Вийшов друком лист українських дипломатів у Римі щодо висвітлення «справи Марківа» італійськими ЗМІ

У листі, надрукованому у сьогоднішньому номері італійського тижневика Il Venerdì, п’ятничного додатка авторитетної газети La Repubblica – другої серед найбільш тиражних в Італії, посол України в Італії Євген Перелигін звернув увагу італійських ЗМІ на упереджене висвітлення справи нацгвардійця Віталія Марківа.

Про те, що лист вийде друком сьогодні, повідомила 28 травня у фейсбуці пресслужба посольства України в Італії.

Український дипломат висловлює реакцію на публікацію від 15 травня про фоторепортера Андреа Роккеллі, який загинув біля Слов’янська 6 років тому, висвітлюючи воєнний конфлікт на Донбасі. Минулого літа суд присяжних Павії визнав причетним до загибелі італійця українського військового Віталія Марківа, засудивши його до 24 років в’язниці.

На думку дипломата, трагічну історію Андреа Роккеллі слід розглядати в контексті російської агресії, проти якої боролися захисники України, зокрема й Віталій Марків. «Та найбільш кричущим є факт, – продовжує Євген Перелигін, – що суд першої інстанції відмовився від належних слідчих дій  на місці трагічного факту, як це зробила команда  журналістів, котрі протягом року проводять незалежне розслідування  в зоні інциденту з потрібними балістичними експериментами та інтерв’ю зі свідками (яких не виявило обвинувачення)». Йдеться про журналістське розслідування, яке ляже в основу документального фільму The wrong place, що має вийти наприкінці літа.

«Не дивлячись ні на що, я вірю у справедливість італійського правосуддя, яке має продемонструвати свою неупередженість, повернувши свободу та гідність Віталію Марківу», – завершує посол Перелигін.

Як сподіваються українські дипломати, після тривалих контактів з редакцією La Repubblica братиме до уваги і позицію сторони захисту.

Читайте також: Україна повинна повернути солдата Марківа – президент Зеленський в Італії

Реакцію українського дипломата надрукували у рубриці «Листи до редакції» під назвою «Смерть Роккеллі і правда Києва». Два тижні тому на сторінках журналу Il Venerdì з’явилася стаття відомого італійського журналіста Маріо Калабрезі «Життя і смерть фотографа».

Автор емоційно розповідає про життєвий і професійний шлях загиблого фоторепортера Андреа Роккелі та упереджено висвітлює постать військового Віталія Марківа. Згадана публікація та радіо подкаст із чотирьох частин подають однобокий перебіг подій відповідно до версії обвинувачення та вироку суду першої інстанції. Це не вперше, коли знані публіцисти видання La Repubblica друкують тенденційні матеріали про перебіг суду над українським військовим.

Вже у сьогоднішньому номері тижневика, відповідаючи  на лист посла Перелигіна,  журналіст Маріо Калабрезі, зазначив, що  не мав на меті розслідувати суть судового процесу. «Стосовно смерті Роккеллі, то українські власті, на жаль, проявили неспроможність пролити світло на факти – адже нині покладаються на журналістське розслідування – натомість, судові органи Італії спробували це зробити», – написав Маріо Калабрезі.

30 червня минає три роки, як боєць Національної гвардії України Віталій Марків перебуває під вартою в Італії. Через епідемію коронавірусу початок розгляду апеляційної скарги у суді другої інстанції в Мілані був заблокований. Адвокати прогнозують суд на осінь.

Я ходив на «Квартал», коли ще Зеленський не був президентом – Холодницький

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький розповів в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що припинив ходити на концерти «Кварталу-95» після того, як актори шоу спільно з хором імені Григорія Верьовки висміяли підпал помешкання ексголови НБУ Валерії Гонтаревої.

«Я відкрию вам страшну таємницю. Може, зараз стану ворогом влади. Я ще й на «Дизель-шоу» ходжу. Так що не «Кварталом» єдиним», – розповів Холодницький. За його словами, «це можливість розвіятися і вийти в люди».

«Я ходив на «Квартал», коли ще Зеленський не був президентом. Квиток коштує 3 500 гривень. У «Дизелі» квитки дешевші на 500 гривень», – додав Холодницький.

 

За словами Холодницького, квитки на «Квартал» йому ніхто не дарував, він купував їх за власні гроші. Журналістка Радіо Свобода Власта Лазур нагадала, що нещодавно, народний депутат Юрій Корявченков (Юзік) у Верховній Раді роздавав квитки на «Квартал» своїм колегам, на що Холодницький відповів: «Якщо «Юзік» буде дивитися цей наш випуск, то я йому скажу: що ж ти мені не дав безкоштовного квитка?» Щоправда, на уточнення журналістки, чи дійсно глава САП взяв би безкоштовний квиток, прокурор відповів, що ні, тому що це – корупція.

 

Разумков дозволив співробітникам ЗМІ повернутися на балкон Ради

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков видав розпорядження, яким, зокрема, послабив обмеження для роботи журналістів в українському парламенті, спричинені поширенням коронавірусної інфекції.

