УКРОПИ

«Нафтогаз» уточнив в арбітражі оцінку збитків від захоплення Росією активів групи в Криму

НАК «Нафтогаз України» уточнила в міжнародному арбітражному провадженні проти Росії оцінку збитків від захоплення Росією активів групи в Криму: ця сума становить близько 8 мільярдів доларів, повідомили в компанії.

Як мовиться в повідомленні, «Нафтогаз» – точніше, сама НАК «Нафтогаз України» і ще шість компаній Групи «Нафтогаз» – подали відповідь на зустрічну заяву Росії щодо розміру компенсації збитків у межах арбітражного провадження при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі, при цьому «Нафтогаз» додатково обґрунтував свою заяву щодо розміру компенсації збитків, завданих незаконною експропріацією кримських активів групи в 2014 році: розмір збитків плюс відсотки оцінюється приблизно в 8 мільярдів доларів США.

Росія не заперечує, що незаконно експропріювала активи «Нафтогазу», але стверджує, що не винна «Нафтогазові» ніякої компенсації, повідомили в компанії.

Ідеться про арбітражний процес, що триває вже кілька років. Іще в лютому 2016 року НАК «Нафтогаз України», ДАТ «Чорноморнафтогаз», ПАТ «Укртрансгаз», САРС «Лікво», ПАТ «Укргазвидобування», ПАТ «Укртранснафта» і ДК «Газ України» вручили Росії як державі офіційне письмове повідомлення про інвестиційній спір у рамках двосторонньої угоди про взаємний захист інвестицій між Україною і Росією через незаконну експропріацію Росією інвестицій групи «Нафтогаз» на території Криму. Арбітражне провадження за цим спором було розпочате в жовтні 2016 року.

Усні слухання з питань юрисдикції й відповідальності відбулися в арбітражі у травні 2018 року. У лютому 2019 року трибунал ухвалив рішення на користь «Нафтогазу»: він визнав свою юрисдикцію на розгляд справи, а також визнав, що Росія на порушення своїх зобов’язань за інвестиційною угодою незаконно експропріювала активи «Нафтогазу». Ідеться, зокрема, про виробничі активи «Чорноморнафтогазу» й інших дочірніх компаній «Нафтогазу» на окупованому Росією півострові. Головну частину суми збитків становить вартість газу в кримських надрах, права на який належать «Нафтогазові».

Нинішня, друга, стадія арбітражного провадження стосується лише визначення розміру компенсації втрат «Нафтогазу». Росія в грудні 2019 року подала зустрічну заяву щодо розміру компенсації збитків, але не заявила ніякого альтернативного розрахунку збитків.

Усні слухання з питань розміру компенсації відбудуться в травні 2020 року в Гаазі, а остаточне рішення щодо суми компенсації очікується до середини 2021 року, повідомили в «Нафтогазі».

Виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко, повідомляючи 10 лютого про підготовку нинішньої відповіді на зустрічну заяву Росії, наголошував, що в арбітражі щодо активів у Криму українській нафтогазовій групі протистоїть держава Росія, а не російська газова компанія «Газпром», і тому цей арбітраж не підпадає під угоду про врегулювання з «Газпромом», яку Нафтогаз уклав у грудні 2019 року після того, як «Газпром» виконав рішення Стокгольмського арбітражу сплатити «Нафтогазові» компенсацію в розмірі 4,6 мільярда доларів плюс 400 мільйонів доларів відсотків на дату остаточного розрахунку і погодився продовжити транзит газу.
…

«Кремлівський підхід»: майже 70 українських публічних осіб розкритикували мюнхенські «12 кроків»

У «12 кроках» йдеться, зокрема, і про забаганки Москви щодо «перегляду національної ідентичності» України – підписанти
…

Бірюков вибачився за пост про військових, що голосували за Зеленського

Ексрадник попереднього президента Юрій Бірюков написав вибачення щодо свого фейсбук-допису щодо пропозиції чинного президента Зеленського щодо спільного з ОРДЛО патрулювання, у якому назвав військових, що голосували за чинного президента, «ублюдками».

«Психонув, зробив дурницю. Реально сам відчував дискомфорт практично одразу ж. Прошу вибачення щодо власної дурості у суботньому пості», – написав Бірюков у понеділок.

