Ukraine Imposes Martial Law for 30 Days

Ukraine’s parliament voted Monday to impose martial law for 30 days as tensions spiked between Kyiv and Moscow. The action comes after Russian coast guard ships rammed and fired on three Ukrainian naval vessels Sunday in the Black Sea. VOA U.N. Correspondent Margaret Besheer has more.

UK’s May Fights to Sell Brexit Deal to Skeptical Country

Prime Minister Theresa May made a blunt appeal to skeptical lawmakers Monday to back her divorce deal with the European Union: It isn’t perfect, but it’s all there is, and the alternative is a leap into the unknown.

In essence, she urged Parliament: Let’s agree and move on, for the sake of the voters.

Britain and the 27 other EU leaders signed off on a Brexit deal Sunday after more than a year and a half of tough negotiations. It was a day many doubted would ever come, but May was anything but triumphant as she reported back to Parliament, which now controls the fate of the deal. May confirmed that British lawmakers will vote Dec. 11, after several days of debate, on whether to approve or reject the agreement.

Scores of legislators — from both the opposition and May’s governing Conservative Party — have vowed to oppose it. Rejection would plunge Britain into a political crisis and potential financial turmoil just weeks before it is due to leave the EU on March 29.

“No one knows what would happen if this deal didn’t pass,” May told the House of Commons.

“Our duty as a Parliament over these coming weeks is to examine this deal in detail, to debate it respectfully, to listen to our constituents and decide what is in our national interest.”

Before then, May plans a frantic two-week cross-country campaign to convince both the public and lawmakers that the deal delivers on voters’ decision in 2016 to leave the EU “while providing a close economic and security relationship with our nearest neighbors.”

But May’s defense of her hard-won deal in Parliament was followed by a torrent of criticism, from hard-core Brexit-backers, pro-EU lawmakers and previously loyal backbenchers alike.

Trade with U.S.

In another potential blow for May, President Donald Trump said her deal would make it more difficult for the U.K. to strike a trade deal with the U.S. Brexiteers see a wide-ranging trade deal with the U.S. as one of Britain’s main goals after leaving the EU.

Trump said that “right now if you look at the deal they may not be able to trade with us, and that wouldn’t be a good thing.”

“I don’t think that the prime minister meant that and hopefully she’ll be able to do something about that,” Trump said outside the White House. “But right now as the deal stands, she may not, they may not be able to trade with the U.S. and I don’t think they want that at all.”

In response to Trump’s comments, May’s 10 Downing St. office said that under the deal agreed with the EU, “we will have an independent trade policy so that the U.K. can sign trade deals with countries around the world — including with the U.S.”

Criticism

But during Monday’s debate in Parliament, legislators again expressed their deep unease, if not hatred, of the deal that keeps Britain outside the EU with no say but still subject to the rules and the obligations of membership at least until the end of 2020 while a permanent new relationship is worked out.

Labor Party leader Jeremy Corbyn said the “botched deal” would leave Britain worse off, with “no say over EU rules and no certainty for the future.”

“Plowing on is not stoic. It’s an act of national self-harm,” he said.

May argued that the British people are sick of endless debates about Brexit, and backing the deal would allow “us to come together again as a country whichever way we voted.”

“The majority of the British public want us to get on with doing what they asked us to,” she said.

The majority of lawmakers appear unconvinced. Dozens of Conservative legislators say they will reject the deal, either because they want a harder or a softer break with the EU. Northern Ireland’s Democratic Unionist Party, which props up May’s minority government, also opposes it, as do all the main opposition parties.

“The Prime Minister and the whole House knows the mathematics — this will never get through,” said Brexit-backing Conservative Mark Francois, who described the deal “a surrender” to the EU.

Brexit Secretary Stephen Barclay conceded that “it’s going to be a challenging vote.” But he said Britain would be in “choppy waters” if the deal was rejected.

Both Britain and the EU are adamant that the U.K. can’t renegotiate the agreement, and opponents of the deal do not agree on what should happen next if Parliament rejects it. Some want an election, others a new referendum, and some say Britain should leave the bloc without a deal.

“I can say to the House with absolute certainty that there is not a better deal available,” May said.

She said rejecting it “would open the door to more division and more uncertainty, with all the risks that will entail.”

Україна в ООН закликала до нових санкцій проти Росії

Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко закликав міжнародну спільноту запровадити нові санкції у відповідь на ситуацію в регіоні Чорного й Азовського морів і Керченської протоки після нападу Росії на військові кораблі України.

За його словами, такі санкції мали б стосуватися, зокрема, російських портів на Азовському морі.

Він наголосив, що посилення політичного тиску на Москву може допомогти розрядити ситуацію, але попередив, що Україна «готова вдатися до всіх наявних засобів, щоб здійснити своє право на самооборону».

Він також відкинув твердження заступника постійного представника Росії Дмитра Полянського, ніби Україна спланувала цей інцидент через малу, за словами російського дипломата, популярність президента України Петра Порошенка напередодні виборів 2019 року.

За словами Єльченка, напад Росії є «очевидною загрозою міжнародному мирові і безпеці», а Москва, намагаючись по-своєму пояснити те, що сталося, плутає дійсність із вигадками.

Серед тих, хто також виступав на засіданні, представники Франції і Великої Британії закликали Росію звільнити захоплені кораблі і утримуваних українських моряків.

Раніше на цьому ж засіданні Сполучені Штати Америки заявили, що світова спільнота зобов’язана засудити силове захоплення Росією військових кораблів України. Постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі назвала ці дії Росії «зарозумілими» і «кричущим порушенням суверенної території України».

За її словами, вона обговорила ситуацію з Україною з президентом США Дональдом Трампом і державним секретарем Майком Помпео, і вони висловили стурбованість із цього приводу. Зокрема, сказала Гейлі, порушенням міжнародного права з боку Росії є створення перешкод законному проходові українських кораблів через Керченську протоку.

Вона нагадала слова Трампа, що США вітали б нормальні відносини з Росією, і додала: «Але такі беззаконні дії, як ця, далі роблять це неможливим».

При цьому, наголосила Гейлі, США й далі будуть підтримувати Україну і виявляти солідарність із нею у протистоянні російській агресії.

Представник США також заявила, що Вашингтон збереже всі санкції, запроваджені щодо Росії через окупацію Криму, а подальша ескалація з боку Росії тільки погіршить для неї ситуацію: «Це далі підірве позиції Росії у світі. Це далі погіршить відносини Росії зі США і багатьма іншими країнами».

Раніше 26 листопада Рада безпеки ООН, термінове засідання якої скликали на прохання України з формулюванням «у зв’язку з воєнною агресією Росії в Чорному і Азовському морях», відкинула намагання Росії розглядати порядок денний засідання як «порушення кордонів Російської Федерації». Позицію Росії підтримали, разом із нею самою, лише чотири з 15 членів Ради, сім були проти.

