в ООН закликали міжнародну спільноту засудити Росію за її дії проти України
Сполучені Штати Америки на засіданні Ради безпеки ООН заявили, що світова спільнота зобов’язана засудити силове захоплення Росією військових кораблів України. Постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі назвали ці дії Росії «зарозумілими» і «кричущим порушенням суверенної території України».
За її словами, вона обговорила ситуацію з Україною з президентом США Дональдом Трампом і державним секретарем Майком Помпео, і вони висловили стурбованість із цього приводу. Зокрема, сказала Гейлі, порушенням міжнародного права з боку Росії є створення перешкод законному проходові українських кораблів через Керченську протоку.
Вона нагадала слова Трампа, що США вітали б нормальні відносини з Росією, і додала: «Але такі беззаконні дії, як ця, далі роблять це неможливим».
При цьому, наголосила Гейлі, США й далі будуть підтримувати Україну і виявляти солідарність із нею у протистоянні російській агресії.
Представник США також заявила, що Вашингтон збереже всі санкції, запроваджені щодо Росії через окупацію Криму, а подальша ескалація з боку Росії тільки погіршить для неї ситуацію: «Це далі підірве позиції Росії у світі. Це далі погіршить відносини Росії зі США і багатьма іншими країнами».
Раніше 26 листопада Рада безпеки ООН, термінове засідання якої скликали на прохання України з формулюванням «у зв’язку з воєнною агресією Росії в Чорному і Азовському морях», відкинула намагання Росії розглядати порядок денний засідання як «порушення кордонів Російської Федерації». Позицію Росії підтримали, разом із нею самою, лише чотири з 15 членів Ради, сім були проти.
Натомість представники західних країн висловили підтримку України. Зі спільною заявою про це від імені США, Великої Британії, Нідерландів, Польщі, Франці і Швеції виступила постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі. Вона, зокрема, назвала провокацією саме дії Росії. Її напад на українські кораблі є «небезпечною ескалацією і порушенням міжнародного права», наголосила Гейлі.
Нинішнє термінове засідання Ради безпеки ООН скликали на прохання України у зв’язку з нападом Росії на три українські військові кораблі 25 листопада, внаслідок якого два з них були пошкоджені, всі три захоплені силою з застосуванням зброї і шість українських моряків були поранені.
Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні». Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно. А ще вранці, коли українські кораблі підходили до протоки, російський прикордонний корабель таранив український буксир. Росія також звинувачувала українські кораблі в «порушенні її кордонів».
Унаслідок нападу два українські кораблі були пошкоджені, всі три захоплені силою з застосуванням зброї і шість українських моряків поранені (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).
В Україні нагадували, що такі дії, відповідно до норм міжнародного права, становлять акт агресії.
…
Posted on November 26, 2018
Macron Feels Diesel Tax Anger After Paris ‘Battle Scenes’
French President Emmanuel Macron, caught off guard by violent demonstrations against diesel tax hikes, warned his cabinet on Monday that the protests could tarnish France’s image and said the government needed to listen to voter anger.
The 10 days of unrest, which on Saturday left some Parisian boulevards transformed into battlefields, hit Macron as he sought to counter a sharp decline in popularity, and have again exposed him to charges of being out of touch with voters.
He has shown no sign, however, of reversing the diesel tax hikes, which he says are needed to help spur a switch to greener energy, though he is now indicating a willingness to soften the blow for motorists on modest incomes.
Police on Saturday fired tear gas, water cannon and rubber bullets at thousands of protesters who trashed restaurants and shop-fronts and set wheelie bins ablaze on Paris’ upmarket Champs-Elysees boulevard, a tourist magnet.
“We shouldn’t underestimate the impact of these images of the Champs-Elysees […] with battle scenes that were broadcast by the media in France and abroad,” government spokesman Benjamin Griveaux said.
After meeting with business associations, Finance Minister Bruno Le Maire said the protests would have a “severe impact” on the economy, though it was too soon to say what the effect on fourth-quarter growth would be.
Now in their second week, the “yellow vest” protests have blocked roads across the country, impeding access to fuel depots, out-of-town shopping malls and factories.
“Behind this anger there is obviously something deeper that we must respond to, because this anger, these anxieties have existed for a long time,” Griveaux said.
Protesters will be looking for concrete answers from Macron when he unveils a new longterm energy strategy on Tuesday.
Green credentials
Macron has stepped up his defense of the diesel tax, aware that the French treasury is hungry for the revenues the levy generates and that unwinding the tax would damage his green credentials.
He has earmarked 500 million euros to help poorer citizens buy less-polluting vehicles, seeking to answer criticism that his reforms have eaten into household spending.
The weekend’s violence also exposed tensions within the amorphous “yellow vests” movement, so-called because the protesters don the high-vis jackets which all motorists in France must carry in their vehicles.
They strove to maintain a united front on Monday, forming a committee tasked with securing a meeting with the president and Griveaux said that would happen if they came forward with concrete proposals.
