Євробачення 2020: де і коли дивитися фінал українського національного відбору

Увечері 22 лютого відбудеться фінал українського національного відбору на пісенний конкурс «Євробачення» 2020 року.

У прямому ефірі нацвідбір покажуть телеканали «UA: Перший» та СТБ. Трансляція розпочнеться о 19:00.

У фіналі виступлять шість виконавців: Krutь з піснею «99», Jerry Hail («Vegan»), Go-A («Соловей»), David Axelrod («Horizon»), Khayat («Call for love») та Tvorchi («Bonfire»).

У «Євробаченні-2019» Україна участі не брала. Національна суспільна телерадіокомпанія і переможниця нацвідбору Maruv відмовилися підписувати контракт про участь на «Євробаченні». На адресу співачки лунала критика через її виступи в Росії.

У 2018 році від України на «Євробачення» поїхав співак Melovin. Він посів 17-е місце.

Загалом представники України двічі перемагали у пісенному конкурсі «Євробачення»: у 2016 році – співачка Джамала з піснею «1944», у 2004 році – Руслана з піснею «Wild Dances».

 

В ОГП відкрили перше кримінальне провадження за «кнопкодавство»

Офіс Генерального прокурора повідомив, що розпочав кримінальне провадження через неособисте голосування народного депутата.

«Генеральний прокурор вніс відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо факту вчинення одним з народних депутатів України неодноразового голосування замість іншого народного депутата України на пленарному засіданні Верховної Ради України 21 лютого 2020 року… Таким чином, впроваджено в дію новелу Кримінального кодексу України щодо відповідальності народних депутатів України за неособисте голосування», – повідомили в офісі.

Приводом стало те, що інформація про таке голосування була оприлюднена засобами масової інформації, заявили в ОГП.

Досудове розслідування доручено слідчим Центрального апарату Державного бюро розслідувань, мовиться в повідомленні.

Імені депутата в цьому повідомленні не названо.

Раніше 21 лютого рух «Чесно» повідомив, а низка засобів інформації розповсюдила матеріал із фотографіями й відеозаписом того, як цього відразу за кількох відсутніх депутатів голосував позафракційний мажоритарник із Закарпаття Владіслав Поляк (він зареєстрований на сайті Верховної Ради саме з таким написанням імені).

Це був перший зафіксований випадок «кнопкодавства» після того, як 16 січня набув чинності закон про криміналізацію неособистого голосування. Закон запроваджує кримінальну відповідальність за умисне голосування парламентарем на пленарному засіданні Верховної Ради замість іншого народного депутата (неособисте голосування).

 

Sanders Condemns Any Russian Influence in Election 

Democratic presidential candidate Bernie Sanders is condemning any Russian efforts to interfere in the 2020 U.S. election. The Vermont senator issued a statement immediately after The Washington Post reported U.S. officials told Sanders that Russia was trying to help his campaign. The statement did not confirm the report. Sanders wrote: “I don’t care, frankly, who Putin wants to be president. My message to Putin is clear: Stay out of American elections, and as president I will make sure that you do.” Sanders continued: “Unlike Donald Trump, I do not consider Vladimir Putin a good friend. He is an autocratic thug who is attempting to destroy democracy and crush dissent in Russia. Let’s be clear, the Russians want to undermine American democracy by dividing us up and, unlike the current president, I stand firmly against their efforts, and any other foreign power that wants to interfere in our election.” 

Greece Scraps Asylum Requests for Migrant ‘Troublemakers’

Greece says it will deport “migrant troublemakers” to their homelands in a bid to combat rising crime and surging migration inflows that have reached a breaking point for the refugee-swollen country.The announcement by Public Order Minister Michalis Chrisochoidis follows the recent deadly shooting of a 23-year-old Afghan man in a heated standoff with a rival Pakistani gang in central Athens. It also follows violent clashes between police and thousands of asylum seekers who took to the streets of Lesbos earlier this month to protest living conditions on the island’s overcrowded camp, and tougher asylum regulations enforced by the new conservative government of Kyriakos Mitsotakis.Greek Public Order Minister Michalis Chrisochoidis, arrives to participate on the first cabinet meeting of the new government, in Athens, on July 10, 2019.“These troublemakers and criminal offenders have no place in Greece,” Chrysochoidis said. “They have chosen the wrong country and society to behave criminally against.”“Rest assured,” he told Apotipomata, a leading current affairs program, “that migrant troublemakers will be hunted down and forced to leave.”More than 100 migrant arrests have been made in the past days in Athens alone. An additional 40 asylum seekers have been rounded up in Lesbos, the start of what authorities call sweeping operations to crack down on rival ethnic groups’ criminal activities, including sex trafficking and drug trafficking, while waiting for their asylum requests to be processed.“For years,” Chrysochoidis said, “there was no real attempt to penalize them. They would be rounded up, detained and then released, allowing them to resume their criminal conduct while waiting for their asylums to be processed.”Now, under new legislation adopted by the government, offenders will instantly be stripped of their asylum rights and detained until deportation, in closed facilities on a host of Greek islands.“You cannot expect a country to be rewarding criminal offenders and troublemakers with asylum,” Chrysochoidis said.Riot police scuffle with migrants during a protest in Mytilene port on the northeastern Aegean island of Lesbos, Greece, on Feb. 4, 2020.Nearly 60,000 migrants and refugees illegally crossed to the Greek islands from Turkey last year, roughly double the rate recorded in 2017 and 2018, according to the U.N. refugee agency.  The dramatic rise adds to more than 100,000 asylum seekers already in the country, mainly on the Greek mainland, waiting for their legal claims to be processed, with a backlog expected to last more than five years.Mitsotakis’ government surged to power in July vowing to combat rising crime and enforce a tougher stance on migration. That position includes plans to set up a floating barricade off the coast of Lesbos and reject 95% of asylum claims. Officials say it is a bid to sift through some 75,000 requests in fast-track procedures intended to ease overcrowded camps on five Greek islands at the forefront of Europe’s lingering refugee crisis.State data released this week showed authorities approving 79 of a total of 1,881 cases reviewed in the last month alone.Children play next to the fence of the Moria migrant camp on the island of Lesbos, Greece, Feb. 18, 2020.The government’s hardened stance has stoked concerns by human rights and aid organizations that say the new fast-track asylum rules would allow only days for requests to be reviewed — a process that ordinarily requires months to be fairly considered.Aid works and charity groups have urged the government to ease overcrowded conditions at islands camps, adding that asylum procedures must be fair.”The government must urgently implement its plan to move people to the mainland, improve conditions and enforce a fast and fair asylum procedure,” said Boris Cheshirkov, a spokesperson for UNHCR Greece. He said it was also important for other regions in the country to accept migrants and that the EU should re-open an ill-fated relocation scheme.Meanwhile, residents of refugee-swollen islands are voicing anger over the government’s intention to set up new camps there, to serve as migrant holding centers.Locals on the islands of Lesbos, Chios, Kos, Samos and Leros warn that their economies have already been shattered by the migration crisis with the business of many hotels and restaurants falling off by more than 50% in recent years.A new camp for migrants with a capacity of 1200 people is pictured in Zervou, on the island of Samos on Feb. 21, 2020.Tensions with the local communities are expected to heighten in the coming weeks as the government plans to use emergency legal powers to requisition large swathes of forest land on the five islands to create the contentious detention centers as it also speeds up deportations.Greece has been grappling with rising tides of illegal migration since the summer, receiving the biggest inflow in four years, or since the EU signed a landmark accord with Turkey to stem a mass migration move of some 1.2 million mainly Syrian refugees to Europe.While the 2016 deal has helped dramatically decrease illegal arrivals by as much as 97%, the contentious measures now adopted by the new government underscore how four years since the landmark EU agreement deal, Greece still remains ground zero for Europe’s migration crisis.“We’re changing the rules,” Chrysochoidis said. “And it’s not out of spite or because of some racist belief. We finally have to defend out people from the fallouts of this crisis.”
 