Із критикою суботнього висловлювання Юрія Бірюкова виступили як політичні опоненти, так і його соратники.

Зокрема, депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко назвала заяву Бірюкова «неприпустимою і некоректною».

А заступник голови фракції «Слуги народу» Олександр Корнієнко, як повідомляє «Українська правда», взагалі запропонував посилити відповідальність за образу військовослужбовців через це. Також там опубліковані скріншоти допису Юрія Бірюкова і коментарів під ним, бо зараз на сторінці колишнього радника згадані матеріали недоступні.
…

В анексованому Криму повідомили про затримання кримчанина за «участь в незаконному збройному батальйоні»

Співробітники російської ФСБ стверджують, що затримали в анексованому Криму жителя Чорноморського району, підозрюваного «в участі в незаконному збройному формуванні – батальйоні імені Н.Челебіджихана». Про це пишуть 17 лютого російські та кримські ЗМІ.

Згідно з повідомленнями, «підозрюваний» влітку 2016 року виїхав на материкову Україну, де буцімто вступив до лав згаданого батальйону. За інформацією ФСБ, щодо чоловіка порушили кримінальну справу і взяли під варту.

Підтвердження цієї інформації з інших джерел немає. Імені та прізвища затриманого не повідомляють.

Батальйон імені Номана Челебіджихана – добровольче об’єднання, створення якого було проголошене в 2014 році. Складений переважно з кримських татар підрозділ мав охороняти райони, що межують із анексованим Кримом. Батальйон мав стати частиною Національної гвардії України, але наразі існує лише на рівні заяв. Голова громадської організації «Аскер» Ленур Іслямов раніше закликав присвоїти «кримськотатарському батальйону» імені Челебіджихана номер військової частини.
…

Бойовики минулої доби 9 разів відкривали вогонь на Донбасі, втрат у ЗСУ немає – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби дев’ять разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, жоден український військовий не постраждав.

«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – повідомили у штабі.

Згідно з повідомленням, з початку поточної доби бойовики вогневої активності не проявляли, втрат серед українських військових немає.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» також звинувачують українських військових у дев’яти обстрілах за минулу добу захоплених сепаратистами територій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Російський співавтор критикованих «12 кроків»: «діалог про українську ідентичність» був би «корисний» для України

Російський співавтор широко розкритикованого документу «12 кроків до зміцнення безпеки в Україні і євроатлантичному регіоні», генеральний директор «Російської ради з міжнародних справ» Андрій Кортунов заявляє, що один із кроків того документа, «національний діалог про українську ідентичність» із Росією, Угорщиною й Польщею «був би корисний для України».

«Україна є дуже плюралістичним суспільством, і для неї такий діалог був би корисним. Щодо участі інших країн-сусідів – це питання до українського керівництва, наскільки воно готове до такого діалогу», – сказав він у коментарі німецькій медіакомпанії «Німецька хвиля» на полях Мюнхенської конференції з безпеки.

«Зрозуміло, що цей документ подобається не всім, але, мені здається, невірно вбачати в ньому якісь зловісні політичні задуми, як це визначили в апараті Порошенка (п’ятого президента України Петра Порошенка, нині народного депутата і лідера опозиційної до нинішньої української влади партії «Європейська солідарність» – ред.), – як «мюнхенську змову». Я хочу підкреслити, що політика – це мистецтво можливого, як казав Бісмарк, і автори цього документу виходили з того, що можливо на сьогодні», – заявив Андрій Кортунов.

Російський політолог і очолювана ним «Російська рада з міжнародних справ», яка створена за розпорядженням голови російського уряду і засновниками якої стала низка російських державних установ, є одними зі співавторів документа, що був без коментарів оприлюднений на сайті Мюнхенської конференції з безпеки; ще одним зі співавторів є голова конференції Вольфґанґ Ішинґер.