Відповідно до документа, тепер один оператор або фотокореспондент від одного засобу інформації може бути присутній у ложі преси на балконі зали засідань Верховної Ради. Чисельність людей у цій ложі не може перевищувати 30.

Після початку епідемії COVID-19 зона роботи журналістів у парламенті була обмежена третім поверхом будівлі, де розташований пресцентр Верховної Ради.

Марш Рівності-2020 відбудеться онлайн – організатори

Цьогорічний Марш рівності відбудеться в онлайн-форматі, повідомляє пресслужба громадської організації «КиївПрайд».

«Запланований ПрайдМісяць, який мав відбутися з 17 травня по 21 червня 2020 року, наразі змінив формат і переноситься в онлайн під назвою ПрайдОнлайн… 21 червня вперше в історії українського прайд-руху відбудеться Марш Рівності онлайн», – йдеться в повідомленні.

 

 

Як повідомила Марина Герц, програмна координаторка ГО «КиївПрайд», глядачі та глядачки зможуть доєднатися до лекцій, панельних дискусій, марафонів, які транслюватимуть на сторінках «КиївПрайду» у соцмережах.

«Наш цьогорічний слоган «Бути різними добре разом» про об’єднання та про спільність. Бути разом можна в будь-яких умовах, а в такі складні часи просто необхідно», – заявила Марина Герц.

«ПрайдОнлайн» розпочнеться 6 червня і закінчиться 27 червня.

 

 

 

EU Launches Global Campaign to Fund COVID Recovery

European Commission President Ursula von der Leyen announced Thursday a new global fundraising campaign to finance the development and worldwide distribution of testing, vaccines and treatments against COVID-19, seeking to ensure they are equally shared.In an address from EU headquarters in Brussels, von der Leyen said the new effort — called “Global Goal: Unite for Our Future” — is meant to raise tens of billions of dollars with private and public donations. It would feature a month of fundraising and awareness, culminating with a June 27 pledging summit featuring businesses, foundations and citizens. She said 15 governments have also pledged their support.The new initiative follows another EU-led global campaign for the same goal which in less than a month raised nearly $11 billion, more than half of it from EU nations and institutions. The U.S. did not participate.The EU is increasingly taking a role as a champion of global cooperation while the United States and China, which have the world’s largest economies, favor national initiatives. The new campaign, which is being launched in cooperation with international advocacy organization Global Citizen, illustrates the need for funds to develop and make vaccines and treatments available for everyone.
 

WHO Says 150,000 More Deaths in Europe Since March

The World Health Organization said Thursday that since early March about 159,000 more people have died in 24 European countries than would have ordinarily been expected, with a “significant proportion” of the increase linked to COVID-19.WHO official Katie Smallwood told reporters during a remote briefing Thursday that while that figure reflects all causes of deaths in those countries, its timing coincides with the peak period during which people were dying of COVID-19 in hospitals in Italy, France, Spain and Britain.Smallwood said that is a good indication the significantly higher death toll during the period is linked to COVID-19.WHO Regional Director for Europe Hans Kluge said during the briefing there are now more than two million confirmed cased of COVID-19 in Europe, up 15 percent over the past two weeks, with Russia, Turkey, Belarus and Britain leading the way in new infections.  More than 175,000 people have died in Europe from COVID-19 since the pandemic began.Smallwood said European countries that may ease restrictions, including on bars, discos and other social hubs, must have robust disease detection, testing and tracing systems in place first, to help keep at bay a potential “second wave,” where the pandemic might re-emerge.

«Приватбанк» заявив про підробку документів у «справі Суркісів»

Державний «Приватбанк» заявляє, що надав виконавчій службі докази підробки документів, за якими були відкриті провадження про стягнення з банку на користь братів Суркісів 250 мільйонів доларів. Про це 28 травня повідомила пресслужба банку.

У заяві йдеться, що відповідне подання буде адресоване також правоохоронним органам.

У «Приватбанку» стверджують, що заяви до державної виконавчої служби від імені позивачів CAMERIN INVESTMENTS LLP, SUNNEX INVESTMENTS LLP, TAMPLEMON INVESTMENTS LLP, BERLINI COMMERCIAL LLP, LUMIL INVESTMENTS LLP, SOFINAM INVESTMENTS LLP були підписані нібито керівництвом компаній, але при співставленні з іншими документами з підписами директорів «виникли підозри щодо автентичності таких підписів».

«Приватбанк» звернувся до спеціалізованої установи щодо проведення почеркознавчої експертизи підписів, за результатами якої встановлено, що підписи від імені директорів компаній виконано іншою особою», – ідеться в заяві банку.

Сторона позивача у справі наразі не коментувала повідомлення «Приватбанку».

 

Ухвала Печерського районного суду Києва передбачає, що «Приватбанк» має примусово виплатити компаніям, пов’язаним із родиною Суркісів, понад 250 мільйонів доларів США за депозитними договорами, які були припинені ще в грудні 2016 року. Зобов’язання за цими депозитними договорами були обміняні на акції додаткової емісії «Приватбанку» під час націоналізації.