Зеленський у новому зверненні щодо подій у Нових Санжарах: «найстрашніший вірус – це вірус ненависті»

Президент України Володимир Зеленський виступив із новим відеозверненням із приводу заворушень, які спалахнули попереднього дня в селищі Нові Санжари на Полтавщині проти прибуття евакуйованих із Китаю до місцевого медичного центру на карантин-спостереження (обсервацію).

Говорячи про евакуйованих українців, він наголосив, що всі вони пройшли обстеження і не є хворими, а також що вони «чекали на інший прийом» на батьківщині.

Зеленський вважає, що особи, винні в нагнітанні ситуації навколо повернення на батьківщину з китайського Уханю громадян країни, мають понести покарання, але закликає не таврувати жителів окремих місцевостей України, а це, крім Полтавщини нині, також були, зокрема, Львівщина і Тернопільщина, де напередодні, після перших чуток про можливість прибуття евакуйованих до місцевих медзакладів, теж відбулися протести проти цього.

«Я розумію, що в певної частини місцевих мешканців виникли занепокоєння. Ми знаємо, що дехто свідомо і навмисно сіяв серед людей паніку, а потім підбурював до цього дикунства. Замовники і організатори понесуть відповідальність», – заявив президент.

«Усі фото- і телекамери зафіксували обличчя багатьох людей, які організували масові заворушення. Це – відомі світові «вірусологи» у спортивних костюмах. Раніше вони вже були помічені як «поважні аграрії», які виступають проти ринку землі. Усім режисерам-постановникам цього погорілого театру, який, мабуть, готується до нових вистав, я хочу сказати: є моменти, коли немає інтересів влади чи опозиції, є інтереси України», – додав він.

«Часи, коли можна заробляти політичні бали ціною громадського порядку і національної безпеки, закінчилися. Вчора, за вашими настановами, не просто кидали каміння в автобуси з людьми – це було каміння в залишки вашої гідності, порядності та честі. А тому ще раз підкреслюю: замовники й організатори понесуть відповідальність», – сказав Зеленський.

Зеленський запевнив, що влада підготувала безпечні умови перебування в обсервації в медцентрі в Нових Санжарах, усі евакуйовані і медичний персонал забезпечені засобами індивідуального захисту і перебувають під цілодобовим наглядом лікарів, і наразі ніхто не має симптомів ГРВІ, в тому числі підвищеної температури.

«Сьогодні будуть проведені контрольні тести на наявність ознак вірусу. Результати тестів будуть повідомлені найближчим часом. Ситуація стабільна і контрольована», – заявив Зеленський.

Він також наголосив: «Дорогі українці, в наступні два тижні ми маємо з честю пройти цей тест на зрілість. Маємо зберігати холодну голову і відкрите серце. Довіряти не гучним заголовкам і «фейкам», а логічному мисленню й здоровому глуздові».

«Пам’ятаймо, що найстрашніший вірус – це вірус ненависті. Його симптоми одразу помітні: у якийсь момент ти забуваєш, що ти – людина, а поруч з тобою – такі ж самі люди. Я бажаю всім нам міцного імунітету від цього вірусу, і від усіх інших», – додав президент.

Раніше 21 лютого Зеленський в іншому виступі порівняв із часами середньовіччя протести в Нових Санжарах. «Ми постійно кажемо, що Україна – це Європа. Так от, вчора в деяких епізодах здавалося, що ми – Європа епохи Середньовіччя, на жаль. Давайте не забувати, що ми всі – люди», – заявив він.

У тому виступі Зеленський теж заявляв, що в акції протесту в Нових Санжарах брали участь ті ж люди, що й в інших політично спрямованих протестах. «Я думаю, що ми теж дуже скоро побачимо, що люди як на агітації проти земельної реформи, так і проти того, щоб ми наших громадян бачили в Україні, ті самі», – сказав він.

Цей напад на евакуйованих у Нових Санжарах засудили також у представництві ООН в Україні.

Попереднього дня, 20 лютого, до України прилетів спецрейс із китайського міста Уханю, де зафіксований найбільший спалах нового коронавірусу. У літаку перебували 45 громадян України і 27 іноземців, а також екіпаж і лікарський супровід. За даними української влади, всі здорові. Але евакуйовані впродовж 14 днів будуть на карантині-спостереженні (обсервації) в закритому медичному центрі Національної гвардії в Нових Санжарах. За повідомленнями влади, небезпеки ймовірного потрапляння коронавірусу за межі закритого медцентру навіть у разі його виявлення немає.

Проте в селищі спалахнуло протистояння місцевих мешканців, які намагалися не допустити прибуття евакуйованих, із силовиками, які забезпечували проїзд транспорту з людьми. Внаслідок сутичок кілька автобусів із евакуйованими зазнали ушкоджень: у них побили шибки. За медичною допомогою звернулися 9 поліцейських і одна цивільна особа; 5 правоохоронців перебувають у лікарні. Поліція затримала 24 учасників заворушень, одного з них лишили під вартою. Поліція Полтавської області почала п’ять кримінальних проваджень за фактом заворушень у Нових Санжарах.

Схожі акції протесту з метою не допустити прибуття евакуйованих відбувалися попередніми днями і ще в кількох місцях України, куди, за чутками, нібито могли привезти людей.

Голова УІНП: імовірні учасники параду 9 травня в Москві стануть інструментом агресивної політики Росії

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович попередив, що ті, хто відвідає так званий «парад перемоги» 9 травня в Москві, мають зважати на те, що вони стають інструментом російської агресивної політики.

«Дуже важливо підкреслити, що Росія, яка є країною-агресором, яка порушила міжнародне право, має не тільки низку злочинів за своєю спиною – вона ще й має дуже ганебну практику інструменталізації історії, тобто використання історичних подій, історичних фактів задля досягнення політичної мети. І, власне, військовий парад у Росії на Червоній площі цього року теж буде інструментом для досягнення політичних цілей, але, на жаль, не для вшанування пам’яті про жертв Другої світової війни і не для чесного висвітлення даних (про цю війну – ред.)», – наголосив Дробович, виступаючи на презентації публічного звіту про діяльність інституту за минулий рік.

Ці заходи навіть експертне середовище вже інакше як «побєдобєсіє» не називає

«Відповідно, всі, хто захоче взяти участь у цих заходах, які навіть експертне середовище вже інакше як «побєдобєсіє» не називає, повинні просто рахуватися з тим, що вони стають інструментом російської агресивної політики. І це стосується не тільки України – це стосується будь-яких лідерів держав – Європи, Сполучених Штатів, Азії, немає значення, – будь-хто, хто погоджується брати участь у цьому параді, повинен бути свідомим того, що з максимально високою ймовірністю це буде використано Росією для своїх імперіалістських загарбницьких цілей або виправдання злочинів Другої світової війни», – заявив він.

«Ось така позиція, мені здається, – не тільки позиція інституту, але такий загальний консенсус адекватних науковців і в Україні, і в світі. …УІНП застерігає, що це буде використано Росією з політичною метою», – повторив він.

Раніше, 17 лютого, народний депутат від проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» Вадим Рабінович виступив із пропозицією сформувати парламентську делегацію Верховної Ради України для участі в так званому «параді перемоги» 9 травня 2020 року на центральній Красній площі (яку іноді ще називають «Червоною площею») в Москві, столиці Росії, яка в Україні нині законодавчо визнана як країна-агресор. За словами Рабіновича, він «упевнений, що Верховній Раді необхідно сформувати парламентську делегацію для участі в «параді перемоги» в Москві». «У день 75-річчя перемоги ми маємо стояти поруч» із росіянами, заявив він.