Серед згаданих у ньому 12 кроків є, наприклад, такі, як «відповідні зміни в санкціях» у зв’язку з окремими конкретними кроками на виконання мінських домовленостей (наразі позиція західної спільноти залишається незмінною: всі санкції, накладені на Росію через її агресію проти України на Донбасі, мають діяти в повному обсязі до повного виконання Москвою своїх зобов’язань за мінськими домовленостями), чи те, що «ЄС і Росія мають у 2020 році взяти за пріоритет вибіркову взаємодію» і «йти на кроки в галузях, де вони мають сильний спільний інтерес (наприклад, наука й дослідження, транскордонна і регіональна співпраця, співпраця щодо кліматичних змін і довкілля). Також автори пропонують обговорити заходи для створення в Україні зони вільної торгівлі одночасно і з ЄС, і з Росією.

Іще за один із кроків визначено те, що «новий, всеосяжний національний діалог по всій Україні є бажаним і міг би бути розпочатий якомога швидше», і при цьому «мають бути зроблені зусилля для залучення з точок зору сусідів України, особливо Польщі, Угорщини і Росії». Цей діалог, вважають автори документа, «мав би стосуватися тем історії і національної пам’яті, мови, ідентичності і становища меншин».

Під документом поставила підписи низка чинних і колишніх західних і російських діячів, є серед них і троє представників України: колишні дипломати Олександр Чалий і Василь Філіпчук і колишній радник секретаря РНБО Олексій Семеній.

Документ зазнав різкої критики і в Україні, і за її межами. Першим відреагував американський дослідницький центр «Атлантична рада», де заявили, що деякі з пунктів плану є проблематичними, зокрема кроки щодо поетапного зняття санкцій із Росії і «нового діалогу про ідентичність», який має вигляд втручання у внутрішні справи України. Автори заяви зауважують, що документ із планом миру передбачає, що проблема має бути вирішена на умовах, сприятливих для Кремля. Автори заяви, американські дипломати й політологи, не погоджуються вже з першим речення документу про «конфлікт усередині України і навколо неї». На їхню думку, важливо наголосити на тому, що саме керівництво, фінансування й постачання зброї Кремлем є головною причиною війни, яку автори мирного плану називають «конфліктом».

Пізніше на документ відреагували і в Міністерстві закордонних справ України: там наголосили, що «тези, які містяться в цьому документі, не відповідають офіційній позиції української держави».

А Петро Порошенко заявив, що згаданий документ був «підготований у Кремлі».

Після появи різкої критики сторінка з повідомленням про документ зникла з сайту Мюнхенської конференції з безпеки, потім знову з’явилася і знову зникла, але сам документ наразі залишається на сайті конференції; його текст російською мовою також оприлюднений на сайті «Російської ради з міжнародних відносин».

Вольфґанґ Ішинґер тим часом заявив, що автори документа про «12 кроків» лише хотіли залучити Росію до дискусії і просунути справу мирного врегулювання на окупованих територіях України. «Так, у цьому документі можуть бути контроверсійні речі, ну, так давайте говорити про них. Це не урядова позиція, це внесок. І це неправильно говорити, що вона «російська», – заявив Ішинґер агентству «Укрінформ».

Також він запевнив, що є прихильником усіх зусиль, спрямованих на те, щоб допомогти просунути «українське питання» вперед. «Ми всі за Україну. Я – ваш друг», – заявив він і додав, що як один із авторів документа переконаний: «Україна має бути щаслива, що ми намагалися залучити росіян до дискусії».
…

Порошенко розкритикував ідею Зеленського про спільне патрулювання на Донбасі

«Відповідно до Закону про деокупацію Донбасу, всі незаконні збройні формування є терористичними, є окупаційними військами Росії»
…

РНБО: Данілов перебуває в Ірані через проблеми з розслідуванням збиття українського літака

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов перебуває з робочим візитом в Ірані «для обговорення проблемних питань розслідування катастрофи українського літака», повідомили в РНБО.

Візит відбувається на запрошення секретаря Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Шамхані, він почався 15 лютого і завершиться 17 лютого, мовиться в повідомленні.

У перебігу візиту, повідомили в РНБО, Данілов вшанував пам’ять українців, які загинули 8 січня в літаку «Міжнародних авіаліній України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва, що його збили невдовзі після злету іранські військові, як стверджується, помилково.