15 червня 2020 року Велика палата Верховного суду продовжить розгляд справи за позовом родини Суркісів про скасування рішення НБУ щодо визначення членів сім’ї Суркісів пов’язаними з «Приватбанком» особами та про визнання нечинними договорів обміну їхніх депозитів на 1 мільярд гривень на акції додаткової емісії банку під час націоналізації.

Посол України закликав італійські ЗМІ об’єктивно висвітлювати хід справи Марківа

Посол України в Італії Євген Перелигін закликав італійські ЗМІ об’єктивно висвітлювати справу українського нацгвардійця Віталія Марківа. Звернення оприлюднене в журналі Il Venerdi, повідомила 28 травня пресслужба посольства у Facebook.

«Трагічна історія італійського репортера Андреа Рокеллі не повинна розглядатися поза контекстом російської агресії, проти якої боролися захисники України, зокрема й Віталій Марків. Не дивлячись ні на що, я вірю у справедливість італійської судової системи, яка має продемонструвати свою незаангажованість, повернувши свободу та гідність Віталію Марківу», – цитує пресслужба посольства заяву Перелигіна.

У посольстві зазначили, що публікація, яка вийшла в обмеженому редакцією форматі, стала результатом «тривалого діалогу» посольства з керівництвом і журналістами видання La Repubblica для надання в італійських медіа альтернативної точки зору.

30-річний старший сержант Національної гвардії України Віталій Марків відбуває покарання у тюрмі біля Мілана після того, як у липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років неволі.

Він перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017 року.

Солдата, який, окрім українського, має й італійське громадянство, суд назвав причетним до умисного вбивства двох іноземних громадян на війні біля Слов’янська 24 травня 2014 року.

Тоді загинули італійський фоторепортер Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов, які перебували серед групи бойовиків угруповання «ДНР». Унаслідок того ж інциденту зазнав поранень французький репортер Вільям Руґелон, який був разом із загиблими.

 

Суд присяжних міста Павії, який виніс вирок, стверджує, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів із боку Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух цих цивільних і передавав інформацію побратимам.

Сторона захисту солдата відстоює версію, що група репортерів потрапила під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок яких пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ) загинули італієць і росіянин.

Адвокати захисту оскаржили вирок і подали заяву до апеляційного суду присяжних Мілана, суду другої інстанції.

Київ категорично не погоджується з рішенням суду і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа й ЗСУ.

Офіційний Рим тримає дистанцію і заявляє про незалежність і неупередженість італійського судочинства.

 

Баришівській судді з розслідування «Схем», яка зупинила ліцензію SkyUp, повідомили про підозру

Судді Баришівського районного суду Київської області Олені Литвиненко, яка раніше винесла ухвалу про тимчасове припинення дії ліцензії авіаперевізника SkyUp, 28 травня​ повідомили про підозру у постановленні завідомо неправосудної ухвали. Про ймовірні порушення з боку судді під час винесення цього рішення журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») розповіли в розслідуванні «Таємниця баришівського суду».

Як встановило слідство, відповідна ухвала судді Литвиненко, якою було призупинено дію ліцензії на здійснення перельотів SkyUp, «була винесена всупереч встановленому порядку скасування ліцензії та з порушенням підсудності розгляду цивільної справи».

Однак слідчі не змогли вручити повідомлення про підозру самій Олені Литвиненко «у зв’язку зі створенням штучних перешкод суддею Баришівського райсуду під час проведення процесуальної дії» – тож його вручили голові Баришівського райсуду Олександру Лисюку.

Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження щодо судді Баришівського районного суду Олени Литвиненко 24 червня 2019 року на підставі розслідування «Схем» – за фактом «постановлення суддею завідомо неправосудної ухвали», тобто за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 375 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає санкції у вигляді обмеження волі до 5 років або позбавлення волі від 3 до 5 років.

9 січня Вища рада правосуддя звільнила суддю Баришівського районного суду Олену Литвиненко із займаної посади за вчинення істотного дисциплінарного проступку при винесенні ухвали про призупинення ліцензії авіаперевізника SkyUp.

Ухвалу щодо призупинення ліцензії SkyUp суддя Баришівського суду Олена Литвиненко винесла 24 травня 2019 року. Тоді суддя відмовилася забороняти компанії «здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів повітряним транспортом до вирішення спору по суті». Журналісти хотіли звернутися до неї за коментарем, та застати її на робочому місці не вдалося – у суді сказали, що Литвиненко у відпустці.

«Схеми» виявили, що позов, у результаті якого суддя Литвиненко ухвалила рішення, був фіктивним – жителька Баришівки, вказана позивачкою в ухвалі суду, насправді не подавала його. Окремо юристи звернули увагу, що суддя в принципі не могла ухвалювати зазначене рішення, оскільки воно не підпадає під юрисдикцію Баришівського районного суду. Не зміг пояснити логіку судді Олени Литвиненко і голова суду.