Натомість представники західних країн висловили підтримку України. Зі спільною заявою про це від імені США, Великої Британії, Нідерландів, Польщі, Франці і Швеції виступила постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі. Вона, зокрема, назвала провокацією саме дії Росії. Її напад на українські кораблі є «небезпечною ескалацією і порушенням міжнародного права», наголосила Гейлі.

Нинішнє термінове засідання Ради безпеки ООН скликали на прохання України у зв’язку з нападом Росії на три українські військові кораблі 25 листопада, внаслідок якого два з них були пошкоджені, всі три захоплені силою з застосуванням зброї і шість українських моряків були поранені.

Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні». Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно. А ще вранці, коли українські кораблі підходили до протоки, російський прикордонний корабель таранив український буксир. Росія також звинувачувала українські кораблі в «порушенні її кордонів».

Унаслідок нападу два українські кораблі були пошкоджені, всі три захоплені силою з застосуванням зброї і шість українських моряків поранені (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).

В Україні нагадували, що такі дії, відповідно до норм міжнародного права, становлять акт агресії.

On Cyber Monday, Pope Urges Generosity, not Consumerism

Pope Francis says the “sickness of consumerism” is the enemy of generosity as he called for the faithful to give a little something to the poor.

 

Francis made the comments during his morning homily Monday, so-called Cyber Monday when online retailers woo shoppers with bargains ahead of Christmas.

 

Francis made no mention of Christmas shopping — in Italy, the official season begins Dec. 8 — but his plea for generosity will likely be repeated in coming weeks.

 

Francis said giving away clothes, shoes or groceries can help the poor: “How many pairs of shoes do I have? One, two, three, four, 15, 20? … If you have so many, give away half.”

 

He said: “We can make miracles with generosity of little things.”

 

 

США в ООН закликали міжнародну спільноту засудити Росію за її дії проти України

Сполучені Штати Америки на засіданні Ради безпеки ООН заявили, що світова спільнота зобов’язана засудити силове захоплення Росією військових кораблів України. Постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі назвали ці дії Росії «зарозумілими» і «кричущим порушенням суверенної території України».

За її словами, вона обговорила ситуацію з Україною з президентом США Дональдом Трампом і державним секретарем Майком Помпео, і вони висловили стурбованість із цього приводу. Зокрема, сказала Гейлі, порушенням міжнародного права з боку Росії є створення перешкод законному проходові українських кораблів через Керченську протоку.

Вона нагадала слова Трампа, що США вітали б нормальні відносини з Росією, і додала: «Але такі беззаконні дії, як ця, далі роблять це неможливим».

При цьому, наголосила Гейлі, США й далі будуть підтримувати Україну і виявляти солідарність із нею у протистоянні російській агресії.

Представник США також заявила, що Вашингтон збереже всі санкції, запроваджені щодо Росії через окупацію Криму, а подальша ескалація з боку Росії тільки погіршить для неї ситуацію: «Це далі підірве позиції Росії у світі. Це далі погіршить відносини Росії зі США і багатьма іншими країнами».

Раніше 26 листопада Рада безпеки ООН, термінове засідання якої скликали на прохання України з формулюванням «у зв’язку з воєнною агресією Росії в Чорному і Азовському морях», відкинула намагання Росії розглядати порядок денний засідання як «порушення кордонів Російської Федерації». Позицію Росії підтримали, разом із нею самою, лише чотири з 15 членів Ради, сім були проти.

Натомість представники західних країн висловили підтримку України. Зі спільною заявою про це від імені США, Великої Британії, Нідерландів, Польщі, Франці і Швеції виступила постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі. Вона, зокрема, назвала провокацією саме дії Росії. Її напад на українські кораблі є «небезпечною ескалацією і порушенням міжнародного права», наголосила Гейлі.

Нинішнє термінове засідання Ради безпеки ООН скликали на прохання України у зв’язку з нападом Росії на три українські військові кораблі 25 листопада, внаслідок якого два з них були пошкоджені, всі три захоплені силою з застосуванням зброї і шість українських моряків були поранені.

Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні». Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно. А ще вранці, коли українські кораблі підходили до протоки, російський прикордонний корабель таранив український буксир. Росія також звинувачувала українські кораблі в «порушенні її кордонів».

Унаслідок нападу два українські кораблі були пошкоджені, всі три захоплені силою з застосуванням зброї і шість українських моряків поранені (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).

В Україні нагадували, що такі дії, відповідно до норм міжнародного права, становлять акт агресії.

Macron Feels Diesel Tax Anger After Paris ‘Battle Scenes’

French President Emmanuel Macron, caught off guard by violent demonstrations against diesel tax hikes, warned his cabinet on Monday that the protests could tarnish France’s image and said the government needed to listen to voter anger.

The 10 days of unrest, which on Saturday left some Parisian boulevards transformed into battlefields, hit Macron as he sought to counter a sharp decline in popularity, and have again exposed him to charges of being out of touch with voters.

He has shown no sign, however, of reversing the diesel tax hikes, which he says are needed to help spur a switch to greener energy, though he is now indicating a willingness to soften the blow for motorists on modest incomes.

Police on Saturday fired tear gas, water cannon and rubber bullets at thousands of protesters who trashed restaurants and shop-fronts and set wheelie bins ablaze on Paris’ upmarket Champs-Elysees boulevard, a tourist magnet.

“We shouldn’t underestimate the impact of these images of the Champs-Elysees […] with battle scenes that were broadcast by the media in France and abroad,” government spokesman Benjamin Griveaux said.

After meeting with business associations, Finance Minister Bruno Le Maire said the protests would have a “severe impact” on the economy, though it was too soon to say what the effect on fourth-quarter growth would be.

Now in their second week, the “yellow vest” protests have blocked roads across the country, impeding access to fuel depots, out-of-town shopping malls and factories.

“Behind this anger there is obviously something deeper that we must respond to, because this anger, these anxieties have existed for a long time,” Griveaux said.

Protesters will be looking for concrete answers from Macron when he unveils a new longterm energy strategy on Tuesday.

Green credentials

Macron has stepped up his defense of the diesel tax, aware that the French treasury is hungry for the revenues the levy generates and that unwinding the tax would damage his green credentials.

He has earmarked 500 million euros to help poorer citizens buy less-polluting vehicles, seeking to answer criticism that his reforms have eaten into household spending.

The weekend’s violence also exposed tensions within the amorphous “yellow vests” movement, so-called because the protesters don the high-vis jackets which all motorists in France must carry in their vehicles.

They strove to maintain a united front on Monday, forming a committee tasked with securing a meeting with the president and Griveaux said that would happen if they came forward with concrete proposals.

