Кабмін призначив нового голову податкової служби

Кабінет міністрів України призначив головою Державної податкової служби Олексія Любченка.

Таке рішення уряд ухвалив на засіданні 29 квітня, повідомив представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан.

«Кабмін сьогодні на засіданні ухвалив низку кадрових рішень: призначити (за контрактом) Любченка Олексія Миколайовича головою ДПС, Олейнікова Євгена Володимировича – заступником голови ДПС, Пліса Геннадія Васильовича головою Держаудитслужби», – написав Мокан у фейсбуці.

У 2009-2011 роках Любченко обіймав посаду заступника голови Державної податкової адміністрації.

24 квітня на позачерговому засіданні уряд усунув Максима Нефьодова від керування митницею, а Серігя Верланова від керування податковою службою без попереднього обговорення.

Пізніше прем’єр Денис Шмигаль пояснив: найближчим часом Кабмін призначить на їхні місця нових, ефективних керівників.

Низка ЗМІ, як, наприклад, «Економічна правда», поширили інформацію про те, що їх наступниками можуть стати Василь Цушко й Олексій Любченко –​ кадри часів Віктора Януковича з неоднозначним політичним шлейфом.

Декларації обох як кандидатів на посади заступників міністра фінансів вже з’явились на сайті НАЗК.

Утім, ці припущення у Мінфіні не підтверджували, хоча і не спростовували.

 

Уряд після 11 травня хоче використовувати інструмент «адаптивного карантину»

Кабінет міністрів після 11 травня використовуватиме інструмент адаптивного регіонального карантину, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 29 квітня.

За його словами, це означає, що в разі спалахів інфекції в окремих регіонах карантинні обмеження будуть посилюватися саме там, а не по всій країні. «Але це наступні наші кроки після 11 травня», – зазначив голова уряду.

За його словами, Україна сьогодні має порівняно невелику кількість тих, хто захворів на коронавірусну інфекцію COVID-19 завдяки тому, що вчасно були введені обмежувальні заходи.

«Я хочу звернутись до всіх українців та особливо до представників бізнесу. Те, що у нас менше хворих у порівнянні з іншими країнами, – це завдяки вчасно вжитим карантинним заходам та вашій відповідальній позиції по цих заходах. Ми вчасно зайшли в карантин і вчасно з нього вийдемо», – заявив прем’єр-міністр.

 

Шмигаль нагадав, що дорожню карту по виходу з карантину, яка складається з п’яти етапів, презентували минулого тижня.

«Ми також маємо усвідомити, що навіть після відкриття всіх закладів та транспорту – маски, дезінфектори та соціальне дистанціювання – нікуди не дінуться. Відтепер це норма», – додав він.

Станом на ранок 29 квітня в Україні виявили 9 866 випадків COVID-19. 250 людей померли, понад тисяча – одужали.

12 березня в Україні розпочався карантин у навчальних закладах через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і щоб не допустити її поширення. З 17 березня заборонена роботу закладів розваг та громадського харчування (окрім приготування їжі на винос), обмежений рух транспорту. Працюють магазини продуктів, побутових товарів та аптеки.

Карантин мав тривати до 3 квітня, однак згодом уряд продовжив його ще на три тижні – до 24 квітня. Відтак його продовжили до 11 травня.

 

ОГП відкрив провадження за фактом ймовірного недотримання правил карантину у Київському СІЗО

У Офісі генерального прокурора повідомили про внесенння в єдиний реєстр досудових розслідувань справу за фактом виявлення українським омбудсменом порушення санітарних норм у Київському слідчому ізоляторі в період карантину.

«Омбудсман звернулася до Офісу генерального прокурора і вказала на ймовірні порушення карантинних заходів, що можуть спричинити загрозу поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 у Київському СІЗО. В установі утримується понад 2,4 тис ув’язнених та щоденно працює понад 420 осіб персоналу, а, отже розповсюдження інфекції в умовах ізоляції матиме тяжкі наслідки. Зокрема, адміністрація установи не забезпечила засобами індивідуального захисту ув’язнених, які направляються до судів або на проведення слідчих дій та необхідну їх ізоляцію після повернення. З моменту введення в пенітенціарній системі карантину з Київського слідчого ізолятора до судів було доставлено 1648 осіб», – йдеться в повідомленні ОГП.

В Офісі генпрокурора також вказують, що медична частина СІЗО «виявилася не підготовленою до роботи в умовах карантину, персонал слідчого ізолятора та медичні працівники, не використовують засоби індивідуального захисту».

«Порушується порядок дезінфекції одягу та взуття, а також правила прийому посилок, бандеролей та передач для утримуваних осіб», – додали в ОГП.

7 квітня Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова заявила про невиконання плану протиепідемічних заходів щодо запобігання поширенню COVID-19 в установі «Київський слідчий ізолятор». Після цього речниця прокуратури Києва Надія Максимець у соцмережі заявила, що прокуратура ініціювала проведення службового розслідування через ймовірне порушення службовими особами Київського слідчого ізолятора правил карантину.

AI заявляє про зростання випадків порушень прав у період пандемії коронавірусу, зокрема в Україні

У «Amnesty International Україна» відзначили зростання випадків порушень прав людини в період пандемії коронавірусу та запровадження карантинних обмежень у країнах Східної Європи та Центральної Азії, зокрема в Україні.