Крім того, журналісти знайшли опосередкований зв’язок з олігархом Ігорем Коломойським в історії з позовом до SkyUp Airlines в Баришівський районний суд.

До того ж, «Схеми» виявили участь судді Литвиненко в ще одній схемі: коли група пов’язаних між собою осіб розіграла в суді доступ до матеріалів кримінального провадження по «Укрнафті».

Укрзалізниця: з 1 червня відновлять рух 214 приміських поїздів

«Укрзалізниця» з 1 червня почне перший етап відновлення руху приміських поїздів, повідомив в.о. голови правління компанії Іван Юрик.

«Наразі ми отримали дозвіл на запуск низки електричок у 10 областях. Тож з наступного тижня відновлять свої маршрути 214 приміських поїздів», – зазначив керівник компанії.

Як повідомляє пресслужба УЗ, станом на 28 травня «Укрзалізниця» отримала рішення про послаблення карантину з 1 червня від регіональних комісій із питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій обласних державних адміністрацій у Харківській, Полтавській, Луганській, Донецькій, Тернопільській, Івано-Франківській, Одеській, Черкаська, Житомирській, Хмельницькій (у напрямку Жмеринка – Гречани та Хмельницький – Волочиськ) областях.

 

Від 1 червня на філії «Донецька залізниця» почнуть курсувати 38 поїздів, «Львівська залізниця» – 20 поїздів, «Одеська залізниця» – 44 поїзди, «Південна залізниця» – 112 поїздів, уточнили у компанії.

Юрик закликав пасажирів дотримуватись усіх санітарних норм і серйозно ставитись до карантинних обмежень.

Раніше в «Укрзалізниці» заявили, що з 1 червня планують запустити 42 поїзди, з яких 10 – Інтерсіті+ і 32 – далекого сполучення. На ці поїзди вже найближчими днями мають відкрити продаж квитків.

 

European Markets Trading Higher Thursday 

Markets in Europe are once again on the rise as investors continue to express optimism that the global economy is turning a corner from the coronavirus pandemic. The FTSE index in London is up 0.8% in midday trading.  The CAC-40 in Paris is up nearly one percent, and the DAX index in Frankfurt is 0.4% higher.   Asian markets also enjoyed an upswing Thursday after a shaky start.  Tokyo’s Nikkei index closed 2.3% higher, while Sydney’s S&P/ASX index posted a 1.3% gain, and Shanghai was 0.3% higher.   But Hong Kong’s Hang Seng index lost 0.7% as China passed a controversial natural security law that critics say threatens the financial hub’s semi-autonomous status.  Seoul and Taiwan also posted slight losses.    Oil markets reversed course Thursday, with U.S. crude essentially unchanged at  $32.82 per barrel, while Brent crude, the international benchmark, is $34.98 per barrel,  a rise of 0.6%.   China’s recent moves to tighten control over Hong Kong have raised diplomatic tensions between Beijing and Washington and subsequently rattled investors.  U.S. Secretary of State Mike Pompeo announced Wednesday that the Trump administration no longer considers the global financial hub as autonomous from China, indicating the U.S. is considering suspending the preferential status that has made the city a top U.S. trading partner.     In futures trading, the Dow Jones is up 0.6% and the S&P 500 is 0.6.% higher, but the Nasdaq is down 0.4%, signaling uncertainty as investors brace for the latest U.S. unemployment figures.   

У Держкіно відреагували на звинувачення Центру Довженка

Голова Державного агентства з питань кіно Марина Кудерчук відреагувала на заяву Національного центру Олександра Довженка «про настання стану неплатоспроможності».

У центрі заявили, що така ситуація склалася, зокрема через те, що Держкіно подавало занижені показники для фінансування.

«Ця інформація неправдива – це єдине, що вам можу сказати. Я рекомендую ставити питання Міністерству культури. Це заклад Міністерства культури, не наш заклад. А ми лише в рамках нашої програми держпідтримки кінематографу даємо суму грошей. А в цьому році у зв’язку з секвестром бюджету ми подали для всіх скорочені суми», – заявила Кудерчук у коментарі Радіо Свобода.

Голова Держкіно додала, що напряму з Центру Довженка до неї не зверталися з приводу цієї ситуації.

«Контакти з Центром Довженка в нас – тільки в рамках надсилання листів одне одному. З керівником я навіть не знайома. На запрошення познайомитися він не відповів. Щодо фінансування центру, його фінансового стану – це питання до міністерств, не до нас», – додала Кудерчук.

При цьому директор Національного центру Олександра Довженка Ігор Козленко 15 травня заявляв, що Марина Кудерчук ініціювала скорочення державного фінансування центру до 3,4 мільйона гривень замість 8,6 мільйона, передбачених Верховною Радою з підтримки кінематографії на початку травня.

Раніше сьогодні Національний центр Олександра Довженка заявив про настання стану неплатоспроможності.