Ця заява викликала критику представників опозиційних партій, зокрема, «Європейської солідарності» і «Голосу». «Євросолідарність» також виступила з заявою з цього приводу, закликаючи нинішнього президента України Володимира Зеленського повідомити про свої плани щодо можливості відвідати московський захід. У «ЄС», серед іншого, наголосили, що йдеться про «святковий марш армії, яка здійснює збройну агресію проти України».

Іще 30 серпня 2019 року Юрій Ушаков, помічник президента Росії Володимира Путіна, заявив, що Володимирові Зеленському теж направлять запрошення на святкування в Москві. П’ятого президента Петра Порошенка, нині народного депутата і лідера «Європейської солідарності», на такі заходи раніше не запрошували.

Але Москва змінила ставлення після того, як 27 січня 2020 року Зеленський, відвідуючи Польщу для вшанування річниці визволення нацистського табору смерті «Аушвіц», заявив, що до початку Другої світової війни призвела «змова тоталітарних режимів» – маючи на увазі радянсько-нацистський договір 1939 року, відомий як «пакт Молотова-Ріббентропа», за яким того ж року Німеччина й СРСР захопили частини Польщі, тим почавши війну.

У Кремлі, де відкидають будь-яку відповідальність сталінського СРСР, ці слова Зеленського вже 28 січня назвали «вкрай образливими» для росіян. А 29 січня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «не готовий» відповісти на запитання, чи запросять тепер Зеленського на парад до Москви після висловлювань президента України, які, за словами речника, «крім жалю і нерозуміння, нічого не викликають».

Росія, в державній міфології якої провідну роль відіграє «перемога в Великій Вітчизняній війні», щороку гучно святкує дату так званого «дня перемоги» 9 травня, хоча нацистська Німеччина капітулювала 8 травня 1945 року. Нинішнього, 2020 року сповнюється 75 років від тієї капітуляції. В Москві ще з минулого літа говорять про плани відсвяткувати цю дату великим військовим парадом, на який мають запросити багатьох світових лідерів.

 

 

 

Також на цю тему:

Навчально-тренувальному центрові ССО України передали американську матеріально-технічну допомогу

У рамках матеріально-технічної допомоги від уряду США навчально-тренувальному центрові Сил спеціальних операцій ЗСУ передано наметове містечко. Передати майно прибув командувач ССО Збройних сил США в Європі (U.S. Special Operations Command Europe) генерал-майор Кірк Сміт.

Як повідомили Радіо Свобода в Командуванні ССО, наметовий комплекс типу «Аляска» розрахований на 350 осіб, він буде використовуватись під час заходів колективної підготовки українських спецпризначенців.

«Саме на таких заходах, а також на проведенні сертифікації тактичних груп спеціальних операцій нині ми зосередили увагу. У плановому порядку тактичні групи проходять підготовку у центрі щомісяця», – зазначив командувач Сил спеціальних операцій Збройних сил України генерал-лейтенант Ігор Луньов.

Як стало відомо Радіо Свобода, нині у ССО України триває 10-й кваліфікаційний курс (так званий Q-курс), а на початку березня розпочинається другий курс інформаційно-психологічних операцій (ІПСО).

Раніше Радіо Свобода повідомляло, що у 2020 році українських спецпризначенців залучатимуть до Сил реагування НАТО – підрозділ ССО отримав сертифікацію на виконання бойових завдань у складі сил альянсу.

У грудні заступниця міністра оборони України Аліна Фролова зауважила в ефірі «Громадського» телебачення, що у 2019 році від Сполучених Штатів Америки Україна отримала військової допомоги на 400 мільйонів доларів, більш як на 85% цієї суми вже укладені відповідні контракти.

Italy Town Shuts Schools, Cafes as 6 Test Positive for Virus

Italian officials ordered schools, public buildings, restaurants and coffee shops closed in a tiny town in northern Italy Friday after six people tested positive for the new virus, including some who had not been to China or the source of the global health emergency.
    
The new cases represented the first infections in Italy acquired through secondary contagion and tripled the country’s total to nine. The first to fall ill met with someone in early February who had returned from China on Jan. 21 without presenting any symptoms of the new virus, health authorities said.
    
Authorities think that person passed the virus onto the 38-year-old Italian, who went to a hospital in the town of Codogno with flu-like symptoms on Feb. 18 but was sent home. He returned to the hospital after his conditions worsened and is now in intensive care, Lombardy region public welfare director Giulio Gallera said.
    
The man’s wife and a friend who did sports with him have also tested positive for the virus. The Italian Health Ministry ordered anyone who came into direct contact with the three to be quarantined for 14 days. About 150 people, including medical personnel, were in isolation undergoing tests.
    
Another three people in the Lombardy region also tested positive Friday, the health ministry said later.

«Укрзалізниця»: коронавірус у пасажирки з Китаю, яку зняли з потяга в Росії, не підтвердився

Громадянку Китаю, яку зняли з потяга «Київ-Москва», госпіталізували у Брянській обласній інфекційній лікарні, лабораторні дослідження не підтвердили в неї коронавірус COVID-19, повідомляє «Укрзалізниця».

Інші пасажири з вагону, за повідомленням, пройшли медичний огляд у Москві, ознак захорювання у них не виявили.

Читайте також: «Укрзалізниця»: поїзд, від якого відчепили вагон через підозру на коронавірус, прибув до Москви​

«Поїзд пройшов санітарну обробку та готується до повернення в Україну. Фахівці «Укрзалізниці» на постійному зв’язку з поїзною бригадою. За інформацією російської сторони, результати лабораторних досліджень громадянки Китаю на новий коронавірус – негативні. Вона перебуває у Брянській обласній інфекційній лікарні. Із числа контактних осіб по вагону у інфекційну лікарню також госпіталізовано п’ятьох громадян України (двох чоловіків і трьох жінок). Їхній стан нормальний, скарг немає, проводяться лабораторні дослідження», – йдеться в заяві.

Також, додають в пресслужбі перевізника, у відчепленому вагоні перебувають шестеро громадян України, які відмовилися від госпіталізації. «Укрзалізниця» повідомляє, що вагон забезпечений їжею, опаленням та санітарними умовами.

Читайте також: Коронавірус на Diamond Princess: карантин закінчується для одних, але починається для інших​

«Після отримання результатів лабораторних досліджень пасажирів, буде прийнято рішення щодо їхнього подальшого прямування та повернення вагону, який перебуває на санітарній стоянці у Брянську», – пояснюють у компанії.

За повідомленням, ситуацію контролює Міністерство інфраструктури України.

21 лютого стало відомо, що громадянку Китаю із симптомами респіраторного захворювання виявили під час проходження митно-прикордонного контролю на залізничній станції Суземка (РФ) та госпіталізували у Брянську. Усіх інших пасажирів, які були з нею у вагоні, ізолювали, вагон відчепили.

Нові Санжари: МОЗ домовляється з Червоним хрестом про психологічну допомогу евакуйованим – Коваль

Міністерство охорони здоров’я вирішує питання надання допомоги психологів людям, які перебувають на обсервації в санаторії «Нові Санжари», повідомив 21 лютого у Верховній Раді заступник голови МОЗ Дмитро Коваль.

«Люди, звісно, будуть потребувати психологічної допомоги, тому наразі відбувається комунікація з Червоним хрестом щодо забезпечення в тому числі психологами, тому що перебувати здоровим людям в обсервації протягом 14 днів досить складно», – сказав він.

За словами Коваля, мешканці обсерватора розселені по двоє людей у номері та забезпечені триразовим гарячим харчуванням, однак їжу готують не в самому санаторії.

Читайте також: Скалецька повідомила, що вже перебуває в медичному центрі «Нові Санжари»

«Їжа готуєтся не в цьому санаторії, вона готується за принципом кейтерингу. Їжу люди приймають з одноразового посуду, який після цього збирається, відповідним чином після знезараження утилізується. Каналізаційна система є окремою, як і водопостачання. Обробка стічних вод відбувається так само, як і в інфекційних лікарнях під час підсиленого режиму», – розповів представник міністерства.