НАТО цікавило, чи воєнний стан не призведе до ескалації – Пристайко

Країни Північноатлантичного союзу цікавилися всіма сторонами військового стану в Україні, підтвердив після засідання Комісії Україна – НАТО голова представництва України при НАТО Вадим Пристайко.

«Вони цікавилися, з одного боку, чи, впроваджуючи воєнний стан, Україна не має наміру ескалації напруженості, а чи має намір владнати це питання дипломатично. По-друге, їх цікавило, як це вплине на реформи та демократичні процеси. Представники альянсу радо вітали інформацію, що президент Порошенко запропонував скоротити військовий стан з 60 до 30 днів», – пояснив Пристайко, запевняючи, що впровадження воєнного стану тільки активізує військову взаємодію між Україною та НАТО.

Дипломат наголосив, що Україна і Північноатлантичний союз вже активно співпрацюють в Чорному морі, де натовські військові збільшили свою присутність.

«Збільшення присутності НАТО в Чорному морі – це реакція на дії Росії», – зауважив Вадим Пристайко.

У НАТО отримали запевнення від України, що впровадження воєнного стану не піде на шкоду демократії й не вплине на вибори, заявив, відповідаючи на питання Радіо Свобода, генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ після закінчення термінової наради Комісії Україна – НАТО.

«Президент Петро Порошенко наголосив, що впровадження воєнного стану не підриватиме роботи демократичних інституцій України та не чинитиме жодних проблем наступним президентським виборам», – заявив керівник альянсу.

Столтенберґ зазначив, що саме відсутність шкоди з боку воєнного стану політичним та демократичним процесам України є важливим елементом для держав-членів НАТО.

Читайте також: Указ Порошенка щодо підготовки до воєнного стану – повний текст

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі.

Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані.

Свій осуд з приводу дій Росії вже висловили представники Польщі й Естонії, а також Канада і Грузія. В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада після півночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони України було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні.

Підрозділи Збройних сил України та Служби безпеки України приведені в повну бойову готовність.

FIFA Urges Tough Line on Iran for Banning Women Fans

FIFA-appointed human rights experts want the soccer body to set Iran a deadline for ending a ban on women attending games.

The FIFA Human Rights Advisory Board says “FIFA should be explicit” giving the Iranian soccer federation a timetable to comply, and should warn of “anticipated sanctions if it does not.”

FIFA’s statutes prohibit gender discrimination, though its leaders typically avoid publicly criticizing Iran’s government. This month, several hundred mostly selected women were allowed to watch the Asian Champions League final in Tehran.

In the board’s annual report, FIFA says it will extend the eight-member panel’s mandate through 2020.

The expert group points to “consistent progress that FIFA is making across a range of issues,” and plans to focus its next report on the 2022 World Cup in Qatar.

Міністр про можливий воєнний стан: жодних обмежень свободи слова не буде

Жодних обмежень свободи слова не буде у випадку запровадження воєнного стану в Україні, запевнив міністр інформаційної політики Юрій Стець під час засідання Ради національної безпеки та оборони.

«Очевидно, що жодних обмежень свободи слова не буде. Але треба розуміти, що означає це чергова військова агресія з боку Росії. Це для нас із вами значить, що ми маємо користуватися офіційними джерелами інформації. Що стосується міжнародної співпраці – це МЗС, що стосується військових – Міністерство оборони, так само є майданчиком інші військові служби. І хочу наголосити, у нас є ця інформація, що, очевидно, будуть користуватися соціальними медіа для того, щоб дезінформувати, посіяти паніку», – заявив Стець.

Читайте також: Україна готується до воєнного стану. Живий блог

26 листопада після півночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони України було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні на 60 днів через напад Росії на українські військові кораблі.

Це питання парламент має розглянути 26 листопада на закритому засіданні, початок якого запланований на 16-у годину.

Підрозділи Збройних сил України та Служби безпеки України приведені в повну бойову готовність.

Військово-морські сили ЗСУ заявили, що російські прикордонники ввечері 25 листопада відкрили вогонь по українській корабельній групі унаслідок чого шість моряків були поранені. У ВМС повідомили про три захоплені українські кораблі. У Росії заявили про «провокацію Києва», військові якого нібито «порушили державний кордон Росії».​ У Генштабі Збройних сил України повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.

Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні». Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно.

На ранок 26 листопада за часом Нью-Йорка (о 18-й за Києвом) Україна скликала термінове засідання Ради безпеки ООН у зв’язку з нападом Росії українські військові кораблі.

Агресія Росії проти України на морі: США скликає засідання Радбезу ООН

Посол США в Організації Об’єднаних націй Нікі Хейлі оголосила про скликання засідання Ради Безпеки ООН на 11:00 понеділка 26 листопада. 

Таким чином засідання Радбезу відбудеться о 18:00 за Києвом.

Як повідомляло Радіо Свобода, на 16:00 заплановано закрите засідання Верховної Ради, на якому буде розглянуто питання введення воєнного стану в Україні. 

Як повідомляло Радіо Свобода, 26 листопада після опівночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні.

Президент України, верховний головнокомандувач ЗСУ Петро Порошенко заявив, що, відповідно до Конституції, підтримує рішення військового кабінету звернутися до Верховної Ради з проханням розглянути запровадження воєнного стану в Україні.


Російські прикордонники ввечері, 25 листопада, відкрили вогонь по корабельній групі Військово-Морських сил ЗС України, є шестеро поранених. У ВМС повідомили про три захоплені українські судна. У Росії заявили про «провокацію Києва».​ В Генштабі повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.

У Росії заявили про «провокацію Києва» після нападу російських військових і прикордонників на три українські кораблі і захоплення їх із застосуванням вогню на ураження, внаслідок чого були поранені, за даними на цей час, шість українських військових моряків.

Європейський союз закликав Україну та Росію до стриманості для деескалації напруження в Керченській протоці, а від росіян вимагає відновлення свободи руху в Азовському морі. Ввечері 25 листопада НАТО заявило, що уважно стежить за розвитком подій біля Керченської протоки та закликає до стриманості й деескалації напруження.

On UN Day, Thousands Protest Violence Against Women

Protesters in cities across Europe and elsewhere marked the U.N. International Day for the Elimination of Violence against Women on Sunday, with tens of thousands turning out in Madrid and demonstrators in Istanbul greeted by tear gas.

Hundreds of women gathered in Istanbul’s Tunel Square to march on the city’s main pedestrian Istiklal Avenue. Dozens of police formed a barricade and prevented the group from marching, saying their demonstration was not permitted. Police fired several rounds of tear gas to stop the group.

The activists instead continued their demonstration in the square with a sit-in. They chanted slogans and dispersed peacefully.