«В Україні доступ до послуг підтримки для осіб, які пережили побутове насильство, обмежений з моменту введення суворих карантинних заходів. Наприклад, фінансовані урядом відділення безкоштовної юридичної допомоги, на які можуть розраховувати багато постраждалих, перейшли до надання тільки дистанційних консультацій , що зробило їхні 35 послуг недоступними для постраждалих від домашнього насильства, які не можуть розповісти про свою ситуацію, залишаючись в одній квартирі зі своїм кривдником. Доступ до притулків також став ускладненим, оскільки жертви насильства все ще повинні надати підтвердження про медичний огляд, щоб бути прийнятими», – йдеться в повідомленні на сайті організації.

Вказується, що контроль за дотриманням заходів карантину вплинув на навантаження та пріоритети патрульної поліції України.

«Зростає стурбованість з приводу того, що поліція може зменшити пріоритет найбільш термінових викликів, включаючи повідомлення про домашнє насильство, для патрулювання вулиць, щоб переконатися, що населення дотримується карантину», – кажуть правозахисники.

Організація також вказує, що в Україні «уряд і підтримувані Росією сепаратисти на шкоду одне одному запровадили жорсткі заходи, що блокують пересування всіх осіб через контрольні пункти, щоб обмежити поширення COVID-19».

«Для літніх людей з контрольованих сепаратистами територій ці контрольно-пропускні пункти слугують єдиним способом виїжджати на контрольовані урядом території для отримання своїх пенсій, від яких вони значною мірою залежать. Ця заборона також наражає на ризик багатьох людей, що живуть на контрольованих сепаратистами територоріях йдеться в повідомленні.

У Amnesty International наголошують, що застосування деяких профілактичних заходів може призвести до «непрямої дискримінації певних груп або окремих осіб, які не в змозі їх дотримуватися».

«Усі кроки, які здійснює держава для боротьби з поширенням COVID-19, повинні ґрунтуватися на принципах прав людини: враховувати потреби та інтереси вразливих груп, а також потреби медичного персоналу, соціальних працівників/-ць та всіх, хто забезпечує функціонування критично важливих сервісів. Усі обмеження мають бути пропорційними, обґрунтованими й обмеженими в часі. Держава має гарантувати вільний доступ до інформації, поважати приватність, не вдаватися до репресій та надмірного застосування сили, а такоє вести постійний діалог із громадянським суспільством», – наголосила директорка «Amnesty International Україна» Оксана Покальчук. 

За даними ГО «Ла Страда-Україна», в Україні за час карантину у більш ніж півтора раза збільшилася кількість випадків домашнього насильства.​

11 січня 2019 року в Україні набули чинності зміни до законодавства щодо домашнього та сексуального насильства.

Карантин в Україні продовжили до 11 травня. Обмежувальні заходи діють з середини березня.

Президентка Грузії закликала Київ не призначати Саакашвілі на посаду в український уряд

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі виступила зі спеціальною заявою через можливе призначення на посаду віцепрем’єра України колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі.

«Як глава держави, я добре знаю, що в міжнародних відносинах неприпустимо втручатися у внутрішні справи та кадрову політику іншої держави, однак також неприпустимо і абсолютно незрозуміло обирати цю особу на будь-яку публічну посаду в український уряд, особу чиї кримінальні дії знайшли відображення не лише у вироку грузинської судової влади, а й у відповідному рішенні Європейського суду з прав людини. Не кажучи вже про те, що його звинувачують у тяжких корупційних злочинах», – йдеться у заяві Зурабішвілі від 28 квітня.

Глави держави Грузії також у своїй заяві висловила сподівання, що інтереси України та Грузії «будуть більш цінними і захищеними, ніж вузькі політичні амбіції і розрахунки».

22 квітня експрезидент Грузії Міхеїл Саакашвілі повідомив, що президент України запропонував йому посаду віцепрем’єра з питань реформ. 24 квітня політик зустрівся із парламентською фракцією партії «Слуга народу».

Представники влади Грузії заявили, що вважають неприйнятним призначення Саакашвілі на державну посаду в Україні, тоді як грузинська партія Саакашвілі «Єдиний національний рух» вказала, що таке призначення буде корисним і Україні, і Грузії.

У червні 2018 року в Грузії заочно засудили Саакашвілі до шести років позбавлення волі в справі про побиття колишнього опозиційного депутата Валерія Гелашвілі у 2005 році.

Тбіліський міський суд визнав експрезидента Грузії винним за звинуваченням в умисному нанесенні тяжкої шкоди здоров’ю і в зловживанні владою із застосуванням насильства. Саакашвілі назвав вирок незаконним.

 

Під Кабмін вийшли підприємці, вимагають рівних прав для всіх за умов карантину

Під будівлею уряду України 29 квітня відбувається акція протесту представників малого бізнесу, які вимагають за умов карантину рівних умов для всіх бізнесменів.

Під час акції, яка розпочалася о 9:00, підприємці також вимагають зняття карантину вже з 1 травня, щоб мати можливість «годувати свої сім’ї».

Учасники акції приїхали на автомобілях і цим заблокували рух на вулиці Грушевського, де розташована будівля Кабінету міністрів. Поліцейські намагалися відтіснити протестувальників від урядової будівлі і відкрити проїзд по вулиці Грушевського.

Раніше цього тижня урядовці оголосили про плани відновлення роботи продовольчих ринків. Це сталося після серії протестів підприємців.

 

EU Leaders Remain at Loggerheads Over Economic Solidarity

The coronavirus crisis risks becoming an existential crisis for the European Union, say diplomats and analysts, as the EU struggles to coordinate a financial response to the pandemic. 
 
Last week, the EU’s national leaders struck an interim agreement on a recovery deal with an emergency fund of about $581 million (a half-billion euros), which the hardest hit member states can tap into for immediate assistance.  
 