Він також закликав народних депутатів повідомляти МОЗ про «недоліки» утримання евакуйованих, якщо їм стане про них відомо.

20 лютого до України прибув літак з евакуйованими громадянами, які перебували в китайському Ухані, де зафіксований спалах коронавірусу. На борту перебували 45 громадян України та 27 іноземців, а також екіпаж і супроводжуючі лікарі. За даними української влади, усі – здорові. Втім, впродовж 14 днів вони перебуватимуть на обсервації в закритому медичному центрі Національної гвардії у Нових Санжарах.

Читайте також: Переселенці з Донецька привезли продукти під санаторій у Нових Санжарах​

Міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька заявила, що перебуватиме в санаторії разом з хворими.

У селищі спалахнули протести й сутички з правоохоронцями. За даними поліції, дев’ять правоохоронців отримали травми. Також до медиків звернулася одна цивільна особа. Упродовж дня поліцейські затримали 24 людини. Більшість із них згодом відпустили.

Попри заворушення, автобуси з евакуйованими з Китаю громадянами змогли заїхати на територію селища.

 

В ООН засудили напад на евакуйованих у Нових Санжарах

Представництво Організації Об’єднаних Націй в Україні засудило насильницький напад у селищі Нові Санжари на Полтавщині на евакуйованих із Китаю, які прибули до місцевого медичного центру на карантин-спостереження (обсервацію).

«Нападові на евакуйованих українських громадян минулого вечора в Полтавській області не місце в сьогоднішній Україні», – заявили в представництві й наголосили, що евакуйовані вже й так потерпіли від тривалої ізоляції і заслуговують на гідне ставлення.

«ООН засуджує насильство і закликає владу вжити всіх необхідних кроків, щоб гарантувати безпеку тих, хто зазнав нападу. Ми готові далі підтримувати заходи влади України, спрямовані на зміцнення готовності до відповіді на спалах вірусу COVID-19. …Зараз час для фактів, а не страху. Зараз час для раціональності, а не чуток. Зараз час для солідарності, а не таврування», – заявило представництво.

Попереднього дня, 20 лютого, до України прилетів спецрейс із китайського міста Уханю, де зафіксований найбільший спалах нового коронавірусу. У літаку перебували 45 громадян України і 27 іноземців, а також екіпаж і лікарський супровід. За даними української влади, всі здорові. Але евакуйовані впродовж 14 днів будуть на карантині-спостереженні (обсервації) в закритому медичному центрі Національної гвардії в Нових Санжарах. За повідомленнями влади, небезпеки ймовірного потрапляння коронавірусу за межі закритого медцентру навіть у разі його виявлення немає.

Проте в селищі спалахнуло протистояння місцевих мешканців, які намагалися не допустити прибуття евакуйованих, із силовиками, які забезпечували проїзд транспорту з людьми. Внаслідок сутичок кілька автобусів із евакуйованими зазнали ушкоджень: у них побили шибки. За медичною допомогою звернулися 9 поліцейських і одна цивільна особа; 5 правоохоронців перебувають у лікарні. Поліція затримала 24 учасників заворушень, одного з них лишили під вартою. Поліція Полтавської області почала п’ять кримінальних проваджень за фактом заворушень у Нових Санжарах.

Greece: Police Officers Implicated in Major Passport Scam

Six police officers and 27 other people are under investigation in a major passport fraud case that included issuing Greek state identity documents under false pretenses to criminal fugitives from abroad, Greek authorities said Friday.
    
The police’s internal affairs division said 38 state identity cards and 31 passports issued between 2016 and 2018 had been canceled as a result of the investigation.
    
Payments of between 5,000 and 40,000 euros ($5,400 and $43,200) were allegedly made for each illegal identity document, most issued using the names of Greek citizens living abroad who had not renewed their passports.
    
Passport fraud checks have been stepped up in recent years due to the growing number of migrants living in Greece who are prevented from traveling on to other European Union countries under EU-backed restrictions that went into effect in 2016. Greece remains the busiest illegal entry point for migrants and refugees trying to reach the EU.Police did not say whether any of the 33 suspects have been formally arrested.

Kremlin Scrambles to Avoid Open Conflict With Turkey

The Kremlin was scrambling Friday to reach a stopgap agreement with Ankara to halt fighting in northwest Syria amid growing fears that Russia and Turkey are on the brink of open warfare.  Clashes between the Turks and their Syrian rebel allies with troops loyal to President Bashar al-Assad in Idlib province have already killed two Turkish soldiers this week and dozens of Syrian government troops.The skirmishes between the Turks and Assad’s forces were triggered when Syrian rebels supported by Turkish artillery stormed a village east of Idlib city on a strategic highway. Turkish media said the Turkish army was directly involved in the ground attack. Kremlin officials say their forces weren’t involved and that their warplanes held off striking Turkish positions.While expressing hope an open conflict between Russia and Turkey can be averted, Kremlin officials warned that Russia would support al-Assad’s forces militarily if the fighting escalates and Turkey increases its military operations.Desperate situation for displaced SyriansThe new developments in Idlib, roiling months of cooperation between Moscow and Ankara on the Syrian conflict, are rapidly raising the stakes in Idlib — as well as adding to the desperation of nearly a million displaced Syrians who have fled in the past few months toward the Turkish border, which remains closed to them.Since the Syria conflict erupted nearly nine years ago, Turkey has taken in more than 3 million Syrian refugees but refuses to accept any more. Turkish troops and their Syrian rebel allies have carved out a swathe of territory in northwest Syria and are relocating some Syrian refugees there, using land snatched from Kurdish forces.FILE – Civilians flee from Idlib toward the north to find safety inside Syria near the border with Turkey, Feb. 15, 2020.The United Nations has warned of possible catastrophe in Syria’s northwest unless the Assad government shows restraint. Syrian government forces, which for weeks have been advancing in the province, have been shelling areas where displaced Syrians are camped, say U.N. officials.The U.N. deputy regional humanitarian coordinator for Syria, Mark Cutts, told Britain’s Sky News that even by the Syrian war’s brutal standards, the situation is now desperate. If the shelling and airstrikes move any further into the areas where refugees are camped out, “We’re going to see a bloodbath, we’re going to see a massacre on a scale that has never been seen in this entire war,” he said.The Turkish-backed attack on Assad’s forces underscored the seriousness of the threat issued this week by Turkish President Recep Tayyip Erdogan. Erdogan warned Turkish troops would go on the offensive in Idlib unless President Assad calls off his offensive on the enclave — the last remaining stronghold of anti-Assad rebel forces and part of an area Ankara has earmarked as a buffer zone and the future home of Syrian refugees currently in Turkey.Russian defense officials condemned the Turkish military action and urged Turkey “to cease support of the actions of terrorists and handing them arms.”Political ramificationsAnalysts say the Turkish leader can ill-afford to see his plans for Idlib dashed, which would amount to a personal and political setback.But conversely a defeat for Assad would wreck Moscow’s efforts in Syria over the past five years, eroding the Kremlin’s growing clout in the region.FILE – Russian troops with military vehicles are seen on patrol outside the town of Darbasiyah in Syria’s northeastern Hasakeh province, on the border with Turkey, Nov. 1, 2019.”It is very hard to tell how far Turkey is willing to go in Idlib,” according to Assaad al-Achi, director of Baytna Syria, a pro-democracy civil society support organization.  “Negotiations with Russia have not stopped, but have failed so far to produce any lasting cessation of hostilities. Therefore, Turkey is in a conundrum. It wants to avoid at all costs a humanitarian disaster on its southwestern border, but at the same time it doesn’t want to ruin its relationship with Russia.” he said in a commentary for the Carnegie Endowment for International Peace, a Washington-based research group.There were reports circulating in the Turkish capital, Ankara, Friday that President Erdogan has been sounding out Washington on whether the U.S. would deploy two Patriot anti-aircraft missile batteries on its southern border in readiness for escalating hostilities.On Tuesday, U.S. President Donald Trump praised his Turkish counterpart, calling him a “tough guy” who doesn’t want to see people killed in great numbers. “We are working together on seeing what can be done. You have a lot of warring going on right now,” he added.Some analysts say Trump is taking a keener interest in Syria and some U.S. officials appear to see the growing conflict in Idlib as an opportunity to pull Erdogan more firmly into the West’s camp. Other U.S. officials say the administration is wary of being drawn in and highlight Trump’s determination to disentangle the U.S. from Middle East conflicts.With the perceived danger the situation could trigger a general standoff between Russia and NATO, German Chancellor Angela Merkel and French President Emmanuel Macron told Russia’s Vladimir Putin in a phone call Thursday they want to meet him and Turkey’s president to discuss ways to defuse the burgeoning crisis in Syria.FILE – Turkish President Recep Tayyip Erdogan, left, and Russian President Vladimir Putin are seen during their joint news conference after talks at the Bocharov Ruchei residence in Sochi, Russia, Oct. 22, 2019.Meanwhile, humanitarian organizations are discussing trying to form a “peace team” of former and retired world leaders to try to persuade all warring parties to observe a cease-fire.Western diplomats say both Moscow and Ankara appear at this stage desperate to avoid an open clash. But their conflicting interests are making it harder to shape an interim agreement and that the situation on the ground risks spinning out of anyone’s control. An agreement has eluded negotiators after two rounds of talks in Ankara and Moscow earlier this month. On Friday, more columns of Turkish armor and howitzers crossed into Syria.Russian officials appear to believe that Ankara will blink because, they say, Turkey has much to lose. The last time Moscow and Ankara were drawn into a standoff over Syria was in 2015 when Turkey shot down a Russian warplane. Russia imposed sanctions on Turkish exports and businesses, crippling Turkey’s agriculture and tourism sectors. 