Rights groups say violence against women is widespread in Turkey, and an online database called the Monument Counter says at least 337 women were killed by domestic violence in 2018.

Protests in Turkey have been especially restricted since 2013 after a wave of anti-government demonstrations, extremist attacks and a two-year state of emergency declared following a failed coup in 2016.

The women’s activist group Mor Cati said Turkey is more concerned with stopping protests than “preventing male violence.”

Activists marched in more than 40 cities and towns in Spain, with tens of thousands in Madrid joining a feminist group and shouting “no more victims, we want freedom” as they marched through the Spanish capital’s center.

Official figures show 44 women have died this year in Spain at the hands of their current or former partners. Since 2003, when Spain started keeping records, the total number of victims has been 999 — 972 women and 27 children.

Spain is training more than 600 judges on gender violence and preparing to reform the country’s laws on sex crimes following outrage over recent court decisions.

In Brussels for the E.U. Brexit summit, European Parliament President Antonio Tajani sported a red swipe under his left eye as he addressed the media. In Italy, his home country, the mark stands for support of the U.N. day.

Tajani said on Twitter that “Nothing can justify violence against women. My mother taught it to me. I taught it to my children.”

 

 

В районі посольства РФ в Києві спалили авто – фото

Кореспондент Радіо Свобода повідомляє про палаючий автомобіль недалеко від російського посольства в Києві, де ветерани і активісти проводять акцію в знак протесту проти агресії Росії в Чорному морі.

Номерні знаки авто починаються на 001, таким чином це автомобіль посольства Російської Федерації. Авто знаходилося недалеко від будівлі дипмісії, в провулку Ярослава Хомова.

Пізно ввечері 25 листопада під посольством Росії у Києві активісти та ветерани проводили акцію протесту проти нападу російськими військовими на українські кораблі на вході до Азовського моря.​

Російські прикордонники ввечері, 25 листопада, відкрили вогонь по корабельній групі Військово-Морських сил ЗС України, є шестеро поранених. У ВМС повідомили про три захоплені українські судна. У Росії заявили про «провокацію Києва».​ В Генштабі повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.

У Росії заявили про «провокацію Києва» після нападу російських військових і прикордонників на три українські кораблі і захоплення їх із застосуванням вогню на ураження, внаслідок чого були поранені, за даними на цей час, шість українських військових моряків.

Європейський союз закликав Україну та Росію до стриманості для деескалації напруження в Керченській протоці, а від росіян вимагає відновлення свободи руху в Азовському морі. Ввечері 25 листопада НАТО заявило, що уважно стежить за розвитком подій біля Керченської протоки та закликає до стриманості й деескалації напруження.

Як повідомляло Радіо Свобода, 26 листопада після опівночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні.

Президент України, верховний головнокомандувач ЗСУ Петро Порошенко заявив, що, відповідно до Конституції, підтримує рішення військового кабінету звернутися до Верховної Ради з проханням розглянути запровадження воєнного стану в Україні.

Турчинов і Порошенко про запровадження воєнного стану в Україні – відео

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов на засіданні РНБО вніс пропозицію запровадити воєнний стан в Україні терміном на 60 діб. Таку заяву Турчинов зробив у зв’язку з кризою в Керченській затоці, де російські силовики захопили три українських кораблі.
Президент України Петро Порошенко підтримав таке рішення й наголосив, що запровадження воєнного стану жодним чином не передбачатиме дій за межами суверенної території України. Воєнний стан не означає оголошення війни. «Він запроваджується виключно для оборони України», – заявив Порошенко. (Відео Адміністрація президента)

France Braces for Economic Blow from ‘Yellow Vest’ Protests

French Finance Minister Bruno Le Maire will meet retailers and insurers on Monday to assess the economic impact of nationwide protests against rising fuel costs, he said on Sunday.

Protesters clad in fluorescent jackets, dubbed “yellow vests,” have blocked highways across France since Nov. 17, setting up burning barricades and deploying convoys of slow-moving trucks, often denying access to shopping centers and some factories.

French retailers have warned that prolonged protests could hit the Christmas shopping season and threaten jobs, while President Emmanuel Macron has shown no sign of backing down on taxes introduced last year on diesel and petrol to encourage people to switch to cleaner forms of transport.

The unrest reached new heights in Paris on Saturday, when police clashed violently with thousands of demonstrators on the Champs-Elysees.

“Tomorrow I will bring together at the Economy and Finance Ministry representatives from retailers, merchants, craftsmen, chambers of commerce and employers federation Medef to assess the economic situation, its impact on sales and on our economy and the consequences we must draw,” Le Maire told BFM TV.

Police detained 101 people in Paris and there 24 people were injured in the clashes on the Champs Elysees.

“I saw a violence that is not acceptable. It is urgent to rebuild the nation’s unity and restart a dialogue,” Le Maire said.

Some yellow vests have called for a third weekend of protests on the Champs Elysees via a Facebook page called “Act 3 Macron resigns!”

British Lawmakers Warn They Will Vote Against Brexit Deal

It took Britain’s Theresa May and 27 other European Union leaders just 40 minutes to sign the Brexit deal after two years of tortuous negotiations, but the trials and tribulations of Britain’s withdrawal agreement approved Sunday in Brussels are far from over.

As they endorsed the 585-page the agreement, and a 26-page accompanying political declaration that sets out the parameters of negotiating a possible free trade deal between Britain and the European Union, powerful political foes in London plotted strategies to undo it.

There is little evidence Britain’s embattled prime minister will have sufficient support to win legislative endorsement of the deal in a House of Commons vote next month. That was clearly on the minds of European Commission officials Sunday as EU leaders gave their backing to the terms of Britain’s split from Brussels after 44 years of membership.

European Commission President Jean-Claude Juncker warned that Britain cannot expect to get a better deal, if its parliament rejects the agreement. “Now it is time for everybody to take their responsibilities, everybody,” he said.

“This is the deal, it’s the best deal possible and the EU will not change its fundamental position when it comes to this issue, so I do think the British parliament — because this is a wise parliament — will ratify this deal,” he added.

Dutch Prime Minister Mark Rutte warned British lawmakers that no better deal was on offer from the European Union, urging them to back the agreements.

“If I would live in the UK I would say yes to this, I would say that this is very much acceptable to the United Kingdom,” Rutte said, because the deal “limited the impact of Brexit while balancing the vote to leave”. In a bid to help the prime minister, he said May had “fought very hard” and now there was “an acceptable deal on the table”.

“You know I hate [Brexit], but it is a given,” he told reporters. “No one is a victor here today, nobody is winning, we are all losing.”

Opposition in Britain

Maybe it is a “given” in Brussels, but in Britain that is another matter altogether.