…
Posted on November 26, 2018
НАТО цікавило, чи воєнний стан не призведе до ескалації – Пристайко
Країни Північноатлантичного союзу цікавилися всіма сторонами військового стану в Україні, підтвердив після засідання Комісії Україна – НАТО голова представництва України при НАТО Вадим Пристайко.
«Вони цікавилися, з одного боку, чи, впроваджуючи воєнний стан, Україна не має наміру ескалації напруженості, а чи має намір владнати це питання дипломатично. По-друге, їх цікавило, як це вплине на реформи та демократичні процеси. Представники альянсу радо вітали інформацію, що президент Порошенко запропонував скоротити військовий стан з 60 до 30 днів», – пояснив Пристайко, запевняючи, що впровадження воєнного стану тільки активізує військову взаємодію між Україною та НАТО.
Дипломат наголосив, що Україна і Північноатлантичний союз вже активно співпрацюють в Чорному морі, де натовські військові збільшили свою присутність.
«Збільшення присутності НАТО в Чорному морі – це реакція на дії Росії», – зауважив Вадим Пристайко.
У НАТО отримали запевнення від України, що впровадження воєнного стану не піде на шкоду демократії й не вплине на вибори, заявив, відповідаючи на питання Радіо Свобода, генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ після закінчення термінової наради Комісії Україна – НАТО.
«Президент Петро Порошенко наголосив, що впровадження воєнного стану не підриватиме роботи демократичних інституцій України та не чинитиме жодних проблем наступним президентським виборам», – заявив керівник альянсу.
Столтенберґ зазначив, що саме відсутність шкоди з боку воєнного стану політичним та демократичним процесам України є важливим елементом для держав-членів НАТО.
Читайте також: Указ Порошенка щодо підготовки до воєнного стану – повний текст
25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі.
Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані.
Свій осуд з приводу дій Росії вже висловили представники Польщі й Естонії, а також Канада і Грузія. В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».
26 листопада після півночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони України було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні.
Підрозділи Збройних сил України та Служби безпеки України приведені в повну бойову готовність.
…
Posted on November 26, 2018
FIFA Urges Tough Line on Iran for Banning Women Fans
FIFA-appointed human rights experts want the soccer body to set Iran a deadline for ending a ban on women attending games.
The FIFA Human Rights Advisory Board says “FIFA should be explicit” giving the Iranian soccer federation a timetable to comply, and should warn of “anticipated sanctions if it does not.”
FIFA’s statutes prohibit gender discrimination, though its leaders typically avoid publicly criticizing Iran’s government. This month, several hundred mostly selected women were allowed to watch the Asian Champions League final in Tehran.
In the board’s annual report, FIFA says it will extend the eight-member panel’s mandate through 2020.
The expert group points to “consistent progress that FIFA is making across a range of issues,” and plans to focus its next report on the 2022 World Cup in Qatar.
…
Posted on November 26, 2018
Міністр про можливий воєнний стан: жодних обмежень свободи слова не буде
Жодних обмежень свободи слова не буде у випадку запровадження воєнного стану в Україні, запевнив міністр інформаційної політики Юрій Стець під час засідання Ради національної безпеки та оборони.
«Очевидно, що жодних обмежень свободи слова не буде. Але треба розуміти, що означає це чергова військова агресія з боку Росії. Це для нас із вами значить, що ми маємо користуватися офіційними джерелами інформації. Що стосується міжнародної співпраці – це МЗС, що стосується військових – Міністерство оборони, так само є майданчиком інші військові служби. І хочу наголосити, у нас є ця інформація, що, очевидно, будуть користуватися соціальними медіа для того, щоб дезінформувати, посіяти паніку», – заявив Стець.
Читайте також: Україна готується до воєнного стану. Живий блог
26 листопада після півночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони України було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні на 60 днів через напад Росії на українські військові кораблі.
Це питання парламент має розглянути 26 листопада на закритому засіданні, початок якого запланований на 16-у годину.
Підрозділи Збройних сил України та Служби безпеки України приведені в повну бойову готовність.
Військово-морські сили ЗСУ заявили, що російські прикордонники ввечері 25 листопада відкрили вогонь по українській корабельній групі унаслідок чого шість моряків були поранені. У ВМС повідомили про три захоплені українські кораблі. У Росії заявили про «провокацію Києва», військові якого нібито «порушили державний кордон Росії». У Генштабі Збройних сил України повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.
Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні». Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно.
На ранок 26 листопада за часом Нью-Йорка (о 18-й за Києвом) Україна скликала термінове засідання Ради безпеки ООН у зв’язку з нападом Росії українські військові кораблі.
…
Posted on November 26, 2018
Агресія Росії проти України на морі: США скликає засідання Радбезу ООН
Посол США в Організації Об’єднаних націй Нікі Хейлі оголосила про скликання засідання Ради Безпеки ООН на 11:00 понеділка 26 листопада.
Таким чином засідання Радбезу відбудеться о 18:00 за Києвом.