But the wrangling over how to cope with the economic impact of the pandemic is far from over, and the overall $2 trillion-plus economic package mooted last week by the national leaders includes the budget costs of the EU itself for the next seven years.  
 
In fact, no final numbers, aside from the emergency fund, have yet been agreed upon, according to analysts. Members states already were at loggerheads over money before the coronavirus appeared, with sharp arguments between them about how to make up for the loss of Britain’s financial contribution to the EU.   
 
The emergency relief package came after an ill-natured squabble and warnings by Italian Prime Minister Giuseppe Conte that the EU project itself was in jeopardy unless the wealthier northern states help bail out their poorer southern neighbors. It also has left unresolved whether aid from the emergency fund to countries like Italy and Spain will be in the form of loans, which must be paid back, or grants, which won’t.Italian Premier Giuseppe Conte delivers his message to the Lower House of Chambers of the Italian Parliament, in Rome, April 21, 2020.Another key issue is whether the eurozone countries will eventually have to mutualize their debt by issuing jointly so-called “coronabonds” to meet health-care costs and mitigate the impact of a deep economic slump, one that could rival the Great Depression almost a century ago. 
 
As the behind-scenes quarreling continues over money, euro-skepticism, which before the pandemic appeared to be ebbing, is rising once again. It’s being fueled by southern Europeans smarting over what they see as an absence of solidarity by the more affluent nations, reminiscent, they say, of the debt crisis following the 2008 financial crash that nearly tore the EU apart. The pandemic is opening up the wounds of that crisis, which also saw a sharp split between the north and south. 
 
“The coronavirus pandemic could well be the ultimate acid test of its resilience as a community based on solidarity and common values,” according to Stefan Lehne of Carnegie Europe, a think tank based in Brussels. In a posted commentary, he wrote: “The mindset of everybody for itself, which is so tempting under the acute stress of the crisis, must be countered by stepping up cooperation and mutual assistance among the member states. Otherwise, the EU will be in great danger.” 
 
A poll published last found 40 percent of Italians would now support exiting the EU and scrapping the euro as its official currency. A further 6.1 percent would support just quitting the EU, while 7.3 percent support remaining in the bloc but replacing the euro with the lira. Just 41.7 percent agreed the status quo should be maintained. 
 
Last month another poll found 88 percent of Italians felt let down by their European neighbors in terms of health-care support for the country’s overwhelmed hospitals. European Commission President Ursula von der Leyen apologized to Italians earlier this month for the lack of solidarity shown to Italy, offering “a heartfelt apology” during a speech to the European Parliament. “Too many were not there on time when Italy needed a helping hand at the very beginning,” she said.A man walks along Naples promenade, Italy, Monday, April 27, 2020. Italian factories, construction sites and wholesale supply businesses can resume activity as soon as they put safety measures into place aimed at containing contagion with COVID-19.On Tuesday, Italy became the first country to apply for financial aid from an emergency fund of $581 million. Others will be making their applications shortly, including Spain. But the emergency funds on offer are likely to fall short of what is needed, admits Klaus Regling, director-general of the European Stability Mechanism, an EU agency that provides financial assistance, in the form of loans, to eurozone countries. 
 
He told Italian newspaper Corriere Della Sera: “I would say that for the second phase we need at least another €500 billion [$ half-trillion] from the European institutions, but it could be more.” He has warned that economic recovery from the virus will be “long and costly.” Italy—along with France and Spain—are demanding another $1 trillion be earmarked for emergency aid. 
 
So far, Germany, Finland and the Netherlands are resisting the idea of joint debt issuance, which would combine securities from different European countries. But Conte and other south European leaders have been doubling down on the demand for pooling debt, mainly underwritten by the EU’s northern states. 
 
A former adviser to France’s Emmanuel Macron, economist Shahin Vallée says greater financial and political integration will be the only way out of the impasse, which could include pooling taxes. Otherwise, only the countries with strong balance sheets able to subsidize their industries and households will recover quickly, further adding to the north-south divide.  
 
Vallée acknowledges, though, there is little political will to go down this route. The economic recovery plan so far “is incomplete and unbalanced, and it is planting the seed of profound divergence between member states,” he has warned. 
 
Others worry that further mutualizing eurozone debt and integrating more will allow Brussels to demand even more power over the fiscal and political affairs of member states, its due as the loan broker. That, in turn, could fuel the ire of the continent’s populist nationalists, who want nation states less hedged in by the EU.  

В’ятрович стверджує, що ДБР вводить суспільство в оману своїми заявами після його допиту

«Арманов, який не був присутній на допиті, вирішив пофантазувати…»

Суд зобов’язав НАБУ відкрити справу щодо генпрокурорки Венедіктової за скаргою Стерненка

Вищий антикорупційний суд зобов’язав Національне антикорупційне бюро України відкрити справу за повідомленням про недекларування генпрокуроркою Іриною Венедіктовою майна. Про це йдеться в копії судового рішення, яке активіст Сергій Стерненко оприлюднив у Facebook.

«Скаргу Стерненка Сергія В’ячеславовича на бездіяльність службової особи НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задовольнити. Зобов’язати службову особу НАБУ внести відомості за заявою Стерненка Сергія В’ячеславовича від 13 квітня 2020 року до ЄРДР», – йдеться в оприлюдненому документі.

Як відзначив сам Стерненко, він подав заяву щодо можливого недекларування генпрокурорко Іриною Венедіктовою годинника імовірною варістю в 10 тисяч євро та членства у ГО з ознаками прибутковості.