Both Remainers and Leavers in the British Parliament are warning that May doesn’t have the necessary support with the all the opposition parties lined up against the deal and as many as 100 lawmakers, Remainers and Leavers among them, from May’s ruling Conservatives pledging to vote against it as well.

Iain Duncan Smith, a former Conservative leader, said he would continue to oppose the deal because it “cedes huge amounts of power” to the European Union.

In Scotland, first minister and leader of the Scottish Nationalist Party Nicola Sturgeon said, “This is a bad deal, driven by the PM’s self defeating red lines and continual pandering to the right of her own party. Parliament should reject it and back a better alternative.”

She wants a second Britain-wide referendum, like a majority of Britons, according to recent opinion polls.

The agreement calls for Britain to stay in the bloc’s customs union and largely in the EU single market, without the power to influence the rules, regulations and laws it will be obliged to obey for a 21-month-long transition period following formal withdrawal on March 29. The deal would allow an extension of “up to one or two years” should the negotiations over “the future relationship” not be completed by the end of 2020.

May is campaigning to sell the agreement to the British public, hoping she she can build enough support in the wider country to pressure the House of Commons to endorse the deal. European Parliament approval is almost certain.

May’s warning

In an open letter to the British public published Sunday, May promised to campaign “with my heart and soul to win that vote and to deliver this Brexit deal.” If she is unable to do so, Britain would be plunged into what May herself has called, “deep and grave uncertainty.”

Her aides say she is banking on the “fear factor,” daring the House of Commons to vote down a deal which if rejected would leave Britain most likely crashing out of the bloc, its largest trading partner, without any agreements, which would be costly economically and would almost certainly push the country into recession.

Ominously, the Northern Ireland party, the Democratic Unionist Party, whose 10 lawmakers May’s minority government relies on to remain in power, says it will vote against the deal. And DUP leader Arlene Foster warned Sunday she is ready to collapse the government to block a deal that would see Northern Ireland treated differently than the rest of Britain.

And a senior Labour lawmaker Tony Lloyd said there was a “coalition of the willing” in the Parliament ready to reject May’s deal and support a softer Brexit. So, if the deal is voted down, what then? A vote against could trigger a general election, a second Brexit referendum or even more negotiations, despite Brussels’ threat there can be no other deal.

 

Italian Pasta Company Works to Improve Global Staple

Countries around the world have their own versions of pasta. In Germany there is spaetzle, in Greece there is orzo, throughout Asia there are dishes with noodles, and in Latin America you can find countless variations of spaghetti and other pastas. Voice of America reporter Iacopo Luzi visited the famed company Pasta Mancini in Monte San Pietrangeli, Italy, to see how they make this global staple.

Global Catholic Nuns Urge Reporting of Sex Abuse to Police

The Catholic Church’s global organization of nuns has denounced the “culture of silence and secrecy” surrounding sexual abuse in the church and is urging sisters who have been abused to report the crimes to police and their superiors. 

 

The International Union of Superiors General, which represents more than 500,000 sisters worldwide, vowed to help nuns who have been abused to find the courage to report it, and pledged to help victims heal and seek justice. 

 

The statement, issued on the eve of the U.N.-designated International Day for the Elimination of Violence Against Women, was the first from the Rome-based UISG since the abuse scandal erupted anew this year and as the sexual abuse of adult nuns by clergymen has also come to light. The Associated Press reported earlier this year that the Vatican has known for decades about the problem of priests and bishops preying on nuns but has done next to nothing to stop it. 

 

In the statement Friday, the UISG didn’t specify clergy as the aggressors. While such abuse is well known in parts of Africa, and an Indian case of the alleged rape of a nun by a bishop is currently making headlines, there have also been cases of sexual abuse committed by women against other women within congregations. 

Festering mistreatment

 

The UISG statement was broad, condemning what it called the “pattern of abuse that is prevalent within the church and society today,” citing sexual, verbal and emotional abuse as types of mistreatment that festers in unequal power relations and demeans the dignity of its victims. 

 

“We condemn those who support the culture of silence and secrecy, often under the guise of ‘protection’ of an institution’s reputation or naming it ‘part of one’s culture,’ ” the group said. 

 

“We advocate for transparent civil and criminal reporting of abuse whether within religious congregations, at the parish or diocesan levels, or in any public arena,” the statement said. 

 

To mark the U.N. day calling for an end to violence against women, the head of the Italian bishops conference, Cardinal Gualtiero Bassetti, issued a video message on the subject — but didn’t mention sexual violence against sisters by fellow clergymen, evidence of how taboo the subject is within the church hierarchy. 

 

An AP investigation found that cases of priests abusing nuns have emerged in Europe, Africa, South America and Asia, underscoring how sisters’ second-class status in the church has contributed to a power imbalance where women can be mistreated by men with near impunity. 

Reluctance to talk

 

While some nuns are finding their voices, buoyed by the #MeToo movement, many victims remain reluctant to come forward. Experts told AP sisters have a well-founded fear they won’t be believed and will instead be painted as the seducer who corrupted the priest. Often the sister who denounces abuse by a priest is punished, including with expulsion from her congregation, while the priest’s vocation is preserved at all cost. 

 

The Vatican has known for years about the problem in Africa after a series of major studies were commissioned in the 1990s. Religious sisters reported that African nuns were being particularly targeted by priests seeking to avoid HIV transmission from prostitutes or other women. 

 

In the wake of the AP report, the umbrella organization of U.S. sisters, the Leadership Conference of Women Religious, urged sisters who had been abused to report to both civil and church authorities. Many of the LCWR’s members also belong to the global UISG, which can provide a point of contact with the Vatican.  

Thousands in Europe Protest Violence Against Women

Tens of thousands of people rallied across Europe on Saturday against sexist violence, with more than 30,000 turning out in Paris, where a separate protest against rising fuel prices brought clashes. 

 

Anti-violence rallies across France drew around 50,000 people in all, according to organizer Caroline de Haas, to answer a citizen collective’s call for a “feminist tidal wave” of outrage against gender violence brought into sharp focus by the #MeToo movement. 

 

Elsewhere, a thousand people braved driving rain in Rome, while similar protests drew several hundred demonstrators in Geneva and Athens. 

 

“The fight against violence against women is progressing daily but our society has a long way to go — everyone must act and fight as this is everybody’s business,” President Emmanuel Macron tweeted in offering his moral support. 

 

Authorities put the Paris turnout at 12,000 and similar marches in Lyon, Marseille and Rennes at between 1,000 and 2,400, but de Haas felt moved to salute “the largest [feminist] mobilization France has known,” far bigger than a rally that drew 2,000 last year.  