Vietnam Advancing Ties With Russia to Hedge Against China, US

Scholars in Asia say Vietnam’s move this month to bolster defense ties with Russia will advance the Southeast Asian country’s pursuit of a multi-country foreign policy allowing it to depend on no single outside power.The country that has been challenged by France, the United States and China within the past decade welcomes Russian assistance, Vietnamese state media outlets said after their Defense Minister Ngo Xuan Lich visited Moscow Feb. 5.  “He therefore highlighted Vietnam’s consistent policy of enhancing the solidarity, friendship and comprehensive strategic cooperation with Russia, which is also the top priority in the foreign policy of the Vietnamese (Communist) Party, state and army,” party website Nhan Dan Online said.That means Russia will keep Vietnam well armed and equipped with oil while acting as a counterweight against other big countries, analysts believe, in exchange for deals and more global military clout. The outcome matches Vietnam’s goal of getting along with all world powers without growing so cozy with any that it cannot stand on its own, they say.”Vietnam has been in a very active process of trying to secure resources from many countries including Russia, including Japan, to demonstrate that it’s not building a singular alliance, but rather it’s trying to diversify its relationships,” said Stephen Nagy, a senior associate professor of politics and international studies at International Christian University in Tokyo.Balancing actVietnam is also exploring closer relations with the United States despite bitter wartime memories going back to the 1960s but not as fast as Washington would like, Nagy said. China, as Vietnam’s communist neighbor, maintains close political ties as well as $100 billion plus in annual trade, but Vietnamese resent China after a border war in 1979 and because Chinese forces today control tracts of the South China Sea that Vietnam also claims.Russia happens to be pushing for better relations around Asia. It’s expected to look for buyers of arms and oil — its two specialties — while staying relevant globally. Sanctions by the U.S. and European Union government after Russia’s 2014 annexation of Crimea have hurt pieces of the Russian economy.”The general sentiment in this region is that Russia is seen as an alternative partner when it comes to the Sino-U.S. rivalry,” said Collin Koh, maritime security research fellow at Nanyang Technological University in Singapore. “So, Russia is one of those other alternative choices that you can turn to if you want to get away from the Sino-U.S. competition.”Vietnam already trusts Russia as a helpful yet non-invasive partner going back more than 50 years. FILE – Russian Defense Minister Sergei Shoigu and his Vietnamese counterpart Ngo Xuan Lich (L) review an honor guard during a welcoming ceremony for Shoigu at the Ministry of Defense in Hanoi, Vietnam, Jan. 23, 2018.The ex-Soviet Union helped Vietnam’s communists win their war against the United States by offering guns, tanks and rocket launchers. The same country paid $1 billion per year from 1978 into the 1980s for post-war reconstruction, news website Rossiyskaya Gazeta says. From 2011 to 2014, Vietnam used Russian technology and know-how to reopen an old base at Cam Ranh Bay as a maintenance center for foreign warships. Counterweight to ChinaRussia aligns with China in world affairs — from skepticism of U.S. foreign policy to approaches toward crises the Middle East. But Russia’s stronger armed forces and its commercial ambitions, especially the search for oil under the South China Sea, put Beijing ill at ease.  China chafes especially when outside powers enter the South China Sea. China calls 90% of the tropical waterway its own despite rival claims by five other Asian governments including Vietnam. China has stepped up control of the waterway since 2010 by using its stronger military and technology.China and Russia don’t usually talk about it, but “the Russia-Vietnam cooperation in the South China Sea and on security issues, it’s a pretty big issue,” said Sun Yun, East Asia Program senior associate at the Stimson Center think tank in Washington.In 2018, Russian oil developer Rosneft started drilling in two South China Sea sites authorized by Vietnam, ruffling China. In April last year, a Russian helicopter contractor started operating a maintenance facility in Vietnam. Vietnam gets at least 85% of its military equipment from Russia now, said Carl Thayer, emeritus professor with the University of New South Wales in Australia.”Russia’s been exempted from protocols when they want to make a ship visit to Vietnam,” he said. “All they have to do is notify Vietnam they intend to stop — they don’t need a visa type thing,” Thayer said.More on the wayVietnam’s defense minister signed a joint vision statement in Moscow with Russian counterpart Sergei Shoigu. The two sides will step up exchanges of views on issues of mutual concern, the Vietnamese government’s VGP News said.Expect Russia to push for more arms sales and oil exploration contracts going forward, Sun said.  Hanoi as 2020 chair of the 10-member Association of Southeast Asian Nations (ASEAN) will expand on goodwill cemented this month by integrating Russia more into the region’s broader ambitions, Vietnamese media outlets reported. The bloc focuses heavily on counter-terrorism work and does occasional joint military drills. It’s negotiating with China to reach agreement on a code of conduct that would prevent mishaps in the disputed sea.”Vietnam will … back Russia’s efforts in expanding cooperation with ASEAN, for peace, stability and development,” Nhan Dan Online said. 

Верховна Рада розглянула 1,5 тисячі правок до закону про землю, попереду – ще 2,5 тисячі

Верховна Рада розглянула 1,5 тисячі правок до законопроєкту про обіг земель сільськогосподарського призначення. Народні депутати підтримали лише одну з них.

Депутатам залишилося ще близько 2,5 тисяч поправок.

Верховна Рада 13 листопада проголосувала в першому читанні за проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.

Рада підтримала ініціативу про присвоєння Кузьмі Скрябіну звання народного артиста

Верховна Рада підтримала ініціативу про присвоєння музиканту Андрію Кузьменку (Кузьмі Скрябіну) звання народного артиста посмертно.

260 народних депутатів підтримали запит свого колеги Павла Мельника про присвоєння звання Кузьмі Скрябіну та іншим видатним діячам України, які за життя не отримали «народного артиста».

Мельник пропонує президенту України внести зміни до відповідного указу, що дозволить присвоювати почесні звання посмертно.

Андрій Кузьменко був музикантом, ведучим, продюсером, автором прози та лідером гурту «Скрябін». 2 лютого 2015 року він загинув у дорожньо-транспортній аварії на трасі Кривий Ріг – Кіровоград.