Раніше «Схеми» виявили, що генпрокурорка Ірина Венедіктова та її чоловік, полковник поліції Денис Колесник, у своїх деклараціях за минулий рік зазначили, що проживали поблизу Харкова і не вказали нерухомість, якою користувалися в столиці, хоча обидва у 2019 році перебралися до Києва, де отримали нову роботу. Натомість журналісти зафіксували, що подружжя наразі мешкає в центрі Києва в елітному старому будинку у квартирі, оформленій на інших людей. При цьому Ірина Венедіктова відмовилася повідомити на запит журналістів, як давно вони з чоловіком мешкають за цією адресою та на якій підставі, а також не пояснила, чому вони не вказали користування нерухомістю в Києві у декларації за 2019 рік, хоча обидва вже працювали у столиці. 

Журналісти також зафіксували, що чоловік Венедіктової, заступник начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції України Денис Колесник користується автомобілем Honda CR-V, який оформлений на його 69-річного батька. Автівки також немає в його декларації. Денис Колесник, якого «Схеми» зустріли біля згаданого будинку, не відповів на запитання про автомобіль, лише повідомив, що мешкає тут «недавно», але від більш розлогих коментарів відмовився, пояснивши що поспішає на роботу, і попросив надіслати запит. Однак відповіді на запит на його ім‘я, надісланий до кіберполіції, журналісти так і не отримали.

Ірина Венедіктова з серпня 2019 року була депутаткою від пропрезидентської партії «Слуга народу», з грудня 2019 року виконувала обов’язки директора Державного бюро розслідувань. 17 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада призначила її на посаду генерального прокурора.

Денис Колесник до листопада 2019-го працював заступником начальника Слобожанського управління кіберполіції – начальником відділу протидії кіберзлочинам у Харківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України. У листопаді 2019-го він пішов на підвищення та був переведений до Києва, де отримав посаду заступника начальника Департаменту кіберполіції Нацполіції та був підвищений у званні до полковника.

 

UK Mourns Front-Line Workers Who Have Died from Coronavirus

The U.K. held a minute’s silence Tuesday for all front-line workers who have died from the coronavirus, as official figures showed a new weekly high in the total number of deaths in England and Wales.
As clocks struck 11 a.m., senior political leaders, including Prime Minister Boris Johnson, joined hospital and nursing home staff in observing the silence. London’s subway and bus networks came to a halt as workers honored colleagues, and Westminster Abbey paid tribute to “the sacrifice of health and care workers who have lost their lives in the service of others.”
On Monday, Health Secretary Matt Hancock said 82 workers in the National Health Service and 16 social care staff had died so far. Other workers, including a number of bus drivers in London, have also died after testing positive for COVID-19.  
The minute’s silence had been campaigned for by the Unison union, the Royal College of Midwives and the Royal of College of Nursing.
Donna Kinnair, chief executive and general secretary of the Royal College of Nursing, said it was “important to pay tribute” and urged all front-line workers be “afforded the greatest protection.” The government has been criticized for not having sufficient supplies of personal protective equipment.
“An even greater task now remains — to stop more joining the tragic number of those who have died,” she said.  
Johnson, who returned to work on Monday after recovering from COVID-19, tweeted that the country “will not forget you.”
Johnson has said he won’t risk a second peak in the virus by relaxing the lockdown restrictions too soon. The country, he said, was at the point of “maximum risk” even though it was coming out of the “first phase of this conflict.”  
Ministers have been reluctant to talk about easing the restrictions, which are due to last until May 7, and the government has set five tests before contemplating such a move, including “a sustained and consistent” fall in the daily death rate and clear evidence that the rate of infection has decreased.
Though England, Northern Ireland, Scotland and Wales moved into lockdown together, some divergences are emerging. Scottish First Minister Nicola Sturgeon said her government was recommending the use of face coverings in limited circumstances, such as when using public transport or buying food. The U.K. government hasn’t made such a recommendation.  
The Office for National Statistics also said Tuesday that 22,351 people in England and Wales died in the week ending April 17, the highest since comparable records began in 1993. The total was more than double the rolling five-year average.
In its analysis of death certificates, which take longer to compile than deaths recorded in hospitals, the statistics agency said the coronavirus was mentioned as one of the causes of death in 8,758 cases, nearly 40% of the total.
It also said that 4,316 deaths involving COVID-19 had been registered up to April 17 outside of hospitals with 3,096 in care homes. The equivalent figure for hospital deaths over the period is 14,796.  
The daily figures presented by the government only show the number of people dying in U.K. hospitals, including those in Scotland and Northern Ireland. As of Monday, 21,092 people had died in U.K. hospitals. 

13% звернень щодо домашнього насильства надходить від чоловіків – Ла Страда Україна

13% звернень щодо домашнього насильства під час карантину надійшли від чоловіків, повідомила Радіо Свобода директорка Департаменту Національних «гарячих ліній» ГО «Ла Страда-Україна» Альона Кривуляк.

«13% звернень від загальної кількості – це звернення від чоловіків. Але звичайно, жінки та діти телефонують частіше… Чоловіки звертаються і з приводу психологічного, фізичного й економічного насильства. Єдине, в нас не було випадків сексуального насильства щодо чоловіків в період карантину. Переважно, це чоловіки пенсійного віку, які страждають від насильства з боку своїх дорослих дітей та дорослих онуків», – сказала Кривуляк.

Вона також повідомила про те, що в Україні за час карантину у більш ніж півтора раза збільшилася кількість випадків домашнього насильства.

Раніше голова комітету Європарламенту з прав жінок Евелін Регнер закликала уряди держав-членів ЄС посилити підтримку жертв домашнього насильства в період кризи, пов’язаної з епідемією COVID-19.

У деяких країнах ЄС, як і багатьох інших країнах, повідомляли про зростання кількості актів домашнього насильства через карантин.