 

Participants clad in purple, the color of the #NousToutes women’s activist protest movement, shouted slogans including “Sick of rape,” “End impunity for aggressors” and “A woman is never responsible for the violence she suffers,” while also demanding government resources to tackle the issue. 

 

“I am here to support all the victims and continue this struggle, which started long before I came along,” said French actress Muriel Robin, who had organized a similar rally last month in the capital. 

Men, too

 

The rallies drew a number of men, including Tanguy, a 19-year-old student who turned out in the western city of Rennes to declare backing for “a movement which is not based on sex — it’s not a fight pitting men against women but a fight by men and women, together, against inequality.” 

 

The #NousToutes movement started out in France in September, inspired by the #MeToo campaign that began last year. Since then, the number of cases of sexual violence reported to police in France has risen 23 percent. 

 

Latest French government figures say 2017 saw 225,000 cases of domestic violence against women by their partners, while 2016 saw 123 deaths. 

 

A day ahead of Sunday’s U.N.-designated International Day for the Elimination of Violence Against Women, there were further marches in a number of cities across Europe.  

 

Macron last year made sexual equality a priority of his presidency. 

 

But “if the money is not forthcoming, public policy won’t follow on,” warned de Haas, speaking two days after several civil organizations called for a huge increase in public resources dedicated to the problem.  

ГПУ розповіла, як розслідує справу щодо організаторів та підбурювачів убивства Гонгадзе

Головне слідче управління Генпрокуратури продовжує розслідування справи щодо організаторів та підбурювачів до умисного вбивства українського журналіста Георгія Гонгадзе. Про це йдеться у відповіді ГПУ на запит Радіо Свобода.

За даними відомства, наразі проводиться низка комплексних експертиз.

«Слідчим шляхом перевіряється на причетність до вчинення злочину значне коло вищих посадових осіб України… На теперішній час будь-кому з вищезазначеного кола осіб повідомлення про підозру не оголошувалися. Водночас касаційне оскарження вироку Олексія Пукача – виконавця вбивства Георгія Гонгадзе – унеможливлює слідству з’ясування остаточної кваліфікації дій замовників та організаторів злочину», – мовиться у листі.

5 листопада під час круглого столу на тему «Міжнародні зобов’язання України: стан виконання зобов’язань України щодо розслідування та правосуддя в справах Гонгадзе, Подольського та Єльяшкевича» у Верховній Раді урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина зазначив, що Генпрокуратура проводить слідство щодо факту організації і підбурення до умисного убивства журналіста Гонгадзе. Від ГПУ тоді на круглий стіл ніхто не прийшов.

Олексій Подольський, який раніше також проходив у справі Гонгадзе як потерпілий (його викрали, вивезли до лісу поблизу Прилук і побили), заявив, що у цьому провадженні його потерпілим не визнають. У своїй відповіді Генпрокуратура це підтвердила.

Український журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі на Київщині було виявлено тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати Гонгадзе. Останки зберігалися у київському морзі. Поховали його тільки у березні 2016.

Замовників убивства так і не було встановлено.

29 січня 2013 року Печерський райсуд Києва засудив екс-начальника головного управління кримінального розшуку МВС Олексія Пукача до довічного позбавлення волі, визнавши його винним у вбивстві Георгія Гонгадзе. Апеляційний суд залишив у силі вирок.

Як повідомляли ЗМІ, суд продовжить касаційний розгляд у його справі 28 листопада.

Майже половину робіт із облаштування кордону з Росією виконано – Аваков

Близько 47% робіт з інженерно-технічного облаштування україно-російського кордону вже виконано, заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков під час перевірки харківської ділянки кордону 24 листопада. Про це повідомляється на сайті відомства.

За словами міністра, окрім Харківщини, облаштуванням кордону займаються у Сумській та Луганській областях – там готово 20%.

«Ми сьогодні на одному з опорних пунктів, які обладнані вздовж кордону. Таких опорних пунктів – 40. Рівень та якість інженерних споруд досить високий. І функціонал вздовж кордону не тільки загорожа з проволокою, тут найголовніше – інтелектуальна компонента та реагування. Загальна ділянка спільного з Росією кордону складає 2,3 тисяч кілометрів,» – сказав Арсен Аваков.

За словами голови Державної прикордонної служби Петра Цигикала, у державному бюджеті на 2019 рік вже закладено 400 млн гривень для цього проекту, але він сподівається на додаткове фінансування. Виконання проект продовжили до 2021 року, мовиться у повідомленні МВС.

Як зазначається, орієнтовна загальна вартість інженерно-технічного облаштування 1 км кордону близько двох з половиною мільйонів гривень (це включає протитранспортні рови, сітчасту огорожу по металевих стовпах, загородження із спіралі типу «Єгоза», контрольно-слідову смугу, рокадну дорога). Окрім того, додатково на окремих напрямках планується звести окремі об’єкти із фортифікаційним обладнанням та комплексами відеоконтролю за близько 10 мільйонів гривень та закупити обладнання пересувних бойових модулів (близько 15 мільйонів гривень). Опорний пункт на 60 та 120 осіб, за даними МВС, орієнтовно буде коштувати від 11 до 12 мільйонів гривень.

На кінець минулого року, за даними Держприкордонслужби, Україна облаштувала понад 140 кілометрів території на кордоні з Росією

У вересні 2014 року український уряд затвердив запропонований Державною прикордонною службою проект «Стіна». Як повідомив на той час прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, проект передбачає захисні укріплення у вигляді металевої сітки висотою два метри, також планувалося, що згори буде натягнутий колючий дріт, по деяких частинах якого проведуть електричний струм.

Торік детективи НАБУ почали розслідування у кримінальному провадженні за фактом розтрати коштів державного бюджету під час реалізації так званого проекту «Стіна». За версією слідства, державі завдано збитків у розмірі понад 16 мільйонів гривень, наразі кілька фігурантів справи арештовані.

 

 

Голодомор був спробою розчавити дух українського народу, це не вдалося ­– Трюдо

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо висловив солідарність із українцями у Канаді та світі у вшануванні пам’яті жертв Голодомору. Про це мовиться у повідомленні на його офіційному сайті.

«Голодомор був навмисною спробою – частиною систематичного геноциду –розчавити дух та ідентичність українського народу. Це не вдалося. Українці вижили, і після десятиліть радянської влади Україна здобула свою незалежність у 1991 році. Десятиліттями звірства Голодомору значною мірою були відомі тільки жертвам та тим, хто його організував. Ми повинні переконатися, що спогади про тих, хто постраждав під час Голодомору, живуть, і що таких жахів більше ніколи не відбудеться», – заявив Трюдо.

Він запевнив, що Канада продовжить підтримувати Україну у її спробах захистити свій суверенітет.