«Від початку 2020 року Центр не отримав плановане державне фінансування за бюджетною програмою 1806030 «Державна підтримка кінематографії», що пов’язано з незатвердженням Міністерством фінансів поданого Міністерством культури й інформаційної політики (МКіП) проєкту паспорту програми. Однією з причин незатвердження паспорту є саботаж керівництвом Державного агентства України з питань кіно своїх обов’язків у частині організації бюджетного процесу й подання в Мінфін занижених показників фінансування Центру всупереч затвердженому МКіП річному плану підприємства і Порядку використання коштів, затвердженого Постановою КМУ від 18 квітня 2018 р. № 339», – йдеться в заяві.

У Мінкультури ситуацію поки що не коментували.

Керівник Центру Довженка Іван Козленко також заявив, що з власної ініціативи розриває контракт із Міністерством культури з 4 червня.

 

«Керувати ліквідацією Національного центру Олександра Довженка, розвитку та встановленню міжнародної репутації котрого я присвятив 8 років свого життя, я відмовляюсь», – наголосив Козленко.

Пізніше Козленко також заявив про обшуки в центрі, але додав, що з «сьогоднішньою заявою це не пов’язано».

 

У Нацполіції Радіо Свобода уточнили, що обшуками займається поліція Києва. Там пообіцяли надати інформацію трохи згодом.

Як йдеться в повідомленні на сайті Національного центру Олександра Довженка, Довженко-Центр – найбільший кіноархів України, в якому зберігається більше ніж 6000 найменувань художніх, документальних, анімаційних українських і закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії українського кіно.

Заснований у 1994 році на базі найбільшої за часів СРСР української кінокопіювальної фабрики (заснованої в 1948 році).

 

Britain Closes Embassy in North Korea Citing Strict Coronavirus Restrictions 

Britain’s ambassador to North Korea says the embassy has temporarily closed in the autocratic regime due to strict coronavirus restrictions. “The British Embassy in Pyongyang closed temporarily on 27 May 2020 and all diplomatic staff have left the DPRK for the time being,” Ambassador Colin Crooks tweeted Thursday, using the abbreviation for the Democratic People’s Republic of Korea, North Korea’s official name. The #BritishEmbassy in #Pyongyang closed temporarily on 27 May 2020 and all diplomatic staff have left the #DPRK for the time being.  If you need consular assistance call (+44) (0)207 008 1500 #NorthKorea— Colin Crooks (@ColinCrooks1) May 27, 2020NK News, a South Korea-based news site that monitors the North, reported that British Embassy staff had crossed the border into China by land. The British Foreign Office issued a statement saying the decision to evacuate the Pyongyang outpost was made because “restrictions on entry to the country have made it impossible to rotate our staff and sustain the operation of the Embassy.”  The statement said London intends to reestablish its presence in Pyongyang as soon as possible. North Korea closed its borders and imposed strict quarantine measures on all resident foreigners at the start of the pandemic, prompting many countries to withdraw their ambassadors and shutter their missions.   

«Не є підозрюваним». Холодницький розповів про справу, де фігурує його друг Андрій Павелко

Президент Української асоціації футболу Андрій Павелко не є підозрюваним у справі про будівництво футбольних полів. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький. За його словами, вони з Павелком – друзі.

«По ньому (Павелку – ред.) нічого не відкрито. Є справа за фактом. І вона вже два роки як розслідується. Оскільки у мене був потенційний конфлікт інтересів, я від цієї справи відсторонений взагалі, там рішення ухвалюється виключно або генпрокурором, або процесуальним керівником. Це питання досліджувалося вже і НАЗК, і Мін’юстом, вже всі там. Бо коли не знали, за що вкусити, то пробували за це кусати. Але так воно й нічим не закінчилося. Тому я знаю, що вже два роки як розслідуються ці провадження. Що в них? Я вам не скажу, бо я не знаю. Але станом на зараз я точно знаю, що Павелко не є підозрюваним і не проходить у цій справі як суб’єкт вчинення злочину», – сказав Холодницький.

 

За словами очільника САП, йому «самому цікаво, коли у цій справі буде поставлена крапка.

«Бо якщо справа розслідується більше ніж пів року, вже можна ставити питання, що там робиться», – додав він.

На питання, чи не узгоджує Андрій Павелко свої дії з антикорупційним прокурором-другом і чи не радився з ним стосовно того, як себе поводити під час слідства, Холодницький відповів: «Не радився Павелко. У нього достатньо сил і засобів, щоб найняти адвокатів, які йому радять. Наскільки я знаю, там адвокати працюють».

 

У жовтні 2018 року розслідування програми «Схеми» (спільного проєкту Радіо Свобода й телеканалу «UA:Перший») виявило, що з бюджету Федерації футболу України було виведено понад мільйон доларів у результаті закупівлі обладнання для виробництва трави для футбольних полів через фірму-посередника в Об’єднаних Арабських Еміратах. Туди ж літав і сам президент Федерації футболу Андрій Павелко, який, серед іншого, на той час був народним депутатом та очільником бюджетного комітету у Верховній Раді. Журналісти «Схем» знайшли фотодокази зустрічі Павелка з номінальним директором офшору.