11 січня 2019 року в Україні набули чинності зміни до законодавства щодо домашнього та сексуального насильства.

 

Відповідно до нововведень, домашнє насильство карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років. Окрім того, з’являється можливість обмежити перебування кривдників і постраждалих на одній території.

14 листопада 2019 року в Києві винесли перший вирок за домашнє насильство. Чоловік отримав три місяці ув’язнення.

Карантин в Україні продовжили до 11 травня. Обмежувальні заходи діють з середини березня.

 

Greek Church Demands Government Ease Controls on Religious Services

Ready or not, Greece is opening back up. But it is not happening all at once, as the government plans to lift coronavirus restrictions in phases, keeping a ban on religious services to contain new outbreaks of COVID. The plan has infuriated the Greek Orthodox Church and it is now demanding preference over businesses like hair and nail salons.The standoff comes as Greek Prime Minister Kyriakos Mitsotakis announces a gradual easing of draconian lockdown measures imposed here since early March.Government officials tell VOA, schools and small-size businesses will be among the first to open next week. Church doors will also be unlocked but only to allow followers to enter and pray on their own, not in large numbers and not for religious services.The country’s archbishop has sent a stern letter to the prime minister, pressing him to reconsider.But on Tuesday, the Church’s spokesperson, the Metropolitan of Nafpaktos, Hierotheos, accused the government of staging what he called a coup against the country’s religious authority. “What do they really think the Church is?” he asked in front of reporters Tuesday. “Do they consider it like any other supermarket or union or nail and hair salon?”The Church, he says, has been a guiding force for the nation and part of Greek tradition for more than 200 years.It’s unlikely the prime minister will back down from his plans, aides say.A beggar sits in an empty Ermou street in front of Kapnikarea church during lockdown measures by the Greek government to prevent the spread of coronavirus in Athens, April 21, 2020.The country’s senior council of prelates, meantime, is scheduling a crisis meeting later this week. It wants to see churches open across the nation soon, in order hold belated Easter services in May – services it has suspended as part of  nationwide efforts to contain the spread of the coronavirus.The controversy is fueling a debate in Greece on whether the state should reconsider its close ties with the Greek Orthodox Church.  Commentator Nikos Vlavianos, known for his left-wing views, argues for a separation. He calls this type of intervention absurd and says and it reminds the world that, in the 21st Century, church and state are not separated in Greece.About 90 percent of Greeks identify as Orthodox Christians, although it is unclear how many of them regularly attend church.     The Orthodox Church is deeply intertwined with the society of Greece, predating the Greek state by some 1,500 years. Throughout history, attempts to separate the two have met resistance, with many, many Greeks citing the Church’s key role in preserving the Orthodox faith during 400 years of Ottoman rule.  

В окупованому Криму суд розгляне скаргу на відмову проводити перевірку щодо загибелі Веджіє Кашка – Полозов

Підконтрольний Росії Верховний суд окупованого Криму розгляне апеляційну скаргу адвоката Миколи Полозова на відмову проводити перевірку за фактом загибелі ветерана кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Про це у «Фейсбуці» повідомив сам Полозов.

Він додав, що засідання призначене на 15:30 6 травня.

 

14 лютого підконтрольний Росії Київський районний суд окупованого Сімферополя відмовив адвокату Полозову у скарзі на відмову слідчого проводити перевірку за фактом загибелі Веджіє Кашка. Суддя Ольга Кузнєцова заявила, що Кашка «була старенькою і від цього померла.

 

Поліція перевірила заклад Тищенка на дотримання правил карантину, відвідувачів там не знайшли

Поліція Києва перевірила ресторан «Велюр» народного депутата з фракції партії «Слуга народу» Миколи Тищенка на дотримання правил карантину.

«У закладі відвідувачів не було. Там знаходилося кілька працівників. Ми роз’яснили адміністратору ресторану законодавчі норми про дотримання карантину та відповідальність за його порушення. Адміністратор написав пояснення та зобов’язання щодо заборони закладам громадського харчування приймати відвідувачів у період карантину», – повідомив співробітник Голосіївського управління поліції Андрій Вернігор.

27 квітня журналісти програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» опублікували матеріал, в якому стверджується, що відомі особи, зокрема і політики, в час запровадженого карантину відвідують ресторан «Велюр» у Києві, власником якого є депутат Микола Тищенко. Після публікації сюжету мережею почали ширитись критичні зауваження користувачів про вибірковість заборон і рівень відповідальності за їх порушення.

Сам Тищенко заявив, що його ресторан не порушує карантинні обмеження. За його словами, іноді там відбуваються особисті зустрічі. Депутат назвав ресторан «своєрідним штабом».

Top German Health Experts Urge Public to ‘Stay Disciplined’

Germany’s national public health institute is urging the public to “stay disciplined” as data regarding the COVID pandemic in the nation remains mixed, even as the country begins to ease public restrictions.Speaking a news briefing Tuesday in Berlin, Robert Koch Institute chief Lothar Wieler told reporters the country’s rate of coronavirus infections has crept up slightly since Germany eased lockdown restrictions on April 20 to allow small businesses to open, while maintaining social distancing.Wieler explained the so-called “R” factor – rate of people infected by every person with COVID-19 – is about 1.0. It had been around 0.7 before restrictions were eased.    Wieler says though the R factor is important, Germany is currently seeing about 1,000 new infections reported per day, down from a high of some 6,000. He said the health care system can cope with that.As the regulations are loosened, Wieler is urging Germans to continue to abide by social distancing guidance, wear masks while on public transportation or shopping, and to stay at home when possible. 