Він, зокрема, разом із послом України Ірані Сергієм Бурдиляком поклали квіти на місці трагедії українського літака (це село Халаджабад, що приблизно за 30 кілометрів на південний захід від центру Тегерану і за 15 кілометрів на північ від тегеранського аеропорту імені імама Хомейні, з якого злітав літак).

«Також в пам’ять за загиблими було поставлено 11 свічок у Ванкському соборі Святого Всеспасителя (храм Вірменської апостольської церкви)», – мовиться в повідомленні. Цей храм стоїть у місті Ісфагані, що приблизно за 400 кілометрів на південь від Тегерану; Вірменська апостольська церква є однією з давніх християнських церков, що відокремилися від решти християнської спільноти в 6-му столітті.

Інших подробиць візиту не повідомлено.

Світова спільнота, зокрема й Україна, говорять про значні недоліки в розслідуванні збиття українського літака, яке веде Іран. Однією з найгучніших проблем є нездатність Ірану самостійно розшифрувати дані з пошкоджених бортових самописців літака і водночас його категорична відмова, висловлена після низки вагань, видати «чорні скриньки» для розшифрування в Україну чи в якусь іншу державу, які мають такі можливості.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.
…

Документ, який критикував Порошенко, повторно з’явився на сайті Мюнхенської конференції

На сайті Мюнхенської конференції з безпеки повторно з’явився документ «Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні», авторами якого є три західні аналітичні центри та Російська рада міжнародних справ. Увечері 14 лютого він був недоступний.

Також 14 лютого п’ятий президент України (2014–2019), лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко заявив, що цей документ підготовлений у Кремлі.

«Це саме те, чого хоче Росія: немає війни, немає агресії, є внутрішніх конфлікт, Росія – лише посередник, і ми більше не можемо чекати, і Росію треба повернути в «Групу семи», повернути до діалогу. Єдина умова: будь ласка, йдіть з України, зупиніть свою агресію, дайте нам бути суверенною і демократичною державою», – сказав Порошенко.

Невдовзі після публікації «кроків» на сайті Мюнхенської конференції на сайті американського аналітичного центру Atlantic council з’явилася заява з критикою ініціативи.

У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що заява «Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні» не є офіційною позицією держав.

14 лютого відкрилася триденна Мюнхенська конференція з безпеки за участі 35 очільників держав та урядів.
…

У Зеленського стежать за ситуацією із захопленням ФСБ українських рибалок в Азовському морі

15 лютого ФСБ Росії захопило українське судно з чотирма громадянами України на борту
…

Радуцький розповів, коли в Україні може з’явитися страхова медицина

Страхова медицина може запрацювати в Україні з 2023 року, заявив у «Суботньому інтерв’ю» Радіо Свобода голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, член фракції партії «Слуга народу» Михайло Радуцький.

Водночас він наголосив, що для цього має бути дотримано кількох умов.

«Ми не кажемо, що ми відмінимо фінансові гарантії. Це «юніверсал каверідж» («універсальне покриття» витрат пацієнта, гарантований мінімум безоплатних медичних послуг – ред.). І він має бути. Усі країни за нього борються. Страховка буде покривати те, що не увійшло в гарантії. По-перше, ми маємо не помилитися. Ми маємо обрати ту модель, яку ми фінансово і якісно можемо дозволити в Україні», – вказав Радуцький.

Необхідною умовою для запуску страхової медицини депутат вважає також виведення зарплат українців із тіні.

«Ми (владна команда – ред.)зробимо все для того, щоб той відсоток «чорної» зарплатні був з кожним днем все менший і менший. І ми розглядаємо можливість написання того закону і вибору моделі в цьому році. Але ми вважаємо, що економічно по офіційності зарплати ми вийдемо на можливість, щоб цей закон запрацював десь рік-два – десь 2023 рік. Це не обіцянка. Це плани», – наголосив голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Про необхідність запровадження страхової медицини в Україні говорять уже не перший рік. У грудні 2014 року, презентуючи програму дій уряду, тодішній прем’єр Арсеній Яценюк заявляв, що в Україні буде запроваджене медичне страхування. Про терміни, в які це планують здійснити, він не сказав.

Запровадження в Україні страхової медицини неможливе без реформування мережі лікувальних закладів і зміни моделі їх фінансування, казав тодішній міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі.
…