 

Небезпека лавин у Карпатах зберігається – ДСНС

Державна служба з надзвичайних ситуацій попереджає про значну сніголавинну небезпеку (3 рівень) у Івано-Франківській області у зв’язку з відлигою. За цими даними, така ситуація у Карпатах зберігатиметься принаймні до 24 лютого.

Державна служба з надзвичайних ситуацій запустила 20 лютого онлайн-реєстрацію туристів, які збираються іти в гори. Посилання на відповідну форму рятувальники розмістили у себе на офіційному сайті.

У формі треба вказати контакти учасників походу, дату виходу та повернення і маршрут.

Якщо у зазначений час туристи на зв’язок не вийдуть, рятувальники розпочнуть пошуки.

 

ДПСУ заборонила в’їзд до України двом російським лекторам, які відвідували Крим

Державна прикордонна служба України заборонила на три роки в’їзд до України двом російським фахівцям у сфері журналістики та соціальних комунікацій, які незаконно відвідували анексований Крим. про це ДПСУ повідомила 21 лютого.

За даними відомства, двоє росіян прямували до Києва, щоб провести лекцію на тему «Як маніпулювати людьми у ЗМІ та соцмережах», їх зупинили 20 лютого в аеропорту «Київ» («Жуляни»). 

Імен чоловіків прикордонники не повідомляють. Один з них 1985 року народження, прибув рейсом з Мінська «з діловою метою​». В ході перевірки ДПС виявила, що росіянин балотувався до московської Думи від Ліберально-демократичної партії Росії Володимира Жириновського і є «фахівцем в питаннях інформаційної та кібервійни».

«Лекції на цю тему він, до речі, читав в окупованому Криму в так званому в молодіжно-патріотичному таборі «Донузлав-2015». Тоді організатори – всеросійська організація «Бойове братство», високо оцінили роботу тренера та нагородили його медаллю «Участник шествия «Бессмертный полк».

Держприкордонслужба оприлюднила відео, на якому громадянам Росії пояснюють підстави недопуску на територію України.

 

Другий росіянин 1986 року народження, за інформацією українських прикордонників, також незаконно відвідував анексований Крим. Обом заборонили в’їзд на територію України на три роки.

Також у відомстві зазначили, що не пропустили до України громадянку Росії, яка прямувала до Києва для проведення лекцій і тренінгів. Прикордонники стверджують, що вона не змогла підтвердити мету своєї поїздки.

«Було встановлено, що жінка обіймає посаду в забороненому в Україні інтернет-ресурсі», – йдеться в повідомленні, в якому немає імені росіянки.

Ще 19 лютого російська журналістка Катерина Дементьєва поскаржилася, що її не впустили до України в аеропорту Києва. Повідомляється, що вона є контент-продюсером в «Яндексі».

Читайте також: Суд виправдав затриманого у Києві активіста після запитання «Чий Крим?» на зустрічі російської блогерки​

19 лютого політтехнолог Дмитро Раїмов повідомив, що на його освітній захід не змогли потрапити двоє російських лекторів: Дмитра Сидоріна та Андрія Фрольченкова.  

У січні Держприкордонслужба заборонила російській блогерці Олександрі Мітрошиній, яка раніше незаконно відвідувала Крим, в’їзд до України на три роки.

Иностранные артисты и другие деятели культуры нарушают украинское законодательство, приезжая с гастролями в аннексированный Россией Крым через закрытые Украиной пункты пропуска. Некоторым артистам и певцам, приехавшим на гастроли в Крым или высказавшихся в поддержку российской аннексии Крыма, запрещено выступать на материковой Украине.

Іноземні артисти та інші діячі культури порушують українське законодавство, приїжджаючи з гастролями в анексований Росією Крим через закриті Україною пункти пропуску. Деяким артистам і співакам, які приїжджали на гастролі до Криму або прямо підтримують російської анексії Криму, заборонено виступати на материковій Україні.

 

Журналісти Радіо Свобода виявили у Севастополі захоплений Росією військовий корабель «Черкаси»

Судно впізнав його колишній капітан

Українка, що лишилась в Ухані через собаку, заявила про розмову з Зеленським щодо своєї евакуації

Українка Анастасія Зінченко, що відмовилася від евакуації з Ухані через неможливість взяти з собою собаку, повідомила, що їй подзвонив президент Володимир Зеленський і обіцяв продовжити роботу над евакуацією.

У своєму профілі в інстаграмі Зінченко опублікувала відео телефонної розмови.

«Дивіться, ми там вас не залишимо. Хотів вам особисто зателефонувати, бо для мене це дуже важливо. Ми обов’язково знайдемо засоби і шляхи, я просто недавно дізнався про цю проблему … але ми знайдемо спосіб, щоб вас повернути», ­­– сказав співрозмовник Зінченко.

В офісі президента факт цієї розмови ніяк не коментували, тому підтвердити чи спростувати, що це дійсно дзвонив президент, поки що неможливо.

Раніше 20 лютого до України прилетів спецборт із китайського міста Уханю, де зафіксований найбільший спалах нового коронавірусу. У літаку перебували 45 громадян України і 27 іноземців, а також екіпаж і лікарський супровід. За даними української влади, всі здорові. Але евакуйовані впродовж 14 днів будуть на карантині-спостереженні (обсервації) в закритому медичному центрі Національної гвардії в Нових Санжарах. За повідомленнями влади, небезпеки ймовірного потрапляння корона вірусу за межі закритого медцентру навіть у разі його виявлення немає.

 

 

1 Trillion Euros: EU Leaders Get Into Big Fight Over Budget

European leaders argued into the early hours of Friday about how to spend and share some 1 trillion euros ($1.1 trillion) over the next seven years. Their first summit since Britain quit the EU last month has been bruising, long — and so far inconclusive.Gaps and resentments between wealthy and poorer members quickly surfaced as presidents and prime ministers from the European Union’s 27 countries gathered Thursday in Brussels. The unity they showed during four years of Brexit talks was nowhere to be seen as they wrangled over the EU’s future priorities and who should pay for its ambitions.From farm subsidies to beefed-up border security or unprecedented climate investment, every EU leader wants the continent-wide budget to fund their own national priorities. Outside the summit center, farmers rolled tractors down the street to push their demands for sufficient funds.“I don’t plan to put my signature to this,” Dutch Prime Minister Mark Rutte said of the latest compromise budget proposal. All came in for the long haul, and Rutte was prepared, carrying a biography of Polish composer Frederic Chopin to get him through the long hours of negotiations.European Council President Charles Michel arrives for an EU summit at the European Council building in Brussels, Feb. 20, 2020.Each leader laid out priorities at a collective round-table meeting, and then EU Council President Charles Michel met with each leader one by one to discuss their grievances and demands, officials said.The summit stretched past midnight with no breakthrough in sight.The Greek leader wants a bigger budget. The Finnish leader wants it smaller. France wants more money for joint defense. Lithuania wants more money for farmers.Meanwhile, concerns are growing about potential conflicts of interest that could see hundreds of millions of euros in funds granted to companies linked to some of the very people deciding how the money should be spent.Diplomats and number-crunchers have worked on the budget for years but the issues are so divisive that the leaders’ summit might last into Saturday and still end without a result.“There are lot of concerns, priorities, and interests,” Michel said. “I’m well aware that the final steps that must be taken to find a compromise are always the most difficult.”German Chancellor Angela Merkel also said she hoped “we get at least a good deal further,” but was forthright in defending the wealthy nations that put more into the shared EU budget than they get out of it. “For net contributors the balance is not right yet.”The EU nations need to regroup after Britain’s departure three weeks ago, and a show of unity on their common budget could help in that regard.“With Great Britain leaving, it is a clear signal we have to give to our citizens that Europe is alive and well and we can continue functioning,” said Latvian Prime Minister Krisjanis Karins.Prospects of that don’t look good.Britain’s exit means the loss of up to 75 billions euros ($81 billion) in net contributions to the budget, and how to make up for that is causing friction. Leaders of rich nations don’t want to have to pay more into that common EU pot, and those from poorer member states are angry at the prospect of receiving less money from the EU.Even if a trillion euros ($1.1 trillion) sounds like a lot, it actually amounts to about 1% of the gross national income of the 27 nations combined. The debate is over some 0.3 percentage points.Michel came into the summit with a draft budget at 1.074% of EU gross national income. The parliament wants 1.3%, while the EU’s powerful executive arm, the European Commission, prefers 1.11%.Farmers and tractors gather outside of an EU summit in Brussels, Feb. 20, 2020. Baltic farmers on Thursday were calling for a fair allocation of direct payments under the European Union’s Common Agricultural PolicyIt’s not just about convincing reluctant member countries to stump up funds. The European Parliament must also ratify any final budget agreement and the EU lawmakers are not happy.“At the moment, we remain 230 billion euros ($248 billion) apart,” European Parliament President David Sassoli said this week.Ahead of the negotiations, the 27 member nations are roughly divided into two main camps. The so-called “Frugal Four” of Austria, Denmark, Rutte’s the Netherlands and Sweden versus the “Friends of Cohesion,” a group of mainly central and eastern European nations who want to see the continued flow of “cohesion funds,” money earmarked to help develop poorer regions.The frugal four would like the budget to drop to as low as 1% of gross national income and say that with the loss of Britain the EU has to cut its coat according to its cloth.French President Emmanuel Macron wants to go the other way.“’It would be unacceptable to have a Europe that compensates the departure of the British by reducing spending.”Complicating things further is the level of global uncertainty beyond the continent. While climate change was largely a technical matter during the last budget negotiations seven years ago, this time the EU is planning to spend a quarter of its budget on green issues, hoping to set an example for governments around the world.