Global Film Festival: провідні кінофестивалі світу покажуть нові фільми на YouTube

Нью-йоркський кінофестиваль Tribeca Film Festival спільно з YouTube проведуть онлайн-фестиваль кіно We Are One: A Global Film Festival («Ми єдині: глобальний кінофестиваль»). Про це повідомляється в прес-релізі на сайті Tribeca.

В онлайн-фестивалі, який відбудеться з 29 травня до 7 червня, візьмуть участь понад 20 великих міжнародних кінофорумів, включно з Каннським, Берлінським, Венеціанським, фестивалями в Торонто, Нью-Йорку, Лондоні, Локарно, Сан-Себастьяні, Карлових Варах, Токіо, міжнародним анімаційним фестивалем в Ансі тощо.

 

Глядачі зможуть безкоштовно подивитися фільми різних жанрів: документальні, ігрові, анімаційні та музичні. Всі вони транслюватимуться на офіційному YouTube-каналі фестивалю. Повний розклад буде опублікований пізніше.

Під час перегляду можна зробити пожертвування Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ) або місцевим організаціям, які допомагають медпрацівникам і співробітникам служб життєзабезпечення в період пандемії.

 

Цифровий формат не стане повноцінною заміною кінофестивалям, організатори яких сподіваються провести їх після закінчення пандемії.

У Львові люди влаштували «тихий протест» через зупинку на карантин роботи візового центру

Біля візового центру у Львові група людей 28 квітня зібрадася на мовчазний протест, вимагаючи від адміністрації установи видати їм документи. Як передає кореспондент Радіо Свобода, люди розповіли, що не можуть забрати свої паспорти, відколи візовий центр з 19 березня призупинив роботу через карантин.

 «Коли зачинявся візовий центр, обіцяли, що нам надішлють документи, що це питання вирішиться. Нічого не відкривають і не висилають. Тепер телефоную і мені кажуть, що треба чекати завершення карантину. Документи здала ще 6 березня на карту побуту у Польщі. Могла б бути на карантині, де мій майбутній чоловік, але не можу виїхати через те, що паспорт не віддали мені», – розповіла одна з учасниць акції Катерина Підвисоцька.

19 березня міський штаб із подолання коронавірусу призупинив у Львові роботу візового центру через велике скупчення людей. За цим фактом на керівника установи поліцейські склали протокол про адміністративне правопорушення.

«Два місяці тому здав документи, але не встиг забрати. Це на робочу візу. Мені повідомлення не прийшло. Магазини відкриті, а тут, якби відчинили і підходили по одному люди, нічого б не було страшного. Моя дружина у Польщі  на роботі, а я можу втратити працю», – розповів інший учасник акції, Віталій з Дрогобича.

Як повідомили Радіо Свобода у пресслужбі Львівської міськради, міський штаб із протидії COVID-19 наразі не розглядав питання про відновлення роботи візового центру.

 

Germany Hopes for Rain to Avoid 3rd Straight Summer Drought

Germany’s farmers, foresters, and firefighters are eagerly awaiting widespread rain forecast for later this week, as a warm, dry spring has raised fears of a third summer drought in as many years.
Ahead of a virtual climate meeting Tuesday for officials from 30 countries, German Environment Minister Svenja Schulze said the previous two years of dry weather, combined with overall higher temperatures, show the need for action.
“We can see that the last two summers have been extremely dry, that this is already causing enormous problems for our agriculture and forestry,” she said. “That is why we have to adapt to the changes we can no longer avert, and we must ensure that it does not get any worse. … We really must push ahead with climate protection measures now.”
Reservoirs are already low, and if there is no heavy rain in the next two to three weeks widespread crop failures could ensue, said Mojib Latif, a meteorologist with the Helmholtz Center for Ocean Research in Kiel.
“The last two years were extraordinarily dry,” he told the Rhein-Neckar Zeitung newspaper. “The ground needs rain.”
The 2018 drought caused severe crop damage, resulting in such a poor harvest that the German government had to come up with an aid package for farmers worth hundreds of millions of euros. At the same time, rivers and lakes hit record low levels, causing environmental disruption and hitting the freshwater shipping industry.  
Last year was also exceptionally dry, causing widespread damage to the country’s forests. Wildfire warnings are already at their second-highest level this year, Ulrike Hoefken, minister for the environment and forests in the state of Rheinland-Palatinate, told the dpa news agency.  
“A third summer drought in a row would be catastrophic,” she said.  
There has been almost no rain since March 14, German Weather Service meteorologist Andreas Friedrich said, and it’s too early to tell whether the precipitation expected later this week will be enough to alleviate the situation.
“If May were to be wet again, then we would have an easing of the situation, then there would be no drought,” he said. “If, of course, May were to be as dry as April, then we would have to fear a serious drought situation, but no meteorologist in the world knows that at the moment.”

В’ятрович побував на допиті в ДБР

Раніше Володимир В’ятрович подав позов до суду проти ДБР після того, як установа не зреагувало на його вимогу відкрити провадження проти Єрмака і Кучми

Розслідувачі пов’язали високопосадовця ФСБ з «Володимиром Івановичем» зі справи щодо МН17

Перший заступник керівника прикордонної служби ФСБ Росії генерал-полковник Андрій Бурлака міг керувати діями боойвиків і російських військових на сході України. Таке твердження міститься в розслідуваннях Російської служби Бі-бі-сі, дослідницької групи Bellingcat і російського видання The Insider.