Як повідомляло Радіо Свобода, на 16:00 заплановано закрите засідання Верховної Ради, на якому буде розглянуто питання введення воєнного стану в Україні.
Як повідомляло Радіо Свобода, 26 листопада після опівночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні.
Президент України, верховний головнокомандувач ЗСУ Петро Порошенко заявив, що, відповідно до Конституції, підтримує рішення військового кабінету звернутися до Верховної Ради з проханням розглянути запровадження воєнного стану в Україні.
Російські прикордонники ввечері, 25 листопада, відкрили вогонь по корабельній групі Військово-Морських сил ЗС України, є шестеро поранених. У ВМС повідомили про три захоплені українські судна. У Росії заявили про «провокацію Києва». В Генштабі повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.
У Росії заявили про «провокацію Києва» після нападу російських військових і прикордонників на три українські кораблі і захоплення їх із застосуванням вогню на ураження, внаслідок чого були поранені, за даними на цей час, шість українських військових моряків.
Європейський союз закликав Україну та Росію до стриманості для деескалації напруження в Керченській протоці, а від росіян вимагає відновлення свободи руху в Азовському морі. Ввечері 25 листопада НАТО заявило, що уважно стежить за розвитком подій біля Керченської протоки та закликає до стриманості й деескалації напруження.
…
Posted on November 26, 2018
On UN Day, Thousands Protest Violence Against Women
Protesters in cities across Europe and elsewhere marked the U.N. International Day for the Elimination of Violence against Women on Sunday, with tens of thousands turning out in Madrid and demonstrators in Istanbul greeted by tear gas.
Hundreds of women gathered in Istanbul’s Tunel Square to march on the city’s main pedestrian Istiklal Avenue. Dozens of police formed a barricade and prevented the group from marching, saying their demonstration was not permitted. Police fired several rounds of tear gas to stop the group.
The activists instead continued their demonstration in the square with a sit-in. They chanted slogans and dispersed peacefully.
Rights groups say violence against women is widespread in Turkey, and an online database called the Monument Counter says at least 337 women were killed by domestic violence in 2018.
Protests in Turkey have been especially restricted since 2013 after a wave of anti-government demonstrations, extremist attacks and a two-year state of emergency declared following a failed coup in 2016.
The women’s activist group Mor Cati said Turkey is more concerned with stopping protests than “preventing male violence.”
Activists marched in more than 40 cities and towns in Spain, with tens of thousands in Madrid joining a feminist group and shouting “no more victims, we want freedom” as they marched through the Spanish capital’s center.
Official figures show 44 women have died this year in Spain at the hands of their current or former partners. Since 2003, when Spain started keeping records, the total number of victims has been 999 — 972 women and 27 children.
Spain is training more than 600 judges on gender violence and preparing to reform the country’s laws on sex crimes following outrage over recent court decisions.
In Brussels for the E.U. Brexit summit, European Parliament President Antonio Tajani sported a red swipe under his left eye as he addressed the media. In Italy, his home country, the mark stands for support of the U.N. day.
Tajani said on Twitter that “Nothing can justify violence against women. My mother taught it to me. I taught it to my children.”
Posted on November 26, 2018
В районі посольства РФ в Києві спалили авто – фото
Кореспондент Радіо Свобода повідомляє про палаючий автомобіль недалеко від російського посольства в Києві, де ветерани і активісти проводять акцію в знак протесту проти агресії Росії в Чорному морі.
Номерні знаки авто починаються на 001, таким чином це автомобіль посольства Російської Федерації. Авто знаходилося недалеко від будівлі дипмісії, в провулку Ярослава Хомова.
Пізно ввечері 25 листопада під посольством Росії у Києві активісти та ветерани проводили акцію протесту проти нападу російськими військовими на українські кораблі на вході до Азовського моря.
Російські прикордонники ввечері, 25 листопада, відкрили вогонь по корабельній групі Військово-Морських сил ЗС України, є шестеро поранених. У ВМС повідомили про три захоплені українські судна. У Росії заявили про «провокацію Києва». В Генштабі повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.
У Росії заявили про «провокацію Києва» після нападу російських військових і прикордонників на три українські кораблі і захоплення їх із застосуванням вогню на ураження, внаслідок чого були поранені, за даними на цей час, шість українських військових моряків.
Європейський союз закликав Україну та Росію до стриманості для деескалації напруження в Керченській протоці, а від росіян вимагає відновлення свободи руху в Азовському морі. Ввечері 25 листопада НАТО заявило, що уважно стежить за розвитком подій біля Керченської протоки та закликає до стриманості й деескалації напруження.
Як повідомляло Радіо Свобода, 26 листопада після опівночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні.
Президент України, верховний головнокомандувач ЗСУ Петро Порошенко заявив, що, відповідно до Конституції, підтримує рішення військового кабінету звернутися до Верховної Ради з проханням розглянути запровадження воєнного стану в Україні.
…