Turkish Soldiers’ Deaths Ramp Up Tensions With Moscow 

Tensions between Turkey and Russia escalated Thursday with the killing of the two Turkish soldiers in a Syrian airstrike. Moscow, which backs the Damascus government, accused Ankara of supporting terrorists in Syria.  In a statement, the Turkish Defense Ministry said the airstrike in Syria’s Idlib province also injured five people. The report didn’t identify who was responsible for the attack, but it said immediate retaliation was carried out against “more than 50 [Syrian] regime targets,” including tanks and artillery. Turkish presidential communications director Fahrettin Altun pointed directly at Damascus. “Turkish soldiers in Idlib, there to establish peace and manage humanitarian aid operations,” were killed by “an attack carried out by the [Syrian] regime,” tweeted Altun. Damascus so far has not commented. But the Russian Defense Ministry announced that its air force had carried out airstrikes against Turkish-backed rebels in Idlib, who broke through the lines of Damascus forces.  Neither Moscow nor Ankara gave details of where Thursday’s airstrikes occurred. Turkish-backed rebel fighters prepare for an attack near the village of Neirab in Idlib province, Syria, Feb. 20, 2020. Two Turkish soldiers were killed Thursday by an airstrike in northwestern Syria, according to Turkey’s Defense Ministry.Rebels secure villageThursday, Turkish-backed rebels launched a series of assaults in Idlib to push back Damascus forces. Turkish media said the rebels had secured a key village on the strategic M4 highway. In the last few weeks, Turkey deployed large amounts of military hardware and soldiers into Idlib to prevent Damascus forces from overrunning the last rebel stronghold. “We will end the aggression of the regime in Idlib,” Turkish President Recep Tayyip Erdogan told his parliamentary party on Wednesday. “These are the last days for the regime to withdraw; we are giving our last warnings.” Erdogan is demanding that Damascus forces withdraw behind 12 Turkish military observation posts set up under a 2018 Sochi agreement with Moscow, which created a de-escalation zone in Idlib. Ankara fears if Damascus captures Idlib, it will trigger an exodus of refugees into Turkey. “I am sure Erdogan would undertake a military operation,” said international relations professor Huseyin Bagci of Ankara’s Middle East Technical University, “because he needs a success domestically to prevent the migration. The biggest, biggest issue is the possible 2 million migration into Turkey.” FILE – Turkish military vehicles are seen in Hazano near Idlib, Syria, Feb. 11, 2020.’Deeper and deeper into war’Thursday’s killing of the two Turkish soldiers followed the deaths of 13 others at the hands of Damascus forces earlier this month. “It appears we are getting deeper and deeper into war with the Syrian military, and who knows what can come out of that,” said international relations teacher Soli Ozel of Istanbul’s Kadir Has University. The escalating violence came as Turkish-Russian diplomatic efforts to resolve the conflict remained deadlocked. While Ankara and Moscow support rival sides in the Syrian civil war, the two have been cooperating to try to end the conflict. That cooperation is the impetus for a deepening of bilateral relations, a relationship that is causing alarm among Turkey’s traditional Western allies. However, Idlib is now seen as threatening the Turkish-Russian rapprochement. “There is a break of confidence, definitely,” said Bagci.  “The statements from Turkey have created a great danger to the Russian relationship,” he added. But statements by Dimitri Peskov, spokesman for Russian President Vladimir Putin, and Russian Foreign Minister Sergey Lavrov “indicate they are not afraid of Turkey and they will continue to support Damascus. There is no retreat, neither in political nor military terms.” But Moscow is continuing to reach out to Ankara diplomatically. “We are ready to work at any level, including at the highest level,” Peskov said Wednesday. “So far, I have not seen any instructions to prepare the presidential meeting.” FILE – Turkish President Recep Tayyip Erdogan, right, welcomes Russian President Vladimir Putin, in Istanbul, Jan. 8, 2020.Erdogan-Putin relationshipErdogan and Putin have developed what is widely seen as a good working relationship that is understood to have facilitated the deepening bilateral ties. While the much-touted personal chemistry of the two leaders helped to resolve previous impasses, analysts suggest differences over Idlib may be irreconcilable. “The trust between Putin and Erdogan is one thing,” said Bagci. “But the political interests differ, and who is going to make the compromise is an open question. The Americans taking Turkey’s side are strengthening Tayyip Erdogan’s position toward Putin. Putin is very careful toward Erdogan because their relationship is not as strong as it used to be.” U.S. President Donald Trump backed Erdogan’s Idlib stance during a telephone call earlier this month. U.S.-Turkish relations have been strained, in part because of Ankara’s deepening ties with Moscow. Washington’s latest overtures are being viewed with suspicion. Skepticism”If the U.S. shows this approach because of the problem we have with Russia, this sincerity is questioned,” Turkish Foreign Minister Mevlut Cavusoglu said Thursday. “But we can say that they are sincere when they approach us like a true ally.” Analyst Ozel said statements from U.S. and NATO authorities have indicated increasing support for Turkey, “and Turkey is edging closer and closer to the United States.” Ankara is looking for more than diplomatic support, however, with reports that it requested that America deploy its Patriot missile system to offer protection of Turkish forces from airstrikes in Idlib — a sign that Ankara could be preparing for the risk of further clashes in Syria. “It will be a worst-case scenario. Theoretically, it is possible. But we have to try diplomatically until the end. But if military clashes happen with Russia, then the game is over,” said Bagci. 