В записах, опублікованих слідчими в справі про катастрофу пасажирського «Боїнга» над Донбасом у 2014 році, представники угруповання «ДНР» між собою говорили, що командиром усієї російської операції на сході України був якийсь «Володимир Іванович». Колишній ватажок бойовиків «ДНР» Ігор Гіркін (Стрєлков) згадував, що підкорявся його наказам. Журналістам незалежно один від одного вдалося довести, що під цим псевдонімом з великою часткою ймовірності йдеться про Бурлаку.

Для цього журналісти Бі-бі-сі вивчили переміщення Бурлаки по Росії за допомогою державних баз даних і з’ясували, що він регулярно літав до кордону Росії з контрольованою бойовиками частиною території України – і час цих перельотів збігається з інформацією, отриманою з перехоплених розмов бойовиків. Як розповіло Бі-бі-сі джерело, що має доступ до персональних баз даних, згодом дані про перельоти генерала за 2014 рік були видалені з бази, і інформація про його переміщення залишилася тільки в архівній копії.

Одне джерело, яке назвало Бі-бі-сі ймовірне ім’я «Володимира Івановича», уточнило, що після завершення активної фази бойових дій на сході України в 2014¬2015 роках генерал Бурлака отримав підвищення, а також найвищу державну нагороду, звання героя Росії.

Фоноскопічна експертиза (звірка голосу), зроблена за запитом Бі-бі-сі, показала як схожіть, так і деякі відмінності в голосі генерала Бурлаки і «Володимира Івановича», чиї переговори були перехоплені Службою безпеки України. Аналогічна експертиза, зроблена за запитом The Insider, показала, що голос належить одній людині.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17. Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

Пасажирський літак «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпура, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири і 15 членів екіпажу. Всі загинули.

 

Світовий банк схвалив надання Україні 135 млн дол для підтримки медицини в боротьбі з COVID-19

Рада директорів Світового банку затвердила в ніч на вівторок додаткове фінансування Україні розміром 135 мільйонів доларів для проєкту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», з яких 35 мільйонів доларів будуть скеровані на діяльність із протидії поширенню епідемії COVID-19, йдеться в повідомленні банку.

«Це додаткове фінансування допоможе Україні в оновленні близько 40 відділень екстреної медичної допомоги та інсультних відділень, забезпечуючи можливість лікарням виконувати складні медичні процедури з використанням високотехнологічного обладнання і відповідних протоколів лікування», – йдеться в коментарі в.о. директора Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Алекса Кремера.

Повідомляється, що в рамках проєкту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» з початковою сумою інвестицій у 215 мільйонів доларів надається допомога у відновленні міських лікарень і фельдшерсько-акушерських пунктів у селах, закупівлі медобладнання і покращення якості медичних послуг.

На початку поточного місяця уряд підтвердив, що планує отримати 135 мільйонів доларів від Міжнародного банку реконструкції та розвитку – підрозділу Світового банку – на охорону здоров’я. 

Раніше повідомлялося, що вже у травні Україна отримає від Світового банку транш у 50 мільйонів доларів для підтримки вразливих верств населення в період спалаху коронавірусної хвороби COVID-19.

За даними МОЗ, станом на ранок 28 квітня в Україні зафіксовано 9410 випадків захворювання на COVID-19, 239 людей померли, 992 людини одужали. Кількість хворих у світі перевищила 3 мільйони.

 

Онлайн-конференція глав МЗС у «нормандському форматі» відбудеться 30 квітня – Кулеба

Онлайн-конференція міністрів закордонних справ України, Німеччини, Франції та Росії в «нормандському форматі» відбудеться 30 квітня, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Давно назріла необхідність у розмові міністрів «нормандського формату», адже ми бачимо, що рішення нормандського паризького саміту пробуксовують, і ми маємо дати імпульс на шляху до їх виконання для того, щоб відкрити шлях до наступного саміту в Берліні, де треба буде досягати нових домовленостей і рухатися до припинення війни, деокупації українських територій і, врешті-решт, до припинення російської агресії загалом», – сказав Кулеба.

Він додав, що сторонам наразі треба оцінити те, що вже було зроблено з моменту Паризького саміту, встановити причини, чому на певних напрямках переговорів «відбувається стагнація» і напрацювати «нариси рішень для наявних проблем», а також надати імпульс Тристоронній контактній групі.

Раніше і міністр закордонних справ Німеччини Хейко Маас анонсував на цей тидждень переговори зі своїми колегами з України, Франції та Росії, які будуть спрямовані на відновлення зусиль з припинення бойових дій на сході України.​

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 

Захист подав клопотання до суду про припинення алуштинської «справи Хізб ут Тахрір» – активісти

Захист фігурантів алуштинської «справи« Хізб ут Тахрір» на попередньому засіданні в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону 27 квітня заявив низку клопотань, в тому числі про припинення кримінальної справи через «відсутність складу злочину». Про це повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Айдера Азаматова.

Повідомляється, що захисники і підсудні брали участь в засіданні у режимі онлайн, а рішення про щодо заявлених клопотань захисисту суд має оголосити сьогодні.

3 лютого підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя продовжив арешт фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір».

Кримчан затримали російські силовики після обшуків 10 червня 2019 року. ФСБ Росії заявила, що слідчі заходи проходять в рамках кримінальної справи про «організацію або участь в діяльності терористичної організації» і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір», що заборонена в Росії і на анексованій нею території Криму.

Захисники заарештованих і засуджених у «справах Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.

В Україні зафіксували 401 новий випадок захворювання на COVID-19 – МОЗ

Кількість хворих на коронавірусну хворобу COVID-19 в Україні зросла на 401, повідомляє Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я вранці 28 квітня. Загальна кількість випадків зросла до 9410, з них 239 – летальних випадків (132 чоловіки та 107 жінок). Водночас 992 пацієнти одужали.