«Ми підтверджуємо нашу підтримку уряду України щодо захисту її територіальної цілісності та поточних реформ, спрямованих на побудову більш безпечного, процвітаючого майбутнього для українських громадян», – зазначив політик.

Читайте також: Чому Голодомор є геноцидом: коротке пояснення

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Президент Латвії поїде на Донбас

Президент Латвії Раймондс Вейоніс у рамках візиту в Україну відвідає Донбас, повідомив президент України Петро Порошенко.

«Пан президент під час візиту відвідає не тільки Київ, а й матиме можливість – і дякую за це бажання – відвідати Донбас», – сказав Порошенко після зустрічі з Вейонісом 24 листопада у Києві. Він додав, що з міркувань безпеки не може повідомити, де саме перебуватиме латвійський колега, але уточнив, що це буде «прямо біля лінії зіткнення».

Вейоніс, зі свого боку, сказав, що на Донбас він поїде 25 листопада, щоб побачити, якою є ситуація на сході України.

«У мене буде нагода побачити на місці, як це виглядає. Для мене досить складно це усвідомити і уявити, що є в Європі території, які уражені цим конфліктом. Це дуже сумно», – сказав президент Латвії.

Як повідомляє прес-служба українського президента, під час переговорів, латвійський колега заявив «про підтримку суверенітету і територіальної цілісності, про невизнання незаконної анексії Криму, про рішуче засудження агресії проти України на сході та невизнання незаконних фейкових виборів в так званих «ЛНР» і «ДНР».

«Санкції, які були накладені на Росію, повинні продовжуватися до моменту, коли повністю будуть виконані Мінські домовленості», – цитує прес-служба Порошенка президента Латвії.

Влітку в зону конфлікту на Донбасі їздила президент іншої Балтійської країни, Естонії Керсті Кальюлайд. Після поїздки вона закликала називати конфлікт на сході України війною.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

Українській журналістці заборонили в’їзд у Росію й анексований нею Крим

Українській журналістці Олені Савчук на десять років заборонили в’їзд на територію Росії й анексованого нею Криму. Як повідомила Савчук у Facebook 24 листопада, про це їй оголосили російські прикордонники на контрольно-пропускному пункті, коли вона намагалася проїхати в анексований Крим із Херсонської області.

У коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії журналістка повідомила, що в’їзд їй заборонили згідно з пунктом 1 частини 1 статі 27 російського закону про порядок виїзду і виїзду з Росії ( «З метою забезпечення обороноздатності чи безпеки держави, або громадського порядку, або захисту здоров’я населення »).

«Мене протримали близько 40 хвилин і взяли відбитки пальців», – розповіла Савчук.

Олена Савчук кілька років займалася висвітленням переслідувань кримськотатарських активістів, політично мотивованих судових процесів у Криму.

Міжнародні правозахисні організації і країни Заходу неодноразово звертали увагу на те, що фактична влада в анексованому Криму перешкоджає діяльності журналістів.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Talk of Kosovo Land Deals Stokes New Worries

The stone steps leading into the medieval church where Serbian Orthodox worshipers enter are worn. In the half-light of the interior, some pilgrims reverentially lean on or drape themselves across the tomb of King Stefan Dečanski, considered by Serbs a “holy monarch.”

Others light candles. One young woman has dozens of tapers in her hand, lighting each one slowly and methodically after a brushing kiss and a silent prayer.

 

Many of the pilgrims have driven six hours from Belgrade to pray this Sunday in one of the most revered Serbian Orthodox churches, the 14th century Visoki Dečani.

For many Serbs, Visoki Dečani is a besieged church, surrounded as it is by Kosovar Albanians and located deep in the territory of Kosovo, the former province that broke away from Serbia in 1999 after a U.S.-led NATO intervention brought a year-long ethnic war to a halt.

The church came under attack during the Kosovo War, which was sparked by a massive repression of Kosovar Albanians by Serbian forces. The Serbs conducted an ethnic cleansing campaign, driving thousands of ethnic Albanians from their homes, and they were accused by rights groups and Western governments of other major rights violations, including abductions and murder.

 

“We have had a very hard time since the last Kosovo conflict,” says Father Sava Janjic, Visoki Dečani’s abbot.

“Last” seems an appropriate word, hinting at the possibility of more conflict to come.

And taking the long, historical view, it is not hard to imagine that sometime in the future, monks at Visoki Dečani will again hear the fearsome echo of war raging around them — like many other Balkan churches and mosques caught on the wrong side of history.

The church has been plundered over the centuries by Ottoman troops, Austro-Hungarian soldiers, and during World War II, it was targeted for destruction by Albanian nationalists and Italian fascists. During the Kosovo War, the final one in a series of Balkan wars in the 1990s, the church was attacked five times. In May 1998, two elderly Albanians were killed 400 meters from its walls reportedly by the Kosovo Liberation Army for allegedly collaborating with Serbian forces.

“This is one of the most politically turbulent areas in Europe. The Balkans have always been on the crossroads of civilizations and invasions,” Fr. Sava said.

As he talked with VOA, soldiers from the NATO-led Kosovo Force of peacekeepers patrolled the grounds – as they have done every day since the war’s end.

“Since 1999, we have had three mortar attacks and one RPG (rocket-propelled grenade), bazooka attack. Thank God no particular damage was made and nobody was hurt,” says Fr. Sava. A strong advocate of multi-ethnic peace and tolerance, he likes to think of the church as “a haven for all people of goodwill.” During the war, the church sheltered not only Serbian families but also Kosovar Albanians and Roma.

He adds, “I’m still trying to believe that the majority of Kosovar Albanians don’t harbor negative feelings toward us. But very often we are seen just as Serbs. This church is seen as something alien here, as a kind of threat to the new Kosovo identity.”

He says Kosovar Albanians shouldn’t fear the church or see it as representing anything bad from the past. He says he hopes people will see the church as a “signpost” of a possible future, one where multi-ethnicity is embraced. His plea echoes those of other Balkan clerics — Orthodox and Muslim — who find themselves, their places of worship, and their flocks, left thanks to conflict and animosity as awkward islands.  

But he worries about whether Serbia and Albania can put conflict behind them. Serbs and Kosovar Albanians remain at odds over Kosovo, and the jigsaw puzzle of the Balkans map is not helping them.

The presidents of Serbia and Kosovo have considered border changes in a bid to reach an historic peace settlement which, if sealed, could advance their countries’ applications to join the European Union and, for Kosovo, which declared independence in 2008, to secure U.N. membership. More than 100 countries recognize Kosovo as an independent state, but not Serbia. The EU has said it will not consider advancing accession talks until Belgrade and Pristina have made up.

Most EU leaders have long opposed any Balkan border changes, fearing any tweaks large or small might spark a return of ethnic violence.

U.S. National Security Adviser John Bolton earlier this year indicated that Washington could entertain the idea of border changes.