Ex-Russian Police Officer Tells Court He Was Ordered to Plant Drugs on Reporter

A former Russian police officer told a court his superior ordered him to plant drugs on investigative journalist Ivan Golunov, whose arrest last summer sparked outrage.Denis Konovalov, who was fired in connection with his arrest on fabricating drug charges against Golunov, admitted he framed the journalist but said he did so at the behest of Igor Lyakhovets, who is also on trial.Aleksei Kovrizhkin, Lyazovets’ lawyer, said his client is innocent and that prosecutors are pressuring Konovalov.“Judging by his look, he is very despondent. I don’t know what path they found to him, but he is broken,” Kovrizhkin told Open Media.Lyazovets claims he was on vacation when Golunov was arrested, but said his subordinates consulted with him by phone about the case.FILE – Russian investigative journalist Ivan Golunov greets colleagues and supporters as he leaves an Investigative Committee building in Moscow, Russia, June 11, 2019.Golunov was arrested on June 6 in Moscow on charges of attempting to sell a large amount of illegal drugs just as he was preparing to publish an investigation about corruption in the nation’s funeral industry.The fabricated arrest quickly unraveled after police posted photos of drug paraphernalia supposedly from inside Golunov’s home.Journalists and friends who had been to Golunov’s residence quickly recognized the photos were fake and began staging pickets.Golunov was released from house arrest on June 11 after the country’s interior minister announced that criminal charges against him would be dropped, and a day before his supporters had planned a protest. 

Крила янголів із сотні свічок: у Запоріжжі вшанували пам’ять Небесної сотні

У Запоріжжі на майдані Героїв Революції відбулася акція в пам’ять Героїв Небесної сотні. На знак вшанування пам’яті загиблих на Майдані активісти виклали символічні крила з сотні свічок перед пам’ятником Героям Революції гідності, що встановлений на площі, де взимку 2013–2014 років збирався місцевий Майдан.

«Вшановуємо всіх загиблих у ці дні в Києві на майдані Незалежності, на Інститутській. Героїв Небесної сотні порівнюють з янголами, тому ми ці свічки виставили в такий символічний знак янгола. Кількість свічок тут сто. Нам здається, що таким чином хоча б мінімально ми привернути увагу всіх українців, хто не знав, хто забув про те, що шість років тому в Україні, можливо, були одні з найстрашніших днів за весь час існування України, особливо за її новітній період», – сказала одна з організаторок акції Олена Кузьменко.

Учасники акції також вшанували загиблих на Майдані хвилиною мовчання і поклали квіти до пам’ятника Героям Революції гідності. У заході взяли участь активісти місцевого Майдану, волонтери, ветерани війни на Донбасі.

«20 лютого – шість років тому у цей день, мабуть, перевершило все. На емоціях, на адреналіні ми забігли на верхню барикаду. Вона була в такому поганому стані, бо вже почали топитися ці мішки з снігом. Одразу миттєво хлопцю пробивають каску. Просто в голову куля. Винесли. Потім відходити. Зрозуміли, що варіантів нема, бо нас перестріляють зараз. Що було робити? Шини, два біотуалети пластикові запалили. У цьому диму змогли відійти назад і трохи нижче зробити іншу барикаду. Розумієте, що найбільше мене тоді шокувало: мозок відмовлявся усвідомити, що калюжа така десь 2,5 метри завдовжки – це калюжа не акварелі якоїсь червоної, не гуаші, а це людська кров…» – поділився своїми спогадами ветеран війни на Донбасі, учасник Майдану Андрій-Святослав Грушевський.

Останніми днями в Україні на публічному рівні згадують жертв розстрілів на Майдані. У період з 18 до 20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею». Серед загиблих були і більш ніж десяток силовиків.

 

Голова МОЗ Скалецька: вирішила приєднатися до людей в обсервації

Міністерка охорони здоров’я України Зоряна Скалецька заявила, що вирішила приєднатися до людей, евакуйованих із Китаю, яких на два тижні помістили під карантин-спостереження (обсервацію), і провести наступні 14 днів разом із ними в одному приміщенні і в тих самих умовах.

«Сподіваюсь, що моя присутність заспокоїть як тих, хто перебуває в Нових Санжарах, так і решту країни», – написала вона у фейсбуці.

«Ще раз хочу наголосити: ці люди – наші співвітчизники, вони нам не чужі. Ми живемо в одній країні та мусимо дбати про їхнє здоров’я і безпеку. Те, що відбувалося сьогодні, та паніка і несприйняття, негатив та агресія дуже мене вразили. Ще більше вони вразили людей, евакуйованих з Китаю. Тому прошу вас висловити їм слова підтримки і подяки за те, що вони погодились провести в ізоляції два тижні задля безпеки нас усіх. Сподіваюсь, що моя персональна поведінка сприятиме втихомиренню ситуації та примиренню. Це необхідно нам усім», – заявила вона.

Окремо Скалецька згадала про те, що наступного дня, 21 лютого, її дочці сповнюється 10 років. «Доню, я тебе дуже люблю і дуже хотіла відсвяткувати цей важливий день з тобою. Але так сталося, що мені треба бути в цей день не вдома. Коли я повернусь, ми ще раз відсвяткуємо його з тобою. Обіцяю!» – написала вона.

Допис викликав коментарі протилежного змісту: одні хвалять міністерку за «крутість», «мужність» і «сильний крок», інші пишуть, що краще б вона провела цей час на своїй роботі в міністерстві, запитують, як вона збирається керувати МОЗ із карантину, й підозрюють у бажанні влаштувати собі «відпустку» чи сховатися, «щоб не відповідати в парламенті» за ситуацію з евакуацією, яку критики називають «провалом». Окремої критики зазнала згадка про дочку.

Раніше 20 лютого до України прилетів спецборт із китайського міста Уханю, де зафіксований найбільший спалах нового коронавірусу. У літаку перебували 45 громадян України і 27 іноземців, а також екіпаж і лікарський супровід. За даними української влади, всі здорові. Але евакуйовані впродовж 14 днів будуть на карантині-спостереженні (обсервації) в закритому медичному центрі Національної гвардії у Нових Санжарах. За повідомленнями влади, небезпеки ймовірного потрапляння корона вірусу за межі закритого медцентру навіть у разі його виявлення немає.

Проте в селищі тривало протистояння місцевих мешканців, які намагалися не допустити прибуття евакуйованих, із силовиками, які забезпечували проїзд транспорту з людьми. Внаслідок сутичок кілька автобусів із евакуйованими зазнали ушкоджень: у них побили шибки.

Поліція Полтавської області почала два кримінальні провадження за фактом заворушень у Нових Санжарах. Як повідомив відділ комунікації поліції Полтавщини, «групи агресивно налаштованих людей спровокували сутичку, тож поліція вимушена була припинити групове порушення правопорядку». На цей час за медичною допомогою звернулися 9 поліцейських і одна цивільна особа. «Застерігаємо протестувальників від неправомірних дій та закликів до насильства. Будь-яку спробу відновити сутички буде негайно припинено. Поліція діятиме адекватно до ситуації, в межах чинного законодавства», – попередили правоохоронці.

На Банковій згадали Небесну сотню і вимагали від Зеленського «отямитися» і не вірити Кремлю

У Києві під стінами Офісу президента близько двох тисяч українців вшанували пам’ять Героїв Небесної сотні. Під час акції, яку організував «Рух опору капітуляції», її учасники висунули низку вимог до чинної влади, передовсім до президента Володимира Зеленського. Серед них: не допустити знецінення Революції гідності і зняття амністії з її учасників, зупинити переслідування активістів та ветеранів, натомість розпочати кримінальне переслідування колишніх посадовців часів президента-втікача Віктора Януковича, які повернулися до України і намагаються впливати на ухвалення рішень, наголошують лідери протесту.

Але головна вимога до Зеленського, озвучена під час мітингу, – не вірити Кремлю і не діяти в російському порядку денному, а натомість посилювати армію і міжнародні позиції України.

Активісти, які представляли різні партії й громадські організації, домовилися про подальшу координацію дій щодо резонансних судів, майбутніх призначень і можливих суперечливих рішень української влади.

Учасники принесли з собою антикремлівські плакати й скандували: «Слава Україні – Героям слава!», «Росія – вбиває!» і «Зеленський, отямся!»

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення тодішньої влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів. 20 лютого 2014 року стало одним із найкривавіших днів протистояння.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, із 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.