«На амбулаторному лікуванні 6 430 пацієнтів, з них 1 532 медпрацівників. Усього потребували госпіталізації 2 980 осіб, з них 311 медиків. На апараті штучної вентиляції легенів знаходиться 121 людина, у тому числі одна дитина та 7 медиків», – йдеться в повідомленні.

За даними ЦГЗ, серед всіх захворілих є 639 дітей та 1843 медиків.

Усього в Україні досліджено 98 719 зразків методом ПЛР, додали у відомстві.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 28 квітня загальна кількість випадків захворювання на COVID-19 у світі перевищила 3 мільйони (3 041 777), понад 894 тисячі людей одужали, понад 211 тисяч померли.​

 

 

Scientists at Oxford Take Early Lead in Race to Create Vaccine 

Scientists at Oxford University are racing to develop a vaccine for the coronavirus well ahead of the standard medical timeline. The scientists have expressed confidence in their ability to do it quickly, raising hopes around the world that a vaccine will not have to wait until next year.    The first injections of the vaccine being developed by the university’s Jenner Institute in Britain took place last week. Scientists are planning to massively scale up their testing in a little over a month, a time frame that is currently faster than other vaccine development efforts.  The New York Times reported Monday that the scientists plan to test their vaccine on more than 6,000 people by the end of May. The team at Oxford said their aim is to produce a million doses of the vaccine, if it proves effective, by September — months ahead of a standard timeline of 12 to18 months routinely quoted by health professionals around the world.  Professor Sarah Gilbert, team leader of the program, said she is “80% confident” the vaccine will work.  Britain’s Health Secretary Matt Hancock speaks during a daily news conference on the coronavirus outbreak, at 10 Downing Street in London, April 27, 2020.Early trials promising Because of that confidence, Britain has begun allocating funds for large-scale development, a move that is financially risky if the vaccine turns out to be ineffective. “We are going to back them to the hilt and give them every resource they need to give them the best chance of success,” Britain’s Health Secretary Matt Hancock said last week. The researchers’ confidence comes in part from the knowledge that the vaccine’s basic components have been genetically engineered to be harmless against humans and have been found to be safe in earlier trials.  Initial experiments also indicate the vaccine is effective, including tests that show it can generate a strong immune response in rhesus macaque monkeys.   The vaccine has been made from a common cold virus that has been modified so it cannot grow in people. Scientists have added proteins from the coronavirus that they hope will trigger the human immune system to produce antibodies against the protein, which will then protect against the actual virus.  Trials of the virus’s base components have been ongoing for years as part of an effort to find a malaria vaccine. Gilbert used the same modified virus to make a vaccine against an earlier coronavirus, MERS. Clinical trials of that vaccine are promising. A traditional vaccine uses a weakened version of a virus to trigger an immune response in humans, and great care must be taken to ensure it is not only effective in humans but also safe.  A major reason the Oxford vaccine can quickly move through trials is that its base components have already undergone rigorous testing in humans. FILE – In this March 19, 2020, photo, laboratory scientist Andrea Luquette cultures coronavirus to prepare for testing at U.S. Army Medical Research and Development Command at Fort Detrick in Frederick, Md.Challenges  While early indications show the new vaccine is promising, one complication for the trials could paradoxically be the success of efforts to limit the spread of the disease in Britain.  For the vaccine data to be effective, subjects must be shown not to contract COVID-19 from their surroundings. However, if the disease is not spreading naturally around them, the trial might not be able to show whether the vaccine is making a difference, or it might take longer to reach conclusions. Researchers say if they cannot get conclusive results in Britain, they might have to begin new trials in another part of the world where the virus is spreading more rapidly. Ethics guidelines generally prohibit scientists from injecting healthy patients with a serious disease. There are more than 100 efforts around the world to develop a vaccine for the coronavirus, but only a few have begun human trials.  U.S.-based Moderna was the first company to begin small clinical trials in March, but larger human trials have not begun.  Other efforts have come from the Chinese company CanSino, and a partnership between German biotech company BioNTech and U.S. pharmaceutical company Pfizer.  U.S. scientists say they were close to developing a coronavirus vaccine years ago to fight severe respiratory syndrome, or SARS, but that funding dried up when SARS disappeared after killing more than 770 people worldwide. 

За кордоном допомоги дипломатів попросили понад 17 тисяч українців – МЗС

За кордоном по допомогу до українських дипломатичних установ звернулися понад 17 тисяч громадян України в межах системи «Захист», повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ у фейсбуці.

«17 305 громадян України звернулися по допомогу до закордонних дипустанов у рамках системи «Захист», – йдеться у повідомленні.

Повідомляється, що лікування від COVІD-19 проходять 162 українці в 15 країнах, найбільше – 121 в Італії. Одужали а кордоном 45 громадян України, померли – 7.

За даними прикордонників, кілька годин тому прибув рейс Маямі-Київ зі США із 259 пасажирами, з яких майже половина – українські учні, які потрапили до США за американською освітньою програмою FLEX.

Днями Міністерство інфраструктури України анонсувало відновлення низки спеціальних авіарейсів до України з різних країн світу, щоб українці, які перебувають зараз за кордоном і хочуть повернутися додому, мали таку змогу. Міста, з яких плануються рейси: Маямі, Гельсінкі, Неаполь, Стокгольм, Єреван, Париж, Ніцца, Софія, Ларнака, Тель-Авів, Амстердам, Дюссельдорф, Цюрих, Лісабон, Женева, Дубай, Франкфурт, Прага, Мілан, Торонто, Осло, Аліканте, Ер-Ріяд, Бангкок, Пхукет, Балі.