The U.S. ambassador to Greece, Geoffrey Pyatt, appeared more cautious about a land-swap deal, but kept the door open. In an interview with VOA during an international trade conference in Thessaloniki, Pyatt said, “There are no blank checks,” he said. “What we have been very clear on is that this process needs to be locally-owned and locally-driven and we are supporting European Union efforts to see progress.”

Various possible land deals have been mooted, officials in Belgrade and Pristina say. One possible variation could see the Serbian border would be extended south to include Serbs in Kosovo’s north and some majority ethnic Albanian areas in Serbia traded in return by Belgrade. That would not help the majority of Serbs in Kosovo, who are spread across the south and west of the country.

Fr. Sava worries any kind of land-swap deal, if pulled off, would amount to ‘peaceful’ ethnic cleansing. “Land swaps, where the majority of Kosovo Serbs would not just be left in majority-Albanian territory but also probably be forced to leave, would be very unjust,” he said.

Ultra-nationalists on both sides loudly reject land swaps.

Serbia’s main opposition leader, Vojislav Šešelj, dismisses the idea out of hand. “What are we talking about? Kosovo is just part of Serbia,” he told VOA. Kosovo is being illegally occupied, he said, due to assistance from the West, and especially the U.S, according to Šešelj seen by many as an extremist. 

“We are not exchanging the land,” Šešelj said.  “They can only have the highest level of autonomy.  We will not recognize their independence,” he emphasized.

Šešelj, a onetime deputy to Serbia’s wartime leader Slobodan Milošević, was found guilty by the U.N. court of crimes against humanity for instigating the deportation of Croats from the village of Hrtkovci in May 1992. He argues Serbs and Albanians cannot possibly live together and that they should be in separate communities. “Albanian ones in Kosovo could be allowed some self-administration rights,” he concedes.

Earlier in September, Kosovo Albanian nationalists led by veterans of the 1998-1999 war disrupted a planned two-day visit by Serbia’s president, Aleksandar Vučić, to Kosovo by blocking roads and burning tires. Their action showed how inflammatory the whole issue can easily become. Banje, the village west of the capital, Pristina, that Vučić planned to visit was the scene of the first crackdown by Serbian troops against ethnic Albanian separatists in 1998, which triggered the outbreak of open hostilities.

“All the wars in the former Yugoslavia were focused on territory and division, and to continue with the idea of territory is dangerous and will inflame nationalistic passions,” warns Nataša Kandić, a Serbian human rights campaigner and Nobel Peace prize nominee.

Talk of land swaps appear to have been shelved for now. But may well re-appear.

Fr. Sava harbors the same fear. “We still see people who are drawing up maps, and these maps in the 1990s became actually the killing fields. Do we still need it now?” he asked. “I am just trying to be hopeful that politicians see the risk of going into this story again.”

Most Kosovar Albanians and Serbs view the idea of border revisions with horror, according to recent opinion surveys.

Україна звернулася до УВКПЛ ООН через приїзд представника анексованого Криму на форум до Женеви

Українське постійне представництво при ООН у Женеві провело зустріч із керівництвом Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), де заявило про неприпустимість участі представника анексованого Росією Криму у форумі з прав людини. Про це у Facebook написала перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар.

«Отримано запевнення від УВКПЛ в розумінні стурбованості української сторони і повідомлено про розробку відповідної реакції на звернення постійного представництва, про що українську сторону офіційно проінформують», – йдеться в повідомленні.

За інформацією Джеппар, найближчим часом запланована зустріч із Генеральним секретарем Міжпарламентського союзу Мартіном Чунгонгом.

Раніше Руслан Бальбек, обраний депутатом Держдуми Росії на «виборах», які Москва влаштувала до нижньої палати парламенту Росії в окупованому Криму всупереч українському і міжнародному праву, заявив, що взяв участь в одному із заходів ООН, присвяченим питанням прав людини, демократії та верховенства права.

Перший заступник міністра інформаційної політики України повідомила, що Бальбек, дійсно був на заході серед членів російської делегації, але при цьому він не виступав і його ніхто не представляв.

У документах форуму ім’я Руслана Бальбека не значиться.

Police Turn Tear Gas, Water on French Fuel-Tax Protest

Police fired tear gas and used water cannon to disperse protesters in Paris who are angry over rising fuel costs and President Emmanuel Macron’s economic policies, the second weekend of “yellow vest” protests that have caused disruption across France.

Several hundred protesters had converged on the Champs Elysees where they faced police sent to prevent them from reaching the nearby presidential Elysee Palace.

Some protesters sang the national anthem while others carried signs with slogans saying “Macron, resignation” and “Macron, thief.”

​Fears of extremists

For more than a week, protesters clad in the fluorescent yellow jackets that all motorists in France must have in their cars have blocked highways across the country with burning barricades and convoys of slow-moving trucks, obstructing access to fuel depots, shopping centers and some factories.

They are opposed to taxes Macron introduced last year on diesel and petrol, which are designed to encourage people to shift to more environmentally friendly transport. Alongside the tax, the government has offered incentives to buy green or electric vehicles.

Security forces are concerned that far-left and far-right extremists may infiltrate the demonstrations, escalating the crowd-control challenges. Around 30,000 people were expected to protest in Paris alone, Denis Jacob, secretary general of police union Alternative Police, told Reuters.

“We know there are ultra-right and ultra-left infiltrators. You can also expect gangs from the suburbs and ‘black-blocks,’” he said, referring to a militant protest force.

About 3,000 police officers have been drafted in to work in Paris on Saturday, city hall said, with security forces having to handle a demonstration against sexual violence, a soccer match and a rugby game in the capital on the same day.

Last Saturday, when nearly 300,000 people took part in the first yellow vest demonstrations countrywide, retailers’ daily revenue fell 35 percent, according to consumer groups.

Protests spread

The unrest is a dilemma for Macron, who casts himself as a champion against climate change but has been derided as out of touch with common folk and is fighting a slump in popularity.

Despite calls for calm from the government, the yellow vest protests have spread to French territories abroad, including the Indian Ocean island of Reunion, where cars were set on fire.

The unrest has left two dead and 606 injured in mainland France, the Interior Ministry said Thursday.

While the movement, which has no leader, began as a backlash against higher fuel prices, it has tapped into broader frustration at the sense of a squeeze on household spending power under Macron’s 18-month-old government.

Since coming to power, Macron has seen off trade union and street demonstrations against his changes to the labor rules, and overhauled the heavily indebted state rail operator. Foreign investors have largely cheered his pro-business administration.

But political foes have dismissed him as the “president of the rich” for ending a wealth tax, and voters appear to be growing restless, with the 40-year-old president’s popularity slumped at barely 20 percent.