У червні торік детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) провели обшуки в будівлі Української асоціації футболу (УАФ) в рамках розслідування у справі про штучні поля.

 

На суді в Росії кримчанин Приходько спростував звинувачення в підготовці «теракту у Львові»

У Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону проукраїнський активіст з Криму Олег Приходько спростував звинувачення в нібито підготовці теракту в Генеральному консульстві Росії у Львові. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат Сергій Легостов.

«Прокурор представив тільки обвинувальний висновок у справі, за версією слідства, це підготовка до здійснення терористичних актів. Приходько висловив свою незгоду. Він заявив про переслідування українців у Криму і кримських татар. Свою справу вважає політично вмотивованою, про що заявив у суді», – повідомив Легостов.

Приходько на питання прокурора про застосування до нього тортур під час затримання і допитів відповів негативно.

«Тобто тортури або застосування фізичного або психологічного насильства до мого підзахисного не застосовувалися», – пояснив адвокат.

За його словами, на засіданні були присутні дочка Приходька.

Наступне судове засідання відбудеться 9 червня. Як зазначив Легостов, на нього заплановано виклик і допит свідків.

 

Олег Приходько залишиться під вартою до осені, раніше йому було продовжено арешт до 15 вересня. Російський суд 7 травня відхилив скаргу захисту кримчанина на продовження арешту.

7 квітня стало відомо, що Приходька доставили в СІЗО російського Ростова-на-Дону.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив 5 лютого, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в анексованому Криму.

У МЗС України готовий проєкт щодо стратегії деокупації Криму – Кулеба

У Міністерстві закордонних справ України готують стратегію деокупації Криму. Поки цей план існує лише в проєктному, чорновому варіанті, але буде розширений і доповнений за рахунок ініціатив від РНБО, уряду та Офісу президента, повідомив в інтерв’ю виданню «ФАКТИ» міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Більший і детальний план деокупації має містити і внутрішню політику, і зміни в законодавстві… Всі учасники – Міністерство закордонних справ, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, РНБО, Офіс президента – зведемо наші ідеї та плани в один комплексний документ. Проєкт нашої частини написаний, але він ще остаточно не фіналізований», – пояснив міністр.

Кулеба сподівається, що до роботи над стратегією активно долучиться Еміне Джапарова, чия кандидатура була погоджена на пост заступника глави МЗС. За словами міністра, «у неї є багато конкретних пропозицій з приводу Криму».

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 

До запуску пасажирського сполучення з червня готові понад 40 поїздів – Мінінфраструктури

До запуску із червня поточного року готові 42 поїзди, повідомив у Telegram-каналі міністр інфраструктури Владислав Криклій.

«Укрзалізниця технічно готова розпочати пасажирське сполучення. До запуску з 1 червня готові 42 поїзди, їх кількість може бути збільшена», – вказав міністр.

За його словами, коли і які рейси можуть відкритися, визначають обласні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Вони формують відповідне рішення щодо можливості послаблення карантину та відновлення сполучення.

«На сьогодні є рішення обласних комісій щодо відновлення сполучення у Харківській, Донецькій, Луганській, Одеській, Полтавській та Черкаській областях. Обласні комісії Чернівецької та Закарпатської областей не дозволили відновлення руху. Обласні комісії Тернопільської і Хмельницької областей дозволили запустити тільки приміське сполучення. Інші регіони приймуть рішення додатково протягом 28-30 травня», – додав Криклій.

Він зазначив, що з 1 червня продаж проїзних документів може здійснюватися одразу за 90 днів до дати відправлення, а не за 45-60, як було раніше.

«Укрзалізниця» 26 травня відкрила продаж квитків на перші напрямки по Україні після послаблення карантину.

 

Українців попередили про сильні дощі вдень, у Києві підготували спецтехніку

У четвер у більшості північних, центральних, Одеській та Миколаївській областях очікуються значні дощі, вдень на Лівобережжі – грози, пориви вітру 15-20 м/с, повідомив Укргідрометцентр.

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій оцінили рівень небезпечності як перший (жовтий).

Синоптик Наталка Діденко у фейсбуці уточнила, що сильні дощі зумовить циклон з Туреччини.

«Вдень східна частина України, Приазов’я та Крим втримаються від серйозних дощів, там або місцями невеликі або й без опадів. Температура повітря трохи змилосердиться і підвищиться: вдень передбачається +15+20 градусів, на Сході аж +20+25 градусів. Проте дощ та сильний вітер дещо знівелюють ці атмосферні теплі здобутки», – зазначиала Наталка Діденко.

Вона додала, що Київ у четвер «повною мірою відчує смак циклону» – дощі, сильний вітер, можливі грози, температура вдень +16+18 градусів.

У Київміськадміністрації повідомили, що, аби ліквідовувати наслідки негоди, у столиці напоготові 72 одиниці спецтранспорту і спецзасобів, у тому числі, мотопомпи, гідромонітори, насосні станції.

ДБР повідомила, що чекає Порошенка на два допити 29 травня

Напередодні, 26 травня, працівники ДБР увірвалися в Музей Івана Гончара, де було відкрито виставку картин родини Порошенків

В ОБСЄ обговорили ситуацію в Азово-Чорноморському регіоні – МЗС України

Партнери України наголосили, що активізація військової діяльності НАТО в Чорному морі є прямим наслідком агресії Росії проти Грузії та України

Ukrainian Court Finds Lviv Student Guilty of Torching RFE/RL Reporter’s Car 

A Ukrainian court has found a university student guilty of torching an RFE/RL reporter’s car, a decision that the media organization’s president said brings prosecutors closer to apprehending the organizers of the premeditated crime.   A court in the western city of Lviv on May 25 handed down a suspended five-year sentence with a three-year probation period to Yakob Sarakhman for setting Halyna’s car ablaze on the night of January 30.   The 19-year-old university student admitted his guilt to the court and agreed to cooperate with prosecutors, Tereshchuk’s lawyer, Oleh Mytsyk, said.   FILE – The burned-out car of RFE/RL journalist Halyna Tereshchuk in Lviv.Police have not provided a motive for the crime, but many reporters in Ukraine have been attacked, and even killed, over the years due to their investigative work. Ukraine ranked 96th out of 180 countries in the 2020 World Press Freedom Index.   “The conviction is an important first step in holding accountable the perpetrators of this hateful crime. The arson attack not only targeted an RFE/RL colleague, and terrorized her family, but it was a worrisome attempt to intimidate independent journalism in Ukraine,” RFE/RL President Jamie Fly said in a statement.   “I call on the Ukrainian authorities to identify and prosecute those who ordered the attack in addition to the individual who carried it out.”   Police have named two other suspects in the arson attack: Mykhaylo Cherdak, a local police official, and Vadym Dmytrenko, an unemployed individual with a criminal record.   Cherdak is in hiding and his whereabouts unknown, while Dmytrenko is under house arrest. 

Uzbek Sports Journalists Ousted After On-Air Comments About Dam Failure

Two Uzbek sports journalists have left their positions after criticizing the state-run television channel for its coverage of the aftermath of a devastating dam failure earlier in May that killed at least four people and displaced tens of thousands of others.Speaking on condition of anonymity, an official of Sport TV and Radio told RFE/RL on May 25 that Bobur Akmalov, the editor of Sport TV, and the channel’s director-general, Jamoliddin Bobojonov, had been fired.The official did not give any further details, but his comments came after local media reports said the two had been relieved of their duties after they submitted their resignations on May 22.Another Tashkent-based journalist familiar with the situation told RFE/RL that Akmalov and Bobojonov had been forced to resign for expressing their opinions in a Football Plus program aired by the Oriat Dono radio station on May 18.During the broadcast in question, Bobojonov and Akmalov, who was also the anchor of the Football Plus program on Oirat Dono, criticized state-run Uzbekistan 24 for its coverage of the Sardoba dam burst, which flooded several nearby villages. Bobojonov said during the broadcast that “on paper and on the Uzbekistan 24 TV channel, everything is great” in Uzbekistan, “while real life is something completely different.””Well, after watching the reports by Uzbekistan 24, I had the impression that people in Sardoba were happy with the disaster,” Bobojonov said, laughing.Akmalov agreed with Bobojonov and also laughed, saying that reports about President Shavkat Mirziyoev’s visit to the area hit by the floods after the dam burst looked like reports from North Korea, “where people always look happy no matter what.”In a Facebook statement, Alisher Hojaev, chairman of the Uzbek National Television and Radio Company (MTRK), accused Akmalov and Bobojonov of “violating corporate ethics and making baseless and untrue allegations.”The statement was later removed from Facebook.A group called People’s Control has launched a petition on Facebook supporting the two journalists and demanding Hojaev’s resignation.RFE/RL’s Uzbek Service contributed to this report.
 

«Де Ервін?» Активісти записали відеозвернення на підтримку рідних викрадених кримчан

Кримськотатарські активісти і знайомі викраденого в анексованому Криму члена Виконавчої ради Світового конгресу кримських татар, члена Бахчисарайського регіонального меджлісу Ервіна Ібрагімова записали відеозвернення в рамках 46-ї акції на підтримку рідних і близьких жертв насильницьких зникнень на півострові. Як повідомляє «КримSOS», це третя акція в режимі онлайн у зв’язку з пандемією COVID-19.

У запису відеозвернення взяли участь програмний директор «Кримського дому» Алім Алієв, заступник постійного представника президента України в АР Крим Таміла Ташева, кримськотатарські активісти Наріман Джелял і Едем Бекіров.

 

У річницю викрадення Ервіна Ібрагімова біля посольства Росії в Києві активісти регулярно проводять акції з вимогою розслідувати зникнення кримчанина.

Минулого року адвокат Еміль Курбедінов вказував на те, що «слідство у справі про викрадення Ервіна Ібрагімова в Криму саботується».

Ібрагімова викрали в Бахчисараї ввечері 24 травня 2016 року. Його машину знайшли покинутою посеред дороги. Зниклий збирався 25 травня з членами Меджлісу вирушити в Судак, де був запланований суд над кримськотатарськими активістами.

 

Німецький суд відмовив в екстрадиції Онищенка в Україну

Раніше в травні Вищий антикорупційний суд України розпочав розгляд справи проти ексдепутата по суті

ТРЦ у Києві відкриють 30 травня – Кличко

Міський голова києва Віталій Кличко повідомив, що торговельно-розважальні центри в Києві почнуть відкриватися з суботи, 30 травня. Як заявив він на онлайн-брифінгу, діятимуть однак ТРЦ без розважальних зон.

«Сьогодні Комісія з надзвичайних ситуацій міста ухвалила рішення про відкриття в столиці торговельно-розважальних центрів (без роботи розважальних зон). ТРЦ у Києві – з дотриманням санітарних норм і регламентів», – сказав Кличко.

Він також додав, що із 30 травня поновлять роботу столичні готелі.

Кличко повідомив, що вперше з початку пандемії в Києві за добу одужало більше людей, ніж захворіло. Так, минулої доби у столиці 29 людей захворіли на COVID-19, 3 – померли, одужали за добу 44 людини. На сьогодні в Києві 2739 підтверджених випадки, 64 – летальні.

Нещодавно у столичній мерії заявляли, що торговельно-розважальні центри зможуть запрацювати за умов дотримання наявних карантинних обмежень та після відновлення перевезень метро.

Раніше уряд дозволив відкрити непродовольчі магазини в ТРЦ, але не фудкорти та розважальні зони. 

Кабінет міністрів запровадив карантин в Україні з 12 березня через загрозу COVID-19, наразі його продовжили до 22 травня.

 

 

Greece Deploys Forces to Build Fence on Turkish Border 

Greece is mobilizing forces to boost defenses along its land frontiers with Turkey. The move as Turkey threatens to resume the flow of thousands of migrants to Europe through Greece. The deployment also follows plans by Greece to expand its border fence in the contentious border region. Officials in Athens say they are deploying more than 400 specially trained officers, including riot police, in the northeast region of Evros. 
 
The deployment on Wednesday adds to the eleven hundred officers already in the area. An  additional 800 are expected arrive in the coming weeks as Greece ratchets up plans, as Defense Minister Nikos Papagiotopoulos says to defend itself from Turkey’s actions by extending an existing border fence. 
 
Soldiers and police in the region remain on a code-red alert, he says. 
 
Greece is reinforcing its defenses by expanding the fence because, officials say, it does not want to be caught by surprise if Turkey makes any sudden moves.  
 
While both are NATO allies, relations between the two neighbor states have plummeted to a low point since Turkish President Recep Tayyip Erdogan opened the borders to millions of refugees trapped in his country, allowing them free access to Europe through Greece.  FILE – Migrants wait to board on buses outside Moria camp on their way to the port of Mytilene, on the northeastern Aegean island of Lesbos, Greece, May 3, 2020.The move turned the border region of Evros into a dangerous flashpoint as Greece — already inundated with more than 100,000 refugees — was left pushing back what its leaders called a massive migrant invasion in February. 
 
With the outbreak of the COVID-19 pandemic, Turkey closed its borders and ordered migrants back into closed reception centers. 
 
But as lockdown measures are now relaxing across Europe and beyond, Turkey’s foreign minister said yesterday that migrants and refugees in his country may as well be preparing to make the move anew to Europe — a remark that alarmed officials in Athens. 
 FILE – Greek Army soldiers detain a group of migrants that crossed from Turkey to Greece, near the village of Protoklisi, in the region of Evros, Greece, March 10, 2020.Greece is now scrambling to seal its land border in the Evros region, tripling the size of an existing 12-kilometer fence — a move that has annoyed Ankara. 
 
Conservative lawmaker Tassos Hadjivassiliou explains why. 
 
“It’s a no-brainer,” he said.  “Once this fence goes up,  Turkey will be severely compromised of its ability to push through migrants. And if that happens, then Ankara will have lost its most powerful tool of leverage against Europe… and its chances, therefore, of clinching a new deal with Brussels, plus added financial support will fade.” 
 
Ankara’s deteriorating economy and political pressure on Erdogan leadership underpin much of these crisis fears. 
 
Hostility between Greece and Turkey has risen noticeably in the Aegean recently. Over the weekend, dozens of Turkish soldiers moved to block Greek soldiers from surveying marshland along the Evros river to extend the fence. 
 
Local media and residents said they spotted troops inching into Greek territory and camping out on Greek soil  — a move that enraged Athens, which lodged a protest with Ankara but later denied that any Turkish soldiers had set foot on Greek soil. 
 
“There were many suspicious movements at the time,” Panagiotopoulos told a local broadcaster late Wednesday.  
He refused to elaborate. 
 
Human rights experts in Greece warn that migrants are paying the toll in the latest Greek-Turkish spat, remaining trapped in overcrowded camps and in continued lockdown.